3.4. Основні санітарно-гігієнічні правила і норми.

Основний норматив, що визначає склад повітря, це ГДК.

Основне правило нормування:

С_і ≤ ГДК_і (3.4)

З урахуванням фону:

С_і + С_фі ≤ ГДК_{і ,} (3.5)

де С_ф – фонова концентрація, обумовлена при моніторингу атмосфери.

Для односпрямованої дії речовин:

, (3.6)

де ГДК_i – тобто ГДК максимально разові.

Для нормування повітря використовуються приведені концентрації і приведені маси.

Приведена концентрація:

, (3.7)

де ГДК₁ і С₁ – граничнодопустимі та концентрації, по яких здійснюється приведення, на Україні це частіше робиться по SO₂.

Приведена маса:

. (3.8)

Атмосферні забруднення по класифікації речовин і ступеня токсичності і небезпеки відносяться до 4-х класів небезпеки, як показано в Табл.3.4.

Таблиця 3.4.

Класифікація шкідливих речовин по ступені токсичності і небезпеки.

	К л а с и н е б е з п е ч н о с т і
	Надзвичайнотоксичні І	Токсичні ІІ	Помірно токсичні ІІІ	Малотоксичні ІV
ЛД50 в організм, мг/кг	<15	15 – 150	150 – 1500	>1500
ЛД50 нашкірно, мг/кг	<100	100 – 500	501 – 2500	>2500
ЛК50, мг/л	<0,5	0,5 – 5,0	5,1 – 50	>50
ЛКmin, мг/л	<0,01	0,01 – 0,1	0,11 – 1	>1
Zгостр.	<6	6 – 18	18,1 – 54	>54
Zхр.	>10	10 – 0,5	4,9 – 2,5	<2,5

Z_гостр., Z_хр. – характеризують ступінь небезпеки речовини, а перші 4 показника – ступінь токсичності.

Для речовин I і II класу небезпеки, досягнення токсичних концентрацій при підвищенні ГДК найбільш небезпечні, існує загальне правило: якщо дратівна (рефлекторна) дія токсикантів починається при більш низькій концентрації, тобто раніш чим резорбтивне, то ГДК_м.р. = ГДК_ср.доб..

При більш низькій концентрації починається отруйна (токсична) дія, а ГДК_м.р. перевищує ГДК_ср.доб. у 2-10 разів.

Для особливо небезпечних речовин, і для яких поріг токсичності не відомий, визначається тільки ГДК_м.р.

Зміст домішок у повітрі робочої зони неминуче вище, ніж на промисловій площадці і за її межами, куди домішки доходять вже розсіяними. Навіть при нормуванні атмосферного повітря для однієї речовини немає єдиного ГДК. Тобто для кожної речовини встановлюється декілька ГДК.

Рис 3.4. Нормування домішок у повітрі у зв’язку з їхнім переносом та розсіюванням, а також токсикологічними принципами.

Розробляються принципи роздільного нормування забруднюючих речовин у повітрі. Для кожної шкідливої речовини встановлюється декілька максимально разових ГДК.

1. ГДК_р.з. - ГДК робочої зони – для повітряного середовища в 2-х метрах від підлоги, де знаходяться місця постійної або тимчасової присутності робітників.

2. ГДК_а.п. - в атмосфері населених пунктів – ГДК атмосфери повітря

3. ГДК_п.п. - ГДК промислових приміщень.. Зміст домішок ≈ 0,3ПДК_р.з.

Це зниження норми змісту домішок у робочій зоні забезпечується тим, що повітря території підприємства використовується для вентиляції виробничих приміщень, де концентрація домішок може бути періодично завищена. Отже, приточне повітря, використовуване для вентиляції значно менш забруднене.

ГДК_а.п. - максимальна концентрація домішок, віднесена до визначеного часу осереднення, що при періодичному впливі або протягом усього життя людини, не робить на неї шкідливого впливу і не призводить до віддалених наслідків. З цього випливає істотна різниця між ПДК_р.з. і ПДК_а.п. .

ПДК_р.з.- нешкідливо для перебування людини в робочій зоні тільки протягом 8-ми годин.

ПДК_р.з.- не повинна лімітувати здоров'я людини протягом усього життя.

ПДК_р.з. > ПДК_а.п.

Рис 3.5. Схема класифікації гранічно допустимих концентрацій.