usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над скоромовкою

Лінь лежить у Ліни в ліжку, Каже: «Я посплю тут трішки». Через неї лежебока Ледь не відлежала боки.

Н. Становська

2Розчитування за складовою таблицею

3Читай чітко, весело!

—Гей, Федько! — Питають люди, — Чом заліз У кропиву ти?

—А тому, що

З дідусем Ми на пасіку Ідем.

Там такі кусючі бджоли — Гірш, ніж лікарські уколи. Нажалю своє тут тіло, щоб не так Од бджіл Боліло!

К. Дяченко

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Ти — мені, я — тобі»

Учні ставлять одне одному запитання, відповіді до яких підго-

тували вдома.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

—Як називають розмову між двома або кількома особами? (Діалог)

—Поети не змогли залишити без уваги діалоги і написали цікаві вірші-діалоги.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання вірша Марійки Підгірянки «Розмова з сонцем»

1)Гра «Бджілки».

Напівголосне читання вірша учнями.

—Між ким ведеться діалог?

—Які за інтонацією слова дитини? А матері?

2)Читання вірша учнями у парах.

—Чому вірш має таку назву?

—Що найбільше цікавило дитину?

—Про яку рису характеру дитини це свідчить? (Допитли-

вість)

—З якою інтонацією мама відповідала дитині? (Доброзичливо,

доступно, з любов’ю)

3)Гра «Обличчям до обличчя».

Учні у парах повертаються одне до одного і читають вірш за

особами.

—Знайдіть у вірші порівняння.

—Прочитайте речення зі звертаннями; з пестливими словами.

4)Гра «Доберіть ознаку».

Гора (яка?) … (висока); комора (яка?) … (золота);

постіль (яка?) … (біла);

зіронька (яка?) … (вечірня); нічка (яка?) … (тиха); пташечки (які) … (веселі).

5)Гра «Хто краще?».

Конкурсне читання вірша за особами.

6)Гра «Добери риму». Мати — спати; гору — комору; вечірня — царівна; має — засипає; веселі — із постелі; встане — погляне;

серденько — раненько.

Фізкультхвилинка

1)Гра «Рибки».

Читання вірша учнями мовчки.

— Між ким відбувається розмова?

2)Читання вірша «луною» за вчителем.

—З якою інтонацією слід читати слова хлопчика? (Із здиву-

ванням)

—А равлика? (Впевнено, з гідністю)

—Чому хлопчик і равлик по-різному сприймають гору?

—Для кого гора — «дикий схил-пустир»?

—Як називає гору равлик?

—Прочитайте речення зі звертаннями.

3)Виразне читання вірша учнями за особами.

—Утворіть пестливі слова.

Гора — … (гірка);

трава — … (травка);

кущ — … (кущик);

гай — … (гайочок); крута — … (крутенька); гарний — … (гарненький); рідний — … (рідненький).

4)Гра «Читає Незнайко».

Учитель читає вірш, замінюючи слова. Учні мають помітити

помилку, прочитати речення правильно.

VI. Підсумок уроку

—З якими віршами ви сьогодні ознайомилися?

—Що таке діалог?

—Скільки має бути співрозмовників?

—З якого вірша це запитання? Хто його автор? ж хто усе тихше колише й тихше його?

(«Хто ж його колише усе тихше й тихше?». Марійка Підгі-

рянка «Розмова про сонце».)

VII. Домашнє завдання

Читати вірші-діалоги за особами.

Урок 54

Тема. Небилиці-небувалиці. М. Сингаївський «Що воно за диво?». П. Мовчан «Сіяв шпак». П. Воронько «Картина». А. Григорук «Переплутанка» Мета: ознайомити учнів з небилицями-небувалицями; удосконалювати навички пра-

вильного, свідомого, виразного читання; розвивати уяву, фантазію; учити розрізняти реальність і вигадку.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1Читайте, доповнюйте склади!

Мали — … (на); лимо — … (над); маши — … (на); воро — … (на); бузи — … (на); лопа — … (та); воро — … (та); мор — … (ква); сини — … (ця).

2Читайте! Намагайтеся зрозуміти, про що йдеться

ШКОДЛИВИЙ ЦАП

На городі цап, цап, Капусточку хап, хап, Борідкою трусь, трусь, Капусточку хрусь, хрусь, Ратичками туп, туп, Капусточка хруп, хруп. А за цапом дід, дід, З батурою хтось, хтось.

Цап, як скоче, — брик, брик, На все село крик, крик, На синяки дме, дме, Вигукує: «Ме! ме!», За ним Рябко та: «Гав! Гав! Оце тобі, щоб не крав!»

— Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм.

3 Гра «Хто це? Що це?»

Цікава, захоплююча, ілюстрована — … (книжка). Солодка, запашна, червона — … (ягода).

Весела, мелодійна, задушевна — … (музика). Прудка, маленька, пухнаста, руда — … (білка).

