- •З м і с т
- •1. Введення в предмет. Понятя міри припустимого антропогеннго впливу на навколишнє середовище
- •Сутність нормування антропогенного впливу
- •Загальні уявлення припустимого навантаження
- •1.1.2. Визначення припустимихнавантажень на природні системи різних категорій
- •1.2. Санітарно-гігієнічнета екологічне нормування
- •1.2.1. Історія виникнення природоохоронних регламентів
- •В минулому, в колишньому Радянському Союзі, перші регламенти були офіційно задокументовані в 1922р., вони торкалися якості середовища робочої зони (по Al2o3, hCl, co, so2, nox).
- •1.2.2. Санітарно-гігієнічніта екологічні норми
- •1.3. Основні стандарти якості й критеріїїхньоговиконання
- •1.3.1. Характеристики нормативної бази природокористування України
- •1.3.2. Основні вимоги до нормативів
- •1.3.3. Підходи до визначення гдк
- •1.4. Основні показники нормування
- •1.4.1. Показники нормування атмосфери
- •1.4.2. Санітарно-гігієнічні показники водоймів
- •1.4.3. СНіП та норми навантажень на ландшафти
- •2. Основні положеняя токсикометрії
- •2.1. Характеристика етапів токсикометрії
- •2.1.1. Особливості переносу даних з тварин на людину
- •2.1.2. Теоретичні основи визначення порігових навантажень забруднюючих речовин
- •2.1.3. Психофізичний закон Вебера – Фехнера та його обмеження
- •2.2. Токсичнийефект дії різноманітних концентраційксенобіотиків
- •2.2.1. Опір організму людини ксенобіотикам.
- •Гостра форма- викликаєтьсявеликоюкількістю отруйних речовин, щонадійшли, при високих концентраціях. Характеризується короткочасністю впливу.
- •2.2.2. Залежність: «доза - ефект».
- •3. Нормування антропогенного забруднення повітряного середовища.
- •3.1. Розподіл домішок у приземному шарі атмосфери.
- •3.1.1. Атмосферні процеси, що сприяють розсіюванню домішок.
- •3.1.2. Вплив метеорологічних умов на тип димового факелу
- •3.1.3. Вплив атмосферних явищ на рівень забруднення атмосфери
- •3.1.4. Утворення смогів
- •3.2. Класифікація джерел забруднення.
- •3.3. Класифікація забруднюючих речовин.
- •3.4. Основні санітарно-гігієнічні правила і норми.
- •3.5. Забезпечення якості повітря.
- •3.5.1. Індекс забруднення атмосфери і коефіцієнт небезпеки підприємства кнп.
- •3.5.2. Визначення кнп- коефіцієнта небезпеки підприємства в залежності від данихпровикиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •3.5.3. Визначення санітарно-захисної зони
- •3.5.3. Інвентаризація викидів в атмосферу.
- •3.6. Визначення концентрацій шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств.
- •3.6.1. Загальні положення і нормативні акти.
- •3.6.2. Визначення гдв для нагрітих і холодних газоповітряних сумішей.
- •3.6.3. Методи визначення максимальної концентрації.
- •3.6.4. Вимоги до охорони атмосферного повітря при розміщенні і проектуванні нових підприємств.
- •4. Нормування забруднень поверхневих і підземних вод.
- •4.1. Загальні аспекти проблеми забруднення води.
- •4.1.1. Екологічні наслідки забруднення води.
- •4.1.2. Механізм забруднення природних вод.
- •4.1.3. Роль мікроорганізмів у процесах розкладання
- •4.1.4. Механізм забруднення стоячих водоймів.
- •4.2. Принципи нормування забруднюючих речовин у воді водотоку і непроточних водоймах
- •4.3. Типізація водоймів і видиводокористування.
- •4.4. Загальнівимоги до якості іскладуводи у відповідності з категоріями водоймів.
- •4.5. Гдк і ознаки шкідливості, що лімітують
- •4.6. Нормування стічних вод
- •4.6.1. Загальна характеристика стічних вод
- •4.6.2. Характеристика промислових стічних вод
- •4.6.3. Характеристика водоспоживання
- •4.7. Розрахунок розведення в ріках, озерах, водоймищах
- •4.3.4. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод.
- •4.3.4.1. Необхідний ступінь очищення по зважених речовинах.
- •4.3.4.2. Розрахунок необхідного очищення стічних вод по розчиненому у воді водойми кисню.
- •4.3.4.3. Розрахунок температури стічних вод, що допускається.
- •4.3.4.4. Розрахунок необхідного очищення стічних вод, з огляду на зміну рН.
- •4.3.4.5. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод по з'єднаннях шкідливих речовин.
- •4.3.5. Визначення ступеня екологічної безпеки водяних об'єктів.
