usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

•дістанемо язичком до носа і підборіддя;

•усміхніться відкритим і закритим ротом.

2 Артикуляційні вправи

•Як співає соловей? (Фіть-фіть-фіть)

•Як гуде жук? (Жу-жу-жу)

•Як шумить вітер? (Ш-ш-ш)

•Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)

3Розчитування за складовою таблицею

4Заучування скоромовки

Ти, малий, скажи малому, Хай малий малому скаже, Хай малий теля прив’яже.

III.Перевірка домашнього завдання

Розповіді учнів про походження своїх прізвищ. Перегляд виставки дитячих малюнків.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми продовжуємо ознайомлюватися з багатогранністю української мови.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання вірша Дмитра Білоуса «Звертання»

1)Гра «Знайдіть слово».

ту – у + авн – в – н + тс – с + о (Тато)

бн – н + ащ – щ + блт – л – т + у + сят – т (Бабуся)

—Назвіть ще своїх рідних.

—Як ви до них звертаєтеся?

2)Читання вірша вчителем.

—Як звати головного героя вірша?

—Як ставиться до його мови автор? Чому?

—А вам сподобалася мова Федька?

—Чи слід брати з нього приклад?

3)Словникова робота. Сокровенне — своє, особисте.

Кумекать — розуміти.

Творить — створює, робить.

4)Читання вірша учнями «ланцюжком».

—Які розділові знаки зустрічаються у тексті?

—Які ролі вони виконують?

5)Хорове читання відповідно до розділових знаків.

6)Робота над аналізом змісту вірша.

—Які ніжні слова вживає автор у вірші?

—Доповніть цей ряд своїми словами.

—Які звертання творить Федько?

—Чиї звуки це вам нагадує? (Бе! Ме! Ба! Ма! Та!)

—На кого можуть перетворитися люди, якщо будуть так гово-

рити?

—Знайдіть і прочитайте речення зі звертаннями.

—Прочитайте окличні речення, питальні.

Фізкультхвилинка

2 Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «Навіщо кажуть “спасибі”?»

1)Читання оповідання вчителем.

— Назвіть дійових осіб оповідання.

2)Словникова робота.

Вправа на миттєве сприймання слів

Слова на картках-блискавках: дідусь, хлопчик, подорожній,

напилися, істота, мандрівник.

— Які слова, близькі за значенням, ви запам’ятали?

Читання стовпчика «буксиром» за вчителем.

—Знайдіть «зайве» слово в першому стовпчику (істиною — назва предмета); в другому (звеличує — назва дії).

3)Повторне читання тексту учнями мовчки. Підготовка до читання за особами.

—З якою інтонацією слід читати слова дідуся? хлопчика?

4)Читання оповідання за особами.

5)Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

—Куди підійшли подорожні?

—Як хлопчик зреагував на подяку дідуся струмкові?

—Уявіть себе на місці хлопчика. Що ви відповіли б дідусеві?

—Чого дідусь намагався навчити свого онука?

VI. Домашнє завдання

1.Виразно читати оповідання. Дати характеристику онукові, дідусеві.

2.Підготувати розповідь про Дмитра Білоуса, використовуючи інформацію довідника «Познайомимося з авторами прочитаних творів».

VII. Підсумок уроку

— Уживайте у своїх звертаннях до рідних, знайомих, однокласників тільки добрі, ласкаві слова. Не скупіться на подяку, похвалу, і тоді у вашому житті все буде чудово.

Урок 18

Тема. В’язка народних прислів’їв. Н. Забіла. Лічилки. Жменька загадок із твого класу Мета: дати учням уявлення про суттєві ознаки прислів’їв, загадок; удосконалювати

навички читання вголос і мовчки; вчити виділяти в тексті головне; продемонструвати на матеріалі прислів’їв, загадок красу, багатство, влучність рідної мови.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над скоромовкою

Ніс Гриць пиріг через поріг, Став на горіх, упав на поріг.

2Гра «Блискавка»

Казка, каска, казка, казка, казка.

Дубочки, дубочки, зубочки, дубочки, дубочки. Мишка, миска, мишка, мишка, мишка.

3Гра «Доповни речення»

Учитель називає речення. Діти доповнюють його, додаючи по одному слову.

Жовтіють дерева.

Восени жовтіють дерева у лісах.

Восени жовтіють дерева у лісах і парках.

III. Перевірка домашнього завдання

1Розповіді учнів про Дмитра Білоуса

2Характеристика дідуся та його онука

Щоб прочитати зашифроване прислів’я, потрібно у кожному горизонтальному рядку закреслити кожну другу букву.

1-ша група

Л у а ш с м т б і р в т к в а д і е т н у ь п л о с ч к и ж н д а х є, а н

с п о р л с о н в а е к й к х і ю н ц ч ш а п є.

(Ластівка день починає, а соловей кінчає.) 2-га група

С к л р о п в д о д н о з с ч л н о ї в к а —

з к л ї о м ж о и з т а ь к с р я м н о д в к а є

(Слово до слова — зложиться мова.) 3-тя група

Х к т р о д

сн в в о п є м ї ч м ф о ю в т и ь

ц п у з р ї а і є л т і ь у с з я о, т к о і й м

сд а о м у

сф е х б н е

сї т а и о д н а к є у т п ь р с б я

(Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.) 4-та група

П к т о и у ц а ю п

по і ф з ц н к а о ю і т в ь

пр о в

пн і с р’ м ю о,

а н л о ю м д е и а н к у — п д о

м н о у в ч і о

(Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові.)

2 Опрацювання лічилок

1) Бесіда.

—Для чого народ (а пізніше — й поети) складав лічилки?

