usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

III. Перевірка домашнього завдання

1Переказ оповідання за частинами

2Творчий переказ (від імені зайчика)

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання вірша Ліни Костенко «Перекинута шпаківня»

1)Робота над заголовком.

Гра «Мікрофон»

—Чому шпаківня може бути перекинута? (Учні висувають свої припущення.)

2)Читання вірша вчителем.

—Чи сподобався вам вірш?

—Які почуття він у вас викликав?

3)Словникова робота.

Чорногривий денцем шпаченята шпаченята борсаються безпорадні півторадні оченята

порушили

Читання слів «луною» за вчителем.

—Як ви розумієте слово чорногривий?

—У кого може бути чорна грива?

4)Читання вірша «ланцюжком».

—З якою інтонацією слід читати слова шпаченят?

—Чому плаче шпак?

—Де була прибита шпаківня?

—Чому вона перекинулася?

—Які слова передають щире співчуття поетеси до птахів?

5)Гра «Диктор телебачення».

Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися

на глядачів.

—Продовжте вірш. Ви побачили перекинуту шпаківню. Ваші

дії?

—Що краще — врятувати шпаківню, залишивши в ній шпаченят, чи забрати їх?

—Відповісти на це запитання вам допоможе оповідання Івана Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

2Опрацювання оповідання Івана Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

1)Читання оповідання вчителем.

— Чого нас навчає це оповідання?

2)Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною», «дощиком».

—Що можете сказати про слова першого стовпчика? (Оздобив клітку.)

—Назвіть слова-родичі серед слів другого стовпчика. Паморозь — схожі на іній атмосферні опади, які в морозну по-

году осідають на гілках дерев, дротах.

3)Читання оповідання учнями.

Гра «Бджілки»

—З якою інтонацією слід читати слова Юрчика? (Прохання,

благання)

—А синички? (Сердито, із гнівом)

4)Читання оповідання за особами (автор, Юрчик, синичка).

5)Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

—Де Юрчик узяв синичку?

—Куди він посадив пташку?

—Як хлопчик доглядав пташку?

—Куди все позирала синичка?

—Від чого не могла відірвати очей?

—Про що Юрчик запитав пташку?

—Що відповіла синичка?

—Що сказав Юрчик, випустивши пташку?

—Які слова він почув у відповідь?

—Це народне прислів’я. Як ви його розумієте? (Гра «Мікро-

фон»)

—Чи схоже це оповідання на казку?

—Що тут казкове? А що — справжнє?

6)Гра «Земля — небо».

За командою «земля» — діти нахиляються до книжки і чита-

ють текст.

За командою «небо» — піднімають голови вгору, вибираючи вказівки від тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.

V.Підсумок уроку

—Чого вас навчив сьогоднішній урок?

—Запам’ятайте: навіть золота клітка не замінить свободи. Бережіть природу, не заважаючи їй!

VI. Домашнє завдання

Підготувати прислів’я про дбайливе ставлення до природи.

Урок 38

Тема. Незвичайна яблуня. О. Палійчук «Лічилка». А. М’ястківський «Казка про яблуню» Мета: удосконалювати навички усвідомленого, виразного читання художніх творів;

формувати вміння знаходити за допомогою вибіркового читання уривки тексту, які характеризують дійових осіб; виховувати працелюбність, бажання допомогти природі.

Хід уроку

I.Організаційний момент

Нумо, діти, до роботи! Для навчання час настав. Наберімося охоти До потрібних добрих справ.

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над чистомовкою

Ік-ік-ік — на порозі Новий рік. Ра-ра-ра — рада святу дітвора. Іс-іс-іс — підем дружно всі ми в ліс.

Ам-ам-ам — понесем гостинці звірятам: білочкам, зайчатам.

2 Робота над скоромовкою

Мишеня у нірку чорну Притягло трубу підзорну. Ми тепер собі з нори Всі побачимо двори.

І угледимо здаля — Де той клятий кіт гуля.

3Гра «Розшифруй прислів’я»

Охт рпо юлзем аєдб, онав муот єатрпоев. (Хто про землю дбає, вона тому повертає.)

— Прочитайте прислів’я на одному мовному видиху.

III.Перевірка домашнього завдання

Учні розказують підготовлені прислів’я, пояснюють їх зміст.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

—Яка пора року за вікном?

—Хто потребує нашої допомоги?

—Як допоможемо птахам узимку?

—На вулиці — мороз і сніг, а на столі у нас — свіжі яблука, картопля, капуста.

—Що потрібно робити, щоб усе це потрапило до нашого столу? Як турбуватися про рослини, щоб вони віддячили нам щедрим урожаєм, ми дізнаємося сьогодні з казки. Та спочатку опрацюємо лічилку Олекси Палійчука.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1Робота над лічилкою Олекси Палійчука

—Для чого діти розучують лічилки?

—Коли їх застосовують?

Хорове читання лічилки у різному темпі, кожного разу — швидше.

—Що засуджується в лічилці?

—Чи доводилося вам бачити мурашник? Яку користь він приносить природі?

2 Опрацювання «Казки про яблуню» Андрія М’ястківського

1)Читання казки вчителем.

—Чи сподобалася вам казка?

—На що вона схожа?

—Як побудовані речення?

2)Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем: узлісся, зжовтів, прище-

пив, розвеселилось, засміялися, дозрівали.

«Довідкове бюро»

Узлісся — смуга, край лісу.

Вільце — обрядове дерево українського весілля, що прикраша-

ється квітами, ягодами, колосками. Корячок — посудина для води.

Щепа — прищеплене фруктове дерево. Чухрати — тут: обгризати кору.

Осоння — місце, що добре прогрівається сонцем. 3) Читання тексту «ланцюжком».

