Частина IV. Виробництво технічної продóêції з тваринної сировини

18.6. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ СУХИХ ТВАРИННИХ КОРМІВ

Сухі тваринні корми мають різний хімічний склад, оскільки для їх виробництва застосовують різні за походженням, видом і якістю нехарчові відходи. На якісні показники продукту значно впливають методи переробки сировини.

Кормове борошно тваринного походження за органолептични- ми, фізико-хімічними та бактеріологічними показниками має від- повідати вимогам державного стандарту, згідно з яким продукт повинен бути сипким без твердих грудочок, без гнильного, затхло- го та інших побічних запахів, мати колір від темно-коричневого до світло-сірого з різними відтінками залежно від набору сировини. Регламентується крупність помелу: залишок частинок на ситі з діаметром отворів 3 мм — не більше ніж 5 %, 5 мм — не допуска- ється; масова частка металомагнітних домішок — частинок розмі- ром до 2 мм має становити не більш як 350 мг на 1 кг — для м’ясо- кісткового, м’ясного і кісткового борошна; не більше ніж 300 мг на 1 кг — для кров’яного та борошна з гідролізованого пера.

Масова частка золи, нерозчинної в хлоридній кислоті, повинна бути не більш як 1,5 % — для м’ясо-кісткового, м’ясного та кістко- вого борошна, 0,5 % — для кров’яного і 2 % — для борошна з гід- ролізованого пера. Вологи в борошні допускається не більше ніж 9 %. Регламентується також масова частка сирого протеїну, жиру і золи, клітковини.

Основним показником якості сухих тваринних кормів є наяв- ність у них протеїну. Протеїни тваринних кормів мають вищу біо- логічну цінність, ніж рослинних, що зумовлено їх амінокислотним складом.

Підвищення якості кормового борошна досягають завдяки за- стосуванню помірних температурних режимів виробництва. Висо- кі температури і мінімальний термін оброблення забезпечують отримання високоякісного кормового борошна, що має високу біо- логічну цінність.

Кормову цінність сухих тваринних кормів крім білків визначає наявність у них вітамінів, фосфорно-кальцієвих солей, інших міне- ральних солей, мікроелементів і жирів. Кальцій, що є в кормовому борошні, — необхідний мінеральний інгредієнт у раціоні птиці та свиней. Він не тільки сприяє росту скелета, а й забезпечує організм птиці матеріалом для утворення шкаралупи яйця. Додавання кіст- кового борошна в корм корів підвищує їх тільність та удійність, ско- рочує тривалість випоювання телят, збільшує їх масу.

18.7.ОБРОБЛЕННЯ ЖИРІВ ДЛЯ КОРМОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ПОТРЕБ

Жири, отримані в результаті переробки жирової та жировмісної сировини, залежно від способу виробництва (витоплення, пресу- вання, центрифугування) містять різну кількість домішок у вигляді

630

Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів

білкових, мінеральних часточок і вологи. Від більшості домішок, що є в свіжовитопленому жирі в емульгованому стані, він стає кала- мутним. Жир розрізняють також за якістю і складом розчинних у ньому речовин, які погіршують товарні якісні показники жиру, зумовлюючи темний колір, неприємний запах, високі кислотне та пероксидні числа, наявність неомилюваних речовин тощо.

Низькі якісні показники кормових і технічних жирів обмежу- ють у деяких випадках їх використання у виробництві високомо- лекулярних спиртів, мастильних матеріалів, туалетного мила, як домішок у комбікорми та ЗЦМ. Наявність вільних жирних кислот у жирі є наслідком гідролітичного розщеплення гліцеридів у проце- сі зберігання сировини за несприятливих умов, а також результа- том тривалої теплової дії на сировину в процесі її оброблення.

Джерелом домішок може бути погане промивання сировини, не- задовільна робота подрібнювачів і машин для миття. Значна час- тина домішок, що за густиною відрізняються від жиру, може бути відокремлена від нього безпосередньо після його отримання (від- стоювання, сепарування, фільтрування).

Отже, основним завданням оброблення жирів після витоплю- вання є видалення з них сторонніх механічних домішок і вологи. Крім того, для підвищення товарної якості жирів і збільшення те- рмінів зберігання їх проводять додаткові процеси оброблення, спрямовані на зниження кислотного числа (нейтралізація), вида- лення пігментів і барвників (відбілювання), гальмування окисно- го псування (оброблення антиоксидантами).

Відстоювання жиру. Найпростішим способом видалення воло- ги та завислих домішок із жиру є відстоювання. Цей процес відбу- вається завдяки різниці густин жиру і домішок, які важчі за нього.

Швидкість осідання часточок підвищується зі зменшенням фаз і діаметра часточок, тому відстоювання проводять за температури, вищої за точку застигання, застосовуючи електроліти для руйну- вання колоїдної системи і агрегації часточок у більші утворення, а також збільшення густини водного розчину. Якість жиру при від- стоюванні дещо погіршується, оскільки нагрітий жир тривалий час контактує з повітрям і зазнає окисної дії кисню.

Для відстоювання жирів застосовують відстійники ОЖ-0,16, ОЖ-0,85, ОЖ-1,6 (залежно від виробничої продуктивності цеху).

