usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

б) гуска; в) качка.

3.Хто загубив рукавичку? а) Баба; б) дід; в) собачка.

4.Яке яйце знесла Курочка-Ряба? а) Дерев’яне; б) срібне; в) золоте.

5.Кого кішка покликала тягнути ріпку? а) Мишку; б) собачку; в) дочку.

6.З чого Лисичка пригощала Журавля? а) З глечика; б) тарілки; в) банки.

VII. Підсумок уроку

— Багата наша мова на твори усної народної творчості! Фольклор шліфується віками, наче каміння на морському узбережжі. Він дає силу і розум народові, є прикрасою літератури і мистецтва. Читайте книги, і ви багато чого дізнаєтеся із цього невичерпного джерела народної мудрості.

VIII. Домашнє завдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Твій друг — книга».

Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Що таке Батьківщина

Урок 41

Тема. Вступ до теми. Рідний край. А. Костецький «Батьківщина» (напам’ять). М. Чернявський «Рідний край». В. Сухомлинський «Дідова колиска» Мета: навчати учнів виразно читати віршовані і прозові твори; розвивати вміння ана-

лізувати тексти; виділяти головну думку; вдосконалювати техніку читання; виховувати любов до Батьківщини, викликати у дітей почуття гордості за неї.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1Робота над скоромовкою

Щедрий дощик площу полоще.

2Робота над чистомовкою

Щу-щу-щу, щу-щу-щу! — ми пішли на площу. Ощ-ощ-ощ, ощ-ощ-ощ! — тут якраз почався дощ. Щу-щу-щу, щу-щу-щу! — всі сховались від дощу. Му-му-му, му-му-му! — повернулися додому. Ли-ли-ли, ли-ли-ли! — дуже раді ми були!

3Гра «Блискавка»

Щука — щука — щока — щука — щука. Щупав — щупав — щупав — щипав — щупав.

Дощечка — донечка — дощечка — дощечка — дощечка.

III.Повідомлення теми і мети уроку

—Який розділ ми зараз вивчаємо? («Нема без кореня рослини,

а нас, людей, без Батьківщини»)

—Згадайте, на які теми розподіляється цей розділ? Які ми вже опрацювали? («Рідна домівка, рідна сім’я — тут виростає доля моя», «Буду я природі другом»)

—Як називається тема, над якою почнемо працювати сьо-

годні? Прочитайте. («Що таке Батьківщина»)

—Спробуймо скласти асоціативний кущ.

На дошці — плакат. Учні називають усе, що виникає у пам’яті, стосовно цієї теми. Спочатку висловлюються і фіксуються найстійкіші асоціації, а потім — другорядні. Кущ асоціацій поступово «розростається» протягом усіх уроків з цієї теми.

—Які синоніми є до слова Батьківщина? (Вітчизна, рідний край…)

—Як називається наша Батьківщина?

—Назвіть її столицю, найбільші міста.

—Діти, послухайте легенду.

НАША ЗЕМЛЯ

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись на розподіл пізніше, землі їм уже не дісталося.

От вони й пішли до Бога. А він у цей час молився, і люди не сміли йому щось сказати. Стали чекати.

Через деякий час Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю.

—Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці.

Тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю. Там усе є: річки, озера, ліси, степи.

—Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша,

ані — ворога.

—Чому Бог не відмовив нашим предкам?

—Яку землю він їм віддав?

—Про що попередив?

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання вірша Анатолія Костецького «Батьківщина»

1)Виразне читання вірша вчителем.

—Яке перше речення за метою висловлювання? (Питальне)

—А решта? (Розповідні. Відповіді на запитання)

2)Словникова робота.

Читання «луною» за вчителем слів: Батьківщина, домівка,

найщиріші, бджола, весняні, дотримане, чесне.

3)Читання вірша учнями.

—Читайте, виділяючи голосом слово Батьківщина.

—Які слова, поняття могли б ми додати до нашого асоціативного куща?

4)Гра «Актори».

—Прочитайте вірш із захопленням.

—Із чим автор порівнює Батьківщину?

—Які слова — назви ознак уживає у вірші?

Фізкультхвилинка

2 Опрацювання вірша Миколи Чернявського «Рідний край»

1)Читання вірша учнями мовчки.

