![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки
- •1.1. Об’єкт та предмет охорони праці
- •1.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація
- •1.3. Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення. Стан травматизму в Україні та його оцінка
- •2. Законодавство України про охорону праці
- •2.1. Загальні закони та спеціальні законодавчі акти з охорони праці
- •2.2. Відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці
- •2.3. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.3.1. Права громадян на охорону праці під час укладення трудового договору
- •2.3.2. Права громадян на охорону праці під час роботи на об’єкті господарювання
- •2.3.3. Права жінок, неповнолітніх та інвалідів на охорону праці, які пов’язані з фізіологічними особливостями їхнього організму
- •2.3.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •3. Комплексне управління охороною праці, його складові та основні завдання
- •3.1. Державне управління охороною праці
- •3.2. Управління охороною праці на об’єкті господарювання
- •1. Ергономіка, фізіологія та гігієна праці
- •1.1. Ергономічні вимоги до організації трудових процесів та робочих місць
- •1.2. Організація та обслуговування робочих місць
- •1.3. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
- •Категорії важкості праці
- •Оцінка умов праці за санітарно-гігієнічними факторами
- •Оцінка умов праці за психофізіологічними факторами
- •1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Критерії для оцінки умов праці (Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2. Визначення та контроль параметрів мікроклімату
- •2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3. Забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень: призначення, класифікація, вимоги
- •3.1. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.2.1. Призначення, класифікація вентиляції виробничих приміщень
- •3.2.2. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •3.2.3. Основні вимоги до систем вентиляції
- •4. Освітлення виробничих приміщень. Нормування та розрахунок природного і штучного освітлення
- •4.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.2. Види виробничого освітлення
- •4.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •4.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
- •4.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
- •4.5.1. Джерела штучного освітлення
- •4.5.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •5. Вібрація
- •5.1. Класифікація вібрацій
- •5.2. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •5.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •5.4. Захист від вібрацій
- •6. Шум. Нормування, захист
- •6.1. Класифікація шумів
- •6.2. Параметри шуму, які нормуються
- •6.3. Захист від шуму
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів.
- •1. Кольори безпеки та знаки безпеки праці.
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів
- •2. Електробезпека
- •2.1. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар
- •2.2. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •2.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •2.4. Умови ураження. Напруга дотику, напруга кроку
- •2.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •3. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •3.1. Статична електрика та захист від неї
- •3.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки
- •2. Розвиток пожежі. Класи пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •4. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •5. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •6. Забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •6.1. Пожежна профілактика та пожежна безпека
- •6.2. Система попередження пожеж
- •6.3. Протипожежний захист
- •Перелік питань з курсу “основи охорони праці”
3.2.3. Основні вимоги до систем вентиляції
Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним санітарно-гігієнічним вимогам:
– створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);
– повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або розчиняти їх до гранично допустимих концентрацій;
– не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування забрудненого повітря з суміжних приміщень;
– не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;
– бути доступними для управління та ремонту під час екплуатації;
– не створювати під час експлуатації додаткових незручностей (наприклад, шуму, вібрацій, попадання дощу, снігу).
Найбільш повно вище перерахованим вимогам відповідає система кондиціонування повітря. Проте, при вирішенні питання щодо доцільності кондиціонування повітря слід враховувати і економічні чинники.
4. Освітлення виробничих приміщень. Нормування та розрахунок природного і штучного освітлення
Майже 90% усієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно з статистичними даними до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань.
4.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
– створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не нижчу за встановлені норми;
– не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
– забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
– не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
– повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
– не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);
– повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.
4.2. Види виробничого освітлення
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природне, штучне, комбіноване.
Природне освітлення – це освітлення приміщень світлом неба (прямим і відбитим), яке проникає крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях.
Природне освітлення поділяється на:
– бокове (одно- або двостороннє), що здійснюється крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах;
– верхнє, що здійснюється крізь ліхтарі, світлові прорізи у місцях перепаду висот будинку;
– комбіноване – поєднання верхнього та бокового природного освітлення.
Виробничі приміщення, як правило, повинні мати природне освітлення (лише в окремих випадках, визначених ДБН, допускається проектування приміщень без природного освітлення), оскільки воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому, зігріває та знезаражує повітря (наприклад, знищує вірус грипу).
Природному освітленню властиві і недоліки:
– непостійне в різні періоди доби та року;
– нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення;
– при незадовільній його організації може спричинити засліплення органів зору.
Суміщене освітлення ‒ освітлення, за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Штучне освітлення, що створюється електричними джерелами світла, за конструктивним виконанням поділяється на:
– загальне (світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з урахуванням розміщення робочих місць (загальне локалізоване освітлення));
– місцеве (світильники концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях; додаткове до загального, автономно не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань);
– комбіноване (до загального освітлення додається місцеве; доцільно використовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла).
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:
– робоче (яке забезпечує нормовані освітлювальні умови (освітленіть, якість освітлення) в приміщеннях і в місцях поза будинками);
– аварійне (поділяється на освітлення безпеки (для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення, яке слід передбачити, коли раптове відключення робочого освітлення та пов’язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, порушення технологічного процесу, причому мінімальна освітленість робочих поверхонь повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк) і евакуаційне (для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення, причому мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках – не менше 0,2 лк));
– охоронне (влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом, причому найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі);
– чергове (передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення).