- •Предмет колоїдної хімії
- •Класифікація колоїдних систем
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища.
- •Контрольні питання:
- •Поверхневі явища та їх класифікація
- •Класифікація поверхневих явищ
- •Поверхневий натяг
- •Поверхневий натяг деяких речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Методи визначення поверхневого натягу
- •Метод капілярного підняття (метод Жюрена).
- •Метод максимального тиску в бульбашці (метод Ребіндера)
- •Сталометричний метод (метод Траубе)
- •Внутрішня (повна) питома поверхнева енергія. Залежність енергетичних параметрів поверхні від температури
- •Принципи формування поверхневого шару
- •Поверхневий натяг органічних речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Адгезія, когезія
- •Змочування і розтікання
- •Розтікання рідин. Ефект Марангоні
- •Контрольні питання:
- •Дисперсність і властивості тіл
- •Характеристика величини і форми поверхні
- •Зміна питомої поверхні при подрібненні речовини.
- •Вплив дисперсності на внутрішній тиск
- •Капілярні явища
- •Дисперсність і реакційна здатність речовин
- •Тиск насиченої пари над викривленою поверхнею
- •Вплив дисперсності на температуру фазового переходу
- •Залежність температури топлення калію і срібла від дисперсності.
- •Вплив дисперсності на розчинність твердих тіл
- •Вплив дисперсності на рівновагу хімічних реакцій
- •Контрольні питання:
- •Адсорбційні рівноваги.
- •Основні поняття та визначення.
- •Природа адсорбційних сил
- •Фундаментальне рівняння адсорбції Гіббса
- •Теплота адсорбції.
- •Швидкість фізичної адсорбції
- •Адсорбція газів на однорідній твердій поверхні.
- •Ізотерма адсорбції (закон) Генрі
- •Теорія адсорбції Ленгмюра
- •Теорія полімолекулярної адсорбції бет
- •Адсорбція газів на пористих тілах
- •Класифікація пористих тіл
- •Теорія капілярної конденсації
- •Теорія об’ємного заповнення мікропор
- •Адсорбція на межі тверде тіло – рідкий розчин.
- •Молекулярна адсорбція
- •Іонна адсорбція
- •Адсорбція поверхнево активних речовин з розчину на межі рідина – газ
- •Контрольні питання.
- •Електричні явища на поверхні
- •Поняття про електрокінетичні явища
- •Механізм утворення подвійного електричного шару
- •Термодинамічні співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •Теорії будови подвійного електричного шару.
- •Теорія Гельмгольца Перрена.
- •Теорія Гуї - Чепмена
- •Теорія Штерна.
- •Вплив електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив індиферентних електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив неіндиферентних (родинних) електролітів
- •Експериментальне визначення електрокінетичного потенціалу
- •Контрольні питання.
- •Методи одержання та очистки колоїдних систем
- •Диспергаційні методи
- •Конденсаційні методи
- •Термодинаміка утворення нової фази при конденсації.
- •Кінетика утворення нової фази
- •Будова міцел
- •Методи очистки колоїдних розчинів
- •Контрольні питання.
- •Агрегативна стійкість дисперсних систем.
- •Фактори агрегативної стійкості ліофобних дисперсних систем.
- •Ізотермічна перегонка в дисперсних системах.
- •Коагуляція.
- •Теорія стійкості дисперсних систем Дєрягіна, Ландау Фервея і Овербека
- •Кінетика коагуляції
- •Контрольні питання
- •Властивості дисперсних систем
- •Молекулярно – кінетичні властивості дисперсних систем
- •Броунівський рух
- •Дифузія.
- •Седиментація та седиментаційна стійкість.
- •Седиментаційний аналіз дисперсності.
- •Оптичні властивості дисперсних систем.
- •Розсіювання світла.
- •Абсорбція світла.
- •Оптичні методи дослідження дисперсних систем.
- •Структурно-механічні властивості дисперсних систем.
- •Реологічних моделі тіл.
