![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки
- •1.1. Об’єкт та предмет охорони праці
- •1.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація
- •1.3. Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення. Стан травматизму в Україні та його оцінка
- •2. Законодавство України про охорону праці
- •2.1. Загальні закони та спеціальні законодавчі акти з охорони праці
- •2.2. Відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці
- •2.3. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.3.1. Права громадян на охорону праці під час укладення трудового договору
- •2.3.2. Права громадян на охорону праці під час роботи на об’єкті господарювання
- •2.3.3. Права жінок, неповнолітніх та інвалідів на охорону праці, які пов’язані з фізіологічними особливостями їхнього організму
- •2.3.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •3. Комплексне управління охороною праці, його складові та основні завдання
- •3.1. Державне управління охороною праці
- •3.2. Управління охороною праці на об’єкті господарювання
- •1. Ергономіка, фізіологія та гігієна праці
- •1.1. Ергономічні вимоги до організації трудових процесів та робочих місць
- •1.2. Організація та обслуговування робочих місць
- •1.3. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
- •Категорії важкості праці
- •Оцінка умов праці за санітарно-гігієнічними факторами
- •Оцінка умов праці за психофізіологічними факторами
- •1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Критерії для оцінки умов праці (Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2. Визначення та контроль параметрів мікроклімату
- •2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3. Забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень: призначення, класифікація, вимоги
- •3.1. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.2.1. Призначення, класифікація вентиляції виробничих приміщень
- •3.2.2. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •3.2.3. Основні вимоги до систем вентиляції
- •4. Освітлення виробничих приміщень. Нормування та розрахунок природного і штучного освітлення
- •4.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.2. Види виробничого освітлення
- •4.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •4.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
- •4.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
- •4.5.1. Джерела штучного освітлення
- •4.5.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •5. Вібрація
- •5.1. Класифікація вібрацій
- •5.2. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •5.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •5.4. Захист від вібрацій
- •6. Шум. Нормування, захист
- •6.1. Класифікація шумів
- •6.2. Параметри шуму, які нормуються
- •6.3. Захист від шуму
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів.
- •1. Кольори безпеки та знаки безпеки праці.
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів
- •2. Електробезпека
- •2.1. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар
- •2.2. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •2.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •2.4. Умови ураження. Напруга дотику, напруга кроку
- •2.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •3. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •3.1. Статична електрика та захист від неї
- •3.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки
- •2. Розвиток пожежі. Класи пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •4. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •5. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •6. Забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •6.1. Пожежна профілактика та пожежна безпека
- •6.2. Система попередження пожеж
- •6.3. Протипожежний захист
- •Перелік питань з курсу “основи охорони праці”
Категорії важкості праці
Категорія важкості праці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Інтегральний показник важкості праці |
до 18,3 |
18,3 – 33,0 |
33,1 – 45,0 |
45,1 – 53,0 |
53,1 – 59,0 |
59,1–60,0 |
Фактори, які визначають умови праці, поділені на дві групи:
– санітарно-гігієнічні:
• температура повітря на робочому місці в теплий і холодний період року в приміщенні або надворі;
• відносна вологість повітря;
• швидкість руху повітря в теплий і холодний період року;
• шкідливі речовини (кожна речовина як окремий фактор);
• виробничий пил;
• шум;
• вібрація;
• освітленість;
– психофізіологічні:
• фізичне навантаження (загальне, місцеве та робоча поза);
• нервово-психічне напруження (тривалість зосередженого спостереження, кількість об’єктів спостереження, кількість опрацьованих сигналів за годину);
• напруження зору;
• монотонність праці (кількість операцій чи елементів, що виконуються, тривалість повторювальних операцій).
Вплив кожного із цих факторів на організм людини залежно від їхньої інтенсивності оцінюють за бальною шкалою від 1 до 6 шляхом порівняння фактичної інтенсивності дії цих факторів з нормативними показниками, які подані в табл. 2 та 3.
