usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

6.У вірші «Вранці» поет згадує птахів: а) синицю, сову, сороку; б) жайворонка, зозулю, соловейка.

VI. Підсумок уроку

—Чого вчать твори Т. Г. Шевченка?

—Ми вчимося у Тараса Шевченка любити рідну землю, рідний народ, рідну українську землю, свою маму. Пам’ятайте його слова:

Учітеся, брати мої, Думайте, читайте,

I чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.

VII. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять один із віршів Т. Г. Шевченка.

Ой, весна, весна, днем красна

Урок 77

Тема. Вступ до теми. Н. Мовчан-Карпусь «Будить березень весну». «Ой, весна, весна…», «Вийди, вийди, сонечко…» (українські народні пісні)

Мета: розширювати та узагальнювати знання учнів про усну народну творчість; формувати вміння визначати тематику народної співаночки; виховувати почуття любові до національного фольклору.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над лічилкою

Ішов кіт через сто воріт, До кінця дійшов, Кошеня знайшов.

— Няв!

2 Робота над скоромовкою

Сонце гріє — аж пече, З сома в море піт тече, Радить сому сонний кит:

— Покупатись, соме, слід.

Л. Куліш-Зіньків

Квітень … (вабить, хороводить). Травень … (крешиль ллє).

4)Гра «Добери риму». Весну — ясну Квіточками — діточкам.

2Опрацювання української народної пісні «Ой, весна, весна…»

—Діти дуже люблять і чекають весну. Весна — це сонце і тепло, зелена трава і чудові квіти. А головне — дітям не потрібно сидіти у хаті, ховаючись від морозу і холоду, а можна піти на галявину чи в лісок, погратися, повеселитися, поспівати.

У давнину існував такий звичай, що як тільки зійде сніг,

іземлю пригріє сонце, діти виходили на околицю села з випеченими з тіста жайворонками і закликали весну.

1) Читання співаночки учнями. Гра «Бджілки».

—Як побудована співаночка? (У формі діалогу)

—Між ким відбувається розмова?

—З якою інтонацією слід читати слова дітей? А слова весни? 2) Читання співаночки «луною» за вчителем.

—Про що діти запитують весну?

—Як вони звертаються до весни?

—Що принесла весна?

3)Читання співаночки за особами.

Слова дітей читає група учнів, слова весни читає учениця.

—Знайдіть у тексті співаночки пестливі слова.

—Доберіть пестливі слова до слів весна, пшениця.

—У якому значенні вжито слово красна?

—Які слова у співаночці римуються?

3 Опрацювання української народної пісні «Вийди, вийди, сонечко…»

1)Робота над загадкою.

•Всі його люблять, Всі його чекають, А хто подивиться —

Кожен скривиться. (Сонце)

—Для українців сонце завжди було «святим і праведним». Сонце шанували і літні люди, і діти. Гріхом уважалося показувати на нього пальцем (око виколеш), плювати (пітьма огорне землю),

кидати каміння (Бог хліба не дасть). Сонце зігрівало землю, в яку сівач кидав зерно, до сонця тягнувся зелений паросток, під сонцем він перетворювався на хлібний колосок. Сонцю присвячували казки, легенди, співали про нього пісні.

2)Гра «Бджілки».

Напівголосне читання співаночки учнями.

—До кого звертаються діти? Як саме?

—Чому в тексті співаночки багато пестливих слів?

—Знайдіть у співаночці рими.

—Послухайте, як співається ця співаночка.

Учні слухають співаночку в запису, співають її.

VI. Підсумок уроку

—Яку тему почали вивчати?

—Які співаночки вчили?

—Коли діти співали співаночки?

VII. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять одну зі співаночок.

Урок 78

Тема. Весна у лісі. О. Копиленко «Весна у лісі». Л. Костенко «Берізки по коліна у воді» Мета: удосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати

в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I.Організаційний момент

Всі почули ви дзвінок — Він покликав на урок. Кожен з вас вже постарався, До уроку готувався.

Тож девіз тепер згадаймо І урок вже починаймо.

У ч н і (хором)

Красиво читаємо! Чітко відповідаємо!

Мовлення своє розвиваємо!

