usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

•Надуваємо щоки.

•П’ємо чай із блюдця.

•Дуємо на кульбабу.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні повертаються одне до одного і в парах стисло переказують

оповідання.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

—Чи доводилося вам бувати в музеї?

—У якому саме?

—Що ви там бачили? Розкажіть.

—Прочитайте слова.

—Назвіть предмети одним словом.

Лькаял, отол, м’икчя, икбиук, камаинш. (Лялька, лото, м’ячик, кубики, машинка)

— Сьогодні ми ознайомимося з незвичайним музеєм. Допоможе нам у цьому текст Людмили Гладун «Державний музей іграшки».

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання оповідання Людмили Гладун «Державний музей іграшки»

1)Читання тексту вчителем.

—Що таке музей?

—Про який музей ви дізналися?

2)Словникова робота.

Читання «луною» за вчителем слів: колекції, порцеляновим,

брязкальця, торохтельця, з цікавістю, віруваннями, вбранні.

«Довідкове бюро»

Порцелянове — виготовлене з білої кераміки, з якої зазвичай

виготовляють тонкий посуд.

Трансформер — тут: іграшка, зовнішній вигляд якої можна змінювати шляхом переміщення її окремих частин.

3)Читання тексту учнями «ланцюжком» за абзацами.

—Скільки років колекції іграшок?

—Яка іграшка найстарша?

4)Гра «Читає Незнайко».

Учитель читає, замінюючи деякі слова, припускаючись поми-

лок. Учні виправляють їх, зачитуючи правильний варіант із підручника.

—Знайдіть і прочитайте опис іграшок, які зробили народні майстри.

—Які іграшки є гордістю музею?

—Які іграшки є відкриттям для сучасних школярів?

5)Гра «Мікрофон»

—Розкажіть про свою улюблену іграшку, не називаючи її, а ми відгадаємо.

2 Опрацювання вірша Юлії Козинської «Що Іванко хоче знати?»

1)Самостійне читання тексту учнями.

—Про яку рису характеру хлопчика йдеться у вірші?

—Де Іванко знаходить відповіді на свої «чому»?

—На які з питань, що цікавлять Іванка, ви можете відповісти?

—А які «чому» виникають у вас?

—Чи погоджуєтеся ви із висновком авторки вірша?

VI. Підсумок за темою

Відповіді на запитання, вміщені в кінці розділу.

VII. Підсумок уроку

—Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

—Які нові слова запам’ятали?

—Який твір із вивченого розділу вам сподобався найбільше?

VIII. Домашнє завдання

—Дізнайтеся у своїх рідних, якими іграшками вони гралися

вдитинстві. Чи збереглися вони? Складіть розповідь про свою улюблену іграшку. Намалюйте її.

Урок 74

Тема. Урок позакласного читання. Батьківщина — рідний край Мета: збагачувати знання учнів про наш край, історію, культуру Вітчизни; розви-

вати навички читання, зв’язне мовлення; виховувати громадянські почуття, любов до Батьківщини, рідної мови.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Звучить пісня «Україна — рідний край».

—Про що співається у пісні?

—З чого і де починається Батьківщина?

III.Повідомлення теми і мети уроку

Єбагато країн на землі,

В них — озера, річки і долини. Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди — Батьківщина.

—Як називається наша Батьківщина?

—Сьогодні ми будемо говорити і читати про наш край — Україну. Україна — це те місце, де ви народились, де живуть ваші батьки, родичі.

А ви знаєте, де ви народилися? (Відповіді дітей.)

—Ось це місце, де ви народились, і є вашою Батьківщиною, яка є часткою нашої країни — України. (Демонстрування на карті.)

—Україна — це держава, яка має свою історію, культуру, свою мову. Кожна людина любить той край, де народилась і живе. Вона пишається своєю рідною землею. Завжди із захопленням говорить про квітучі весняні сади, про чудовий спів солов’я, плакучу вербу, що схилилась над стрімкою річкою.

Батьківщина — це казки, які розповідала тобі бабуся, це зелена травичка і блакитна річечка.

IV. Огляд виставки книг

Учитель звертає увагу учнів на збірку творів поетів: П. Воронька, Л. Костенко, Д. Білоуса, Олександра Олеся, В. Сосюри, Л. Компанієць, М. Познанської.

V. Обговорення прочитаних творів

1Вірш М. Хоросницької «Моя Україна»

—З чого ж почалася Україна для кожного з нас?

