- •Предмет колоїдної хімії
- •Класифікація колоїдних систем
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища.
- •Контрольні питання:
- •Поверхневі явища та їх класифікація
- •Класифікація поверхневих явищ
- •Поверхневий натяг
- •Поверхневий натяг деяких речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Методи визначення поверхневого натягу
- •Метод капілярного підняття (метод Жюрена).
- •Метод максимального тиску в бульбашці (метод Ребіндера)
- •Сталометричний метод (метод Траубе)
- •Внутрішня (повна) питома поверхнева енергія. Залежність енергетичних параметрів поверхні від температури
- •Принципи формування поверхневого шару
- •Поверхневий натяг органічних речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Адгезія, когезія
- •Змочування і розтікання
- •Розтікання рідин. Ефект Марангоні
- •Контрольні питання:
- •Дисперсність і властивості тіл
- •Характеристика величини і форми поверхні
- •Зміна питомої поверхні при подрібненні речовини.
- •Вплив дисперсності на внутрішній тиск
- •Капілярні явища
- •Дисперсність і реакційна здатність речовин
- •Тиск насиченої пари над викривленою поверхнею
- •Вплив дисперсності на температуру фазового переходу
- •Залежність температури топлення калію і срібла від дисперсності.
- •Вплив дисперсності на розчинність твердих тіл
- •Вплив дисперсності на рівновагу хімічних реакцій
- •Контрольні питання:
- •Адсорбційні рівноваги.
- •Основні поняття та визначення.
- •Природа адсорбційних сил
- •Фундаментальне рівняння адсорбції Гіббса
- •Теплота адсорбції.
- •Швидкість фізичної адсорбції
- •Адсорбція газів на однорідній твердій поверхні.
- •Ізотерма адсорбції (закон) Генрі
- •Теорія адсорбції Ленгмюра
- •Теорія полімолекулярної адсорбції бет
- •Адсорбція газів на пористих тілах
- •Класифікація пористих тіл
- •Теорія капілярної конденсації
- •Теорія об’ємного заповнення мікропор
- •Адсорбція на межі тверде тіло – рідкий розчин.
- •Молекулярна адсорбція
- •Іонна адсорбція
- •Адсорбція поверхнево активних речовин з розчину на межі рідина – газ
- •Контрольні питання.
- •Електричні явища на поверхні
- •Поняття про електрокінетичні явища
- •Механізм утворення подвійного електричного шару
- •Термодинамічні співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •Теорії будови подвійного електричного шару.
- •Теорія Гельмгольца Перрена.
- •Теорія Гуї - Чепмена
- •Теорія Штерна.
- •Вплив електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив індиферентних електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив неіндиферентних (родинних) електролітів
- •Експериментальне визначення електрокінетичного потенціалу
- •Контрольні питання.
- •Методи одержання та очистки колоїдних систем
- •Диспергаційні методи
- •Конденсаційні методи
- •Термодинаміка утворення нової фази при конденсації.
- •Кінетика утворення нової фази
- •Будова міцел
- •Методи очистки колоїдних розчинів
- •Контрольні питання.
- •Агрегативна стійкість дисперсних систем.
- •Фактори агрегативної стійкості ліофобних дисперсних систем.
- •Ізотермічна перегонка в дисперсних системах.
- •Коагуляція.
- •Теорія стійкості дисперсних систем Дєрягіна, Ландау Фервея і Овербека
- •Кінетика коагуляції
- •Контрольні питання
- •Властивості дисперсних систем
- •Молекулярно – кінетичні властивості дисперсних систем
- •Броунівський рух
- •Дифузія.
- •Седиментація та седиментаційна стійкість.
- •Седиментаційний аналіз дисперсності.
- •Оптичні властивості дисперсних систем.
- •Розсіювання світла.
- •Абсорбція світла.
- •Оптичні методи дослідження дисперсних систем.
- •Структурно-механічні властивості дисперсних систем.
- •Реологічних моделі тіл.
- •Розчини поверхнево – активних речовин.
- •Класифікація пар.
- •Міцели пар.
- •Розчини високомолекулярних сполук
- •Утворення і властивості вмс
- •Взаємодія вмс з розчинниками.
- •Молекулярна маса вмс
- •ГрубоДисперсні системи.
- •Суспензії
- •Емульсії.
- •Класифікація та властивості емульсій.
- •Одержання та руйнування емульсій.
- •Основні характеристики та властивості пін.
- •Одержання та руйнування пін.
- •Аерозолі
- •Класифікація та властивості аерозолів
- •Методи одержання та практичне значення аерозолів
- •Порошки
- •Список літератури
Дифузія.
Дифузієюназивають самочинний процес переносу речовини, зумовлений вирівнюванням її концентрації в початково неоднорідній системі. Дифузія відбувається внаслідок теплового руху молекул, або більш крупних частинок речовини, наприклад частинок дисперсної фази в колоїдних системах.