2)Словникова робота.

Святиня — найбільша цінність.

—Як можна інакше назвати вірш? Доберіть синоніми. (Рідний край, Батьківщина, Вітчизна, Україна)

—У яких словах вірша передається головна думка?

3)Ознайомлення з поняттям «акровірш».

—Прочитайте перші букви кожного рядка згори вниз. Яке слово вийшло?

—Вірші, у яких із перших букв кожного рядка можна утворити слово, називають акровірш, або акростих.

—Послухайте вірша.

ЩО ТАКЕ АКРОСТИХ?

—Ти, Максимку, Щось притих?

—Я читаю акростих!

—Що ж воно ото

За штука? — Запитав дідусь онука.

— Перші літери рядків Зверху вниз я разом звів, Ось і вийшло слово з них, Це, дідусю, — акростих.

М. Романченко

—Кому Максимко пояснював, що таке акростих? Поясніть і ви.

—Погляньте на дошку. Перед вами — акровірш. Прочитайте, про що він.

Давно ця річка славна Народи три єднає І в Чорне море плине. Простори України

Розкішно прикрашає, Очиці милує дитині. (Дніпро)

М. Романченко

— Що ви знаєте про цю річку?

3 Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «Дідова колиска»

1)Робота над заголовком.

—Що таке колиска? Де ви її бачили? Опишіть, які колиски ви бачили?

—Подивіться на малюнок. Такими були колиски дуже давно. Їх плели з лози, або виготовляли з деревини. Прикріплювали до стелі мотузками. Для чого, як ви вважаєте?

—Які пісні співала мама, гойдаючи своє немовля?

—У таких колисках виколихували не одне покоління сім’ї.

Ітому їх берегли як сімейну реліквію.

2)Читання оповідання вчителем.

—Чому оповідання має таку назву?

—Хто знайшов колиску? Де?

3)Словникова робота.

— Яке слово незрозуміле?

Патріот — той, хто любить свою країну.

—У якому слові два наголоси?

—Чому батько довго дивився на колиску?

—Чи знав автор свого дідуся?

—А чи пам’ятав?

—Хто йому розповідав про дідуся?

—Що означає Батьківщина для автора?

—Знайдіть речення, у яких є слово колиска. У яких значеннях уживається це слово у кожному з речень?

4)Гра «Земля — небо».

5)Порівняння вірша «Батьківщина» й оповідання «Дідова колиска».

—Прочитайте останній абзац оповідання. Знайдіть у вірші рядки з подібним змістом.

V.Підсумок уроку

—Що нового дізналися на уроці?

—Що найбільше запам’яталося?

—Які слова додамо до нашого асоціативного куща?

VI. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш Анатолія Костецького «Батьківщина».

Урок 42

Тема. Як тебе не любити, Києве мій! Н. Забіла «Древній Київ». М. Познанська «Зацвіли каштани» Мета: навчати учнів виразно читати віршовані і прозові твори, аналізувати прочитане;

поглибити знання учнів про місто Київ, його історію; виховувати любов до Батьківщини, гордість за неї.

Хочу вам я розповісти Опис гарний історичний. Місто це — немов казкове, Старовинне і мов нове.

Демонстрування слайдів або малюнків.

На берегах Дніпра крутих, Весь помережений садами, Стоїть у сяйві днів нових Наш рідний Київ перед нами. Наш Київ розіслався На горах над Дніпром, Садами заквітчався, Мов дівчина вінком.

Звучить пісня «Києве мій» (муз. П. Майбороди, сл. М. Луценка).

Під час звучання пісні демонструються слайди про Київ.

Перед вами Андріївський собор, Йому вже майже триста років! Він нас чарує знов і знов. Височить він над будинками, Куполами вгору лине І мов небо підпирає,

Що над нами завжди синіє.

Ось з’явився перед вами Собор Володимирський суворий. Він великий і могутній, Та ще й разом із тим казковий. З голубими куполами Із чарівними, як в казці, Розписними воротами.

Вабить око всіх людей Палац Маріїнський! Тут прийма своїх гостей Президент український.