- •4.3.6. Встановлення зон санітарної охорони.
- •4.3.7. Розрахунок гдс у водоймах.
- •5. Нормування забруднень грунту.
- •5.1. Шляхи влучення забруднень у ґрунт. Класифікація ґрунтових забруднень.
- •5.2. Розрахунок ступеня забруднення ґрунту.
- •5.3. Основні порушення та захворювання.
3.4. Основні санітарно-гігієнічні правила і норми.
Основний норматив, що визначає склад повітря, це ГДК.
Основне правило нормування:
Сі ≤ ГДКі (3.4)
З урахуванням фону:
Сі + Сфі ≤ ГДКі , (3.5)
де Сф – фонова концентрація, обумовлена при моніторингу атмосфери.
Для односпрямованої дії речовин:
, (3.6)
де ГДКi – тобто ГДК максимально разові.
Для нормування повітря використовуються приведені концентрації і приведені маси.
Приведена концентрація:
, (3.7)
де ГДК1 і С1 – граничнодопустимі та концентрації, по яких здійснюється приведення, на Україні це частіше робиться по SO2.
Приведена маса:
. (3.8)
Атмосферні забруднення по класифікації речовин і ступеня токсичності і небезпеки відносяться до 4-х класів небезпеки, як показано в Табл.3.4.
Таблиця 3.4.
Класифікація шкідливих речовин по ступені токсичності і небезпеки.
|
К л а с и н е б е з п е ч н о с т і | |||
Надзвичайнотоксичні І |
Токсичні ІІ |
Помірно токсичні ІІІ |
Малотоксичні ІV | |
ЛД50 в організм, мг/кг |
<15 |
15 – 150 |
150 – 1500 |
>1500 |
ЛД50 нашкірно, мг/кг |
<100 |
100 – 500 |
501 – 2500 |
>2500 |
ЛК50, мг/л |
<0,5 |
0,5 – 5,0 |
5,1 – 50 |
>50 |
ЛКmin, мг/л |
<0,01 |
0,01 – 0,1 |
0,11 – 1 |
>1 |
Zгостр. |
<6 |
6 – 18 |
18,1 – 54 |
>54 |
Zхр. |
>10 |
10 – 0,5 |
4,9 – 2,5 |
<2,5 |
Zгостр., Zхр. – характеризують ступінь небезпеки речовини, а перші 4 показника – ступінь токсичності.
Для речовин I і II класу небезпеки, досягнення токсичних концентрацій при підвищенні ГДК найбільш небезпечні, існує загальне правило: якщо дратівна (рефлекторна) дія токсикантів починається при більш низькій концентрації, тобто раніш чим резорбтивне, то ГДКм.р. = ГДКср.доб..
При більш низькій концентрації починається отруйна (токсична) дія, а ГДКм.р. перевищує ГДКср.доб. у 2-10 разів.
Для особливо небезпечних речовин, і для яких поріг токсичності не відомий, визначається тільки ГДКм.р.
Зміст домішок у повітрі робочої зони неминуче вище, ніж на промисловій площадці і за її межами, куди домішки доходять вже розсіяними. Навіть при нормуванні атмосферного повітря для однієї речовини немає єдиного ГДК. Тобто для кожної речовини встановлюється декілька ГДК.
Рис 3.4. Нормування домішок у повітрі у зв’язку з їхнім переносом та розсіюванням, а також токсикологічними принципами.
Розробляються принципи роздільного нормування забруднюючих речовин у повітрі. Для кожної шкідливої речовини встановлюється декілька максимально разових ГДК.
ГДКр.з. - ГДК робочої зони – для повітряного середовища в 2-х метрах від підлоги, де знаходяться місця постійної або тимчасової присутності робітників.
ГДКа.п. - в атмосфері населених пунктів – ГДК атмосфери повітря
ГДКп.п. - ГДК промислових приміщень.. Зміст домішок ≈ 0,3ПДКр.з.
Це зниження норми змісту домішок у робочій зоні забезпечується тим, що повітря території підприємства використовується для вентиляції виробничих приміщень, де концентрація домішок може бути періодично завищена. Отже, приточне повітря, використовуване для вентиляції значно менш забруднене.
ГДКа.п. - максимальна концентрація домішок, віднесена до визначеного часу осереднення, що при періодичному впливі або протягом усього життя людини, не робить на неї шкідливого впливу і не призводить до віддалених наслідків. З цього випливає істотна різниця між ПДКр.з. і ПДКа.п. .
ПДКр.з.- нешкідливо для перебування людини в робочій зоні тільки протягом 8-ми годин.
ПДКр.з.- не повинна лімітувати здоров'я людини протягом усього життя.
ПДКр.з. > ПДКа.п.
Рис 3.5. Схема класифікації гранічно допустимих концентрацій.