Процес відстоювання проводять таким чином. Відстійник нагрі- вають до температури 75 – 80 °С і зливають у нього жир через мар- левий мішечок, навішений на кінець зливної труби. Злитий жир від- стоюють за температури 65 – 70 °С протягом 5 – 6 год. Для приско- рення осадження завислих білкових часточок і руйнування емульсії жир обробляють сухою кухонною сіллю. Сіль, розчиняючись у воді, обважнює водний розчин, унаслідок чого зростає різниця густин між жиром і вологою. Томувідсолюванняпри відстоюванні єобов’язковою операцією. Кількість сухої солі (помелів № 1 і 2), яку добавляють при відсолюванні, становить 2 – 3 % до маси жиру. Операції відсолюван-

631

Частина IV. Виробництво технічної продóêції з тваринної сировини

ня та зливання води і фузи проводять 2 – 3 рази. Жир, отриманий при пресуванні шквари, відсолюють багаторазово.

Сепарування — інтенсифікований метод очищення жирів від вологи та механічних домішок. Процес, як і відстоювання, ґрунту- ється на різниці густин фаз, що розділяються. Проте завдяки об- робленню у відцентровому полі сепаратора ця різниця в багато разів збільшена, що дає змогу здійснити оброблення в короткий термін і якісніше. З підвищенням частоти обертання барабана сепаратора, збільшенням його радіуса значно прискорюється про- цес очищення жиру від домішок і вологи. На швидкість розділен- ня впливає також температура жиру, із підвищенням якої в’язкість його знижується, а процес очищення прискорюється. Жи- ри сепарують за температури 85 – 95 °С.

За технологічним призначенням сепаратори для оброблення жирів поділяють на роздільники, що застосовуються для розді- лення нерозчинних одна в іншій (вода і жир) сумішей рідин і для концентрації суспензій та емульсій, і освітлювачі, передбачені для видалення з рідини твердих часточок. У разі оброблення техніч- ного та кормового жирів, що є непрозорими рідинами, сепаратори- освітлювачі називають очисниками.

Розділення жиру полягає у його відокремленні від води з одно- часним видаленням важких часточок шквари та фузи. При очи- щенні жиру певна частина води і дуже дрібних часточок може за- лишитись у жирі.

Освітлення жиру — це кінцеве видалення з нього шквари і во- ди, що залишились у жирі.

У виробництві технічного та кормового жирів застосовують пе- реважно тарілчасті роздільники і освітлювачі відкритого типу з відцентровим пульсівним вивантаженням осаду РТОМ-4,6. Він призначений для очищення та зневоднення тваринних жирів, що містять до 6 % завислих білкових часточок.

Фільтрування. Очищення жиру фільтруванням передбачає відокремлення твердих часточок при пропусканні суспензії крізь пористу перегородку. Фільтрування вигідне для жирів, витопле- них у горизонтальних вакуумних котлах і отриманих при пресу- ванні, оскільки вони містять дуже мало вологи. Його також засто- совують для відділення адсорбентів при освітленні жирів. При фільтруванні використовують щільну бавовняну тканину спеціа- льного плетіння — бельтинг Ф, діагональ, фільтроміткаль, а та- кож фільтрувальну тканину з синтетичних матеріалів.

Рушійною силою процесу є гідростатичний або барометричний тиск, а також тиск, який створюють насосами, стисненим повітрям тощо. Жири фільтрують за температури 70 °С. Для фільтрування осаду застосовують камерні та рамні фільтр-преси.

Стабілізують кормовий жир антиоксидантами. Жири під дією кисню повітря окиснюються, в них утворюються і накопичуються пероксиди, альдегіди, кетони, альдегідокислоти, оксикислоти, що погіршують якість жирів і роблять їх непридатними для викорис-

632

Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів

тання на кормові потреби. Щоб запобігти окисним змінам, у жири вводять різні речовини природного та штучного походження, що є антиоксидантами. Як антиоксиданти застосовують іонол, санто- нін, ніфлекс-Д. Іонол або сантонін добавляють у кількості 0,02 %, а ніфлекс-Д — 0,012 % до маси очищеного жиру. Після введення антиоксиданту жир перемішують протягом 5 – 10 хв і зливають у бочки, контейнери або цистерни.

18.8.ПАКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО І КОРМОВОГО ЖИРІВ

Технічний і кормовий жири упаковують у міцні, чисті, сухі де- рев’яні бочки місткістю не більше ніж 200 кг, виготовлені з деревини будь-якої породи. В дерев’яні бочки перед наливанням жиру вкла- дають поліетилен-целофанові мішки. Якщо їх немає, то використо- вують бочки, оброблені з внутрішнього боку шаром рідкого скла або пропарені чи промиті. При повторному використанні тару очищують і дезінфікують. Ці жири упаковують також у залізні бочки.

Кожну бочку маркують за допомогою трафарету фарбою, що не змивається. Крім відвантаження жирів у бочках широко застосову- ють наливний спосіб їх зберігання і транспортування при постачанні підприємствам комбікормової, миловарної, парфумерної та інших галузей промисловості, а також тваринницьким господарствам. При цьому жири перевозять у залізничних, автомобільних цистернах, цистернах на автопричепах, а також у металевих контейнерах.

Кормовий жир зберігають у закритому сухому приміщенні за температури не вище ніж 20 °С. Термін зберігання упакованого жиру 6 місяців з моменту виготовлення.

Кормовий і технічний жири зберігають у накопичувальних єм- костях при режимах, наведених у табл. 18.6.

Таблиця 18.6. Режими зберігання жирів у накопичувальних ємкостях

Контрольні запитання і завдання

1. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини. 2. Яку сировину ви- користовують для виготовлення кормового борошна? 3. Виробництво кормово- го борошна на безперервно діючих лініях. 4. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах. 5. Вимоги до якості сухих тваринних кор- мів. 6. Оброблення кормових і технічних жирів. 7. Які умови зберігання кор- мових і технічних жирів? 8. Якими санітарними правилами користуються при виготовленні технічної продукції?

633