Соціальна відповідальність людини, особистості, індивіда

Сьогодні формується нова управлінська філософія: головні інтереси підприємства, колективу, акціонерів-власників – це відповідальність перед різними соціальними групами.

Соціальна відповідальність людини на підприємстві визначається усвідомленням загальних цілей і завдань організації, але, у першу чергу, соціальним походженням працівника, його соціальною роллю, соціальними цілями й завданнями, їхньою відповідністю цілям і завданням підприємства. До визначення соціальних цілей можна віднести такі питання: для чого працівник прийшов на підприємство, чого він цим хоче досягти, і як розцінює свій колектив? Тільки відповівши на ці запитання, можна вже говорити про відповідність інших цілей і завдань працівника цілям самого підприємства. Якщо співробітник розцінює підприємство лише як проміжний щабель для підвищення свого соціального статусу, то ні про яке узгодження цілей мови бути не може. Можна буде говорити про стабільний соціальний клімат за умови, що всі працівники належать приблизно до однієї соціальної верстви й приймають, хоча б частково, установки інших своїх колег. Ця складова соціального клімату впливає на можливість людей працювати в команді й діяти узгоджено. Чим кращим є соціальний клімат, тим легше людям "спрацьовуватися". Кожна людина, індивід, особистість повинні бути соціально відповідальними за ті дії, які вони роблять на підприємстві і за її межами.

Соціальна відповідальність підприємництва

Довгі роки у розвитку ринкової економіки підприємство (фірма) було інструментом прогресу, і в цьому розумінні йому пропонувалася певна соціальна роль у таких напрямах: розвиток науково-технічного прогресу; оволодіння новими технологіями; виробництво нових товарів і послуг; створення нових робочих місць; підвищення вимог до якості праці; підвищення купівельної спроможності; забезпечення дивідендами акціонерів.

Але практика ринкової конкуренції продемонструвала й "зворотний бік медалі": поводження підприємства (фірми) у режимі вільного підприємництва, що не має жодних обмежень, породжує соціальну несправедливість, і зрештою підсумку воно стало, за словами П. Друкера, "жертвою власного успіху" [3, с. 184]. Такого роду тенденції призвели до загострення соціально-економічної обстановки в Україні, до криз, що частішають, масового безробіття. Нападки на свободу підприємництва підсилилися з усіх боків. У суспільстві назрівала ситуація, коли віра в провідну роль підприємництва виявилася підірваною, й тому діяльність фірм необхідно було ставити під контроль. Сьогодні основними рисами сучасного бізнесу в Україні є зростання соціальної відповідальності перед суспільством і забезпечення конкретних соціальних потреб. Суспільство висуває до нього додаткові вимоги, зокрема забезпечення трудової зайнятості населення, охорони навколишнього середовища та ін. Соціальна відповідальність при цьому поширюється не лише на своїх працівників, але й на всіх тих, чиї інтереси так чи інакше зачіпаються діяльністю фірми, а державна політика дозволяє ще більше розширити її межі. Прагнення одержати максимальний прибуток змушує підприємців будувати свою діяльність на твердій раціоналізації праці й підпорядкуванні її інтересам підприємства, підвищенню ефективності її функціонування й розвитку. Потреби соціальної сфери в нашій країні величезні, але вони не покриваються а ні діяльністю підприємств, а ні державою. Роль держави явно недостатня, при цьому проведення різного роду заходів здається непродуманим, а здійснення економічної й соціальної політики – безсистемним. У результаті а ні держава, а ні підприємства не несуть відповідальності за свої дії, а часом виявляються на це й нездатними [4, с. 307].

Необхідність посилення соціальної відповідальності всіх суб'єктів суспільної взаємодії, проте, не підлягає сумніву. І об'єктивні умови для підвищення соціальної відповідальності в українському бізнесі є. Підприємництво неухильно набирає сили, спостерігається зростання чисельності підприємців і більше зосередження в їхніх руках матеріально-технічних і трудових ресурсів. Вони реально зацікавлені в якнайшвидшій стабілізації соціально-економічної ситуації в країні, тому що від цього залежить ефективність самого бізнесу. Усе більше входять підприємницькі кола і до розв’язання проблем політичного характеру, включаючи участь у розробці державних програм суспільного розвитку. Все це зумовлює зростання фактора відповідальності в соціально-економічному житті країни й управління соціальними процесами як усередині підприємства, так і у всьому суспільстві. Розвиток міжнародного ділового співробітництва дозволяє нашим підприємцям вивчати закордонний досвід підприємницької діяльності, запозичити в міру можливості з нього все позитивне, включаючи і соціальну відповідальність.

Отже, ми розуміємо соціальну відповідальність бізнесу на підприємстві таким чином: по-перше, створення достойних виробничо-побутових умов для працівників підприємства, охорона праці, по-друге, соціально-психологічний клімат колективу, трудова мотивація, матеріальна винагорода; по-третє, додаткові пільги, надання працівникам матеріальної допомоги, видача безпроцентних позичок, безкоштовні путівки для співробітників підприємства, пільги працівникам, що проробили на підприємстві більше 10 років, та ін. Досвід закордонних і вітчизняних підприємств підтверджує, що увага до людей, турбота про поліпшення умов й охорони їхньої праці дають помітну віддачу, підвищують діловий настрой. Кошти, витрачені на виробничу естетику, благоустрій робочого побуту, створення комфортних умов для відпочинку в перервах під час трудового дня, окупаються з лишком зростанням продуктивності праці і якості роботи.

Часто доводиться чути, що бізнес нібито не бажає брати на себе соціальну відповідальність. Це невірно! Більшість підприємств готові вирішувати ці проблеми, але тоді бізнесу й державі потрібно рухатися назустріч один одному. Повинен враховуватися стан справ не лише на самому підприємстві, але також обстановка в галузі й регіоні, ситуація в країні. Держава і її закони, які б досконалі вони не були, не в змозі регулювати всі можливі аспекти ведення бізнесу.

Запитання та завдання до теми 5.

1. Чому менеджмент політичних і ділових організацій несе перед суспільством крім юридичної ще й соціальну відповідальність ?

2. Поясніть причини виникнення та ключові положення концепції корпоративної соціальної відповідальності.

3. Що стало причиною формування сучасних філософських концепцій менеджменту? У чому їх значення?

4. Що і чому є основними факторами формування та основними складовими культури організації ?

5. Поясніть різницю між етикою всередині організації та етику взаємовідносин із оточенням організації.

6. Яким чином можна оцінити ефективність управління?