— Київ — місто-красень, місто-сад. Особливо славиться він каштанами. Це дерево зображено на гербі міста.

Звучить пісня «Білі каштани» (муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка).

— Київ — одне з найдревніших міст, йому понад 1500 років. Звідки ж походить назва міста? Повернемося до наших підручників і ознайомимося з легендою, яку переказала нам письменниця Наталя Забіла.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання оповідання Наталі Забіли «Древній Київ»

1)Читання оповідання вчителем.

— Про кого розповідається в легенді?

2)Словникова робота.

—Що означають слова 2-го, 3-го стовпчика? Чи є ці слова родичами?

Фізкультхвилинка

3)Читання оповідання учнями «ланцюжком».

4)Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

—Як називався давній народ, який оселився над Дніпром?

—Як жили поляни?

—Де поселилися три брати та їхня сестра?

—На чию честь назвали Київ?

—Якою була місцевість навколо міста у давні часи?

—Чи схожа ця розповідь на казку? Чим?

—Уперше про походження Києва згадується у літописі, який називається «Повість минулих літ». Записав цю легенду монах Києво-Печерського монастиря Нестор. (Демонстрування ілюстра-

цій Києво-Печерської лаври.)

—Легенда — це народне оповідання про якість події чи життя людей з елементами казковості, фантастики.

5)Гра «Диктор телебачення».

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися

на глядачів.

2 Опрацювання вірша Марії Познанської «Зацвіли каштани»

—Яке дерево зображене на гербі Києва?

1)Читання вірша учнями мовчки.

—Яке словосполучення часто зустрічається у вірші? (Зацвіли каштани)

2)Гра «Дощик».

Діти читають хором:

•накрапає дощ (тихо);

•дощ пускається сильніше (голосніше);

•злива (голосно);

•дощ слабшає (тихіше);

•дощ перестав (читання припиняється).

3)Повторне читання вірша.

—Прочитайте вірш, передаючи голосом замилування красою

міста.

—Якої пори року змальовано Київ?

—Коли зацвіли каштани? Прочитайте.

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися сьогодні на уроці?

VII. Домашнє завдання

Читати і переказувати оповідання.

Урок 43

Тема. Народні символи України. В. Скуратівський «Калина». П. Тичина «Де не глянь — колоски». Т. Коломієць «Хліб». Загадка Мета: навчати учнів виразно читати, аналізувати прочитане, виділяти в творі голо-

вну думку; розширювати знання учнів про символи України; виховувати любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до хліба.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1Робота над скоромовкою

Всім подобається це куце цуценя.

2Робота над чистомовкою

Чі-чі-чі, чі-чі-чі! — сидить Оля на печі. Чів-чів-чів, чів-чів-чів! — напечу я калачів. Чу-чу-чу, чу-чу-чу! — я сама їх напечу. Ча-ча-ча, ча-ча-ча! — дали Олі калача.

3 Гра «Знайди “зайве”слово»

(Сосна — хвойне дерево. Корова — свійська тварина.)

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще перекаже оповідання»

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Над якою темою ми працюємо? («Що таке Батьківщина»)

Гра «Мікрофон»

Учні по черзі розповідають, що вони уявляють, коли чують

слово Батьківщина.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання оповідання Василя Скуратівського «Калина»

1)Робота над загадкою.

•За хатою у садочку, У зеленому віночку

Та в червоних намистах Стала пава молода.

І збігаються всі діти, Щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен — смик, Та й укине на язик. (Калина)

—Що ви знаєте про цю рослину?

2)Читання оповідання вчителем.

—Що нового дізналися про калину?

3)Словникова робота.

Читання слів «буксиром» за вчителем, пояснення значень слів.

«Довідкове бюро»

Наруга — знущання, образа когось. Ганьба — осуд, недобра слава.

Символ — умовне позначення будь-якого предмета, поняття чи

явища.

4)Читання оповідання учнями «ланцюжком».

—Яке відоме прислів’я згадується в оповіданні?

5)Гра «Сніжинка».

Читає учень, на парту якого впала сніжинка.

—Ім’я якого гетьмана письменник згадує в оповіданні? А яку народну пісню? Послухайте її. (Учні слухають пісню «Червона калина».)