III. Перевірка домашнього завдання

Робота в парах. Гра «Хто краще?»

Читання віршів-діалогів.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

Якби пшоно, якби сіль, То зварила б я кисіль. Якби снігу та дощу, То зварила б я борщу.

Якби трохи простокваші, То зварила горщик каші.

—Що незвичайного у цьому вірші? Чого не буває?

—Сьогодні ми почнемо вивчати вірші-небувалиці. Небилиці, або небувалиці, — це розповіді про те, чого не буває.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «Що воно за диво?»

1)Читання вірша вчителем.

— Що найбільше здивувало вас у цьому вірші?

2)Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем.

—Назвіть слова-родичі в першому стовпчику.

—Що спільного у словах другого стовпчика? Кострубата мова — з деякими недоліками, неправильна.

3)Читання вірша учнями «ланцюжком».

—Чи можна назвати цей вірш небувалицею? Доведіть.

—Де росте морква? кислиці? сливи? вишні? мак?

—Де живуть корови? свині?

—Де будують хату? копають криницю?

4)Гра «Диктор телебачення».

Читати текст, періодично відриваючи очі від підручника, щоб

подивитися на глядачів.

— Яка небувалиця вас найбільше здивувала?

5)Гра «Хвилі».

Ведучий задає тон і темп гри. Текст вірша читає таким чином,

ніби хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше.

2 Опрацювання вірша Павла Мовчана «Сіяв шпак»

1)Читання вірша учнями. Гра «Бджілки».

— Що посіяв шпак?

—Що вродило? Що змолотив?

—Чия в цьому вина?

2)Читання вірша в парах «луною».

3)Гра «Добери риму».

Мак — так; просо — взялося; жито — літо.

3 Опрацювання вірша Платона Воронька «Картина»

1)Читання вірша вчителем.

—Хто намалював таку картину?

—Чому вона незвичайна?

—Чому хлопчик зобразив небувалиці?

2)Читання вірша учнями «дощиком».

—Які небувалиці зобразив хлопчик?

3)Гра «Диктор телебачення».

4)Робота в групах.

—Переробіть вірш так, щоб не було дивини, а було все, як насправді.

Учні зачитують свої вірші, обирають найкращий.

4 Опрацювання вірша Анатолія Григорука «Переплутанка»

1)Читання вірша вчителем.

—Що найбільше вас розсмішило?

—Де могла відбутися така незвичайна подія?

2)Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем.

— Поставте питання до слів першого стовпчика. (Яке слово «зайве?»), а також до другого стовпчика.

Льоха — свиня.

Плоти — огорожа.

3)Читання вірша учнями. Гра «Дощик».

—Хто зробив роботу льохи? (Пси) Півня? (Цап) Курки? (Кіт) Лебедів? (Індики)

—Як автор називає цапа? Чому?

— Змініть за зразком.

Цап — цаписько; кіт — … (котисько); вовк — … (вовчисько).

VI. Підсумок уроку

—Який настрій панував протягом сьогоднішнього уроку?

Чому?

—Чи подобаються вам такі вірші?

VII. Домашнє завдання

Читати виразно, підготувати малюнок до однієї з небилиць.

Урок 55

Тема. Диваки. Т. Коломієць «Диваки», «Лічилка-небувалиця». Г. Бойко «Скоромовка-небувалиця». «Приказка-небувалиця» (з народного)

Мета: продовжувати ознайомлення учнів із небилицями-небувалицями; показати, що вони мають різну форму; удосконалювати навички свідомого, виразного читання; розвивати творчу уяву; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над скоромовкою

Їжак та їжаченя Їздять по гриби щодня. Їжачиха помагає — Сироїжки їм збирає.

2Гра «Читай за стрілочкою»

—Читайте перший стовпчик — згори вниз, другий — знизу

вгору.

—Що нового дізналися?

—Як звали дивака, який жив за горами? (Рогатті)

—На яку гору ішов Кудикало? (Неминалицю).

VI. Домашнє завдання

Виразно читати небувалиці. Підготувати запитання за прочитаними творами.

Урок 56

Тема. І почнеться все спочатку, все спочатку по порядку. Олена Пчілка «Безконечна пісенька». І. Світличний «Безконечник» Мета: ознайомити учнів із віршами-безконечниками, з особливістю цих творів; удоско-

налювати техніку свідомого, виразного читання, вміння аналізувати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Прочитай, зрозумій!

Хто розплутає слова?

За струмком дзюрчить село, Небо В сонечко зійшло,

Уставку сплеснувся шпак,

Усадку співа щупак, Вистрибнув на півня пліт, Кукурікнув сірий кіт, Сіла квітка На бджолу, Дуб старий Спиляв пилу… Хто ж

Розплутає слова?! Ви Не зможете бува?

В. Шаройко

2Читай, відповідай швидко: хто це, або що це?

Свіже, прохолодне, чисте — … (повітря). Пекуче, палюче, гаряче — … (сонце).