Метод конфліктних ситуацій

Метод конфліктних ситуацій використовується при розробці проектів реконструкції складних ділянок доріг. Під конфліктною розуміється дорожньо-транспортна ситуація, яка виникає між учасниками дорожнього руху або автомобілем, що рухається, і обстановкою на дорозі, при якій виникає небезпека дорожньо-транспортної пригоди, якщо в діях учасників руху не відбудеться зміни і вони продовжуватимуть рух. Для використання методу конфліктних ситуацій необхідні дані про режими руху, які одержуються за допомогою автомобілів-лабораторій.

Показником наявності конфліктної ситуації є зміна швидкості або траєкторії руху автомобіля. Ступінь небезпеки цієї ситуації характеризується негативними поздовжніми і поперечними прискореннями, що виникають при маневрах автомобілів.

Конфліктні ситуації по ступеню небезпеки діляться на три типи: легкі, середні та критичні (табл. 2).

Таблиця 2

Критерії конфліктних ситуацій	Початкова швидкість руху, км/год.	Негативні поздовжні і поперечні прискорення, , для конфліктної ситуації
		Легкої	Середньої	Критичної
Негативні поздовжні прискорення	Більше 100	0.5 – 0.9	0.9 – 1.9	1.9
	100 – 80	0.5 – 1.9	1.9 – 2.6	2.6
	80 – 60	0.5 – 2.3	2.3 – 3.2	3.2
	Менше 60	0.5 – 2.9	2.9 – 3.7	3.7
Поперечні прискорення	Більше 100	0 – 0.3	0.3 – 0.7	0.7
	100 – 60	0.4 – 0.6	0.6 – 1.1	1.1
	Менше 60	0.8 – 1.2	1.2 – 1.5	1.5

Кількість конфліктних ситуацій кожного типу визначається при реконструкції доріг методом спостережень, а при новому будівництві методами математичного моделювання. Кількість конфліктних ситуацій, приведених до критичної .

В проектах нових доріг недопустимі ділянки з кількістю конфліктних ситуацій більш 210. При розробці проектів реконструкції і капітального ремонту слід проектувати ділянки з кількістю конфліктних ситуацій не більше 310.

Метод коефіцієнтів аварійності

Коефіцієнт аварійності є добутком часткових коефіцієнтів, що враховують вплив окремих елементів плану і профілю

де - відношення кількості ДТП на ділянці дороги з різними елементами плану і профілю до кількості ДТП на еталонній горизонтальній прямій ділянці дороги з проїжджою частиною шириною 7,5 м, шорстким покриттям і укріпленими узбіччями шириною 3,5 м.

Дорожні організації, здійснюючи облік і аналіз ДТП, можуть встановлювати додаткові коефіцієнти, місцеві умови, що враховують, наприклад частоту розташування кривих, наявність поблизу дороги алейних насаджень, іригаційних каналів, необгороджених крутих схилів і т.д.

Підсумкові коефіцієнти аварійності встановлюють на основі аналізу плану і профілю або лінійного графіка досліджуваної ділянки дороги шляхом перемножування часткових коефіцієнтів.

В проектах реконструкції доріг і нового будівництва рекомендується перепроектувати ділянки, для яких підсумковий коефіцієнт аварійності перевищує 15 - 20.

В проектах покращення стану доріг при капітальному ремонті в умовах горбистого рельєфу слід передбачати перебудову ділянок з коефіцієнтами аварійності більше 25 - 40. На гірських дорогах з позицій безпеки руху допустимими можна рахувати ділянки із значеннями підсумкового коефіцієнта аварійності менше 35 і більше 350. Проте слід мати на увазі, що при його значеннях більше 350 швидкість руху і пропускна здатність дороги значно знижуються.

При значеннях підсумкових коефіцієнтів аварійності, близьких до гранично допустимих рекомендується:

• проводити розмітку проїжджої частини, що забороняє обгін з виїздом на смугу зустрічного руху при коефіцієнтах аварійності більш 10 - 20;

• встановлювати знаки заборони обгону і обмеження швидкості при коефіцієнтах аварійності більше 20 - 40. На гірських дорогах передбачається також влаштування трясучих смуг на підходах до небезпечних ділянок, влаштування на кривих малих радіусів по осі дороги розділювальних смуг.

В проектах реконструкції вулиць і нового будівництва рекомендується перепроектувати ділянки, для яких підсумковий коефіцієнт аварійності перевищує 25. При значеннях підсумкового коефіцієнта аварійності більше 65 рекомендується обхід міста або перебудова ділянок вуличної мережі.

Рекомендується передбачати розмітку проїжджої частини, світлофорне регулювання, влаштування підземних пішохідних переходів при коефіцієнтах аварійності від 25 до 65.