Найбільш інтенсивна дифузія в газах, де коефіцієнт дифузії при 293 К має порядок 10-4м2/с, в рідинах і твердих тілах відповідно 10-9і 10-12м2/с.
Причиною виникнення дифузії є наявність в системі градієнта концентрації dс/dx, який спричиняє потік речовини в напрямку його зменшення, інтенсивність якого пропорційна величині градієнта концентрації. Цю залежність описуєперший закон дифузії Фіка:
( 8.0)
m- кількість речовини, що дифундувала через площуSза часt;
D - коефіцієнт дифузії.
Коефіцієнт дифузії можна розрахувати за рівнянням Ейнштейна:
( 8.0)
Якщо рух частинок підпорядковується закону Стокса, то коефіцієнт тертя дорівнює:
B = r ( 8.0)
r- радіус частинок;
- в’язкість середовища.
За відомими значеннями D, , T можна розрахувати радіус частинок:
r = kT/(6D) ( 8.0)
Зв’язок між середнім квадратичним зміщенням частинки і коефіцієнтом дифузії довели незалежно один від одного А.Ейнштейн і М.Смолуховський.
Розглянемо трубку з поперечним перерізом S, що заповнена колоїдним розчином концентрація якого спадає зліва направос1>с2.
Рис. 60. Схема переносу речовини при дифузії.
Маса речовини, що буде перенесена в процесі дифузії може бути розрахована за рівнянням:
m = m1-m2 = ½с1S - ½с2S = ½(с1-с2)S ( 8.0)
Градієнт концентрації дорівнює:
dс/dx = -(с1-с2)/ ( 8.0)
с1-с2 = -(dс/dx) ( 8.0)
Підставимо цей вираз в рівняння (8.7):
m = -½2( dс/dx)S ( 8.0)
Прирівняємо цей вираз з рівнянням Фіка, одержуємо:
( 8.0)
2 = 2D∙t ( 8.0)
Об’єднаємо це рівняння з рівнянням Ейнштейна одержуємо рівняння Ейнштейна – Смолуховського.
( 8.0)
Середнє квадратичне зміщення збільшується з ростом температури і зменшується з ростом розмірів частинок та в’язкості середовища. Це рівняння одержало надійне експериментальне підтвердження в роботах Сведберга та Зедднига. Теоретичні та експериментальні докази теплової природи броунівського руху довели, що колоїдні системи підпорядковуються тим самим законам молекулярно-кінетичної теорії, що і молекулярні системи.
Приклад 8.25
Обчислити середнє зміщення колоїдних частинок гідроксиду заліза (III) при 293 К за 4 с, якщо радіуси часточок дорівнюють 10-8 м, а в’язкість води - 10-3 Па∙с.
Величину середнього зміщення знаходимо за рівнянням :
= = 1,32∙10-5 м.
Седиментація та седиментаційна стійкість.
Розглядаючи процес дифузії ми не приймали до уваги вплив гравітаційного поля (земного тяжіння) на систему. Явище направленого руху частинок дисперсної фази під дією сили тяжіння або відцентрової сили називають седиментацією. В результаті седиментації встановлюється певний розподіл частинок по висоті, або вони повністю випадають в осад.
Здатність дисперсної системи зберігати постійне розподілення частинок в усьому об’ємі називають седиментаційною або кінетичною стійкістю. Молекулярно-дисперсні системи є седиментаційно стійкі, а грубо-дисперсні - нестійкі. Колоїдні системи займають проміжне положення.
Внаслідок осідання частинок в гравітаційному полі у колоїдній системі виникають два потоки: седиментаційний, що зумовлений безпосередньо осіданням частинок дисперсної фази, та дифузійний, що направлений протилежно першому. Останній викликаний градієнтом концентрації колоїдного розчину, який виникає внаслідок седиментації.
Інтенсивність дифузійного потоку можна виразити за допомогою рівняння:
iд = -D(dn/dx) ( 8.0)
Інтенсивність седиментаційного потоку, при умові, що частинки рухаються з постійною швидкістю, можна описати рівнянням:
i = n(mg/B) ( 8.0)
m– маса частинки;
g– прискорення сили тяжіння;
B– коефіцієнт тертя;
n– кількість частинок в одиниці об’єму.
При врівноважуванні потоків встановлюється седиментаційно-дифузійна рівновага.
-D(dn/dx) =n(mg/B)( 8.0)
з врахуванням(8.3) отримуємо:
- (dn/n) =dx (mg/kT)( 8.0)
Після інтегрування одержаного рівняння по висоті від 0 до h одержимо гіпсометричний закон, який описує розподіл частинок по висоті системи:
ln(n0/nh) = mgh/kT ( 8.0)
Гіпсометричне рівняння дійсне тільки для монодисперсних систем. Для полідисперсних систем розподіл частинок значно складніший.