Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці_Лекції.doc
Скачиваний:
199
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
745.98 Кб
Скачать

1. Ергономіка, фізіологія та гігієна праці

1.1. Ергономічні вимоги до організації трудових процесів та робочих місць

Ергономіка – наука, яка вивчає проблеми в системі “середовище-людина-машина” (СЛМ) з метою оптимізації трудової діяльності, підвищення продуктивності праці та створення комфортних і безпечних умов праці, збереження здоров’я та працездатності працівників.

Ергономіка висуває низку вимог до організації трудових процесів:

економічні (підвищення технічного оснащення праці, вибір оптимальної технології, найповніше використання технологічного обладнання, обґрунтування оптимального ритму і темпу праці та раціональну організацію робочого місця);

психофізіологічні (встановлення відповідності між енергетичними, швидкісними, зоровими та іншими фізіологічними особливостями людини і елементами технологічного процесу виробництва, зниження нервово-емоційних напружень та фізичних навантажень, обґрунтування оптимальних режимів праці і відпочинку);

психологічні (передбачають встановлення відповідності між спадковими і набутими рефлексами, можливостями пам’яті і мислення та елементами технологічного процесу виробництва);

антропометричні та біомеханічні (передбачають встановлення відповідності між знаряддями праці, розмірами та масою тіла людини, силою і напрямком рухів);

гігієнічні (передбачають забезпечення комфортних метеорологічних умов середовища, оптимального фізико-хімічного складу повітря, належних рівнів освітленості, виробничого випромінювання, шуму та вібрації);

естетичні (передбачають встановлення відповідності між естетичними потребами людини та художньо-конструкторським оформленням робочих місць і виробничого середовища);

соціальні (передбачають підвищення змісту праці, творчої активності працівника, ефективності управління виробничими процесами та персоналом).

1.2. Організація та обслуговування робочих місць

Робоча зона – це простір, обмежений по висоті 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Робоче місце – це зона трудових дій працівника, обладнана для виконання певних операцій виробничого процесу. На одному робочому місці можуть працювати два або кілька працівників, які виконують спільне завдання.

Постійне робоче місце – місце, на якому працюючий знаходиться понад 50% робочого часу або більше 2-х годин безперервно. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, то вся ця зона вважається постійним робочим місцем.

Непостійне робоче місце – місце, на якому працюючий знаходиться менше 50% робочого часу або менше 2-х годин безперервно.

Наукова організація робочого місця передбачає:

– оснащеність робочого місця відповідним його призначенню основним і допоміжним устаткуванням, технологічною й організаційною оснасткою, засобами зв’язку;

‒ раціональне планування, тобто найзручніше і найефективніше розміщення усіх елементів робочого місця для трудового процесу;

– забезпечення безперебійного обслуговування робочого місця допоміжними службами;

– створення безпечних і здорових умов праці.

Організація робочого місця має спиратися на забезпечення необхідних зручностей, а, отже, підбирати устаткування й оснастку, планувати робочі місця треба з урахуванням антропометричних особливостей людини.