не — не завдавати шкоди. І тоді природа покаже нам багато дивного і фантастичного.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1Опрацювання вірша Вадима Скомаровського «Чому в зайця гарний зір»

—Прочитайте вірш мовчки. Підготуйтеся до виразного читання. Доберіть потрібну інтонацію.

—Який настрій викликав у вас вірш? Чому?

Довідка для вчителя

Заєць у перекладі зі старослов’янської мови означає «стри-

бун». Задні його лапи майже вдвічі довші за передні й дуже сильні, завдяки чому він може робити стрибки в декілька метрів. Але він ще й чудовий бігун. У разі небезпеки досягає швидкості понад 70 км/год. Зір у зайця середній. Бачить він краще в сутінках. Може бачити все навколо себе: його очі розташовані так, що забезпечують йому широке поле зору. Тікаючи, він, зазвичай, дивиться назад, тому нерідко стає здобиччю іншого ворога, що опинився на його шляху. Спить заєць із заплющеними очима.

Гра «Актори»

— Прочитайте вірш: здивовано; захоплено.

Гра «Добери риму»

Повір — зір; смішинку — морквинку; авто — ніхто; на база-

рах — в окулярах.

2 Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «Покинуте кошеня»

1)Самостійне читання оповідання учнями.

—Яке почуття ви переживали, коли читали оповідання? Коли вам було сумно? Чому? Коли зітхнули із полегшенням?

2)Читання оповідання «ланцюжком».

—Які речення слід прочитати з почуттям вдячності й радості?

3)Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

—Чому кошеня опинилося на дорозі? Чи випадково це трапи-

лося?

—Чому кошеня нявчало?

—Як люди ставилися до кошеняти?

—Чому вони не допомогли кошеняті?

—Скільки часу кошенятко сиділо насамоті?

—Де Наталочка почула кошенятко?

—Що зробила дівчинка?

—Хто з людей виявився найдобрішим, а хто — найжорстокі-

шим? (Той, хто виніс кошеня.)

Урок 40

Тема. Урок позакласного читання. З чистого джерела народної мудрості Мета: продовжити ознайомлення учнів з різновидами народної творчості: колисковими піснями, забавлянками, скоромовками; розширювати уявлення учнів про влучність, точність, красу рідного слова; пробуджувати інтерес до вивчення рідної мови; виховувати любов до творів усної народної творчості, до книжки.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II.Ознайомлення з виставкою книг

—Діти, зверніть увагу на книжкову виставку.

—Які книги з цієї виставки вам знайомі?

—У яких книжках найкращі ілюстрації?

—Хто назве прізвища художників, які створили малюнки до цих книжок?

—Хто ознайомить зі своєю книжкою?

III.Повідомлення теми і завдань уроку

—Часто в житті ми чуємо слово фольклор. Що воно означає? (Запис на дошці: «Фольклор — народна творчість».)

—Наш сьогоднішній урок присвячений усній народній творчості. Виникла вона дуже давно. Люди тоді ще не вміли писати і передавали з вуст в уста твори різних жанрів.

IV. Обговорення прочитаних творів

1Опрацювання колискових пісень

—Перший жанр усної народної творчості, з якою людина ознайомлюється тільки-но з’явившись на світ, — це колискові пісні.

Знародженням у сім’ї дитини поруч із нею постійно була матуся. Заколисуючи дитя, матуся співала пісні, які називалися… (колис-

кові).

—Колискові пісні призначені здебільшого для одного слухача і мають одного виконавця — матір, або іншу близьку людину. Свою любов і ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, здоровим, розумним мати висловлює у простій і спокійній мелодії, що відповідає ритму гойдання колиски.

—Діти, хто з вас може проспівати пісеньку, яку ви підготу-

вали вдома? (Учні можуть виходити, тримаючи в руках ляльку.)

—Яке призначення колискової пісні? (Її співають, щоб ди-

тина спокійно заснула.)

—У народі кажуть: «Пісня колискова — то найперша материна мова».

— На уроці музики ви вивчили колискову. Давайте разом її заспіваємо!

Учні виконують колискову, вивчену на уроці музики.

2Опрацювання забавлянок. Робота в групах

—Щоб дитина розвивалася, зростала розумною і веселою, придумав наш народ і забавлянки. Зараз позмагаємося — хто краще прочитає забавлянку?

1-ша група — «Чуки, чуки»; 2-га група — «Гой-да, гой-да»;

3-тя група — «Потягусі, потягусі».

3Робота над скоромовками

—Окремим жанром усної народної творчості виступають скоромовки. Вони вчать дітей правильно, чітко вимовляти окремі складні звуки. Часто їх швидке промовляння перетворює скоромовку на «спотиканку», коли той, хто прагне швидко її промовити, спотикаючись, перекручує слова.

1) Виразне читання скоромовок учителем. Діти уважно слухають.

2) Читання скоромовок учнями (пошепки, «ланцюжком»). 3) Конкурс на краще промовляння скоромовки.

V.Читання та обговорення нового твору — казки «Чарівне горнятко»

—Що означає слово чарівне?

1)Читання казки вчителем.

—Що наснилося чоловікові і жінці?

—Що вони зробили після цього?

—Яку плату взяв дідусь за лікування хворих?

—Що зробив чоловік із сиром?

—Як дідусь поділив золото?

—Які слова доносилися здалеку?

2)Робота в парах. Читання казки учнями.

—Знайдіть слова, у яких «сховалася» головна думка казки.

VI. Казкова вікторина

1.Хто з’їв Колобка? а) Вовк; б) Лисиця; в) дід.

2.Хто врятував Івасика-Телесика? а) Орел;