![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки
- •1.1. Об’єкт та предмет охорони праці
- •1.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація
- •1.3. Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення. Стан травматизму в Україні та його оцінка
- •2. Законодавство України про охорону праці
- •2.1. Загальні закони та спеціальні законодавчі акти з охорони праці
- •2.2. Відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці
- •2.3. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.3.1. Права громадян на охорону праці під час укладення трудового договору
- •2.3.2. Права громадян на охорону праці під час роботи на об’єкті господарювання
- •2.3.3. Права жінок, неповнолітніх та інвалідів на охорону праці, які пов’язані з фізіологічними особливостями їхнього організму
- •2.3.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •3. Комплексне управління охороною праці, його складові та основні завдання
- •3.1. Державне управління охороною праці
- •3.2. Управління охороною праці на об’єкті господарювання
- •1. Ергономіка, фізіологія та гігієна праці
- •1.1. Ергономічні вимоги до організації трудових процесів та робочих місць
- •1.2. Організація та обслуговування робочих місць
- •1.3. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
- •Категорії важкості праці
- •Оцінка умов праці за санітарно-гігієнічними факторами
- •Оцінка умов праці за психофізіологічними факторами
- •1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Критерії для оцінки умов праці (Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2. Визначення та контроль параметрів мікроклімату
- •2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3. Забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень: призначення, класифікація, вимоги
- •3.1. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.2.1. Призначення, класифікація вентиляції виробничих приміщень
- •3.2.2. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •3.2.3. Основні вимоги до систем вентиляції
- •4. Освітлення виробничих приміщень. Нормування та розрахунок природного і штучного освітлення
- •4.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.2. Види виробничого освітлення
- •4.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •4.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
- •4.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
- •4.5.1. Джерела штучного освітлення
- •4.5.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •5. Вібрація
- •5.1. Класифікація вібрацій
- •5.2. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •5.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •5.4. Захист від вібрацій
- •6. Шум. Нормування, захист
- •6.1. Класифікація шумів
- •6.2. Параметри шуму, які нормуються
- •6.3. Захист від шуму
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів.
- •1. Кольори безпеки та знаки безпеки праці.
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів
- •2. Електробезпека
- •2.1. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар
- •2.2. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •2.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •2.4. Умови ураження. Напруга дотику, напруга кроку
- •2.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •3. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •3.1. Статична електрика та захист від неї
- •3.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки
- •2. Розвиток пожежі. Класи пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •4. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •5. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •6. Забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •6.1. Пожежна профілактика та пожежна безпека
- •6.2. Система попередження пожеж
- •6.3. Протипожежний захист
- •Перелік питань з курсу “основи охорони праці”
4.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
Для забезпечення оптимальних умов зорової роботи встановлюються нормативи освітленості. Основним документом, яким регламентується освітлення, є ДБН В.2.5-28-2006 “Природне і штучне освітлення”. На базі цих Норм розробляються галузеві норми освітлення, які враховують специфічні особливості технологічного процесу та будівельних рішень будівель і споруд галузі.
Відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 встановлюються нормативні показники освітленості, які залежать від розряду зорової роботи, зумовленого еквівалентним розміром об’єкта розрізнення.
Об’єкт розрізнення – це предмет, що розглядається, або ж його окрема частина, а також дефект, який треба виявити в процесі роботи.
Еквівалентний розмір об’єкта розрізнення – це розмір рівнояскравого кола на рівнояскравому фоні, який має той самий пороговий контраст, що і об’єкт розрізнення при даній яскравості фону. Для протяжних об’єктів розрізнення, довжина яких в два рази більша за ширину, визначається еквівалентний розмір, в інших випадках розряд зорової роботи встановлюється за мінімальним розміром об’єкта при розгляді з відстані 0,5 м.
ДБН встановлюють 8 розрядів зорової роботи при відстані від об’єкта розрізнення до очей працюючого не менше 0,5 м:
І – найвищої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення менше 0,15 мм;
ІІ – дуже високої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення від 0,15 до 0,30 мм;
ІІІ – високої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення від 0,30 до 0,50 мм;
ІV – середньої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення від 0,50 до 1,00 мм;
V – малої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення від 1,00 до 5,00 мм;
VІ – груба при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення більше 5,00 мм;
VIІ – робота з матеріалами, які світяться при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення більше 0,5 мм;
VIIІ – загальне спостереження за ходом процесу (незалежно від мінімального еквівалентного розміру об’єкта розрізнення, фону та контрасту).
Групи зорової роботи І – V в залежності від контрасту між об’єктом розрізнення і фоном поділяються на чотири підгрупи (а, б, в, г), для яких і встановлюється нормована освітленість.
ДБН встановлюють також наступні нормовані показники для штучного освітлення:
– показник осліпленості (Ρ) – критерій оцінки сліпучої дії освітлювальної установки, що розраховується за формулою:
Р = (S – 1) ∙ 1000,
де S – коефіцієнт осліпленості, що дорівнює відношенню порогових різниць яскравості за наявності і відсутності сліпучих джерел в полі зору;
– коефіцієнт пульсації освітленості (Кп), % – критерій оцінки відносної глибини коливань освітленості внаслідок зміни в часі світлового потоку газорозрядних ламп при живленні їх змінним струмом, який виражається формулою:
,
де Еmax, Еmin – відповідно максимальне і мінімальне значення освітленості за період її коливання, лк; Есер – середнє значення освітленості за той же період, лк;
‒ показник дискомфорту (М) – критерій оцінки дискомфортної блискості, яка викликає неприємні почуття при нерівномірному розподіленні яскравості в полі зору, який виражається формулою:
де Lc ‒ яскравість блиского джерела кд/м2; Lад ‒ яскравість адаптації, кд/м2; ω ‒ кутовий розмір блиского джерела, стер.; φ0 ‒ індекс позиції блиского джерела відносно лінії зору.
Після визначення нормованої освітленості здійснюються заходи з її забезпечення:
– у випадку проектування приміщень здійснюється необхідний розрахунок з вибором освітлювачів та їх кількості і розміщення;
– у випадку діючого приміщення здійснюється перевірка існуючого освітлення та його корекція.