
- •46.Загальні гігієнічні вимоги до спортивного одягу та взуття.
- •45 Основи особистої гігієни спортсмена. Гігієна статевого життя. Шкідливі звички і спорт
- •43.Особливості харчування жінок спортсменок. Режим харчування спортсмена.
- •14 Втома, ступені втоми, ознаки
- •37 Роль жирів у забезпеченні фізичної працездатності
- •38 Вітаміни і фізична працездатність…….
- •34 Роль білків у харчуванні спортсмена.
- •39 Мінеральні речовини у харчуванні спортсмена.Взаємозв’язок мінерального статусу з фізичною працездатністю.
- •40.Залізо і фізична працездатність.
- •10. Гігієнічна характеристика підготовчої частини уроку
- •11 Гігієнічна характеристика основної частини уроку фізичної культури.
- •12. Гігієнічна характеристика заключної частини уроку фізичної культури)
- •30.Основні гігієнічні вимоги до освітлення опалення, вентиляції спортивних споруд.
- •32 Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд
- •27 Гігієнічні основи проектування , будівництво, і експлуатації спортивних споруд
- •28. Основні гігієнічні вимоги до розташування, орієнтації, планування
- •1)—Фізіолого-гігієнічна оцінка фізіологічних систем організму в умовах фізичних навантажень
- •2 Психогігієнічне і біоритмологічне значення фізичного виховання
- •3 Вікові особливості фізичної працездатності
- •13)Гігієнічне нормування фізичних навантажень при занятті фізичною культурою
- •16 Методи комплексної оцінки рухової активності школярів
- •18)Гігієнічне нормування циклічних навантажень
- •19)Основні гігієнічні показники та критерії адекватності рухового режиму
- •33 Витрати і споживання енергії спортсмена при фізичних навантаженнях
- •21Основні гігієнічні вимоги до занять оздоровчими вправами
- •23)Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб зрілого віку
- •24)--- Загальні основні положення гігієнічного забезпечення спортивної підготовки гімнастики. Легкої…….
- •26) Гігієнічні вимоги до планування тренувань
- •36)-Ресинтез м’язового глікогену після фізичних навантажень
- •41 Вплив дегідратації на витривалість.
- •42)Особливості харчування спорцменів різних спеціалізацій
- •5. Гігієнічні принципи організації занять фізичними вправами
- •Гігієна фізичного виховання[
- •44Відхилення від норми в прийомі їжі спортсмена
37 Роль жирів у забезпеченні фізичної працездатності
Жири їжі, як і вуглеводи, є важливими енергетичними субстратами при тривалій неінтенсивній роботі до 50 % VO2max. Крім того, вони поставляють ненасичені жирні кислоти, які не синтезуються в організмі, але виконують важливі біологічні функції. На противагу вуглеводам, запаси жирів в організмі людини практично невичерпні. Використання окремих типів жирів їжі. До складу жирів їжі входять тригліцериди (нейтральні жири), які становлять близько 98 % загальної кількості жирів, а також фосфоліпіди й холестерин (2 %).
Тригліцериди є основною формою запасеної енергії, що використається при фізичних навантаженнях. Є три форми тригліцеридів - жировий (адипозної) тканини, м'язів і крові. Головним енергетичним джерелом в енергозабезпеченні роботи м'язів є тригліцериды жирової тканини. Вони в процесі липолізу розпадаються на гліцерин і вільні жирні кислоти, які відразу попадають у систему кровообігу й транспортуються до різних тканин. При виконанні м'язової роботи вільні жирні кислоти інтенсивно надходять у кістякові м'язи й служать ефективним енергетичним субстратом для їхньої роботи. Серед різних фосфоліпідів найбільше значення має лецитин, якому властивий ліпотропний ефект. Він також охороняє від розвитку атеросклерозу, стимулює процеси кровотворення, росту й розвитку організму. Лецитин знаходться в продуктах тваринного походження: мозку, ікрі риб, печінки, яєчному жовтку, вершковому маслі. Добова потреба людини в лецитині становить 0,5 г. Споживання жирів при фізичних навантаженнях. Добова потреба дорослої людини в жирах становить у середньому 80-100 м, тобто 30-35 % загальної калорійності їжі. З них тваринні жири становлять 70 %, рослинне масло - 30 % (25-45 г залежно від інтенсивності роботи). Споживання жиру залежить від добових енерговитрат і може бути наступної: при енерговитратах, що становлять 1500 ккал, - 42 г, 2000 - 56 г, 2500 - 69 г, 3000 - 83 г, 3500 - 97 г, 4000 ккал - 111 г у добу. Орієнтовна кількість жиру, внесеного із продуктами харчування: в 1 столовій ложці майонезу - 23 г, в 50 г сиру - 16 г, в 85 г свинячий відбивний - 6 г, в 5 г вершкового масла - 4 г, в 100 г картопляного пюре - 0,1 г. Для жителів північних районів кількість споживаного жиру збільшується на 10 %, а для жителів південних районів - зменшується приблизно на 5 %. Для спортсменів рекомендується деяке зниження частки жиру в добовому раціоні харчування до 20-30 % загальної калорійності, тому що застосування дієти з високим змістом жирів не сприяє підвищенню спортивної працездатності. Жири інтенсивно використаються для енергозабезпечення кістякових м'язів і серця переважно при аеробних режимах фізичної роботи, тобто у видах спорту на витривалість. У процесі адаптації організму до таких навантажень ліпіди для працюючих м'язів стають більше важливим джерелом енергії в порівнянні з вуглеводами. Прийом їжі, багатої жирами, небажаний за 1,5-2 год до навантаження й відразу після припинення тривалого й напруженого фізичного навантаження, тому що вони будуть перешкоджати використанню мобілізованих з жирових депо жирних кислот і сприяти нагромадженню жиру в печінці. Надлишкове споживання жирів, як і виключення їх з раціону харчування, негативно позначається на стані здоров'я людини, його фізичної працездатності.
.