usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

Урок 84

Тема. Найвеселіший місяць — травень. О. Копиленко «Найвеселіший місяць» Мета: формувати вміння сприймати зміст твору; учити орієнтуватися в тексті, ана-

лізувати і виділяти головне; продовжити ознайомлення учнів із ознаками весни; розвивати вміння обмінюватися думками, слухати товариша; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Вправи для розвитку артикуляції

•«Цокання» язиком у ротовій порожнині.

•Набравши повітря, якнайдовше вимовляти слово ні з поступовим видихом (тричі).

•«Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (десять разів).

•Вітерець у лісі — ш-ш-ш. Повзе вуж у траві — с-с-с. Прилетів жук — ж-ж-ж. Заспівав комарик — з-з-з.

Пролетів птах — шух-шух-шух. Запихкав їжачок — пих-пих-пих. Дзюркоче вода у струмочку — дз-дз-дз. Забриніла бджілка — дж-дж-дж.

2 Робота над скоромовкою

Павло і Пилипко Поливали липки. Виросли липки

УПавла і Пилипка.

III.Перевірка домашнього завдання

Конкурс на краще читання вірша.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

—Назвіть весняні місяці.

—Як ви вважаєте, який з них найвеселіший?

—Що думає з цього приводу Олександр Копиленко, ми дізнаємося з його оповідання.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання оповідання Олександра Копиленка «Найвеселіший місяць»

1Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями

— Який весняний місяць найвеселіший?

2Словникова робота

Читання «луною» за вчителем слів: найвеселіший, птаство, вівчарики, затаївся, відцвісти, насіннячко, найгучніший, шугають, невтомний.

3Читання тексту учнями «ланцюжком»

—Голоси яких птахів почув оповідач?

—Подивіться на них. (Демонстрування картинок або слайдів.)

Релаксаційна пауза

—Зараз ми послухаємо голоси птахів. Уявіть себе серед весняної природи. Сядьте зручно, заплющте очі і приготуйтеся послухати голоси птахів.

—Голоси яких птахів ви почули?

4 Гра «Котик і мишка»

Першою починає читати «мишка». Коли вона прочитає декілька слів або речення, то починає читати «котик». Він намагається наздогнати «мишку». Гра припиняється, коли обидва учні читають одне і те саме.

5Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

—У кого найгучніший, чистий голос? Прочитайте.

—Знайдіть абзац, у якому описано кульбабу.

—Які порівняння використав письменник?

—Чому, на думку автора, травень — найвеселіший місяць? Обґрунтуйте свою відповідь, звертаючись до тексту.

6Гра «Розвідники»

—Скільки абзаців у тексті? (6)

—Який абзац найкоротший? Скільки в ньому речень?

—Який абзац найдовший? Скільки в ньому речень?

—Знайдіть абзац, у якому два речення.

—Прочитайте окличні речення.

7Гра «Хвости»

Учитель читає початок речення, учні відшукують це речення

ідочитують його до кінця.

8Гра «Упізнай предмет за ознакою»

Найвеселіший (місяць); найгучніший (голос); невтомний (співак); біла, прозора (шапочка);

малесенькі, пухнасті (парашутики); темна (хмара); весняний, травневий (грім).

VI. Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

•На уроці я дізнався…

•Найбільше мені сподобалось…

•Я запам’ятав…

VII. Домашнє завдання

— Які твори Олександра Копиленка ви вже читали? Про що вони? Підготуйтеся про це розповісти.

Урок 85

Тема. При сонці тепло, а біля матері добре. А. Костецький «Все починається з мами» Мета: удосконалювати навички читання поетичних творів; продовжити роботу над

образними висловами; учити формулювати оціночні судження; розвивати вміння чітко визначати головну думку твору; виховувати почуття любові й пошани до матері.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над скоромовкою

Хоче залізти в шафу кішка, Шурхотить у шафі мишка.

2Гра «Нумо, прочитай!»