- •Розчини поверхнево – активних речовин.
- •Класифікація пар.
- •Міцели пар.
- •Розчини високомолекулярних сполук
- •Утворення і властивості вмс
- •Взаємодія вмс з розчинниками.
- •Молекулярна маса вмс
- •ГрубоДисперсні системи.
- •Суспензії
- •Емульсії.
- •Класифікація та властивості емульсій.
- •Одержання та руйнування емульсій.
- •Основні характеристики та властивості пін.
- •Одержання та руйнування пін.
- •Аерозолі
- •Класифікація та властивості аерозолів
- •Методи одержання та практичне значення аерозолів
- •Порошки
- •Список літератури
Кінетика утворення нової фази
Процес утворення нової фази складається з двох стадій:
- утворенням зародків;
- ріст зародків.
Кожна із стадій включає утворення центрів конденсації і доставку речовини до центрів конденсації.
Швидкість утворення центрів конденсації:
( 6.0)
Швидкість доставки речовини до центру конденсації:
( 6.0)
А1, А2 – коефіцієнти пропорційності;
G1 – енергія Гіббса утворення зародку;
E - енергія активації в`язкої течії ( енергія переходу речовини з вихідної фази на поверхню центру конденсації ).
Для утворення зародка необхідно, щоб утворювались центри конденсації і до них відбувалась доставки речовини. Тому загальний вираз швидкості утворення і росту зародка пропорційний добутку ймовірностей утворення центрів конденсації і доставки до них речовини.
( 6.0)
k, А – коефіцієнти пропорційності.
Зменшення температури збільшує ймовірність зародження центрів конденсації (зменшується G1) і зменшує ймовірність доставки речовини (зростає E). Очевидно, що в такому випадку швидкості утворення і росту зародка будуть мати максимум (рис.49,a).
Друга стадія - ріст зародків. Згідно з теорією Фольмера в процесі росту зародків частинки речовини, що конденсується при досягненні поверхні утворюють своєрідний адсорбційний шар – двомірне угрупування, яке потім приєднується до центра конденсації. Рівняння швидкості росту зародків аналогічне до рівняння (6.14)
( 6.0)
k, B1, B2, B – коефіцієнти пропорційності;
G2 – енергія Гіббса утворення двомірного центру конденсації.
Типові температурні залежності швидкості утворення зародків v1 і росту кристалів v2 зображені на рис.49,б.
Рис. 49. Залежність швидкості утворення центрів конденсації та доставки речовини до них (а), залежність швидкості утворення зародків та їх росту (б) від температури.
Співвідношення між швидкостями v1 і v2 і взаємне розташування їх максимумів визначає характер кристалізації і структуру продуктів. Температурні області, що розташовані по обидві сторони від кривої швидкості утворення зародків, відповідають метастабільним зонам, в яких самочинна кристалізація неможлива.
I - метастабільна область високої в’язкості. В області I не відбувається ріст зародка, через неможливість доставки речовини до центра конденсації.
II - метастабільна зона високої температури. В цій зоні центри конденсації не утворюються через високу температуру.
В загальному випадку максимуми кривих v1 i v2 не співпадають через різний вплив температури на утворення одномірних і двомірних центрів конденсації. Якщо криві залежностей v1 i v2 знаходяться близько, то речовина при охолодженні легко кристалізується (метали). Якщо максимуми v1 i v2 розташовані далеко, то рідини легко переохолоджуються і можуть переходити в склоподібний стан (скло). Якщо v1 i v2 частково перекриваються, то рідини при переохолодженні можуть як кристалізуватися так і переходити у склоподібний стан (сірка, селен).
Отримані залежності демонструють можливість керування ступінню дисперсності в системі. Так достатні переохолодження спричиняють великі швидкості утворення центрів конденсації і малі швидкості їх росту. В результаті утворюється велика кількість дрібних частинок. При невеликих переохолодженнях швидкості утворення центрів конденсації малі, а швидкості їх росту - великі. В результаті утворюється невелика кількість крупних частинок.