Оцінка безпеки руху на дорозі

Підвищеною кількістю дорожньо-транспортних пригод і високою ймовірністю появи заторів частіше за все характеризуються ділянки:

1. на яких різко зменшується швидкість руху, переважно в зв'язку з недостатньою видимістю і стійкістю руху;

2. у яких який-небудь елемент дороги не відповідає швидкостям руху, що забезпечуються іншими елементами (слизьке покриття на кривій великого радіусу, вузький міст на довгій прямій горизонтальній ділянці, крива малого радіусу в кінці затяжного спуску, звуження дороги, слизькі узбіччя і т. д.);

3. де через погодні умови створюється невідповідність між швидкостями руху на цих ділянках і на решті дороги (занижене земляне полотно там, де часті тумани, ожеледь; ділянки дороги, що проходять по північних схилах гір і горбів або біля промислових підприємств, і т. д.);

4. де можливі швидкості, які можуть перевищити безпечні межі (довгі затяжні спуски на прямих, одиночні криві малого радіусу на дорозі, що трасується кривими великих радіусів);

5. де у водія зникає орієнтування в подальшому напрямі дороги або виникає неправильне уявлення про нього (поворот в плані безпосередньо за опуклою кривою, несподіваний поворот убік з примиканням другорядної дороги по прямому напряму);

6. злиття або перехрещення транспортних потоків на перетинах доріг, з'їздах, примиканнях, перехідно-швидкісних смугах;

7. які проходять через малі населені пункти або розташовані проти пунктів обслуговування, автобусних зупинок, майданчиків відпочинку і т. д., де є можливість несподіваної появи пішоходів і транспортних засобів з придорожньої смуги;

8. де одноманітний придорожній ландшафт, план і профіль сприяють втраті водієм контролю за швидкістю руху або викликають швидке стомлення і сонливість (довгі прямі ділянки в степу).

Заходи щодо забезпечення безпеки руху, як правило, покращують умови руху, знижують затримки і підвищують середні швидкості потоку автомобілів.

Методи оцінки аварійності

Для отримання даних при аналізі дорожніх умов користуються системою показників - коефіцієнтами відносної аварійності або коефіцієнтами пригод.

Для довгих і однорідних по геометричних елементах ділянок коефіцієнт пригод, що вимірюється кількістю ДТП на 1 млн. автомобіле-кілометрів (ДТП/1 млн. авт-км):

де - кількість пригод в рік; - середньорічна добова інтенсивність руху в обох напрямах, що приймається за даними обліку руху, авт/доба; - довжина ділянки дороги, км.

Для коротких ділянок, різко відмінних від суміжних (мости, перехрестя) коефіцієнт пригод вимірюють кількістю ДТП на 1 млн. автомобілів (ДТП/1 млн. авт.):

Коефіцієнти, вирахувані по цих формулах, можуть бути використані для первинної обробки статистичних даних про аварійність окремих ділянок. При аналізі відносної небезпеки руху для отримання надійної оцінки необхідно оперувати даними по аварійності не менше ніж за 3 - 5 років.

Для оцінки відносної небезпеки руху по дорогах слід застосовувати методи коефіцієнтів безпеки, конфліктних ситуацій, основаних на аналізі графіка зміни швидкостей руху по дорозі, і метод коефіцієнтів аварійності, оснований на аналізі даних статистики ДТП.