33 Витрати і споживання енергії спортсмена при фізичних навантаженнях

У чоловіків 18-20-річного віку воно досягає максимальних величин, а до 70 років зменшується уполовину в порівнянні з 20 роками. У жінок максимальне споживання кисню на 30% менше, ніж у чоловіків. У тренованих спортсменів максимальне споживання кисню складає 4 л/мін у чоловіків і 3 л/мін у жінок. У людей, ведучих малорухливий спосіб життя, із зниженою фізичною активністю споживання кисню значно менше і складає, за даними Р. Моно, 3,2 л/ мін у чоловіків і 2,4 л/мін у жінок.

При фізичних навантаженнях різко зростають енергетичні витрати, вони виражаються в кілокалоріях (ккал) і відносяться до часу (ккал/мин, ккал/час, ккал/сутки).

Витрати енергії для дорослої людини в умовах основного обміну (коли людина не виконує ніякого фізичного навантаження) складають -1,25 ккал/мин, а за добу 1700-1800 ккал. У жінок величина основного обміну на 50% нижча, ніж у чоловіків. Фізичне навантаження різко збільшує потребу в енергетичних витратах і коливається від 800-900 ккал/сутки при канцелярській роботі і до 4000-5000 ккал при важкій фізичній роботі.

21Основні гігієнічні вимоги до занять оздоровчими вправами

)--- Фізичне виховання має дві задачі: оздоровчу і виховну. Кінцева мета фізичного виховання полягає у сприянні фізичному розвитку дітей і підлітків, в укріпленні їх здоров'я і в підготовці до трудової діяльності. Усі засоби фізичного виховання умовно поділяються на дві групи: • фізичні вправи, спортивні ігри та різноманітні види спорту; • дотримання режиму дня, вимог особистої гігієни та впровадження заходів загартовування. Правильна організація фізичного виховання передбачає гармонічну єдність засобів обох груп з врахуванням стану здоров'я, вікових, статевих і індивідуальних особливостей кожної дитини. Це стосується не тільки практично здорових дітей, а і дітей, які за станом здоров'я належать до спеціальних груп здоров'я. Фізичне навантаження, як відомо, впливає не ізольовано на той чи інший орган або систему, а на весь організм у цілому. Воно викликає зміни не тільки у м'язах, суглобах, зв'язках і загальній конституції тіла, але і у багатьох функціях внутрішніх органів, а також в стані процесів обміну речовин. Під дією фізичних вправ у 8-10 разів збільшується споживання тканинами кисню. Показники роботи серцево-судинної та дихальної систем можуть зростати у 2-3 рази, а витрати енергії — у 5-7 разів. При фізичних навантаженнях у 3-4 рази збільшується виведення з сечею і потом продуктів розпаду, а засвоєння поживних речовин зростає у 2-5 рази. Все це потребує певних умов і факторів для занять фізичною культурою. Перш за все дітям рекомендується дотримуватись правильного режиму дня, тобто раціонально чергувати різні види діяльності і відпочинку, включаючи нічний сон. Правильно організований режим дня сприяє підтримці високої працездатності дітей на тривалий час, а також забезпечує засвоєння корисних звичок (стереотипів) у використанні часу: привчає цінити та правильно розподіляти час, раціонально використовувати час на працю і відпочинок. При нераціональних режимах, або його порушеннях у дітей можливі перевтомлення, які можуть проявлятись неврозами, роздратованістю, безсонням, головними білями, відставанням у фізичному і розумовому розвитку, зниженням захисних сил (імунітету), частими гострими та хронічними хворобами.

22гігієнічні вимоги гігієнічні вимоги до структури, змісту, фізичних навантажень)

)--- Однією із найважливіших груп завдань Української системи фізичного виховання, а також завдань які вирішуються на кожному окремому занятті фізичної культури є оздоровчі завдання. Нагадаємо те, що в групу оздоровчих завдань фізичного виховання входять: Забезпечення оптимального розвитку властивих людині рухових здібностей і на їх основі вдосконалення фізичного розвитку. Руховими (фізичними) прийнято називати вроджені (передані за спадковістю) морфофункціональні властивості, завдяки яким можлива фізична (матеріально виражена) активність; Зміцнення і збереження здоров’я. Завдання із зміцнення здоров’я вирішуються в процесі фізичного виховання на основі вдосконалення рухових здібностей, особливо тих, розвиток яких призводить до піднесення загального рівня функціональних можливостей організму. Але це не означає те, що завдання із зміцнення здоров’я та вдосконалення рухових здібностей співпадають, а їх реалізація не має певних особливостей. Зокрема, завдання загартування та виховання навичок дотримуватись здорового способу життя мають самостійне оздоровче значення, і його реалізація передбачає спеціальну систему фізкультурно-гігієнічних заходів; Удосконалення будови тіла і формування постави. У контексті поставлених завдань з метою оптимізації індивідуального фізичного розвитку передбачаються і конкретні завдання із вдосконалення будови тіла. 

Досконалі форми тіла певною мірою виражають досконалість функцій організму. Одним із виразів нормального фізичного розвитку людини є риси тілесної краси, які свідчать про її життєві сили і тому ще мають й естетичну цінність. В окремих випадках завдання регулювання м’язових об’ємів, ваги тіла, виправлення постави та ін., можуть мати і лікувально-профілактичний чи лікувально-корегуючий аспекти; Забезпечення творчого довголіття як наслідок вирішення попередніх завдань. Зважаючи на чітко визначені завдання, необхідно так саме чітко знати, як їх реалізувати, а для цього необхідно володіти методами, засобами, уміти нормувати навантаження на заняттях оздоровчого характеру, але насамперед, необхідно знати, що ж таки означає поняття „здоров’я” і яке значення має „

здоров’я” в ієрархії потреб людини.