![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки
- •1.1. Об’єкт та предмет охорони праці
- •1.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація
- •1.3. Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення. Стан травматизму в Україні та його оцінка
- •2. Законодавство України про охорону праці
- •2.1. Загальні закони та спеціальні законодавчі акти з охорони праці
- •2.2. Відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці
- •2.3. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.3.1. Права громадян на охорону праці під час укладення трудового договору
- •2.3.2. Права громадян на охорону праці під час роботи на об’єкті господарювання
- •2.3.3. Права жінок, неповнолітніх та інвалідів на охорону праці, які пов’язані з фізіологічними особливостями їхнього організму
- •2.3.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •3. Комплексне управління охороною праці, його складові та основні завдання
- •3.1. Державне управління охороною праці
- •3.2. Управління охороною праці на об’єкті господарювання
- •1. Ергономіка, фізіологія та гігієна праці
- •1.1. Ергономічні вимоги до організації трудових процесів та робочих місць
- •1.2. Організація та обслуговування робочих місць
- •1.3. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
- •Категорії важкості праці
- •Оцінка умов праці за санітарно-гігієнічними факторами
- •Оцінка умов праці за психофізіологічними факторами
- •1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Критерії для оцінки умов праці (Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2. Визначення та контроль параметрів мікроклімату
- •2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3. Забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень: призначення, класифікація, вимоги
- •3.1. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.2.1. Призначення, класифікація вентиляції виробничих приміщень
- •3.2.2. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •3.2.3. Основні вимоги до систем вентиляції
- •4. Освітлення виробничих приміщень. Нормування та розрахунок природного і штучного освітлення
- •4.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.2. Види виробничого освітлення
- •4.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •4.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
- •4.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
- •4.5.1. Джерела штучного освітлення
- •4.5.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •5. Вібрація
- •5.1. Класифікація вібрацій
- •5.2. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •5.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •5.4. Захист від вібрацій
- •6. Шум. Нормування, захист
- •6.1. Класифікація шумів
- •6.2. Параметри шуму, які нормуються
- •6.3. Захист від шуму
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів.
- •1. Кольори безпеки та знаки безпеки праці.
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів
- •2. Електробезпека
- •2.1. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар
- •2.2. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •2.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •2.4. Умови ураження. Напруга дотику, напруга кроку
- •2.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •3. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •3.1. Статична електрика та захист від неї
- •3.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки
- •2. Розвиток пожежі. Класи пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •4. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •5. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •6. Забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •6.1. Пожежна профілактика та пожежна безпека
- •6.2. Система попередження пожеж
- •6.3. Протипожежний захист
- •Перелік питань з курсу “основи охорони праці”
4.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
На рівень освітленості приміщення впливають наступні фактори:
– світловий клімат;
– площа та орієнтація світлових прорізів;
– ступінь чистоти скла у світлових прорізах;
– колір стін та стелі приміщення;
– глибина приміщення;
– наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна його оцінка проводиться за відносним показником – коефіцієнтом природної освітленості (КПО), е, %:
де Евн – освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім або відбитим); Езов – освітлення горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Фактичний КПО визначають відношенням заміряної освітленості на робочому місці у виробничому приміщенні Евн до одночасної освітленості ззовні приміщення Езов у горизонтальній площині при відкритому небосхилі (щоб ніщо не затінювало фотоелемент люксметра) і дифузному світлі (сонце закрите хмарою).
За умовну робочу поверхню приймається горизонтальна поверхня на висоті 0,8 м від підлоги.
В чинних ДБН В.2.5.28-2006 нормовані значення КПО (ен) наведені для III світлового поясу. Для приміщень, розміщених в I, II, IV і V поясах, визначаються за формулою:
eNI, II, IV, V = енIII ∙ mN,
де енIII – значення КПО, яке задається ДБН В.2.5.28-2006 в залежності від розряду виконуваних робіт; mN – коефіцієнт світлового клімату, який враховує особливості світлового клімату; N – номер групи забезпеченості природним світлом.
Природна освітленість робочої поверхні всередині приміщення створюється кількома складовими, що можна представити наступним рівнянням:
Евн = Ез + Ев + Еб,
де Ез – освітленість, яка створюється дифузним світлом неба, що потрапляє через світловий проріз безпосередньо на робочу поверхню; Ев – освітленість, яка створюється за рахунок відбиття світла від стін, стелі, підлоги; Еб – освітленість, яка створюється за рахунок відбиття світла від будівлі, що стоїть навпроти світового прорізу.
При розрахунку природного освітлення необхідно враховувати всі три складові освітленості.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових прорізів (вікон, ліхтарів) у відповідності з нормованими значеннями КПО.
Попередній розрахунок площі світлових прорізів проводиться за формулами:
а) при односторонньому боковому освітленні приміщень
;
б) при верхньому освітленні
,
де Sв – площа вікон при боковому освітленні; Sn ‒ площа підлоги приміщення; ен – нормоване значення КПО (при односторонньому боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованій на віддалі 1 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів, на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні; при верхньому освітленні нормується середнє значення КПО в точках, розташованих на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні); ηв – світлова характеристика вікон; К3 – коефіцієнт запасу (для виробничих приміщень К3 = 1,3 – 1,5); Кбуд – коефіцієнт, який враховує затінювання світлових прорізів будівлями, які розташовані навпроти; τ0 – загальний коефіцієнт світлопроникнення, який визначається за формулою:
де τ1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу; τ2 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамах світлопрорізу; τ3 – коефіцієнт, який враховує втрати світла у несучих конструкціях (при боковому освітленні рівний τ3 = 1, при верхньому – τ3 = 0,8 – 0,9); τ4 – коефіцієнт, який враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях; τ5 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями (приймається рівним 0,9); r1 – коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення, значення якого визначається залежно від параметрів приміщення та середнього коефіцієнта відбиття (ρсер) стелі, стін та підлоги, що визначається за формулою:
де ρстелі, ρстін, ρпідлоги – відповідні коефіцієнти відбиття; Sстелі, Sстін, Sпідлоги – відповідні площі поверхонь;
Sл – площа світлових прорізів при верхньому освітленні; ηл – світлова характеристика ліхтарів або світлового прорізу в площині покриття; r2 – коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при верхньому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення; Кл – коефіцієнт, який враховує тип ліхтаря.
Найпростіший метод розрахунку природної освітленості, що застосовується, головним чином, як перевірочний, зводиться до вибору типу вікон і розрахунку їх кількості за світловим коефіцієнтом (α):