- •З м і с т
- •1. Введення в предмет. Понятя міри припустимого антропогеннго впливу на навколишнє середовище
- •Сутність нормування антропогенного впливу
- •Загальні уявлення припустимого навантаження
- •1.1.2. Визначення припустимихнавантажень на природні системи різних категорій
- •1.2. Санітарно-гігієнічнета екологічне нормування
- •1.2.1. Історія виникнення природоохоронних регламентів
- •В минулому, в колишньому Радянському Союзі, перші регламенти були офіційно задокументовані в 1922р., вони торкалися якості середовища робочої зони (по Al2o3, hCl, co, so2, nox).
- •1.2.2. Санітарно-гігієнічніта екологічні норми
- •1.3. Основні стандарти якості й критеріїїхньоговиконання
- •1.3.1. Характеристики нормативної бази природокористування України
- •1.3.2. Основні вимоги до нормативів
- •1.3.3. Підходи до визначення гдк
- •1.4. Основні показники нормування
- •1.4.1. Показники нормування атмосфери
- •1.4.2. Санітарно-гігієнічні показники водоймів
- •1.4.3. СНіП та норми навантажень на ландшафти
- •2. Основні положеняя токсикометрії
- •2.1. Характеристика етапів токсикометрії
- •2.1.1. Особливості переносу даних з тварин на людину
- •2.1.2. Теоретичні основи визначення порігових навантажень забруднюючих речовин
- •2.1.3. Психофізичний закон Вебера – Фехнера та його обмеження
- •2.2. Токсичнийефект дії різноманітних концентраційксенобіотиків
- •2.2.1. Опір організму людини ксенобіотикам.
- •Гостра форма- викликаєтьсявеликоюкількістю отруйних речовин, щонадійшли, при високих концентраціях. Характеризується короткочасністю впливу.
- •2.2.2. Залежність: «доза - ефект».
- •3. Нормування антропогенного забруднення повітряного середовища.
- •3.1. Розподіл домішок у приземному шарі атмосфери.
- •3.1.1. Атмосферні процеси, що сприяють розсіюванню домішок.
- •3.1.2. Вплив метеорологічних умов на тип димового факелу
- •3.1.3. Вплив атмосферних явищ на рівень забруднення атмосфери
- •3.1.4. Утворення смогів
- •3.2. Класифікація джерел забруднення.
- •3.3. Класифікація забруднюючих речовин.
- •3.4. Основні санітарно-гігієнічні правила і норми.
- •3.5. Забезпечення якості повітря.
- •3.5.1. Індекс забруднення атмосфери і коефіцієнт небезпеки підприємства кнп.
- •3.5.2. Визначення кнп- коефіцієнта небезпеки підприємства в залежності від данихпровикиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •3.5.3. Визначення санітарно-захисної зони
- •3.5.3. Інвентаризація викидів в атмосферу.
- •3.6. Визначення концентрацій шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств.
- •3.6.1. Загальні положення і нормативні акти.
- •3.6.2. Визначення гдв для нагрітих і холодних газоповітряних сумішей.
- •3.6.3. Методи визначення максимальної концентрації.
- •3.6.4. Вимоги до охорони атмосферного повітря при розміщенні і проектуванні нових підприємств.
- •4. Нормування забруднень поверхневих і підземних вод.
- •4.1. Загальні аспекти проблеми забруднення води.
- •4.1.1. Екологічні наслідки забруднення води.
- •4.1.2. Механізм забруднення природних вод.
- •4.1.3. Роль мікроорганізмів у процесах розкладання
- •4.1.4. Механізм забруднення стоячих водоймів.
- •4.2. Принципи нормування забруднюючих речовин у воді водотоку і непроточних водоймах
- •4.3. Типізація водоймів і видиводокористування.
- •4.4. Загальнівимоги до якості іскладуводи у відповідності з категоріями водоймів.
- •4.5. Гдк і ознаки шкідливості, що лімітують
- •4.6. Нормування стічних вод
- •4.6.1. Загальна характеристика стічних вод
- •4.6.2. Характеристика промислових стічних вод
- •4.6.3. Характеристика водоспоживання
- •4.7. Розрахунок розведення в ріках, озерах, водоймищах
- •4.3.4. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод.
- •4.3.4.1. Необхідний ступінь очищення по зважених речовинах.
- •4.3.4.2. Розрахунок необхідного очищення стічних вод по розчиненому у воді водойми кисню.
- •4.3.4.3. Розрахунок температури стічних вод, що допускається.
- •4.3.4.4. Розрахунок необхідного очищення стічних вод, з огляду на зміну рН.
