- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури
Розділ 3. Переробêа забійних тварин
на табло якого після збирання крові від десятої туші подається звуковий сигнал і з’являється напис «Змінити ножі». Оператор установлює перший ніж у тримач і витягує з нього другий, подача стабілізатора переключається на другий ніж. Через 3 – 4 с після установлення першого ножа у тримач у відповідний йому крово- збірник починає надходити повітря, під його тиском кров через систему трубопроводів і клапанів стікає в перший резервуар блока витримування.
Після цього ніж, кровозбірник і труби, якими передавалася кров, миють за заданою програмою. В період, коли відбувається передавання крові і миття першого кровозбірника, кров збираєть- ся у другий. Збирання її закінчується після проходження по кон- веєру наступних десяти туш, після чого здійснюють санітарне об- роблення вузлів другої системи відбору і транспортування крові.
Зібрану кров зберігають у резервуарах і після надходження від ветеринарного експерта сигналу про придатність направляють на подальшу переробку. Звільнені резервуари блока витримування миють за заданою програмою.
Якщо на конвеєрі виявлено хвору тварину, кров якої не можна використовувати як харчову, ветсанексперт подає сигнал на пульт про ураження і кров групи, в якій перебувала хвора тварина, на- правляють на технічні потреби.
Після збирання харчової крові для повного знекровлення у ве- ликої рогатої худоби ножем перерізають великі судини в шийній ділянці, у свиней уколом під грудну кістку перерізають аорту і яремну вену. Кров витікає у піддони, розміщені під підвісним конвеєром знекровлення. Загальна тривалість знекровлення для туш великої рогатої худоби становить 8 – 10 хв, свиней — 6 – 8, дрібної рогатої худоби — 5 – 6 хв.
Кров від дрібної рогатої худоби як харчову не збирають. Для знекровлення тварин роблять наскрізний прокол шиї, перерізаю- чи сонну артерію і яремну вену.
Критерієм повноти знекровлення є вихід крові. Для великої ро- гатої худоби він має становити не менше ніж 4,5 % живої маси, для свиней і дрібної рогатої худоби — не менш як 3,5 %.
3.3. ЗНІМАННЯ ШКУРИ
Відокремлення шкури від туші одна з трудомістких операцій. Її трудомісткість становить від 11 до 40 % від загальної трудомістко- сті оброблення туші.
Знімання шкури слід проводити ретельно, без порізів, висмиків м’яса і жиру з поверхні туші.
Шкуру знімають за два етапи: при забілуванні і механічному зніманні. Забілування — ручне знімання шкури з таких ділянок туші, як голова, шия, кінцівки, лопатка, черевна частина. Площа забілування шкури залежить від виду тварин, вгодованості й ін-
37
Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…
ших факторів. Площа забілування туш великої рогатої худоби становить 20 – 25 %, свиней — 30 – 50 % залежно від вгодованості, дрібної рогатої худоби — 30 – 40 %.
3.3.1. Піддування стисненим повітрям
Для зменшення зривів м’яса й жиру з туш і пошкоджень шкур, полегшення праці робітників перед зніманням шкур туші підду- вають стисненим повітрям.
Для піддування використовують очищене стиснене повітря тис- ком 0,3 – 0,4 МПа. Повітря подають за допомогою пістолета, в якому встановлено порожнисту голку завдовжки 12 – 20 см, діаме- тром 6 – 8 мм. Кінець цієї голки зрізаний під гострим кутом. Пе- ред зніманням шкури з туші великої рогатої худоби голку вводять під шкуру в ділянку підшкірної клітковини у такі точки: перша — в одну із надбрівних дуг у напрямку від одного ока до другого на 5 с; друга — у путові суглоби передніх ніг з внутрішнього боку вздовж цівок на 2 с; третя — в ділянку мечоподібного хряща груд- ної частини вздовж білої лінії черевної порожнини на 4 – 5 с; чет- верта — в кожний скакальний суглоб задніх ніг з внутрішнього боку вздовж малих гомілкових кісток на 2 с; п’ята — біля основи хвоста з внутрішнього боку вздовж крижової кістки на 2 с.
Для знімання шкур з туш дрібної рогатої худоби повітря під тиском 0,4 – 0,5 МПа подають у ділянку путового суглоба задніх кінцівок, у корінь хвоста і в розташовану під ним нижню складку шкури.
Перед зніманням шкур із туш свиней піддування проводять під тиском 0,4 – 0,6 МПа в черевну порожнину тривалістю 5 – 7 с у ділянці паху. При цьому туша набуває округлої форми, шкура на- тягується і складки розгладжуються. При механічному зніманні шкури з таких туш зменшується кількість прирізів жиру і поліп- шується товарний вигляд. Ціліснісь внутрішніх органів при цьому не порушується. Після знімання шкури повітря випускають. Для цього ножем роблять прокол у ділянці паху.
