Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів

тарному методі зберігають поза приміщенням у закритих бунке- рах, що унеможливлює дію атмосферних опадів.

Застосування безтарного зберігання та транспортування є ефе- ктивним методом у виробництві сухих тваринних кормів, оскільки не потребує витрат на пакування і тару, знижує трудомісткість процесу, підвищує санітарний рівень виробництва за рахунок ви- користання закритих систем транспортування та накопичення готової продукції і зменшення рівня пиловиділення. Термін збері- гання борошна в розсипному вигляді становить 6 місяців, а у гра- нульованому — 9 місяців з моменту виготовлення.

Тривалість зберігання борошна залежить від зміни якості жиру, що є в ньому, під впливом окисних процесів. Стійкість жиру, що вхо- дить до складу кормового борошна, в процесі зберігання залежить від режимів його отримання (тривалості процесу і температури).

18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ

Це виробництво ґрунтується на таких властивостях сировини, як здатність білків при тепловій денатурації коагулювати з виді- ленням води, здатність м’язової і кісткової тканин у звареному вигляді легко подрібнюватись, можливість нагрівання тонкопо- дрібненої сировини в процесі варіння і сушіння в тонкому шарі за атмосферного тиску до температури 105 °С, що забезпечує стери- лізацію продукту.

Варіння, стерилізацію і сушіння вареного продукту здійснюють у шнекових апаратах у тонкому шарі.

Лінія К7-ФКЕ складається з такого основного обладнання: си- лового подрібнювача, елеватора для подрібненої сировини, зневод- нювача, жироуловлювача з безперервним відведенням жиру, дро- барки, сита з великими отворами, елеватора з обігрівом, сушиль- ного агрегата, охолодника, дробарки, обладнаної ситом з малими отворами, електрошафи керування.

Для переробки на лінії кров і шлям попередньо коагулюють в окремій ємкості гострою парою протягом 15 – 20 хв, а потім пере- робляють на лінії.

Технологічний процес виробництва сухих тваринних кормів від- бувається таким чином. Для виробництва високоякісних кормів за- стосовують м’яку сировину в суміші з кістками. Кишкові конфіскати та шлунки попередньо звільняють від вмісту і промивають. Коагу- льовану кров і шлям добавляють (до 15 % до маси сировини) при за- вантаженні в силовий подрібнювач або в зневоднювач. Підготовлену суміш м’якої та твердої сировини подрібнюють у силовому подрібню- вачі на шматки розміром до 50 мм, елеватором подають у шнековий зневоднювач на варіння. Для кращого подрібнення в бункер подріб- нювача потрібно завантажувати одночасно м’якушеву сировину (дві частини) і кістки (одну частину). У зневоднювачі сировину (при без- перервному русі) піддають тепловому обробленню під тиском пари не менше ніж 0,35 МПа і не більш як 0,4 МПа відповідно в оболонці та

625

Частина IV. Виробництво технічної продóêції з тваринної сировини

шнековому валу апарата. Варіння триває 20 хв. Температура проду- кту на виході з апарата має бути не менше ніж 90 °С.

У процесі варіння виділяється жир (до 3 %), вода у вигляді бу- льйону (20 %) і сокова пара (до 25 %). Вода і жир крізь решітку в днищі апарата безперервно відводиться в жироуловлювач. Над жироуловлювачем встановлюють сітку з отворами діаметром не більш як 3 мм. Втрати протеїну з бульйоном становлять 0,6 % від маси сировини.

Зварена сировина зі зневоднювача надходить у молоткову дро- барку для дрібнішого подрібнення (отвори в решітці дробарки ді- аметром 25 мм).

18.5.4.Переробка м’якої жировмісної сировини з кістками без знежирення

За цією схемою при виробництві м’ясо-кісткового борошна сиро- вину підбирають таким чином, щоб вміст жиру в борошні відпові- дав вимогам стандарту. При цьому до м’якої жировмісної сировини допускається додавати кров, формені елементи, фібрин. Сировину з кістками без знежирення переробляють за таким режимом:

626

Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів

ність, а також стійкість до окиснення при зберіганні та переробці на комбікорми.

Останнім часом сухі тваринні корми і жири виробляють на різ- них безперервно діючих лініях. Найпоширенішими є лінії К7-ФКЕ, фірми «Сторк-Дук» (Нідерланди), «Центриміл» (Швеція), «Андер- сен», «Френч» (США), а також фірми «Вестфалія» (Німеччина) і «Титан» (Данія). Нехарчову сировину на цих лініях переробляють сухим тепловим способом, за винятком установки «Центриміл», де застосовують мокрий спосіб.

Установки, що працюють із застосуванням сухого способу, від- різняються за принципом нагрівання сировини. У деяких з них (фірми «Сторк-Дук», «Френч») сировину обробляють безпосереднім контактом з гарячим рідким теплоносієм у вигляді жиру, в інших (лінія К7-ФКЕ, установки фірм «Вестфалія» і «Титан») — сировину нагрівають кондуктивним методом.

