- •1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки
- •1.1. Об’єкт та предмет охорони праці
- •1.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація
- •1.3. Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення. Стан травматизму в Україні та його оцінка
- •2. Законодавство України про охорону праці
- •2.1. Загальні закони та спеціальні законодавчі акти з охорони праці
- •2.2. Відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці
- •2.3. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.3.1. Права громадян на охорону праці під час укладення трудового договору
- •2.3.2. Права громадян на охорону праці під час роботи на об’єкті господарювання
- •2.3.3. Права жінок, неповнолітніх та інвалідів на охорону праці, які пов’язані з фізіологічними особливостями їхнього організму
- •2.3.4. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •3. Комплексне управління охороною праці, його складові та основні завдання
- •3.1. Державне управління охороною праці
- •3.2. Управління охороною праці на об’єкті господарювання
- •1. Ергономіка, фізіологія та гігієна праці
- •1.1. Ергономічні вимоги до організації трудових процесів та робочих місць
- •1.2. Організація та обслуговування робочих місць
- •1.3. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
- •Категорії важкості праці
- •Оцінка умов праці за санітарно-гігієнічними факторами
- •Оцінка умов праці за психофізіологічними факторами
- •1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Критерії для оцінки умов праці (Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2. Визначення та контроль параметрів мікроклімату
- •2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3. Забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень: призначення, класифікація, вимоги
- •3.1. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.2.1. Призначення, класифікація вентиляції виробничих приміщень
- •3.2.2. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •3.2.3. Основні вимоги до систем вентиляції
- •4. Освітлення виробничих приміщень. Нормування та розрахунок природного і штучного освітлення
- •4.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.2. Види виробничого освітлення
- •4.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •4.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
- •4.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
- •4.5.1. Джерела штучного освітлення
- •4.5.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •5. Вібрація
- •5.1. Класифікація вібрацій
- •5.2. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •5.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •5.4. Захист від вібрацій
- •6. Шум. Нормування, захист
- •6.1. Класифікація шумів
- •6.2. Параметри шуму, які нормуються
- •6.3. Захист від шуму
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів.
- •1. Кольори безпеки та знаки безпеки праці.
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів
- •2. Електробезпека
- •2.1. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар
- •2.2. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •2.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •2.4. Умови ураження. Напруга дотику, напруга кроку
- •2.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •3. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •3.1. Статична електрика та захист від неї
- •3.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки
- •2. Розвиток пожежі. Класи пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •4. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •5. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •6. Забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •6.1. Пожежна профілактика та пожежна безпека
- •6.2. Система попередження пожеж
- •6.3. Протипожежний захист
- •Перелік питань з курсу “основи охорони праці”
4.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
Штучне освітлення передбачається в усіх виробничих та побутових приміщеннях для компенсації нестачі природного світла і для освітлення приміщень у темний період доби. Від того, наскільки кваліфіковано воно спроектоване, залежить безпека праці та самопочуття працівників, продуктивність їхньої праці та якість продукції. Відомо, що раціонально виконане штучне освітлення приміщень при одній і тій же витраті електроенергії підвищує продуктивність праці на 15 – 20%. Разом з тим, неправильно вибране та недостатнє освітлення робочих місць може бути причиною функціональних зорових порушень у працівників.
4.5.1. Джерела штучного освітлення
В якості джерел штучного освітлення використовують лампи розжарювання (ЛР) та газорозрядні лампи (ГРЛ).
Лампи розжарювання (ЛР) відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Вони бувають: вакуумні; газонаповнені (наприклад, з криптоноксеноновим наповненням); рефлекторні, які є лампами-світильниками (частина колби покрита дзеркальним шаром). Великою потужністю володіють кварцові та галогенні (наприклад, наповнені йодними парами) лампи. Їх переваги:
– простота конструкції та виготовлення;
– відносно низька вартість;
– зручність експлуатації (не потребують додаткових пристроїв для ввімкнення в мережу);
– широкий діапазон напруг і потужностей.
Поряд з перевагами лампам розжарювання притаманні і суттєві недоліки:
– велика яскравість (засліплювальна дія);
– низька світлова віддача (7 – 20 лм/Вт);
– порівняно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год);
– переважання жовто-червоних променів (в порівнянні з природним світлом), що спотворює кольоропередачу, а тому не можуть використовуватись при роботах, які вимагають розрізнення кольорів;
– не придатні для роботи в умовах вібрації та ударів;
– висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.
Лампи розжарювання використовуються для місцевого освітлення, а також для приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Газорозрядні лампи (ГР) внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів або парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектра. До розрядних джерел світла, які використовують на промислових підприємствах, належать: люмінесцентні лампи, дугові ртутні лампи, рефлекторні дугові лампи з відбиваючим шаром та ряд інших. Їх переваги:
– економічність;
– підвищена світлова віддача (40 – 100 лм/Вт);
– великий строк служби (8 – 12 тис. год);
– невисока температура нагрівання (30 – 60 °С);
– спектр випромінювання близький до природного денного.
Газорозрядні лампи мають і недоліки:
– пульсація світлового потоку, що може спричинити виникнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття об’єктів, що рухаються;
– складність схеми вмикання;
– шум дроселів;
– створення радіоперешкод;
– значний час між вмиканням та запалюванням ламп;
– відносна дороговизна.
Газорозрядні лампи бувають низького та високого тиску. Газорозрядні лампи низького тиску, або люмінесцентні (внутрішня поверхня трубки вкрита тонким шаром люмінофору, який перетворює ультрафіолетове випромінювання, яке виникає при електричному розряді в парах ртуті, на видиме світло) широко застосовуються для освітлення приміщень як на виробництві, так і в побуті. Промисловістю випускаються кілька типів таких ламп залежно від розподілу світлового потоку за спектрами: лампи денного світла (ЛД), лампи з поліпшеною кольоропередачею (ЛДЦ), лампи білого світла (ЛБ), лампи тепло-білого світла (ДТБ), лампи холодно-білого світла (ЛХБ). Недоліки: не можна використовувати за умов низьких температур, оскільки погано запалюються; характеризуються малою одиничною потужністю при великих розмірах самих ламп. Переваги: забезпечують світловий потік будь-якого спектра шляхом підбирання інертних газів, парів металу, люмінофора.
Серед газорозрядних ламп високого тиску найчастіше використовують металогалогенні лампи (МГЛ), дугові ртутні (ДРЛ), дугові ртутні з йодидами (ДРИ), дугові натрієві трубчасті (ДНаТ), дугові ксенонові трубчасті (ДКсТ). Переваги: застосовуються, коли необхідна висока світлова віддача при компактності джерел світла; стійкість до умов зовнішнього середовища.