Виразне читання вірша учнями.

—Постарайтеся передати інтонацією теплоту, з якою про Україну говорить поетеса.

—Отже, Україна для кожного з нас починається із пісні, із рідної мови, з молитви, що навчає мама.

2Вірш В. Самійленка «Ім’я нашої Батьківщини»

—У якому творі говориться про назву нашої країни?

—З якого твору слова і хто їх автор?

На Вкраїні й для Вкраїни Будем жити й помремо.

Тарас Григорович Шевченко — великий народний поет і художник

Урок 75

Тема. Вступ до теми. Дитячі роки великого Кобзаря Мета: продовжувати ознайомлення учнів із життям і творчістю Т. Г. Шевченка; удо-

сконалювати навички читання прозових творів; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над скоромовкою

Летів горобчик, сів на стовпчик. Прибіг хлопчик, утік горобчик.

2 Робота над чистомовкою

Ку-ку-ку, ку-ку-ку! — сидить пташка на сучку! Ки-ки-ки, ки-ки-ки! — посадили огірки! Ко-ко-ко, ко-ко-ко! — люблю свіже молоко!

3 Гра «Продовжте чистомовку»

Учитель пропонує склад, а діти намагаються скласти чистомовку із ним.

4Гра «Зоряна година»

Завдання: з букв слова скласти слова. Хуртовина — хутро, рот, рута, хор, нора…

III.Повідомлення теми і мети уроку

—Сьогоднішній наш урок присвячений геніальній людині — поетові і художникові. Кому саме — дізнаємося, коли розшифруємо прислів’я.

(Шевченко Тарас — наче сонце для нас.)

Панщина — робота, яку кріпаки виконували для пана. Благенька — бідна, стара, латана.

Застудився — захворів на застуду.

Плекають — доглядають, пестять, турбуються.

3Читання оповідання учнями «ланцюжком»

—Якою була мама Тараса?

—Коли вона померла? Чому?

—Де поховали маму?

—Яке життя настало для сиріт?

—Чому помер батько?

—Що батько сказав про Тараса перед смертю?

4Гра «Диктор телебачення»

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

5 Розподіл тексту за частинами

1)Померла ненька.

2)Тяжке сирітське життя.

3)Смерть батька.

4)Пророцтво батька збулося.

6 Переказ оповідання за планом

V.Підсумок уроку

—Кому був присвячений сьогоднішній урок?

—Що ви дізналися про дитинство Т. Г. Шевченка?

—Як народ ушановує пам’ять поета і художника?

—Чи є у вашому місті місця, що пов’язані з ім’ям великого Кобзаря?

Ім’ям Шевченка названо міста і села, вулиці й площі, а пам’ятники є не лише в Україні, а й далеко за її межами: в Росії, Молдові, Казахстані, Канаді, Франції, Америці. Його твори видані 33-ма мовами світу.

Укожного народу є великі поети, яких знають усі, — і дорослі,

ідіти. Для українського народу таким поетом є Т. Г. Шевченко. Його називають Великим Кобзарем, адже свою найкращу книгу він назвав «Кобзар».

VI. Домашнє завдання

Розглянути вдома разом із батьками «Кобзар».

Шевченко згадував мальовничу природу України, тужив за нею і свою тугу вилив у віршах.

2)Читання вірша учнями.

—До кого звертається поет?

—Що просить у неї?

—Яку річку згадує у вірші?

3)Гра «Хто краще?» Конкурсне читання вірша.

5 Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Зацвіла у лузі червона калина…»

1)Розповідь учителя.

—Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вірші. У своєму «Кобзарі» слово калина він ужив 385 разів, а всього у творах Шевченка калина згадується 965 разів.

2)Читання вірша учнями.

—Із ким поет порівнює калину?

—Де зацвіла калина?

—Хто цьому зрадів?

—Яку картину ви уявляєте, читаючи вірш?

V.Підсумок за темою

Тестування

1.Шевченко народився у сім’ї: а) кріпаків; б) робітників.

2.Ненька Тараса померла, коли йому було: а) 12 років; б) 9 років.

3.Перед смертю батько сказав про Тараса: а) «Тяжко жити сиротині…»; б) «Із нього вийде не абищо…».

4.Т. Г. Шевченко — це великий український: а) поет і художник; б) поет і композитор.

5.Яке слово із вірша пропущено?

Любо-любо стало, Пташечка зраділа І…

а) Заспівала; б) защебетала.