Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
укрНАН +.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
4.49 Mб
Скачать

1.2.2. Санітарно-гігієнічніта екологічні норми

Існує дві основні концепції нормування якості навколишнього природнього середовища: санітарно-гігієнічнетаекологічне нормування.

Санітарно - гігієнічне нормування встановлює ступінь навантаження на навколишнє природне середовище таким чином, щоб забезпечити безпечну життєдіяльність людини та найважливіших популяцій, причому розрахунок нормативів ведеться не на середню людину, а на послаблених членів суспільства.

При такому підході до нормування враховується лише конкретний забруднюючий об'єкт і взаємодія забруднюючої речовини, що викидається джерелом, із середовищем існування людини. При цьому абсолютно не враховуються впливи ксенобіотиків на біоценози, характер їхньої біотрансформації, накопичення в трофічних ланцюгах.

Екологічне нормування має у своїй основі ряд позицій.

  1. Будь-яка зміна в екосистемі під дією людини неприпустима.

  2. Регулювання антропогенного навантаження на середовище здійснюється так, щоб зберегти умови для самовідновлення екосистем.

  3. Нормативи повинні встановлюватися не відповідно до санітарних норм, а відповідно до технічних можливостей людства по ослабленню цих впливів.

  4. Екологічні нормативи розробляються на локальному, регіональному, і глобальному рівнях таким чином, щоб забезпечити глобальну екологічну рівновагу.

Якщо в основі санітарно-гігієнічного нормування лежить ГДК, то в основі екологічного нормування лежить ЭДК - екологічно допустима концентрація (тобто ОБРВ – орієнтовно безпечний рівень внесення) - концентрація речовин, що надходять у біосферу, які не порушують гомеостатичні механізми саморегуляції екосистем. На основі ЭДК розраховуються ЭДН - екологічно допустимі навантаження, що не перевищують асиміляційну місткість екосистем.

Можна відзначити, що, якщо норми санітарного нормування менш жорсткі і виконуються в більшості країн, то норми екологічного нормування є більш жорсткими і менш здійсненні, та, на жаль, найчастіше носять теоретичний характер.

1.3. Основні стандарти якості й критеріїїхньоговиконання

1.3.1. Характеристики нормативної бази природокористування України

Основою для нормування антропогенного впливу на навколишнє природне середовище в Україні є система екологічного права, у фундаменті полягає конституція України та “Закон про охорону навколишнього середовища”, що включає такі види права:

Водне право - (водяний кодекс, прийнятий Верховною Радою України 06.06.95 №214/95-ВР) регулює основні положення водокористування.

Лісове право - (21.01.94.) визначає порядок заготівлі деревини, порядок охорони ділянок лісового фонду.

Надрове право - (27.07.94.) визначає порядок і кількісні співвідношення корисних копалин, що витягаються з надр.

Повітряохоронне право (16.10.92) - закон про охорону атмосферного повітря, визначає норми забруднень атмосфери промисловими викидами.

Земельне право – (18.12.90) регулює земельні відносини, визначає норми забруднення та відшкодування збитків від порушення земель.

Так само державними органами атестуються основні методики розрахунків концентрації шкідливих речовин, стандартизуються очисні установи, прилади спостереження і контролю.