Обробляючи свинячі туші, голови залишають при туші після знімання шкури до закінчення післязабійної ветеринарно-сані- тарної експертизи.
3.3.2. Механічне знімання шкури
Залежно від анатомо-гістологічної структури шкури зусилля, які виникають при її зніманні, різні. На його значення впливають вид, стать, вгодованість тварин і ділянка туші, з якої знімають шкуру.
При механічному зніманні шкури підшкірний шар розриваєть- ся і зусилля, яке прикладається до шкури, передається через під- шкірний шар і поверхневу фасцію на м’язову або жирову тканину. На ділянках, де шкура пов’язана з поверхневою фасцією через
38
Розділ 3. Переробêа забійних тварин
підшкірний шар, міцність якого однакова в усіх напрямках, відо- кремлювати шкуру розривання можна за будь-якого напрямку зусилля. Там, де дерма шкури пов’язана з поверхневою фасцією через м’язи вздовж вертикальної осі туші (в передній її частині), зусилля має спрямовуватися впоперек волокон м’язів або вздовж волокон фасції. За цієї умови волокна фасції не розриваються, а розшаровуються, оскільки для розшаровування потрібно менше зусиль, ніж для розривання, і отже, поверхня туші не пошкоджу- ється.
Із туш різних видів тварин шкури знімають у певній техноло- гічній послідовності (рис. 3.8 – 3.10).
Піддування туш стисненим повітрям |
|
Відокремлення голови |
|
|
|
|
|
Знімання шкури з голови |
|
Оголення ахіллових сухожиль |
|
і відокремлення голови |
|
задніх ніг |
|
|
|
|
|
Пересадка туш на шлях забілування |
|
Забілування передньої частини туші |
|
|
|
|
|
Розкроювання шкури, хвоста |
|
Вирізування гузенок |
|
і вирізування прохідника |
|
і знімання шкури з хвоста |
|
|
|
|
|
Знімання шкури з вимені |
|
Забілування задньої частини туші |
|
або мошонки і паху |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Механічне знімання шкури |
|
Знімання шкури з черевної частини |
|||
|
Рис. 3.9. Послідовність виконання |
||
|
|
||
Знімання шкури з передніх ніг |
|||
|
операцій при зніманні шкур з туш |
||
і відокремлення ніг |
|
||
|
дрібної рогатої худоби |
||
|
|
||
|
|
|
|
Знімання шкури з грудей, |
|
|
|
передпліч і лопаток |
|
Відокремлення шкури розри- |
|
|
|
||
|
|
ванням є найпоширенішим, на |
|
Кінцеве механічне знімання шкур |
|||
|
|
ньому реалізуються механічні |
|
Рис. 3.8. Послідовність виконання |
|||
операцій при зніманні шкур з туш |
|
установки для знімання шкур. |
|
великої рогатої худоби |
|
Напрямок дії зусиль зале- |
|
|
|
жить від кута знімання шкури. |
Питомий опір відокремлення шкури розриванням підшкірного
шару залежить від кута відокремлення: |
|
|||
P = |
P0 |
|
, |
(3.1) |
|
|
|||
α |
2 |
α |
|
|
|
cos |
2 |
|
|
де α — кут відокремлення; Р0 — питомий опір відокремлення при
α = 0°, Па.
Залежність питомого опору від швидкості відокремлення харак- теризується рівнянням
P0 = |
lnv + 8,294 |
. |
(3.2) |
a |
39
Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…
|
Загальний опір при відо- |
|||||
Окільцювання голови |
кремленні шкури визначають |
|||||
|
||||||
|
за формулою |
|
|
|||
Оголення ахіллових сухожиль |
|
|
||||
задніх ніг |
|
|
lnv +8,294 |
|
|
, (3.3) |
|
P = P S |
= |
S |
|||
Вирізування гузенки |
α 0 |
|
2 α |
0 |
|
|
|
|
|
acos 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Знімання шкури зі стегон, |
|
|
|
|
||
голінок, пахової частини |
де v — швидкість відокрем- |
|||||
|
лення шкури, м/с; S0 — пери- |
|||||
|
||||||
Знімання шкури з грудей, передніх ніг, |
метр відокремлення шкури, м; |
|||||
шиї, лопаток |
||||||
|
а — коефіцієнт. |
|
|
|||
|
|
|
||||
Піддування стисненим повітрям |
При зніманні шкури з туш |
|||||
черевної порожнини туші |
великої рогатої худоби |
|
кращі |
|||
|
|
|||||
|
результати |
отримують, |
|
коли |
||
Механічне знімання шкури |
|
|||||
|
напрямок зусилля збігається з |
|||||
|
||||||
Рис. 3.10. Послідовність виконання |
розташуванням м’язових воло- |
|||||
операцій при зніманні шкур |
кон. Під час знімання шкур з |
|||||
із свинячих туш |
туш свиней кут нахилу шкури |
|||||
|
до туші має бути мінімальним, а натягання шкури — рівномірним. Вади шкури і поверхні туші при механічному зніманні є нас- лідком недотримання певних умов. Шкуру великої рогатої худоби потрібно знімати в двох напрямках: при відокремленні шкури з грудної частини до останнього спинного хребця під кутом 70 – 90° зі швидкістю 0,06 – 0,08 м/c, потім по дотичній до поверхні туші зі швидкістю 0,12 – 0,16 м/c. Найбільші зусилля виникають при від-
риванні шкури в ділянці плечолопаткової і задньої частин.
