- •1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки
- •1.1. Об’єкт та предмет охорони праці
- •1.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація
- •1.3. Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення. Стан травматизму в Україні та його оцінка
- •2. Законодавство України про охорону праці
- •2.1. Загальні закони та спеціальні законодавчі акти з охорони праці
- •2.2. Відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці
- •2.3. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.3.1. Права громадян на охорону праці під час укладення трудового договору
- •2.3.2. Права громадян на охорону праці під час роботи на об’єкті господарювання
- •2.3.3. Права жінок, неповнолітніх та інвалідів на охорону праці, які пов’язані з фізіологічними особливостями їхнього організму
- •2.3.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •3. Комплексне управління охороною праці, його складові та основні завдання
- •3.1. Державне управління охороною праці
- •3.2. Управління охороною праці на об’єкті господарювання
- •1. Ергономіка, фізіологія та гігієна праці
- •1.1. Ергономічні вимоги до організації трудових процесів та робочих місць
- •1.2. Організація та обслуговування робочих місць
- •1.3. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
- •Категорії важкості праці
- •Оцінка умов праці за санітарно-гігієнічними факторами
- •Оцінка умов праці за психофізіологічними факторами
- •1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Критерії для оцінки умов праці (Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2. Визначення та контроль параметрів мікроклімату
- •2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3. Забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень: призначення, класифікація, вимоги
- •3.1. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.2.1. Призначення, класифікація вентиляції виробничих приміщень
- •3.2.2. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •3.2.3. Основні вимоги до систем вентиляції
- •4. Освітлення виробничих приміщень. Нормування та розрахунок природного і штучного освітлення
- •4.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.2. Види виробничого освітлення
- •4.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •4.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
- •4.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
- •4.5.1. Джерела штучного освітлення
- •4.5.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •5. Вібрація
- •5.1. Класифікація вібрацій
- •5.2. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •5.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •5.4. Захист від вібрацій
- •6. Шум. Нормування, захист
- •6.1. Класифікація шумів
- •6.2. Параметри шуму, які нормуються
- •6.3. Захист від шуму
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів.
- •1. Кольори безпеки та знаки безпеки праці.
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів
- •2. Електробезпека
- •2.1. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар
- •2.2. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •2.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •2.4. Умови ураження. Напруга дотику, напруга кроку
- •2.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •3. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •3.1. Статична електрика та захист від неї
- •3.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки
- •2. Розвиток пожежі. Класи пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •4. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •5. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •6. Забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •6.1. Пожежна профілактика та пожежна безпека
- •6.2. Система попередження пожеж
- •6.3. Протипожежний захист
- •Перелік питань з курсу “основи охорони праці”
1.3. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
Умови праці ‒ сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі професійної діяльності.
Кількісною оцінкою ступеня дії умов праці на працездатність людини та її здоров’я та трудового процесу, є важкість та напруженість праці.
Важкість праці ‒ характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів та відображає енергетичні витрати внаслідок фізичного навантаження.
Напруженість праці ‒ характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.
Науковою основою медико-фізіологічного обґрунтування важкості та напруженості праці є вчення про функціональні стани організму людини, зокрема, нормальний, межовий (між нормою і патологією) і патологічний, які виникають під впливом різноманітних виробничих факторів як безпосередньо в процесі праці, так і у вигляді віддалених наслідків, і для визначення яких використовують три ознаки якісного стану організму:
‒ ефект Сєченова (відновлення працездатності втомлених м’язів різко пришвидшується, якщо в період їхнього відпочинку навантажувати інші м’язи);
‒ феномен розгальмовування диференціювання подразників (відновлення умовних рефлексів, які не підкріплюються безумовними подразниками);
‒ парадоксальні реакції (співвідношення величини умовного подразника і величини умовного рефлексу спотворене, тобто більшій величині умовного подразника відповідає менша величина умовного рефлексу).
