usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

вої, «Головна професія» Анатолія Костецького.

• Наука дасть нам силу Дістатись до мети, А Україні милій В потребі помогти.

— Хто автор цього вірша?

Вчить пташка мати Своїх пташат Вгору здійматись,

Вхмари злітать.

—З якого вірша слова?

Учитель, лікар чи геолог, Письменник, слюсар чи кресляр — Всі називають головною….

— Якими словами продовжується вірш?

IV. Колективне читання та обговорення казки

Василя Сухомлинського «Лисенятко-першокласник»

1Самостійне читання казки учнями

—Що вирішило лисенятко?

—Яку відповідь дала мама?

2Читання казки учнями «ланцюжком»

3Тестування

1)Куди ходило лисенятко? а) У ліс; б) у садок; в) у школу.

2)Чому лисенятко не хотіло йти до школи? а) Болів живіт; б) боліла голова; в) болів зуб.

3)Що вирішила мама? а) Вирвати зуб;

б) пожаліла і залишила вдома;

в) завела в школу.

4)Як повелося лисенятко? а) Втекло;

б) злякалось і вирішило йти до школи; в) погодилося вирвати зуб.

V.Підсумок уроку

—Чи цікаво вам було на уроці?

—Що дає вам школа?

VI. Домашнє завдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «У світі казки чарівної».

Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

Урок 8

Тема. Коли щось робиш, думай про наслідки. Н. Кулик «Ромасеве яблуко і Петрикова груша» Мета: учити учнів правильно і свідомо читати тексти; розвивати мовну спостереж-

ливість; удосконалювати читацькі навички; виховувати в дітей кращі людські якості: порядність, чесність.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Вправи на вдосконалення читацьких навичок

1Розчитування за складовою таблицею

2Вправа на розвиток уважності

Гра «Знайди “пеньок”»

Утаблиці записані однакові слова, а серед них — таке, що відрізняється тільки однією літерою. Слова показують дітям протягом кількох секунд. За цей час вони мають знайти і назвати це слово, тобто «пеньок».

3 Гра «Пройди лабіринт — прочитай слово»

III.Перевірка домашнього завдання

Конкурс на кращого «скоромовщика»

IV. Повідомлення теми і завдань уроку

—Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Надії Кулик «Ромасеве яблуко і Петрикова груша».

—Послухайте перший абзац оповідання і спробуйте пофантазувати, що буде далі.

Гра «Мікрофон»

Учні по черзі висловлюють свої думки щодо розвитку подаль-

ших подій в оповіданні.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання оповідання Надії Кулик «Ромасеве яблуко і Петрикова груша»

1Читання оповідання вчителем (до кінця)

—Назвіть головних героїв оповідання.

—Хто з хлопчиків вам сподобався, а хто — ні? Чому?

2Словникова робота

Читання слів «луною» за вчителем.

— З’єднайте в пари слова першого стовпчика, складіть речення.

На яблуні ростуть… (яблука), а на груші — … (грушки).

3Повторне читання оповідання учнями

— Якими ви уявляєте хлопчиків?

—Що завадило Ромасеві відчути задоволення від Петрикової груші?

—Як би ви вчинили на місці Ромася?

—Як ви оцінюєте вчинок Ромася?

4 Гра «Хвости»

Учитель читає початок речення, учні мають швидко відшукати все речення і прочитати його повністю.

Підійшов Ромась до тину… У Ромасевому садку… Сидить Ромась на лавочці…

5 Вправи на розвиток швидкості читання

Гра «Кидок — засічка»

На слово «кидок» учні починають читати текст мовчки для фіксування часу. Коли лунає «засічка» — школярі зупиняються, помічаючи останнє прочитане слово. Відводять погляд. Відпочинок 10–15 секунд. Той самий уривок читається ще двічі.

Після цього учні порівнюють усі результати. Роблять висновок, що багаторазове читання мовчки, як і вголос, збільшує темп читання.

Гра «Хто швидше?»

—Знайдіть і прочитайте речення, у яких ужиті слова, що на картках-блискавках.

гвіздок пригощу вродили

VI. Домашнє завдання

Читати виразно оповідання, підготувати його переказ.