У зв’язку із особливостями будови підшкірного шару у дрібної ро- гатої худоби і свиней шкуру знімають в одному напрямку під постій- ним кутом близько 0°. У разі недотримання всіх необхідних умов у процесі знімання шкури поверхня пошкоджується, особливо жирних туш великої рогатої худоби і свиней, а також туш дрібної рогатої ху- доби нижчої вгодованості. Тому під час відривання шкури на ділян- ках туші, де утворюються зачепи, шкуру підрізають вручну.
На підприємствах для механічного знімання шкур з туш вели- кої рогатої худоби використовують установки типу А1-ФУУ і ФУАМ періодичної дії з механічними фіксаторами туш і безпе- рервної дії типу Р3-ФУВ (рис. 3.11 – 3.13).
Знімаючи шкури на установках періодичної дії, туші потрібно вивести з підвісного шляху основного конвеєра. Перед зніманням шкури тушу ВРХ фіксують під кутом 70° до горизонту. Під час відривання шкура розташовується над тушею, тому механічний бруд, що був на поверхні шкури, потрапляє на неї. Ці недоліки усунені в установці безперервної дії, продуктивність якої залежно від швидкості ланцюгів конвеєрного агрегата становить від 65 до 132 голів за годину. Довжина агрегата 12 м, його розміщують на одному поверсі, тоді як установки періодичної дії мають висоту 7,55 м і потребують високих приміщень.
40
Розділ 3. Переробêа забійних тварин
Рис. 3.11. Установка А1-ФУУ для знімання шкур з туш великої рогатої худоби:
1 — гідравлічний циліндр; 2 — фік- сатор; 3 — механізм знімання шкур
Механічне знімання шкур з туш дрібної рогатої худоби прово- дять на установках барабанного типу ФСБ (рис. 3.14). Їх виготов- ляють у двох варіантах: для знімання шкур зверху вниз від хвос- тової частини до шийної і для знімання знизу вгору від шийної частини до хвоста. Кут відриву близько 15°. Для знімання шкур з туш дрібної рогатої худоби на підприємствах великої продуктив- ності використовують конвеєрні установки.
З туш свиней шкуру знімають повністю, частково (крупонуван- ня) або обробляють туші у шкурі. При повному зніманні шкури виконують забілування (так само, як у великої рогатої худоби, за винятком голови і кінцівок). Площа забілування для м’ясних сви- нячих туш становить 25 – 30 %, а для жирних — до 50 %.
Після знекровлення у свинячих туш оголюють ахіллові сухо- жилля задніх кінцівок, вставляють у них розногу, чіпляють її за ролик підвісного шляху і пересаджують на конвеєр забілування типу ГК-1. Потім тушу закріплюють нерухомо за нижню щелепу педальним натяжним пристроєм. Забіловану частину шкури за- хоплюють за допомогою петлі із ланцюга, кінець якого чіпляють за гак лебідки, і шкура відривається від туші в напрямку від голо- ви до задньої частини. Швидкість відривання для жирних туш 3 – 5 м/хв, для м’ясних — 10 – 12 м/хв. Шкура відривається під кутом 0°. При відокремленні шкуру притримують руками і підсі- кають ножем, щоб запобігти відриванню шпику.
41
Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…
Рис. 3.12. Агрегат ФУАМ з фіксатором для знімання шкур з туш великої рогатої худоби:
1 — фіксаційні скоби; 2 — вал фіксатора; 3 — важелі переміщення туш; 4 — коніч- на передача; 5 — редуктор; 6 — клинопасова передача; 7 — електродвигун; 8 — привід тягового ланцюга; 9 — привідна зірка; 10 — труба для спускання знятої шкури; 11 — ферма; 12 — натяжна зірка; 13 — профільна напрямна для ланцюга; 14 — ланцюг з гаками; 15 — поворотна зірка; 16 — обгороджувальний лотік
Рис. 3.13. Установка Р3-ФУВ для знімання шкур з туш ВРХ:
1 — конвеєр для фіксації кінцівок; 2 — конвеєр для фіксації шкур; 3 — конвеєр для транспортування знятих шкур
42