- •4.3.4.5. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод по з'єднаннях шкідливих речовин.
- •4.3.5. Визначення ступеня екологічної безпеки водяних об'єктів.
- •4.3.6. Встановлення зон санітарної охорони.
- •4.3.7. Розрахунок гдс у водоймах.
- •5. Нормування забруднень грунту.
- •5.1. Шляхи влучення забруднень у ґрунт. Класифікація ґрунтових забруднень.
- •5.2. Розрахунок ступеня забруднення ґрунту.
- •5.3. Основні порушення та захворювання.
1.4.3. СНіП та норми навантажень на ландшафти
СНіПи - будівельні норми і правила, що встановлюють єдиний підхід до нормування якості навколишнього середовища при будівництві.
Природоохоронне нормування полягає в пакеті документів, що описують взаємодію споруджених об'єктів із навколишнім середовищем, а також проводить урахування використання природних ресурсів. За допомогою СНіП проводиться екологічна експертиза і паспортизація підприємств.
Основною одиницею охорони природи єландшафт, існує спеціальний розділ екології, що займаєтьсярозподіломприродньо-територіальних комплексів на ландшафти по принципах зональної йазональноїдиференціації, - ландшафтна екологія.
Ландшафт-таксономічнаодиниця,ланкадиференціаціїпиродно-територіального комплексу, що містить у собі набір локальнихгеосистем, які мають індивідуальну структуру.
Норми навантажень на ландшафти носять вузькоспеціалізованийхарактер і маютьвиробничу, а не екологічну орієнтацію.
2. Основні положеняя токсикометрії
2.1. Характеристика етапів токсикометрії
2.1.1. Особливості переносу даних з тварин на людину
Токсикометрія встановлює якісні та кількісні параметри токсичного впливу на людину різноманітних забруднювачів, полютантів та токсичних речовин. Основа визначення факторів токсичної дії – це дослідження на тваринах з послідуючим використанням результатів людиною. Імовірне визначення параметрів токсикометрії для декількох видів лабораторних тварин полегшує екстраполяцію результатів досліду на людину. Розмір граничної дози залежить від того, які метод і показник були обрані для дослідження. Чим вище чутливість визначеного показника, і чим точніше метод, тим нижче буде визначений у ході досліду поріг впливу.
Схема дослідження дії хімічних речовин і встановлення ГДК:
- аналіз інформації о токсичності речовини;
- устаткування доцільності досліду;
- вибір адекватних методик, показників, тестів;
- вибір лабораторних тварин;
- проведення експерименту;
- статистична обробка;
- аналіз результатів;
- екстраполяція дослідів на людину;
- висновки та рекомендації.
При встановленні граничних концентрацій токсикантів у санітарно-гігієнічномунормуванніпроводять досліди повпливутоксиканта на організмтварини. Важливим, центральним етапомтоксикометріїєперенос граничних значень концентрацій токсиканта з організмутваринина організм людини. При екстраполяції необхідно враховувати характер впливу речовини набіоту взагалі, а також можливість попадання токсичних речовин до організму людини через середовище існування або трофічні ланцюги.
Відповідно до цього всіречовини класифікуються так:
Речовини загальнотокичної дії- механізмїхньоговпливумайже однаковий не залежно від типутварини. Такі речовини потрапляючи в організмвикликаютьйого отруєння. Приклад: чадний газ, аміак, вуглекислий газ, сірководень, побутовапилюка.
Канцерогенні – речовини,котрі,попадаючи в організм,викликаютьзлоякісніпухлини. Механізмїхньоїдії вже більш виборчий, і при переносі значень з лабораторних тварин необхідно врахувати, що вданомувипадку людина найбільш чутлива доканцерогенів,ніж будь-яка інша тварина. Приклад: група пестицидів, ароматичні вуглеводи,хлорпохідні бензолу, фенол.
Речовини нервово-паралітичної дії- уражають нервову систему вузько специфічно. У залежності від функціональних груп, атакайдеабо на нейроницентральної нервової системи, або па нервовіпаростки, при цьому уражається вегетативна нервова система. Приклад:діоксан,зорін,діфтордіхлоретан.
Ферментативні речовини-впливаютьнавизначенугрупу ферментів, знищуючи їхню біологічну активність. Простежитивсітакі речовини на дослідах із тваринами неможливо, тому що речовини, які не впливають на організмтварини,можуть реагувати з ферментами людського організму. Приклад: ціанід калію, фосген.
Мутагенні речовини- змінюють генну структуру організму. Реагують ізДНКіРНКклітини організму. Як правило, такі речовини діють однаково на всіх ссавців. Приклад: азбест, органічна смола.