— Розв’яжіть приклади та прочитайте слова. Яр + блу + кома – рма = … (яблуко); Як + ківі + рис – вік – ис = … (якір); Гол + рома + ха – мала = … (горох); Сік + дон + це – ікд = … (сонце).

Урок 86

Тема. На зеленому горбочку. Леся Українка «На зеленому горбочку». Підсумок за темою Мета: продовжувати ознайомлення учнів з творами великої української поетеси Лесі

Українки; удосконалювати навички виразного читання; навчати дітей помічати красу і неповторність природи, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршованих текстах; розвивати пам’ять, естетичний смак; виховувати любов до рідного краю.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1 Робота над скоромовкою

Жив жучок між бур’янами, Жив без тата і без мами. Жив і жив, і не тужив — Жовтим листям ворушив. Жаба квакнула: «Попався!» Жук завмер — так налякався.

Г. Чубач

— Знайдіть слова — назви предметів. Утворіть від них слова зі зменшувально-пестливим значенням.

Жук — жучок, бур’ян — бур’янець, тато — татусь, мама — мамочка, матуся, листя — листячко, жаба — жабка.

2 Робота над скоромовкою

Заболіло горло в горили — Бо горила багато говорила.

III.Перевірка домашнього завдання

Розповіді учнів про маму.

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

1Гра «Живі склади»

Вучнів на голові — корони зі складами. Вони шикуються, утворивши слова Леся Українка.

— Що ви знаєте про Лесю Українку?

— Які твори поетеси вам відомі?

2Розповідь учителя

— Видатна українська поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) дуже любила природу. Маленькою вона бігала лісами і луками, плела віночки, співала пісні, заслуховувалася казками і переказами.

Природа щедро обдарувала Лесю, дала не лише поетичний хист, але й неабиякі здібності до музики, малювання. І водночас прирекла на постійні муки від тяжкої хвороби.

Узимку 1881 року, коли Лесі було десять років, в Луцьку на річці Стир дівчинка застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала — почала боліти нога, потім — рука. На дванадцятому році життя Лесі в Києві прооперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано. Пізніше, у Берліні, Лесі прооперували ногу, але туберкульоз прокинувся у легенях,

апотім уразив нирки. Через хворобу вона ніколи не вчилася у школі, однак зуміла стати високоосвіченою людиною. Самостійно вивчила французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латинську мови. Леся Українка стала високоосвіченою людиною завдяки своїй надзвичайній силі волі.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання вірша Лесі Українки «На зеленому горбочку»

1Читання вірша вчителем

—Про що цей вірш?

2Гра «Бджілки»

Напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.

—Як поетеса ставиться до хати?

—Які слова про це свідчать?

—Знайдіть у вірші порівняння.

—Що вони передають?

3Хорове читання вірша (скоромовкою, повільно, швидко)

4Гра «Знайди рими»

Горбочку — (садочку); хатинка — (дитинка); виглядати — (мати); хатинки — (дитинки); засвітило — (звеселило).

5Гра «Актори»

За завданням учителя прочитати: а) захоплено; б) здивовано; в) байдуже.

6Гра «Доберіть ознаку»

Горбочок — … (зелений); хатинка — … (біла);

дитинка — … (маленькая).

VI. Підсумок за темою

Проводиться за запитаннями підручника.

VII. Домашнє завдання

Відповідати на запитання в кінці розділу.

Казки українських письменників

Урок 87

Тема. Як посолиш, так і їстимеш. І. Франко «Лисичка і Журавель» Мета: дати дітям поняття «авторські» (літературні) казки; вчити аналізувати зміст

твору, давати характеристики героям; розвивати техніку читання; виховувати бажання працювати в колективі та самостійно.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II.Оголошення мети та завдань уроку

—Діти, сьогодні на уроці ми працюватимемо за таким планом. План роботи — на дошці.

