- •З м і с т
- •1. Введення в предмет. Понятя міри припустимого антропогеннго впливу на навколишнє середовище
- •Сутність нормування антропогенного впливу
- •Загальні уявлення припустимого навантаження
- •1.1.2. Визначення припустимихнавантажень на природні системи різних категорій
- •1.2. Санітарно-гігієнічнета екологічне нормування
- •1.2.1. Історія виникнення природоохоронних регламентів
- •В минулому, в колишньому Радянському Союзі, перші регламенти були офіційно задокументовані в 1922р., вони торкалися якості середовища робочої зони (по Al2o3, hCl, co, so2, nox).
- •1.2.2. Санітарно-гігієнічніта екологічні норми
- •1.3. Основні стандарти якості й критеріїїхньоговиконання
- •1.3.1. Характеристики нормативної бази природокористування України
- •1.3.2. Основні вимоги до нормативів
- •1.3.3. Підходи до визначення гдк
- •1.4. Основні показники нормування
- •1.4.1. Показники нормування атмосфери
- •1.4.2. Санітарно-гігієнічні показники водоймів
- •1.4.3. СНіП та норми навантажень на ландшафти
- •2. Основні положеняя токсикометрії
- •2.1. Характеристика етапів токсикометрії
- •2.1.1. Особливості переносу даних з тварин на людину
- •2.1.2. Теоретичні основи визначення порігових навантажень забруднюючих речовин
- •2.1.3. Психофізичний закон Вебера – Фехнера та його обмеження
- •2.2. Токсичнийефект дії різноманітних концентраційксенобіотиків
- •2.2.1. Опір організму людини ксенобіотикам.
- •Гостра форма- викликаєтьсявеликоюкількістю отруйних речовин, щонадійшли, при високих концентраціях. Характеризується короткочасністю впливу.
- •2.2.2. Залежність: «доза - ефект».
- •3. Нормування антропогенного забруднення повітряного середовища.
- •3.1. Розподіл домішок у приземному шарі атмосфери.
- •3.1.1. Атмосферні процеси, що сприяють розсіюванню домішок.
- •3.1.2. Вплив метеорологічних умов на тип димового факелу
- •3.1.3. Вплив атмосферних явищ на рівень забруднення атмосфери
- •3.1.4. Утворення смогів
- •3.2. Класифікація джерел забруднення.
- •3.3. Класифікація забруднюючих речовин.
- •3.4. Основні санітарно-гігієнічні правила і норми.
- •3.5. Забезпечення якості повітря.
- •3.5.1. Індекс забруднення атмосфери і коефіцієнт небезпеки підприємства кнп.
- •3.5.2. Визначення кнп- коефіцієнта небезпеки підприємства в залежності від данихпровикиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •3.5.3. Визначення санітарно-захисної зони
- •3.5.3. Інвентаризація викидів в атмосферу.
- •3.6. Визначення концентрацій шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств.
- •3.6.1. Загальні положення і нормативні акти.
- •3.6.2. Визначення гдв для нагрітих і холодних газоповітряних сумішей.
- •3.6.3. Методи визначення максимальної концентрації.
- •3.6.4. Вимоги до охорони атмосферного повітря при розміщенні і проектуванні нових підприємств.
- •4. Нормування забруднень поверхневих і підземних вод.
- •4.1. Загальні аспекти проблеми забруднення води.
- •4.1.1. Екологічні наслідки забруднення води.
- •4.1.2. Механізм забруднення природних вод.
- •4.1.3. Роль мікроорганізмів у процесах розкладання
- •4.1.4. Механізм забруднення стоячих водоймів.
- •4.2. Принципи нормування забруднюючих речовин у воді водотоку і непроточних водоймах
- •4.3. Типізація водоймів і видиводокористування.
- •4.4. Загальнівимоги до якості іскладуводи у відповідності з категоріями водоймів.
- •4.5. Гдк і ознаки шкідливості, що лімітують
- •4.6. Нормування стічних вод
- •4.6.1. Загальна характеристика стічних вод
- •4.6.2. Характеристика промислових стічних вод
- •4.6.3. Характеристика водоспоживання
- •4.7. Розрахунок розведення в ріках, озерах, водоймищах
- •4.3.4. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод.
