- •Предмет колоїдної хімії
- •Класифікація колоїдних систем
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища.
- •Контрольні питання:
- •Поверхневі явища та їх класифікація
- •Класифікація поверхневих явищ
- •Поверхневий натяг
- •Поверхневий натяг деяких речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Методи визначення поверхневого натягу
- •Метод капілярного підняття (метод Жюрена).
- •Метод максимального тиску в бульбашці (метод Ребіндера)
- •Сталометричний метод (метод Траубе)
- •Внутрішня (повна) питома поверхнева енергія. Залежність енергетичних параметрів поверхні від температури
- •Принципи формування поверхневого шару
- •Поверхневий натяг органічних речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Адгезія, когезія
- •Змочування і розтікання
- •Розтікання рідин. Ефект Марангоні
- •Контрольні питання:
- •Дисперсність і властивості тіл
- •Характеристика величини і форми поверхні
- •Зміна питомої поверхні при подрібненні речовини.
- •Вплив дисперсності на внутрішній тиск
- •Капілярні явища
- •Дисперсність і реакційна здатність речовин
- •Тиск насиченої пари над викривленою поверхнею
- •Вплив дисперсності на температуру фазового переходу
- •Залежність температури топлення калію і срібла від дисперсності.
- •Вплив дисперсності на розчинність твердих тіл
- •Вплив дисперсності на рівновагу хімічних реакцій
- •Контрольні питання:
- •Адсорбційні рівноваги.
- •Основні поняття та визначення.
- •Природа адсорбційних сил
- •Фундаментальне рівняння адсорбції Гіббса
- •Теплота адсорбції.
- •Швидкість фізичної адсорбції
- •Адсорбція газів на однорідній твердій поверхні.
- •Ізотерма адсорбції (закон) Генрі
- •Теорія адсорбції Ленгмюра
- •Теорія полімолекулярної адсорбції бет
- •Адсорбція газів на пористих тілах
- •Класифікація пористих тіл
- •Теорія капілярної конденсації
- •Теорія об’ємного заповнення мікропор
- •Адсорбція на межі тверде тіло – рідкий розчин.
- •Молекулярна адсорбція
- •Іонна адсорбція
- •Адсорбція поверхнево активних речовин з розчину на межі рідина – газ
- •Контрольні питання.
- •Електричні явища на поверхні
- •Поняття про електрокінетичні явища
- •Механізм утворення подвійного електричного шару
- •Термодинамічні співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •Теорії будови подвійного електричного шару.
- •Теорія Гельмгольца Перрена.
- •Теорія Гуї - Чепмена
- •Теорія Штерна.
- •Вплив електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив індиферентних електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив неіндиферентних (родинних) електролітів
- •Експериментальне визначення електрокінетичного потенціалу
- •Контрольні питання.
- •Методи одержання та очистки колоїдних систем
- •Диспергаційні методи
- •Конденсаційні методи
- •Термодинаміка утворення нової фази при конденсації.
- •Кінетика утворення нової фази
- •Будова міцел
- •Методи очистки колоїдних розчинів
- •Контрольні питання.
- •Агрегативна стійкість дисперсних систем.
- •Фактори агрегативної стійкості ліофобних дисперсних систем.
- •Ізотермічна перегонка в дисперсних системах.
- •Коагуляція.
- •Теорія стійкості дисперсних систем Дєрягіна, Ландау Фервея і Овербека
- •Кінетика коагуляції
- •Контрольні питання
- •Властивості дисперсних систем
- •Молекулярно – кінетичні властивості дисперсних систем
- •Броунівський рух
- •Дифузія.
- •Седиментація та седиментаційна стійкість.
- •Седиментаційний аналіз дисперсності.
- •Оптичні властивості дисперсних систем.
- •Розсіювання світла.
- •Абсорбція світла.
- •Оптичні методи дослідження дисперсних систем.
- •Структурно-механічні властивості дисперсних систем.
- •Реологічних моделі тіл.
- •Розчини поверхнево – активних речовин.
- •Класифікація пар.
- •Міцели пар.
- •Розчини високомолекулярних сполук
- •Утворення і властивості вмс
- •Взаємодія вмс з розчинниками.
- •Молекулярна маса вмс
- •ГрубоДисперсні системи.
- •Суспензії
- •Емульсії.
- •Класифікація та властивості емульсій.
- •Одержання та руйнування емульсій.
- •Основні характеристики та властивості пін.
- •Одержання та руйнування пін.
- •Аерозолі
- •Класифікація та властивості аерозолів
- •Методи одержання та практичне значення аерозолів
- •Порошки
- •Список літератури
Адсорбція газів на пористих тілах
Класифікація пористих тіл
Пористі тіла – це тверді тіла, в яких є пори, які зумовлюють наявність всередині тіла міжфазної поверхні. За агрегатним станом - це дисперсні системи з твердим дисперсним середовищем і рідкою або газоподібною дисперсною фазою.
Пористі тіла класифікують за розмірами пор:
1. Макропористі тіла
розмір пор r>200 нм
площа питомої поверхні : Sпит > 2 м2/г
Пори в порівнянні з розмірами молекул є рівними поверхнями і до них застосовується теорія адсорбції Ленгмюра.
2. Перехідно – пористі тіла
Розмір пор 2 нм <r<200 нм,
питома поверхня Sпит = 10 – 500 м2/г
Адсорбція на таких порах починається як полімолекулярна, яка при збільшенні тиску закінчується капілярною конденсацією.
3. Мікропористі тіла
0,5 нм <r<2 нм,
питома поверхня Sпит = 500 – 1000 м2/г
Протилежні стінки таких пор розташовані настільки близько, що поле дії їх сил перекривається і розповсюджується на весь об’єм мікропори. Адсорбція для таких тіл описується теорією об’ємного заповнення мікропор.