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над скоромовкою

Котик мишку наздогнав І сказав: м’яв!

А вона на те: пі-пі, Дуже ніколи мені.

2 Робота над чистомовкою

Іли-іли-іли — гуси на лужку присіли. Али-али-али — потім травку пощипали. Или-или-или — у водиці лапки мили. Ою-ою-ою — ґелґотали між собою.

3Гра «Озвуч малюнок»

Учитель демонструє предметні малюнки, а учні озвучують їх. Немовля — а-а-а-а.

Мишка — пі-пі-пі.

Півень — ку-ку— рі-ку-у-у. Коник — іго-го-о-о. Жабка — скре-ке-ке-е-е. Тигр — р-р-р-р.

III. Перевірка домашнього завдання

Читання українських народних пісень напам’ять. Розігрування інсценівки «Ой, весна, весна…».

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Навесні пробуджується природа, все навкруги оживає.

День за днем, за тижнем тижні, Непомітно лине час.

Різні зміни дивовижні Відбуваються круг нас.

—Які ж зміни відбуваються в житті лісових мешканців на-

весні?

—Про це ми дізнаємося, прочитавши оповідання Олександра Копиленка «Весна у лісі».

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання оповідання Олександра Копиленка «Весна у лісі»

1)Виразне читання оповідання учителем.

— Назвіть мешканців лісу, про яких розповідає автор.

2)Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем: білченята, відігріває, то-

рішнього, метушаться, страхіття, неповороткі.

3)Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».

—Що в розповіді вас здивувало?

—Про який весняний місяць йдеться в оповіданні? Доведіть словами тексту.

4)Читання оповідання за частинами, складання плану.

1.Маленята-білченята.

2.Зустріч з зайченятами.

3.Кажан досинає зиму.

4.Мурашина купа.

— Закінчіть речення: «Не зайченята безпомічні, сліпі й голі,

а…»; «Не білченята сплять униз головою, а …».

Гра «Хто який?»

—З ким автор порівнює білченят?

—Як зимують кажан? мурашки?

Гра «Дочитай речення»

Учитель читає початок речення, учні швидко знаходять його,

дочитують до кінця.

Цікаво знати!

Новонароджене зайченя важить близько ста грамів. Ця кри-

хітка, ледь з’явившись на світ, добре вдягнена в хутро, все бачить і навіть уміє бігати! А через два-три дні його вже не наздоженеш. Силу дає материнське молоко, яке навіть не молоко, а концентрат з білків, жирів та інших високопоживних речовин. Попивши такої суміші, зайченята можуть протриматися чотири дні, зачаївшись під кущиком або в ямці в очікуванні матусі. До сімнадцяти днів зайченята, хоча вже й починають їсти траву, не можуть обійтися без молока, а потім, коли мати піде назовсім, живуть деякий час так званою дитячою сім’єю — тримаються разом, щоб не було страшно.

2 Опрацювання вірша Ліни Костенко «Берізки по коліна у воді»

1)Гра «Бджілки». Напівголосне читання вірша учнями.

—Яку пору року описує поетеса?

2)Словникова робота.

«Довідкове бюро»

Переярки — поперечні глибокі западини на землі. Узліски — смужки на краю лісу, узлісся.

3)Читання вірша учнями хором.

—Знайдіть у вірші порівняння.

—Чому берізки стоять по коліна у воді?

4)Гра «Знайди риму». Узлісками — берізками; воді — лебеді; бризочки — низочка; коліс — беріз.

VI. Підсумок уроку

—Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

—Як слід поводитися навесні у лісі? Чому?

VII. Домашнє завдання

Читати виразно вірш та оповідання.

Урок 79

Тема. Гей, Великдень, гей, весна! «Гей, Великдень!» (з народного)

Мета: ознайомити учнів із давнім звичаєм українського народу святкування Великодня; удосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити виділяти в тексті головне; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до рідної землі.

Хід уроку

I.Організаційний момент

Пролунав дзвінок, починається урок, Будем дружно працювати, щоб почути у кінці, Що у нашім дружнім класі Діти — просто молодці!

