- •З м і с т
- •1. Введення в предмет. Понятя міри припустимого антропогеннго впливу на навколишнє середовище
- •Сутність нормування антропогенного впливу
- •Загальні уявлення припустимого навантаження
- •1.1.2. Визначення припустимихнавантажень на природні системи різних категорій
- •1.2. Санітарно-гігієнічнета екологічне нормування
- •1.2.1. Історія виникнення природоохоронних регламентів
- •В минулому, в колишньому Радянському Союзі, перші регламенти були офіційно задокументовані в 1922р., вони торкалися якості середовища робочої зони (по Al2o3, hCl, co, so2, nox).
- •1.2.2. Санітарно-гігієнічніта екологічні норми
- •1.3. Основні стандарти якості й критеріїїхньоговиконання
- •1.3.1. Характеристики нормативної бази природокористування України
- •1.3.2. Основні вимоги до нормативів
- •1.3.3. Підходи до визначення гдк
- •1.4. Основні показники нормування
- •1.4.1. Показники нормування атмосфери
- •1.4.2. Санітарно-гігієнічні показники водоймів
- •1.4.3. СНіП та норми навантажень на ландшафти
- •2. Основні положеняя токсикометрії
- •2.1. Характеристика етапів токсикометрії
- •2.1.1. Особливості переносу даних з тварин на людину
- •2.1.2. Теоретичні основи визначення порігових навантажень забруднюючих речовин
- •2.1.3. Психофізичний закон Вебера – Фехнера та його обмеження
- •2.2. Токсичнийефект дії різноманітних концентраційксенобіотиків
- •2.2.1. Опір організму людини ксенобіотикам.
- •Гостра форма- викликаєтьсявеликоюкількістю отруйних речовин, щонадійшли, при високих концентраціях. Характеризується короткочасністю впливу.
- •2.2.2. Залежність: «доза - ефект».
- •3. Нормування антропогенного забруднення повітряного середовища.
- •3.1. Розподіл домішок у приземному шарі атмосфери.
- •3.1.1. Атмосферні процеси, що сприяють розсіюванню домішок.
- •3.1.2. Вплив метеорологічних умов на тип димового факелу
- •3.1.3. Вплив атмосферних явищ на рівень забруднення атмосфери
- •3.1.4. Утворення смогів
- •3.2. Класифікація джерел забруднення.
- •3.3. Класифікація забруднюючих речовин.
- •3.4. Основні санітарно-гігієнічні правила і норми.
- •3.5. Забезпечення якості повітря.
- •3.5.1. Індекс забруднення атмосфери і коефіцієнт небезпеки підприємства кнп.
- •3.5.2. Визначення кнп- коефіцієнта небезпеки підприємства в залежності від данихпровикиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •3.5.3. Визначення санітарно-захисної зони
- •3.5.3. Інвентаризація викидів в атмосферу.
- •3.6. Визначення концентрацій шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств.
- •3.6.1. Загальні положення і нормативні акти.
- •3.6.2. Визначення гдв для нагрітих і холодних газоповітряних сумішей.
- •3.6.3. Методи визначення максимальної концентрації.
- •3.6.4. Вимоги до охорони атмосферного повітря при розміщенні і проектуванні нових підприємств.
- •4. Нормування забруднень поверхневих і підземних вод.
- •4.1. Загальні аспекти проблеми забруднення води.
- •4.1.1. Екологічні наслідки забруднення води.
- •4.1.2. Механізм забруднення природних вод.
- •4.1.3. Роль мікроорганізмів у процесах розкладання
- •4.1.4. Механізм забруднення стоячих водоймів.
- •4.2. Принципи нормування забруднюючих речовин у воді водотоку і непроточних водоймах
- •4.3. Типізація водоймів і видиводокористування.
- •4.4. Загальнівимоги до якості іскладуводи у відповідності з категоріями водоймів.
- •4.5. Гдк і ознаки шкідливості, що лімітують
- •4.6. Нормування стічних вод
- •4.6.1. Загальна характеристика стічних вод
- •4.6.2. Характеристика промислових стічних вод
- •4.6.3. Характеристика водоспоживання
- •4.7. Розрахунок розведення в ріках, озерах, водоймищах
- •4.3.4. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод.
- •4.3.4.1. Необхідний ступінь очищення по зважених речовинах.