VII. Підсумок уроку

— Продовжте речення.

•Сьогодні на уроці я вчився…

•Найбільше мені сподобалося…

•Я запам’ятав, що…

Урок 9

Тема. І сила перед розумом никне. «Сильніше за силу» (казка). Підсумок за темою Мета: формувати вміння висловлювати оцінні судження; навчати розуміти прочитане,

виділяти головне; вдосконалювати вміння читати за особами, ставити запитання за прочитаним; виховувати позитивні риси характеру.

Хід уроку

I.Організаційний момент

Пролунав уже дзвінок — Починаємо урок.

II. Мовленнєва розминка

1 Розучування лічилки

Раз, два, три, чотири — Кицю грамоти учили: Не читати, не писати, А за мишками ганяти.

2 Розчитування за складовою таблицею

III.Перевірка домашнього завдання

Переказ оповідання:

I варіант — від імені Ромася; II варіант — від імені Петрика.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

1Бесіда

—Сьогодні ми побуваємо в гостях у казки. А хто буде її героями, дізнаємося, якщо відгадаємо загадки.

•Я люблю комах, жучків, Їм біленьких черв’ячків. В теплий край я не літаю: Під стріхою хату маю.

Цвірінь — сів я на хлівець, А звуть мене… (горобець).

•Має вуса, пишний хвіст І негарну звичку: Спершу добре він поїсть,

Після — вмиє личко. (Кіт)

Діти розглядають малюнки горобця і кота. Розповідають, що вони знають про цих тварин.

—Чи можуть дружити між собою котик і горобець?

—Що відбудеться, якщо вони зустрінуться?

—Хто з них сильніший?

2Робота над заголовком казки

—Роздивіться малюнок. Прочитайте заголовок. Про що йтиметься?

3 Обговорення «Що сильніше за силу?»

•Спритність.

•Швидкість.

•Наполегливість.

•Зріст тощо.

— Чому?

V.Сприйняття й усвідомлення матеріалу. Опрацювання казки «Сильніше за силу»

1Читання казки вчителем

—Слухайте уважно казку. Чи все в казці відбувається так, як

уреальному житті?

2Перевірка сприймання тексту казки

—Хто виявився сильнішим у казці?

—Чому?

3Словникова робота

Учні читають стовпчики слів «луною» за вчителем.

4Напівголосне читання казки із практичним завданням

—Прочитайте напівголосно текст та з’ясуйте, кого стосуються слова першого стовпчика, а кого — другого.

5Слухання характеристики котика і горобця

Хитрий

спритний самовпевнений Кіт

розумний Горобець винахідливий розсудливий

6 Читання казки за особами

Діти читають казку за особами, одягнувши маски котика і горобчика.

VI. Робота над прислів’ями

(Маєш голову, май і розум.)

— Чого нас учить це прислів’я?

VII. Підсумок за темою

Відповіді на запитання у підручнику.

VIII. Підсумок уроку

—Чого навчив вас сьогоднішній урок?

—Що в житті сильніше за силу?

—Як розумні виховані люди розв’язують конфліктні ситуації?

IX. Домашнє завдання

1.Читати оповідання за особами.

2.Поставити одне одному запитання за прочитаними творами.

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово…

Урок 10

Тема. «Ми, українці, велика родина, мова і пісня у нас — солов’їна». Л. Забашта «Рідна мова» Мета: удосконалювати навички правильного та виразного читання віршів; учити ана-

лізувати прочитане, виділяти головне; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку

I.Організаційний момент

У ч и т е л ь

Нумо, діти, до роботи! Для навчання час настав, Наберімося охоти До потрібних добрих справ. Девіз нашого уроку:

Не просто слухати, а чути, Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати, Дружно й плідно працювати.

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над скоромовкою

Запитала мишка мишку:

—Ти чого погризла книжку? Мишка їй відповіла:

—Їжі іншої не мала.

В. Каліна

2 Гра «Блискавка»

Учитель демонструє протягом кількох секунд картку. Учні вилучають «зайве» слово.

III.Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

—Діти, ми продовжуємо вивчення розділу. А як він назива-

ється? («В рідній школі — рідне слово»)

—На які дві теми розподілений розділ? («Наче вулик, наша школа...»; «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово...»)