1Вправа «Очікування»

2Ознайомлення з авторськими (літературними казками)

3На гостині у Лисички та Журавля

—Я дуже рада працювати з вами. Хоча на вулиці ще холодно, але мене зігріватимуть на уроці ваші теплі усмішки і гарячі добрі сердечка. У кожного з вас на парті лежить сердечко. Погляньте на нього — і воно вам підкаже, що ви «очікуєте» від сьогоднішнього уроку. Пам’ятайте, що починати слід зі слів: «Я очікую…».

Вправа «Очікування»

Діти називають слова-очікування, прикріплюють свої сердечка

до дошки.

— Подивіться, які гарні сердечка будуть працювати з нами на уроці! Сподіваюсь, кожне з них поповниться частинкою доброти, щирості, любові від сьогоднішнього уроку.

А я очікую, що ви правильно, точно і красиво будете висловлювати свої думки, фантазувати, уявляти; злагоджено працювати у групах; гарно читати і давати відповіді на запитання.

III. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1Зустріч із казкою

До класу заходить дівчинка Казка.

К а з к а

Ідіть завжди до школи Веселі, не сумні, Шукайте дива, радості

Указочці моїй…

—Любі діти! А чи знаєте ви казки?

—Відгадайте казочку.

•Сидів він на віконечку, Як маленьке сонечко, Від діда з бабусею утік,

Побіг у ліс і раптом зник. («Колобок»)

•Знесла яєчко золоте, Зраділи дуже дід і баба. Ви, діти, знаєте її — Та це ж… («Курочка Ряба»).

•В охайненькій хатині Голосистий півник жив, І від рання до смеркання Працювати він любив.

Ще жили з ним мишенята, Круть і Верть їх звали. Цілий день, ледачі,

Уполі стрибали.

До роботи неохочі, А як їсти — тут як тут.

Пригадайте, милі діти, Як цю казочку зовуть? («Колосок»)

•Із якої казки я, Бичок-третячок?

Із соломи дід зробив, Бік смолою засмолив. («Солом’яний бичок»)

Ка з к а. Молодці діти! Я бачу, ви знаєте ці казочки. А хто їх придумав?

Д і т и. Ми не знаємо автора.

Ка з к а. Правильно. У цих казочок немає одного автора, адже йшли вони до нас із давніх-давен, переказувалися від одного покоління до іншого. І тому вони мають одну назву: народні.

У ч и т е л ь. А сьогодні ми з вами почнемо ознайомлення з казками, у яких автор відомий. Ці казки називаються літературними, або авторськими.

— Повторіть і запам’ятайте ці назви.

— Казочка, з якою ми ознайомимось сьогодні, називається:

сичЛика і раЖувель. (Запис на дошці деформований.)

—Хто прочитає деформовані слова і здогадається про назву казки?

—Що ви знаєте про Лисичку, її повадки, поведінку? (Демон-

стрування малюнка Лисички.)

—У яких казочках ви зустрічалися з нею?

—А хто такий Журавель? (Демонстрування малюнка Журавля.) І що ви про нього знаєте? (Відповіді дітей.)

—Казку «Лисичка і Журавель» написав відомий український письменник Іван Франко. Послухайте цю казку.

Учитель читає казку «Лисичка і Журавель» із книги І. Франка.

—Чи сподобалася вам ця казка? Чим? (Відповіді дітей.)

2 Опрацювання казки Івана Франка «Лисичка і Журавель»

1)Читання казки учнями мовчки.

2)Перевірка розуміння прочитаного тексту. «Голосування ногами».

Учитель пропонує учням розподілитися на 2 шеренги:

•права шеренга — «Я вважаю, що твердження правильне»;

•ліва шеренга — «Я вважаю, що твердження неправильне».

—Чи згодні ви, що Журавель учинив правильно?

—Чи потрібно було віддячити Лисичці?

—Чи завжди Лисичка з Журавлем приятелюватимуть?

—Чи можна першу частину казки назвати «Добра і щира Лисичка»?

Фізкультхвилинка

3)Аналіз змісту прочитаного твору.

— Знайдіть у казці зачин, основну частину, кінцівку.