Теорія капілярної конденсації
Адсорбція на перехідно-пористих тілах відбувається найчастіше за механізмом капілярної конденсації. Капілярна конденсація починає проявлятися при певному ступені заповнення поверхні адсорбенту, або при певному значенні тиску, характерному для даної системи. До цього моменту поверхнева енергія адсорбенту повністю компенсована в результаті полі молекулярної адсорбції, а мікропори заповнені адсорбатом. Зі збільшенням тиску пари адсорбат заповнює пори з все більшим радіусом, відповідно до рівняння Кельвіна, яке ще називають рівнянням капілярної конденсації:
( 4.0)
r- радіус меніска змочування;
VM - мольний об’єм адсорбату в конденсованому стані.
Якщо поверхня змочується рідиною, то молекули адсорбату будуть втягуватися в капіляри або пори адсорбенту, а якщо не змочується то виштовхуватимуться з них.
Крім природи поверхні, на адсорбційну здатність впливає також структура поверхні. Будь-яку пору можна описати комбінацією трьох основних видів пор – конусоподібної, циліндричної з одним отвором та циліндричної з наскрізним отвором.
Рис. 28.Основні види пор та відповідні їм ізотерми адсорбції..
Адсорбція в конусоподібній порі починається з дна пори, де кривизна поверхні найбільша а радіус найменший і зростає із збільшенням тиску.
В циліндричній порі з одним отвором адсорбція також починається з дна пори, де кривизна є максимальною. Адсорбція залишається майже незмінною до досягнення тиском певного значення, при якому вона різко зростає, і потім від тиску більше не залежить. В обох цих видах пор лінії ізотерм адсорбції і десорбції співпадають.
В циліндричній порі з наскрізним отвором адсорбція починається на стінках циліндра, які мають кривизну поверхні у два рази меншу, ніж сфера такого самого радіуса. Тому її заповнення відбувається при більшому значенні тиску пари. Адсорбція на стінках веде до зменшення радіуса пори, що приводить до миттєвого її заповнення. Десорбція в цій порі не співпадає з адсорбцією і починається при меншому значенні тиску, ніж відбувалась адсорбція. Це явище називається капілярно-конденсаційний гістерезис.
Реальні адсорбенти мають пори різних форм і розмірів тому лінії ізотерми адсорбції (а) і десорбції (б) майже завжди не співпадають (рис.29).
Рис. 29. Ізотерма адсорбції при капілярній конденсації.
Для пористих тіл найбільш зручним для аналізу є використання розподілу об’єму пор по їх радіусах. Залежність загального об’єму пор від їх радіуса V=f(r) виражаєінтегральна крива розподілу. Для розрахунку кривої розподілу використовують лінію ізотерми десорбції, тому що вона для всіх без винятку пор відповідає сферичним меніскам, радіуси яких приймають рівними радіусам пор.
Об’єм заповнених пор розраховують за величиною адсорбції:
V = AVM ( 4.0)
Радіуси менісків розраховують за рівнянням Кельвіна (4.60) по значенням p/ps. Пори заповнюються в результаті капілярної конденсації, яка відбувається після полімолекулярної адсорбції на стінках пор, тому дійсне значення радіуса пори дорівнює радіусу меніскаrmз врахуванням товщини адсорбційного шаруtадс.
r = rm + tадс ( 4.0)
tадс = АнпVM/Sпит( 4.0)
Анп – величина адсорбції на непористому адсорбенті при відповідному тиску пари.
За одержаними значеннями об’єму пор та їх радіусів будують інтегральну криву розподілу об’єму пор за їх радіусами (рис.30,а).
За допомогою інтегральної кривої розподілу будують диференційну криву розподілу об’єму пор за їх радіусами (рис.30,б). За диференційною кривою можна визначити відносну частку об’єму, що припадає на пори любого розміру в даному пористому тілі, тобто об’єм конкретної фракції пор. Наприклад, площа заштрихована на (рис.30,б) відповідає об’єму пор розміри яких лежать в межах відr1доr2.
Рис. 30. Криві розподілу об’єму пор за їх радіусами.
Чим сильніше виражений максимум і чим вужча диференційна крива, тим менше відрізняються пори за розмірами. З кривих розподілу видно, що об’єм пор з меншими радіусами відносно невеликий, але частка поверхні, що припадає на ці пори є набагато більшою.
Побудова кривих розподілу дозволяє реально представити структуру пористого тіла, наприклад зробити висновки про його полідисперсність.
Приклад 4.14
За експериментальними даними адсорбції парів води на активованому вугіллі при Т=293 К побудуйте інтегральну і диференціальну криві розподілу пор за радіусами. Мольний об’єм води VM=18∙10-6м3/моль, поверхневий натяг =72,5мН/м.
p/pS |
0,01 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
0,9 |
A∙103,моль/кг |
2,5 |
3,75 |
5,0 |
7,9 |
10,0 |
11,5 |
13,0 |
Розраховуємо об’єми та радіуси пор для кожної з експериментальних точок за рівняннями:
V = AVM ; r = 2VM /[RTln(p/pS)]
Одержані результати записуємо в таблицю і будуємо інтегральну V = f(r) (лінія 1) та диференційну V/r = f(r) (лінія 2) криві розподілу об’єму пор за радіусами.
r, нм |
2,33 |
4,65 |
6,66 |
11,7 |
21,0 |
48,0 |
101 |
V∙108 |
4,50 |
6,75 |
9,00 |
14,2 |
18,0 |
21,6 |
23,4 |
V/r |
9,67 |
11,2 |
10,4 |
4,07 |
1,33 |
0,35 |
- |