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над скоромовкою

Біля баби баба сіла. Баба бабі бубоніла. Бубоніла з півгодини Баба бабі про новини.

2 Робота над чистомовкою

Че-че-че — бабуся калачі пече. Ча-ча-ча — дай, бабусю, калача. Па-па-па — розсипана крупа.

Пе-пе-пе — кошеня сліпе. По-по-по — річка Лімпопо.

3Слухайте, повторюйте, продовжуйте!

Со-со-со — сонце, сорока, сода, солома. Са-са-са — сад, сапа, сарай, сачок.

Су-су-су — сум, сумка, сутінки, сушка. Сі— сі-сі — сітка, сіль, сірка, сівалка.

III. Перевірка домашнього завдання

1Виразне читання оповідання Олександра Копиленка «Весна у лісі»

2Гра «Дуель»

Учні ставлять запитання одне одному за змістом тексту.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Весна — це буяння природи, веселі розваги. А ще весна багата на свята. Підріс наш новонароджений зайчик. Послухайте віршик і скажіть, що він ніс у торбинці?

Ішов зайчик крізь лісок, Ніс торбину писанок. Вийшов зайчик на горбок, Зачепився за пеньок. Покотились на всі боки Зайчик, торба, писанки. Налякався зайчик: «Ах!» Заховався у кущах. Зайшли діти у лісок, Назбирали писанок. Залишили в лісі сміх, Щоб радіти зайчик міг.

—Що зайчик ніс у торбині?

—Що вам відомо про писанки?

—До якого свята їх виготовляють?

Великоднє свято — це великий день воскресіння Христового. Це день пам’яті тієї світлої події, коли Ісус Христос терпів муки на хресті, а тоді воскрес.

Сказав Христос «Воскресну» — І в третій день воскрес. Поставив перед очі Найбільше із чудес.

— Чому цей день називається Великдень?

Легенда говорить, що Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба три зложити, щоб був один тодішній. Тоді було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп’яли Христа — дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів.

— Як ще називається це свято?

Пасха — слово єврейське й означає визволення, рятунок.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання тексту про Великдень у підручнику

1)Гра «Рибки». Мовчазне читання тексту учнями.

—Коли відзначають Великдень?

—Як до нього готуються люди?

—Що є особливою окрасою свята?

—Чим прикрашали писанки?

—Що символізують на писанках трикутники? колоски?

2)Розповідь учителя.

—Тиждень перед Великоднем називають білим, або чистим. Кожен день цього тижня має своє призначення.

Вербна — цвітна неділенька, Вербою махала, Що за тиждень вже Великдень, Усім нагадала.

Тож не мали понеділок

Звівторком спочинку — Виганяли і найменшу

Зхати порошинку.

Асереда — господиня Мала теж мороку Випікала старанно Паску круглобоку. Четвер «страсті» прочитав В смутку та жалобі,

Ап’ятниця сторожила При Господнім гробі. Ледве писанки субота Встигла посвятити, — Вже Великдень нам співає «Христос воскрес!», діти.

2 Опрацювання вірша «Гей, Великдень!» (з народного)

1)Читання вірша учнями мовчки.

—З яким настроєм потрібно читати вірш?

2)Читання вірша хором.

—Що несе весна?

— Які характерні прикмети Великоднього свята названо

увірші?

—Назвіть слова, що римуються.

VI. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

VII. Домашнє завдання

Намалювати писанку і паску.

Урок 80

Тема. Дороге яєчко на Великдень. «Писанки» (за О. Менем). К. Перелісна «Писанка» Мета: розширювати знання учнів про звичаї українського народу, традиції святкування

Великодня; удосконалювати навички виразного, швидкого читання; розвивати вміння виділяти у тексті головне; виховувати повагу до культурних цінностей майбутніх поколінь, любов до рідної землі.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над чистомовкою

Чи то лис, чи то ліс, Чи то кинь, чи то кінь, Чи то кит, чи то кіт — Звуки плутати не слід.

2 Робота над скоромовкою

КРОЛИКИ НА РОЛИКАХ

Три кролики На роликах. Не кролики — Королики.

Чи зможе ж і корова Купить кролячі ролики

I стать, як кролик — ролер?

Л. Мовчун