—Саме другу тему розділу ми почнемо сьогодні вивчати.

—Про що йтиметься мова у творах цієї теми?

—Так, саме літературні твори про нашу рідну мову ми будемо читати.

Читання строфи з плаката

Велична, щедра і прекрасна мова! Прозора й чиста, як гірська вода. Це українська мова барвінкова, Така багата й вічно молода.

—Про що цей вірш?

—Для кожного народу його мова — найкраща. Нам, українцям, найближча до серця українська. Вона нічим не гірша від італійської — така ж співуча, та від російської — така ж багата.

Українська мова — державна мова України. Це записано

вОсновному Законі — Конституції нашої держави у статті 10. Кожна культурна, вихована, освічена людина повинна досконало

знати свою мову. Але ми будемо разом навчатися, опановувати мову. Сьогодні на уроці ми будемо читати вірш Любові Забашти «Рідна мова».

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання вірша Любові Забашти «Рідна мова»

1Виразне читання вірша вчителем

— З якою інтонацією читається вірш? (Урочисто)

2Словникова робота

Розвивайся барвінки звеселяйся житом зодягайся життя колосися мовоньку

—Що спільного у словах першого стовпчика? (Відповідають на запитання «що роби?»)

—Чи є слова-родичі у другому стовпчику? (Житом — життя)

—Що можете сказати про слово мовонька? (Пестливе слово)

3 Ознайомлення із легендою

Демонстрування малюнка барвінку — рослини, яка є одним із символів України.

ПОДОРОЖ У ЛЕГЕНДУ

Життя квітів починається з барвінку. Барвінок — квітка ніжна, але смілива. Ще не зійде сніг, а вже крізь сніжне покриття пнеться тремтливий вічнозелений листок барвінку. Все вкриває, все захоплює войовничий, непідступний та сміливий барвінок.

Існує така легенда.

Жили колись чоловік із жінкою у злагоді і любові. А найбільшою потіхою для них був синок на ім’я Бар. Скоро виріс парубком. Багато дівчат мали на думці вийти за нього заміж. Сохло серце за Баром і в однієї дівчини, що мала за матір відьму. Але Бар посватався до іншої, що називалася Вінка. І от настав день весілля. Щасливі молодята чекали тої хвилини, щоб піти до святої церкви до шлюбу.

Аж тут де не взялася та ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала перед молодими, проголосила своє прокляття й окропила молодят смердючим настоєм якогось зілля. За хвилю, де стояли Бар і Вінка, нічого не було. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла до хмар сірою галкою. Впала мати на землю, де стояв син із нареченою, й окропила землю слізьми.

І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітчане дрібненьким блакитним цвітом. Назвали його барвінком.

4Читання вірша учнями мовчки

—Як поетеса звертається до рідної мови?

—Із чим порівнює рідне слово?

—Який наказ дає нам поетеса?

—Які речення є спонукальними?

5Знаходження у вірші слів, що римуються

6Гра «Відновіть вірш»

Учні читають з плаката:

Колосися житом в…, піснею в…, щоб зростали наші… мудрі і…

7Заучування вірша

Всі народи мови мають, Всі пісень своїх співають, Бо хто має мову рідну, — Той багатий, а не бідний.

V.Підсумок уроку

—Завершується наш урок. Сподіваюся, що ваших сердець торкнулися слова про багатство, красу та мелодійність української мови — нашої гордості, мови, якою ми розмовляємо, без якої не мислимо свого існування як держава і народ. Сподіваюся, що ви відчули, що мову потрібно не лише любити, а й берегти.

VI. Домашнє завдання

Дібрати прислів’я про мову.

Урок 11

Тема. Колискові пісеньки — перлинки української мови. М. Сингаївський «Колискова пісня, колискова…», «Ой люлі, ой люлі…», «Тиха нічка теплесенька…», «Ходить котик по горі» (колискові, записані М. Сингаївським) Мета: розширювати і поглиблювати знання дітей про красу і силу рідної мови; ознайомити учнів із колисковими піснями; вчити аналізувати прочитані твори; удосконалювати навички виразного читання; виховувати любов і повагу до народної творчості.