Характерні ознаки цих показників покладені в основу визначення категорії важкості праці. Залежно від ступеня впливу умов праці на людину виділяють шість категорій важкості праці:
‒ перша (будь-які роботи, які виконують в оптимальних умовах праці, за яких ефект Сєченова завжди позитивний, розгальмовування диференціювання подразників та парадоксальних реакцій немає, відновлення фізіологічних показників організму після закінчення роботи відбувається до однієї години);
‒ друга (роботи, за яких нормальний стан організму не змінюється, причому, ефект Сєченова позитивний, розгальмовування диференціювання подразників та парадоксальних реакцій немає, відновлення фізіологічних показників організму після закінчення роботи відбувається до трьох годин);
‒ третя (роботи, які зумовлюють формування початкової стадії межового функціонального стану, для якого ефект Сєченова позитивний, але у деяких працівників виявляється негативний ефект, розгальмовування диференціювання подразників та парадоксальних реакцій немає і відновлення фізіологічних показників організму відбувається до початку наступного робочого дня);
‒ четверта (роботи, під час виконання яких чітко виявляється глибокий межовий функціональний стан, для якого ефект Сєченова негативний у переважній більшості, виявляється розгальмовування диференціювання подразників, парадоксальних реакцій немає, відновлення фізіологічних показників організму відбувається до початку наступного робочого дня);
‒ п’ята (роботи, за яких починає формуватися патологічний функціональний стан, під час якого ефект Сєченова спотворений, виникають суттєві порушення розгальмовування диференціювання подразників і виявляються парадоксальні реакції, відновлення фізіологічних показників організму у більшості працівників відбувається після вихідного дня);
‒ шоста (роботи, за яких ознаки патологічного функціонального стану чітко виявляються, під час якого ефект Сєченова і розгальмовування диференціювання подразників дають раптові важкі реакції, а парадоксальні реакції яскраво виявляються, відновлення фізіологічних показників організму в окремих працівників після вихідного дня не досягаються).
Оцінка факторів умов праці, бали |
Температура повітря у приміщенні, ˚С |
Відносна вологість повітря, % |
Швидкість руху повітря, м/с |
Шкідливі речовини, кратність переви- щення ГДК |
Виробничий пил, кратність перевищення ГДК |
Вібрація, кратність перевищення ГДР |
Рівень шуму, дБА |
Освітле-ність, частка від норми | ||
Теплий період року |
Холодний період року |
Теплий період року |
Холодний період року | |||||||
1 |
18 – 20 |
|
|
< 0,2 |
< 0,1 |
< 0,8 |
< 0,8 |
< 1,0 |
< 68 |
1,3 – 1,5 |
2 |
21 – 22 |
17 – 19 |
55 – 60 |
0,2 – 0,3 |
0,2 – 0,3 |
0,8 – 1,0 |
0,8 – 1,0 |
1,000 – 1,075 |
68 – 85 |
0,8 – 1,2 |
3 |
23 – 28 |
16 – 15 |
61 – 75 |
0,4 – 0,7 |
0,4 – 0,5 |
1,0 – 2,5 |
до 5 |
1,075 – 1,170 |
86 – 90 |
< 0,5 |
4 |
29 – 32 |
14 – 13 |
76 – 85 |
0,8 – 1,2 |
0,6– 1,0 |
2,5 – 4,0 |
до 10 |
1,17 – 1,23 |
91 – 99 |
< 0,3 |
5 |
33 – 35 |
12 – 8 |
> 85 |
1,3 – 1,7 |
1,1 – 1,5 |
4,0 – 6,0 |
до 50 |
1,23 – 1,44 |
100 – 110 |
< 0,2 |
6 |
> 35 |
< 7 |
– |
> 1,7 |
> 1,5 |
> 6 |
> 50 |
> 1,44 |
> 110 |
< 0,1 |
Категорію важкості праці визначають за інтегральним показником важкості праці U (табл. 1), який розраховують за формулою:
де n – кількість факторів, що визначають умови праці на робочому місці; Xm – найвища оцінка у балах, яку отримав хоча б один фактор умов праці; Xi – оцінки у балах, які отримали інші фактори умов праці, крім фактора з найвищою оцінкою.
Таблиця 1