- •В.Г.Трегуб основи комп’ютерно-інтегрованого керування
- •Київ нухт 2006
- •Основні принципи комп’ютерно-інтегрованого керування
- •2. Збір і первинна обробка інформації в аск
- •2.1. Загальна характеристика задач збору інформації в аск
- •3. Вибір періодичності опитування датчиків
- •2.3.1. Загальна характеристика задачі
- •2.3.2. Вибір періодичності опитування датчиків за автокореляційною функцією
- •2.3.5. Визначення часу циклу контролера
- •2.4. Фільтрація сигналів і аналітичне градуювання датчиків
- •2.4.1. Загальна характеристика задачі фільтрації
- •2.4.2. Фільтр ковзного середнього
- •2.4.3. Експоненціальний фільтр
- •2.4.4. Статистичні фільтри
- •2.4.5. Реалізація фільтрів у контролерах
- •2.4.6. Аналітичне градуювання датчиків
- •2.5. Алгоритмічна самодіагностика і підвищення достовірності первинної інформації
- •2.5.1. Загальна характеристика задачі
- •2.5.2. Виявлення повної відмови і підвищення достовірності
- •2.5.3. Виявлення часткової відмови з використанням апаратурного резервування і підвищення достовірності інформації
- •2.5.4. Виявлення часткової відмови з використанням логічних зв’язків і підвищення достовірності інформації
- •2.5.5. Алгоритмічна самодіагностика в контролерах
- •2.6. Визначення узагальнених показників
- •2.6.1. Інтегрування та усереднення поточних значень вимірюваних величин
- •2.6.2. Визначення невимірюваних величин
- •3. Оптимальне керування технологічними комплексами
- •3.1. Задачі оптимального керування технологічними комплексами та методи декомпозиції цих задач
- •3.2.1. Оптимальне керування тк з паралельно працюючими агрегатами
- •3.2.2. Оптимальне керування тк з послідовно працюючими агрегатами
- •3.3. Оптимальне керування тк з агрегатами періодичної дії
- •3.4. Системи автоматизації виробничого потоку
- •3.4.1. Характеристика об’єкта керування
- •3.4.2. Системи автоматизації виробничого потоку
- •3.5. Системи автоматизації виробничого потоку
- •3.5.1. Характеристика об’єкта керування
- •3.5.2. Системи автоматизації виробничого потоку
- •Автоматизовані системи керування технологічними процесами
- •4.1. Загальна характеристика системи
- •4.1.1. Призначення системи
- •4.1.2. Функції системи
- •4.1.3. Склад системи
- •4.1.4. Структура системи
- •4.3. Обчислювальні мережі верхнього рівня
- •4.3.1. Загальна характеристика мереж
- •4.3.2. Технічна реалізація мереж
- •4.4. Вузли нижнього рівня
- •4.4.1. Апаратні засоби
- •4.4.2. Програмні засоби
- •4.5. Обчислювальні мережі нижнього рівня
- •4.5.1 Загальна характеристика мереж
- •4.5.2. Технічна реалізація мереж
- •5. Інтеграція систем керування
- •5.1. Загальна характеристика інтегрованої аск
- •5.1.3. Структура системи
- •5.2. Корпоративна система керування бізнес-процесами
- •5.2.2. Використання Web-технологій
- •5.2.3. Функції та структура системи керування
- •5.2.4. Підсистеми та компоненти системи керування
- •5.3. Корпоративна обчислювальна мережа
- •5.3.1. Протоколи верхнього рівня
- •5.3.2. Утворення магістралі корпоративної мережі і зв’язок з Internet
- •Література Основна
- •Допоміжна
2.4.4. Статистичні фільтри
Статистичні фільтри (СФ) формують оцінку фільтрованого сигналу як зважену суму відліків z(kTo), z[(k-1)To], z[(k-2)To],... В аналоговому варіанті СФ описується таким рівнянням:
n
yф(t) = z(t) Wф(р) = z(t) å bi exp (- pToi), (2.34)
i = 0
де Wф(р) – передатна функція фільтра; bi - його параметри; i Î 0, n – порядок статистичного фільтра. В дискретному варіанті загальна фор-мула статистичного фільтра має такий вигляд
n
yф(kTo) = å bi z[(k - i)To]. (2.35)
i = 0
Для випадку, коли i = 0, формула (2.35) набуде такого вигляду:
yф(kTo) = bо z(kTo), (2.36) причому bо < 1, тобто зміст такої фільтрації полягає у зниженні впливу шумів на корисний сигнал за рахунок зменшення сигналу z, однак у цьо-му випадку фільтр дає зміщену оцінку сигнала за рахунок того, що
myф ¹ my = mz.
Щоб зробити оцінку незміщенною, формулу (2.36) записують так
yф(kTo) = bо z(kTo) + a, (2.37) і далі, знаходячі а отримують формулу незміщенного СФ нульового по-рядку
yф(kTo) = bо z(kTo) + my(1 - b). (2.38) Якщо оцінка my відома зі значною похибкою, то застосування цього СФ приводить до великих помилок фільтрації. Розв’язання задачі параме-тричної оптимізації (2.24) цього фільтра приводить до такої формули ви-значення оптимального значення параметра фільтра:
bo* = Dy/ (Dе + Dy), (2.39) або для умов (2.23)
bо*= 1/ (k + 1). (2.40)
Для випадку, коли i = 1, формула (2.35) набуде такого вигляду:
yф(kTo) = bо z(kTo) + b1 z[(k – 1)To]. (2.41) Це зміщений СФ першого порядку. Увівши умову незміщеності оцінки mуф= my = my(bо + b1), отримаємо b1 = 1 – bо, звідки
yф(kTo) = bо z(kTo) + (1 - bо) z[(k – 1)To]. (2.42) Це незміщений СФ першого порядку, що просто реалізується програм-ним шляхом і тому має приблизно таке ж поширення, як і ЕФ. Задача параметричної оптимізації цього фільтра для умов (2.22, 2.23) також мо-же бути розв’язана аналітично з допомогою співвідношення
bо = 0,5 { 1 + [DRу / (DRу + DRе)]}, (2.43) де DRу = Rу(0) – Rу (To), DRе = Rе(0) – Rе (To).