Ці установки відрізняються також температурними режимами переробки сировини. На установках фірм «Сторк-Дук», «Френч», «Вестфалія», «Центриміл» застосовують жорсткий температурний режим, коли оброблення здійснюють за температури понад 100 °С, а на лінії К7-ФКЕ, установці фірми «Андерсен» — помірний тем- пературний режим (температура нижче ніж 100 °С).

18.5.6.Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням

За цією схемою діє комплекс обладнання Я5-ФПБ (рис. 18.10) для виробництва тваринних кормів. Схема дає можливість не пе- реривати тепловий процес оброблення сировини, уникати повтор- ного завантаження шквари в котли для її підсушування, різко збі- льшити ресурс роботи котлів. Комплекс Я5-ФПБ складається з таких вузлів, пов’язаних між собою транспортними засобами:

вузол знежирення та змішування шквари з компонентами, який охоплює накопичувач-дозатор компонентів, центрифуги і систему шнекових конвеєрів;

вузол подрібнення і сушіння суміші, у складі якого є накопи- чувач суміші, підвісний магніт і дробильно-сушильний агрегат;

вузол просіювання та затарювання готового продукту, що міс- тить вібросито, спарені електромагніти А1-ДЕС, накопичувальний бункер з ваговим пристроєм і транспортні засоби.

Усі вузли пов’язані єдиною системою керування з пульта опе- раторів центрифуги ФПН-1001У-04 та агрегату Я5-ФПБ.

Волога необроблена шквара, отримана в горизонтальних вакуум- них котлах, подається шнеками на дві центрифуги ФПН-1001У-04. Після відділення жиру системою шнеків шквара подається в нако- пичувач-дозатор. Система шнеків з бункерами-дозаторами дає змогу ввести у віджату шквару різні види звареної технічної сировини.

627

Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів

З бункера-дозатора похилим шнеком суміш або шквара подається на установку для подрібнення і сушіння. Пневмопроводом подріб- нена та висушена шквара надходить у циклон і системою шнеків і норій подається на просіювання та пакування. Отриманий на си- тах відсів повертається на повторне подрібнення.

Комплекс замінює п’ять горизонтальних вакуумних котлів КВМ-4,6 на етапі сушіння, дозатори-нормалізатори для накопи- чення та охолодження сухої шквари і вузол подрібнення. Продук- тивність комплексу Я5-ФПБ до 1000 кг/год м’ясо-кісткового борош- на, коефіцієнт автоматизації 0,8.

Цей комплекс призначений для комбінатів великої продуктивно- сті (100 т м’яса за зміну і більше). Для м’ясокомбінатів продуктивніс- тю 50 т м’яса за зміну передбачено установку Р3-ФДУ, принцип дії та конструктивні особливості якої такі самі, як комплексу Я5-ФДБ.

В установках Р3-ФДУ і Я5-ФДБ є дві системи: одна для подріб- нення та сушіння, друга — для осадження продукту. Система по- дрібнення та сушіння складається з бункера-накопичувача, пе- редбаченого для накопичення шквари, робочої камери, сепарато- ра для відокремлення подрібнених часточок борошна від тих, що потребують додаткового подрібнення, теплогенератора для спалю- вання палива і утворення теплоносія. В систему осадження боро- шна входить батарейний циклон і вентилятор-димосос. Системи з’єднані між собою повітропроводами.

Установка працює таким чином. Знежирена волога шквара пі- сля видалення з неї електромагнітним сепаратором великих ме- талевих вкраплень надходить у бункер-живильник, звідки шне- ком рівномірно подається в робочу камеру. Потрапляючи на ножі, що обертаються, та розміщені на роторі дробарки, шквара подріб- нюється, розпилюється і надходить у сушильну камеру назустріч потоку гарячого повітря, яке подається із теплогенератора.

Вентилятор-димосос створює по всій системі розрідження, вна- слідок чого потік теплоносія рухається від теплогенератора через сушильну камеру до циклона, захоплюючи висушені й подрібнені часточки шквари. Ці часточки потрапляють у зону високої темпе- ратури, втрачають вологу і потоком теплоносія повертаються в ро- бочу камеру. В ній великі вологі часточки повторно подрібнюють- ся і знову викидаються в камеру сушарки, а дрібні, висушені теп- лоносієм, пневматично транспортуються в сепаратор, де вдаряю- чись об похилу стінку, втрачають кінетичну енергію. Великі (роз- міром понад 3 мм) часточки осаджуються в нижній частині сепа- ратора, а дрібніші захоплюються теплоносієм у циклон. Коли в нижній частині сепаратора осідає достатня кількість великих час- точок, під дією їх маси відкривається заслінка і вони висипаються в бункер-живильник. У ньому сухі часточки шквари змішуються з вологою шкварою і повертаються в робочу камеру. Борошно оса- джується в циклоні і через шлюзовий затвор вивантажується на конвеєр. Продуктивність установки Р3-ФДУ по м’ясо-кістковому борошну становить 400 – 500 кг/год.

629