Таблиця 2
Оцінка умов праці за санітарно-гігієнічними факторами
Таблиця 3
Оцінка умов праці за психофізіологічними факторами
Оцінка факторів умов праці, бали |
Величина фізичного навантаження |
Величина нервово-психологічного напруження |
Напру-женість зору, розряд зорової роботи |
Монотонність роботи | ||||||
загальне, кДж |
місцеве, кДж |
робоче місце та робоча поза, номер* |
тривалість спостере-ження, % від робочого часу за зміну |
к-сть об’єктів спосте-реження |
к-сть рухів за годину |
к-сть сигналів за годину |
к-сть елементів та опнрацій в роботі |
тривалість операцій, що повторю-ються, с | ||
1 |
< 420 |
< 210 |
1 |
< 25 |
< 5 |
< 250 |
< 75 |
VI – VIII |
> 10 |
> 100 |
2 |
420 – 830 |
210 – 420 |
2; 3 |
25 – 50 |
5 –10 |
250 –500 |
75 – 175 |
V |
6 –10 |
31 – 100 |
3 |
830 – 1250 |
420 – 620 |
4,1; 4,2; 4,3; 5 |
50 – 75 |
10 – 25 |
500 – 750 |
175 – 300 |
IV |
5 |
20 – 30 |
4 |
1250 – 1700 |
620 – 830 |
6,1; 6,2; 6,3; 6,4; 7,1; 7,2 |
75 – 85 |
< 25 |
750 – 1800 |
< 300 |
III |
3 – 4 |
10 –19 |
5 |
> 1700 |
> 830 |
8,1; 8,2; 8,3; 8,4; 9,1; 9,2 |
85 – 90 |
– |
> 1800 |
|
II |
2 |
5 – 9 |
6 |
– |
– |
10,1; 10,2; 10,3; 11 |
> 90 |
– |
|
|
I |
1 |
1 – 4 |
* номер визначають відповідно до опису позначень робочого місця та робочої пози
Серед факторів враховують також облаштування робочого місця та робочу позу працівника, які в сукупності утворюють одинадцять способів облаштування робочих місць.
Якщо на робочому місці на працівника діють тільки фактори, які оцінюють в один чи два бали, то під їхнім впливом, зазвичай, формуються умови праці першої та другої категорії. Такі умови праці можна вважати зразковими.
За наявності на робочому місці факторів, які мають оцінки більші, ніж два бали, у працівників можуть сформуватися межові та патологічні стани. Такі умови праці вимагають поліпшення.
Найбільший вклад в інтегральний показник важкості праці вносить фактор, який має максимальну бальну оцінку. Тому, обґрунтовуючи шляхи поліпшення умов праці, спершу треба віднайти способи усунення цього фактора. Усунення факторів, які мають невисокі бальні оцінки, зазвичай, є малоефективним і тільки зумовлює додаткові економічно необґрунтовані витрати.
Згідно санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень (ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”) визначення категорії важкості праці здійснюють на основі загальних енерговитрат організму. За величиною енерговитрат фізичні роботи поділяють на три категорії:
– легкі (категорія I), що охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 105 – 140 Вт (90 – 120 ккал/год) – категорія Iа (виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження) та 141 – 175 Вт (121 – 150 ккал/год) – категорія Iб (виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням);
‒ середньої важкості (категорія II), що охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 176 – 232 Вт (151 – 200 ккал/год) – категорія IIа (пов’язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження) та 233 – 290 Вт (201 – 250 ккал/год) – категорія IIб (виконуються стоячи, пов’язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням);
‒ важкі (категорія III), що охоплюють види діяльності, при яких виграти енергії становлять 291 – 349 Вт (251 – 300 ккал/год) (пов’язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль).
Виходячи із важкості праці та її впливу на фізіологічний стан людини, обґрунтовано режими праці і відпочинку, які передбачають щоденний відпочинок (позмінна робота), щотижневий відпочинок (вихідні дні) і щорічний відпочинок (щорічна відпустка).
Нормальна тривалість робочого часу працівників у нашій країні не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) повинен тривати не менше 42 годин, а щорічна відпустка надається працівникам не менш як на 24 календарні дні за відпрацьований календарний рік, який відлічується від дня укладення трудового договору (для осід до 18 років ‒ 31 день). Для створення сприятливих умов збереження здоров’я окремих категорій працівників встановлена скорочена тривалість робочого часу, зокрема, для працівників віком від 16 до 18 років ‒ 36 годин, 15 ‒ 16 років ‒ 24 години на тиждень, а для працівників, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, тривалість робочого часу має бути не більше як 36 годин на тиждень.