usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

Добрий день вам, школярята, Рада вас усіх вітати.

А прийшла я не одна — В нас сімейка немала. Ось вам ребус і кросворд, Акровірші.

Полюбіть їх, розпізнайте,

Ізагадки розгадайте.

•Одне каже: побіжімо, друге каже: полетімо, третє каже: похи-

таймося. (Берег, річка, очерет)

•Аж до сонця вік свій пнеться, його ім’ям зоветься. (Соняшник)

•А в нашого дядька гусей грядка, і всі вони білі. (Зуби)

4Робота над загадками-акровіршами

Заходить хлопець-акровірш.

В мене загадка не гірш — Розкажу вам акровірш: Що воно таке за штука? Розкажу вам для науки. Перші літери рядків Зверху вниз я разом звів. Ось і вийшло слово, Акровірш готовий.

А ви, друзі, не зівайте, Акровірші відгадайте.

•Хата мною багата, Людям брат я і друг — І, коли вже я в хаті — Буде й пісня навкруг.

•Лиха зима сховається, А сонечко прогляне, Сніжок води злякається, Тихенько тануть стане. І здалеку бистренько Вона до нас прибуде, Кому-кому любесенько, А дітям більше буде.

•Мене у школі всяк вивчає, О, й ненька мною розмовляє. Вона й тебе навчити хоче, А ти — чи вчиш мене охоче?

1) З перших складів слів скласти слово. Диня, тисяча, насип. (Дитина)

2) Скласти слово з першого складу першого слова і другого складу другого слова.

Гора, народ. (Город)

3 Розчитування за складовою таблицею

4 Робота над скоромовкою

Ти, малий, скажи малому, Хай малий малому скаже, Хай малий теля прив’яже.

III.Повідомлення теми і мети уроку

—Який розділ ми вивчаємо? («Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини»)

—На які теми розподіляється цей розділ?

—Яку тему будемо вивчати?

—Як ви вважаєте, про що йтиметься в творах цього розділу?

IV. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу

1 Робота над віршем Івана Гнатюка «Наша хата»

1)Читання вірша вчителем.

— З якою інтонацією слід читати вірш? (Спокійно, замріяно)

2)Словникова робота.

Ряденце — покривало із домотканого полотна.

Читання «пірамідок» слів

3)Читання вірша учнями «ланцюжком».

—Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

—Як автор ставиться до своєї хати?

—Прочитайте опис хати.

—Як автор описує двір?

—Які слова — назви ознак уживає автор? Стіни (які?) —

Віконце (яке?) — Поріг (який?) — Ряденця (які?) —

4)Гра «Буксир».

Створюється пара з «сильного» і «слабкого» учнів. «Сильний»

учень веде у читанні, а «слабкий» намагається досягнути темпу читання «сильного» учня.

5)Гра «Поети».

— До слів вірша доберіть свою риму. Садок — холодок — рядок тощо.

Фізкультхвилинка

2 Опрацювання української народної пісні «Роде наш красний»

1)Слухання аудіозапису пісні.

— Чи сподобалася вам пісня?

2)Словникова робота.

Красний — гарний, добрий, великий.

Не цураймося — не забуваймо, не відмовляймося. Сім’я — тато, мама, я.

Рід — одне або ряд поколінь, які пішли від одного предка. Родина — група людей (родичі), яка складається з батьків, ді-

тей, бабусь і дідусів, які живуть разом.

3)Гра «Актори».

—Прочитайте вірш із захопленням.

—Який кущ згадується у пісні? Чому?

—До чого закликає пісня?

—Із чим порівнюється родина?

—Які слова — назви ознак ужито зі словом рід?

4)Гра «Хто краще?».

Конкурсне читання вірша у парах.

3Опрацювання вірша «В цьому двору, як у вінку…»

Читання вірша «сильним» учнем.

—З яким віршем «перегукується» цей вірш? («Наша хата»)

—Прочитайте порівняння.

—Що прославляється у вірші?

—Який малюнок можна намалювати до цього вірша?

4Робота над українською народною піснею «Дорогі гості»

Слухання запису пісні.

—Які гості найдорожчі?

—Чому у вірші згадуються жито, овес? (Хліб — це життя, до-

статок.)

V.Підсумок уроку

—Що сподобалося вам на уроці?

—Як повинні жити між собою всі члени родини?

VI. Домашнє завдання

Вивчити пісню напам’ять.

Урок 29

Тема. Рідна домівка, рідна сім’я — тут виростає доля моя. В. Гринько «Сім» (лічилка). С. Олійник «Таня усміхається» Мета: удосконалювати навички виразного читання; продовжити роботу над образними

висловами; формувати оцінні судження; розвивати вміння чітко визначати головну думку твору; виховувати любов і пошану до батьків.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над потішкою

Вдень в дуплі сидить сова, Навіть дзьоб не висува, А вночі вона полює, Совенят малих годує.