- •4.3.4.1. Необхідний ступінь очищення по зважених речовинах.
- •4.3.4.2. Розрахунок необхідного очищення стічних вод по розчиненому у воді водойми кисню.
- •4.3.4.3. Розрахунок температури стічних вод, що допускається.
- •4.3.4.4. Розрахунок необхідного очищення стічних вод, з огляду на зміну рН.
- •4.3.4.5. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод по з'єднаннях шкідливих речовин.
- •4.3.5. Визначення ступеня екологічної безпеки водяних об'єктів.
- •4.3.6. Встановлення зон санітарної охорони.
- •4.3.7. Розрахунок гдс у водоймах.
- •5. Нормування забруднень грунту.
- •5.1. Шляхи влучення забруднень у ґрунт. Класифікація ґрунтових забруднень.
- •5.2. Розрахунок ступеня забруднення ґрунту.
- •5.3. Основні порушення та захворювання.
1.2.2. Санітарно-гігієнічніта екологічні норми
Існує дві основні концепції нормування якості навколишнього природнього середовища: санітарно-гігієнічнетаекологічне нормування.
Санітарно - гігієнічне нормування встановлює ступінь навантаження на навколишнє природне середовище таким чином, щоб забезпечити безпечну життєдіяльність людини та найважливіших популяцій, причому розрахунок нормативів ведеться не на середню людину, а на послаблених членів суспільства.
При такому підході до нормування враховується лише конкретний забруднюючий об'єкт і взаємодія забруднюючої речовини, що викидається джерелом, із середовищем існування людини. При цьому абсолютно не враховуються впливи ксенобіотиків на біоценози, характер їхньої біотрансформації, накопичення в трофічних ланцюгах.
Екологічне нормування має у своїй основі ряд позицій.
Будь-яка зміна в екосистемі під дією людини неприпустима.
Регулювання антропогенного навантаження на середовище здійснюється так, щоб зберегти умови для самовідновлення екосистем.
Нормативи повинні встановлюватися не відповідно до санітарних норм, а відповідно до технічних можливостей людства по ослабленню цих впливів.
Екологічні нормативи розробляються на локальному, регіональному, і глобальному рівнях таким чином, щоб забезпечити глобальну екологічну рівновагу.
Якщо в основі санітарно-гігієнічного нормування лежить ГДК, то в основі екологічного нормування лежить ЭДК - екологічно допустима концентрація (тобто ОБРВ – орієнтовно безпечний рівень внесення) - концентрація речовин, що надходять у біосферу, які не порушують гомеостатичні механізми саморегуляції екосистем. На основі ЭДК розраховуються ЭДН - екологічно допустимі навантаження, що не перевищують асиміляційну місткість екосистем.
Можна відзначити, що, якщо норми санітарного нормування менш жорсткі і виконуються в більшості країн, то норми екологічного нормування є більш жорсткими і менш здійсненні, та, на жаль, найчастіше носять теоретичний характер.
1.3. Основні стандарти якості й критеріїїхньоговиконання
1.3.1. Характеристики нормативної бази природокористування України
Основою для нормування антропогенного впливу на навколишнє природне середовище в Україні є система екологічного права, у фундаменті полягає конституція України та “Закон про охорону навколишнього середовища”, що включає такі види права:
Водне право - (водяний кодекс, прийнятий Верховною Радою України 06.06.95 №214/95-ВР) регулює основні положення водокористування.
Лісове право - (21.01.94.) визначає порядок заготівлі деревини, порядок охорони ділянок лісового фонду.
Надрове право - (27.07.94.) визначає порядок і кількісні співвідношення корисних копалин, що витягаються з надр.
Повітряохоронне право (16.10.92) - закон про охорону атмосферного повітря, визначає норми забруднень атмосфери промисловими викидами.
Земельне право – (18.12.90) регулює земельні відносини, визначає норми забруднення та відшкодування збитків від порушення земель.
Так само державними органами атестуються основні методики розрахунків концентрації шкідливих речовин, стандартизуються очисні установи, прилади спостереження і контролю.