- •4.3.4.2. Розрахунок необхідного очищення стічних вод по розчиненому у воді водойми кисню.
- •4.3.4.3. Розрахунок температури стічних вод, що допускається.
- •4.3.4.4. Розрахунок необхідного очищення стічних вод, з огляду на зміну рН.
- •4.3.4.5. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод по з'єднаннях шкідливих речовин.
- •4.3.5. Визначення ступеня екологічної безпеки водяних об'єктів.
- •4.3.6. Встановлення зон санітарної охорони.
- •4.3.7. Розрахунок гдс у водоймах.
- •5. Нормування забруднень грунту.
- •5.1. Шляхи влучення забруднень у ґрунт. Класифікація ґрунтових забруднень.
- •5.2. Розрахунок ступеня забруднення ґрунту.
- •5.3. Основні порушення та захворювання.
4.5. Гдк і ознаки шкідливості, що лімітують
Нормування якості води на основі ГДК важко, тому що у водоймі попадають десятки видів різних забруднень, що приводить до їхньої комплексної дії на якість води, і точно оцінити комплексну дію таких речовин практично неможливо. При цьому застосовують метод оцінки сумарного ефекту впливу на санітарний стан водоймів:
. (4.2)
З загальних показників якості води виділяється один, що лімітує. Як лімитуючий показник вибирається той, котрий характеризує мінімальне значення ГДК, і тоді сукупна, чисельна оцінка якості води здійснюється відповідно до індексу, що являє собою сукупність основних показників по типу водокористування.
Тому при оцінці води використовують: ГДК у воді, ОБРШ (орієнтовано безпечний рівень шкідливості) та ЛПШ (лімитуючий показник шкідливості). Усі показники групуються по ЛПШ. Усього існує 3 види:
1 – загальні санітарний показник шкідливості;
2 – токсологічний показник;
3 – органолептичний показник шкідливостей.
Для встановлення ГДК розчиняють у воді визначений набір речовин і проводять токсично-метричний аналіз. Таким чином визначають токсично-метричні параметри за принципом сумації, де концентрації кожного компонента беремо по визначеним ЛПШ (тобто - мінімальні).
Приклад.
У водоймі знайдено, що зміст нітратів по азоті дорівнює 2 мг/л (ГДК=4мг/л), бензолу – 0,1 мг/л (ГДК=0,5 мг/л), аніліну – 0,2 мг/л (0.1 мг/л).
∑ = 2/4 + 0,1/0,5 + 0,2/0,1 = 2,7 > 1 – даний склад не відповідає встановленій якості води, її треба очищати від нітратів по азоті.
4.6. Нормування стічних вод
4.6.1. Загальна характеристика стічних вод
Стічні води господарсько-побутових стоків є біологічно забрудненими, їхнє влучення у водяні об'єкти може викликати кишково-шлункові хвороби (холера, тиф і т.д.). Органічні забруднювачі призводять до евфтрофікації водоймів: цвітіння за рахунок живильного середовища, що викликає надмірний розвиток планктону. Надлишки фосфору і азоту призводять до цвітіння води, розвитку патогенної мікрофлори.
Стічні води - ті, котрі були використані на господарсько-побутові, виробничі тай інші мети, унаслідок чого були забруднені додатковими домішками, що змінили їхній фізичний стан і хімічний склад.
До них відносяться води, що стікають з території населених пунктів, промислових підприємств внаслідок атмосферних опадів і поливання.
Тому всі стічні води поділяються на 3 групи:
Промислові стічні води, вони різноманітні по складу і містять специфічні домішки в залежності від технології процесу.
Побутові стічні води, надходять у водовідвідні системи від населених пунктів, лікарень, побутових приміщень. Особливість їх складається у відносно постійному складі, що викликано стабільністю фізіології людини і його діяльностей.
Зливові стічні води, утворяться унаслідок випадання опадів, танення снігу і льоду, поливань вулиць. Характеризуються високим змістом піску, сміття і нафтопродуктів. Ці води не однорідні (епізодичні) по обсязі і по складу.
Міські стічні води, стічні води, що надходять на міські очисні спорудження. До них відноситься суміш 3-х категорій при загально сполученій системі водовідводів, або суміш побутових і виробничих разом, або роздільно.
У міських стічних водах частка виробничих вод, як правило складає не білш 40-50%.