—Коли їх застосовують?

2)Читання лічилок із підручника.

а) Читання мовчки.

б) Хорове читання лічилок у різному темпі, щоразу — швидше.

в) Заучування лічилок.

3 Опрацювання загадок

1)Вступне слово вчителя.

—Прислів’я вчать нас замислюватись над своїми або чужими вчинками, а загадки вчать нас мислити, порівнювати, зіставляти.

Загадки є одним із найдавніших видів народної творчості, що дожив до наших днів і житиме й надалі.

Загадка (від слова гадати — думати) — це дотепне запитання або вислів, що вимагає розкриття, відгадки.

У загадках прикмети предметів не називаються прямо, про них мовиться у прихованій формі. У загадках зашифрований якийсь предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку.

2)Читання загадок із підручника.

—Які слова допомагають відгадати загадку.

3)Робота в групах.

Кожна група отримує малюнок (портфель, ялинка, кішка

тощо).

Завдання — за малюнком скласти загадку, загадати її однокласникам.

VI. Домашнє завдання

1.Вивчити 2 прислів’я, з якими ознайомилися вперше.

2.Підготувати загадки.

VII. Підсумок уроку

—Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

—Що нового дізналися?

—Відгадайте загадку.

•У кожнім реченні я — перша, Почну і прізвище, й ім’я.

І назви рік, і міст, і селищ.

Ви здогадалися, хто я? (Велика буква)

В. Бутрім

Урок 19

Тема. Звідки походять назви місяців. «Прощальний листопад» (за В. Скуратівським)

Мета: формувати вміння працювати над текстом, вникати у його зміст, розвивати в учнів допитливість, інтерес до історії, виховувати любов та повагу до народних традицій.

Хід уроку

I.Організаційний момент

Стали, діти, всі рівненько. Посміхнулися гарненько. Настрій на урок взяли

Йпрацювати почали.

II.Мовленнєва розминка

1 Запам’ятайте за вчителем!

БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА

Був собі журавель Та журавочка. Наносили сінця Повні ясельця.

Наша пісня гарна й нова, — Почнем її, братці, знова! Був собі журавель Та журавочка…

Олена Пчілка

2Послухайте і доскажіть!

Да-да-да — стоїть у глечику… (вода). Ди-ди-ди — дай напитися… (води). Жа-жа-жа — ми знайшли… (вужа). Жи-жи-жи — ти мені… (допоможи).

III. Перевірка домашнього завдання

1Учні розказують прислів’я, пояснюють їх зміст

2Гра «Ти — мені, я — тобі»

Учні один одному загадують загадки.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

—Яка зараз пора року?

—Назвіть осінні місяці. Спробуйте пояснити їх назви.

—Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Вадима Скуратівського «Прощальний листопад».

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1Ознайомлення з життям і творчістю Вадима Скуратівського (за матеріалом підручника)

2Читання оповідання вчителем

— Чи сподобалося вам оповідання? Що цікавого дізналися?

3Словникова робота

1)Читання слів «луною» за вчителем.

Відмежовують, зустрічаються, падолист, братчини, передня,

відчиняє, обтрусить, заячий.

2) Читання стовпчиків слів «буксиром».

—Що спільного у словах першого стовпчика? (Перша буква О.)

—Що спільного у словах другого стовпчика? (Слова — назви дії.)

—Яке слово у першому стовпчику означає дію? (Обтрусить)

4Повторне читання оповідання учнями напівголосно. Гра «Бджілки»

—Читаючи, поміркуйте, скільки назв листопада згадується

утексті.

5Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

—Чому листопад із березнем брат?

—Що таке братчини?

—Які прислів’я складено про листопад?

—Чому день у листопаді порівнюється із заячим хвостом?

—Які народні прикмети згадуються у тексті?

Фізкультхвилинка

6Гра «Розвідники»

—Скільки абзаців у тексті? (7)

—Знайдіть і прочитайте абзаци, які складаються з одного речення.

—Знайдіть і прочитайте найдовший абзац.

7Гра «Хто швидше?»

—Знайдіть і прочитайте речення, у яких ужиті слова, що на картках-блискавках.

Слова: весняний, снігу, хвіст, селяни.

Бі-бі-бі, бі-бі-бі — сидить голуб на вербі! Би-би-би, би-би-би — голуб полетів з верби! Бу-бу-бу, бу-бу-бу — я люблю свою вербу!

2Розчитування за складовою таблицею

3Гра «Шифрувальники»

III. Перевірка домашнього завдання

Учні ознайомлюють клас із дібраними прислів’ями про листопад, народними прикметами, пов’язаними з цим місяцем.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Український народ любить жартувати. Якою б засмученою не була людина, але почувши дотепний жарт, вона посміхається, сум минає, і замість нього панує веселий сміх.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Робота над смішинками

1)Читання смішинки «Дві душі» вчителем.

—Послухайте невеличкий текст, з’ясуйте що це — оповідання, вірш, загадка?

2)Бесіда за прочитаним.

—Між ким відбувається діалог?

—Чи можна назвати хлопчика спостережливим? Чому? (Він ставить цікаві запитання.)

3)Висновок.

Це — смішинки-веселинки. Люди придумували їх або запам’я-

товували із власного життя, переказували одне одному, щоб учитися на цих випадках і веселити одне одного, поліпшувати настрій.

4)Читання смішинки за особами.

Учні обирають виконавців за допомогою однієї з лічилок, ви-

вчених на попередніх уроках.

5)Хорове читання смішинки «Ґава».

— Пригадайте, коли вживають вислів «ловити ґав».

6)Читання смішинки «Обіцянка»: мовчки, за особами.