—Мамо, вдень чого сова Навіть дзьоб не висува?

—Дуже кепсько бачить вдень, То сидить, анітелень.

—І чого ота сова

Навіть дзьоб не висува?

1)Читання «луною» за вчителем.

2)Гра «Актори».

— Прочитайте потішку здивовано; злякано.

2 Робота над скоромовкою

Рак татусь приніс з крамниці Раченятам годівниці.

—Прочитайте скоромовку повільно; швидко; дуже швидко.

—Прочитайте радісно; сумно; сердито.

3Дихальні вправи

—Як плаче немовля? (У-а)

—Як мама колише дитину? (А-а)

—Як тато забиває цвях? (Тук-тук)

—Як каже бабуся внукові замазурі? (А-я, я-й)

—Як сопе дідусь, коли заснув, читаючи газету?

III.Повідомлення теми і мети уроку

—Розгадайте ребус. 7’Я

—Сьогодні ми продовжимо опрацьовувати художні твори про

сім’ю.

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання лічилки Варвари Гринько «Сім»

1)Читання лічилки вчителем.

— З яким настроєм читається лічилка? (Весело, бадьоро)

2)Читання лічилки учнями.

Гра «Бджілки»

Напівголосне читання лічилки учнями, кожен — у своєму

темпі.

—Від чиєго імені ведеться лічилка?

—Назвіть усіх членів сім’ї.

—Розгляньте малюнок. Кого бракує? Чому?

3)Читання лічилки.

Гра «Дощик»

Діти читають хором:

•Накрапає дощ (тихо);

•дощ пускається сильніше (голосніше);

•злива (голосно);

•дощ перестав (читання припиняється).

Фізкультхвилинка

Чух-чух! Чух-чух!

А надворі дощик вщух.

До веселочки ручки здіймемо, Танцювати хутчіш почнемо. Чок-чок! Чок-чок!

То носок, то каблучок.

У долоньки плескать будемо, Зранку втому ми забудемо. Танцювали-відпочили. Працювати захотіли.

2 Опрацювання оповідання Степана Олійника «Таня усміхається»

1)Робота над заголовком.

—Прочитайте назву оповідання. Як ви вважаєте, про що розповідатиметься у цьому творі?

2)Читання твору вчителем.

—Яка радісна подія сталася у родині Тимка?

3)Словникова робота.

Читання «пірамідок» слів

4)Повторне читання оповідання учнями (мовчки).

—Як назвали Тимкову сестричку?

5)Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

—У якому класі навчався Тимко?

—Як мама турбується про маленьку донечку?

—Як Тимко намагається привернути увагу сестрички?

—Хто першим побачив усмішку маляти?

—Як Тимко відреагував на усмішку?

—Що сказала мама?

—Де працював тато?

—Хто йому повідомив радісну новину?

—Який настрій після цього запанував у полі?

6)Вправи на розвиток читацьких навичок. а) Гра «Чи є в оповіданні такі речення?».

•Тимкові хочеться, щоб Таня подивилася на нього. (Так)

•Біжить Тимко, рукою махає. (Ні)

•Він усміхнувся, обняв і поцілував сина. (Ні)

б) Гра «Дослідники».

У скількох реченнях ужито слово усміхається? в) Гра «Диктор телебачення».

Учень читає текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

г) Гра «Земля — небо».

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають очі вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.

V.Підсумок уроку

—Що сподобалося вам на сьогоднішньому уроці?

—Що спільного між оповіданням Степана Олійника «Таня усміхається» і лічилкою Варвари Гринько «Сім»?

—Які стосунки мають панувати у родині?

VI. Домашнє завдання

Стисло переказувати оповідання.

Урок 30

Тема. У колі рідної сім’ї. В. Лучук «Тільки мама». «Приховала» (з народного). О. Орач «Вчуся у мами». П. Осадчук «Я навчаюся у тата». Є. Гуцало «Скоромовка». Г. Могильницька «Бабусина радість». Прислів’я Мета: навчати учнів виразно читати, аналізувати віршовані твори; формувати образне

мислення; збагачувати словниковий запас на основі прочитаних творів; виховувати почуття поваги і любові до всіх членів сім’ї.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над чистомовкою

Жа-жа-жа, жа-жа-жа — ми знайшли вужа. Жі-жі-жі, жі-жі-жі — ну й слизькі вужі! Жи-жи-жи, жи-жи-жи — з нами в ліс біжи. Жа-жа-жа, жа-жа-жа — віднеси туди вужа.

2 Робота над скоромовкою

Морж у морі днями кисне, Море для моржа корисне.

3Гра «Шифрувальники»

— Розшифруйте прислів’я, поясніть його зміст.

Нота – та + к – ок + а (на). Сніг – ніг + онк – к + ці (сонці).

Темрява – ява – мр + пло (тепло). Білка – ка + я (біля).

Маска – ска + те + рі (матері). Доба – а + ре (добре).