- •З м і с т
- •1. Введення в предмет. Понятя міри припустимого антропогеннго впливу на навколишнє середовище
- •Сутність нормування антропогенного впливу
- •Загальні уявлення припустимого навантаження
- •1.1.2. Визначення припустимихнавантажень на природні системи різних категорій
- •1.2. Санітарно-гігієнічнета екологічне нормування
- •1.2.1. Історія виникнення природоохоронних регламентів
- •В минулому, в колишньому Радянському Союзі, перші регламенти були офіційно задокументовані в 1922р., вони торкалися якості середовища робочої зони (по Al2o3, hCl, co, so2, nox).
- •1.2.2. Санітарно-гігієнічніта екологічні норми
- •1.3. Основні стандарти якості й критеріїїхньоговиконання
- •1.3.1. Характеристики нормативної бази природокористування України
- •1.3.2. Основні вимоги до нормативів
- •1.3.3. Підходи до визначення гдк
- •1.4. Основні показники нормування
- •1.4.1. Показники нормування атмосфери
- •1.4.2. Санітарно-гігієнічні показники водоймів
- •1.4.3. СНіП та норми навантажень на ландшафти
- •2. Основні положеняя токсикометрії
- •2.1. Характеристика етапів токсикометрії
- •2.1.1. Особливості переносу даних з тварин на людину
- •2.1.2. Теоретичні основи визначення порігових навантажень забруднюючих речовин
- •2.1.3. Психофізичний закон Вебера – Фехнера та його обмеження
- •2.2. Токсичнийефект дії різноманітних концентраційксенобіотиків
- •2.2.1. Опір організму людини ксенобіотикам.
- •Гостра форма- викликаєтьсявеликоюкількістю отруйних речовин, щонадійшли, при високих концентраціях. Характеризується короткочасністю впливу.
- •2.2.2. Залежність: «доза - ефект».
- •3. Нормування антропогенного забруднення повітряного середовища.
- •3.1. Розподіл домішок у приземному шарі атмосфери.
- •3.1.1. Атмосферні процеси, що сприяють розсіюванню домішок.
- •3.1.2. Вплив метеорологічних умов на тип димового факелу
- •3.1.3. Вплив атмосферних явищ на рівень забруднення атмосфери
- •3.1.4. Утворення смогів
- •3.2. Класифікація джерел забруднення.
- •3.3. Класифікація забруднюючих речовин.
- •3.4. Основні санітарно-гігієнічні правила і норми.
- •3.5. Забезпечення якості повітря.
- •3.5.1. Індекс забруднення атмосфери і коефіцієнт небезпеки підприємства кнп.
- •3.5.2. Визначення кнп- коефіцієнта небезпеки підприємства в залежності від данихпровикиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •3.5.3. Визначення санітарно-захисної зони
- •3.5.3. Інвентаризація викидів в атмосферу.
- •3.6. Визначення концентрацій шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств.
- •3.6.1. Загальні положення і нормативні акти.
- •3.6.2. Визначення гдв для нагрітих і холодних газоповітряних сумішей.
- •3.6.3. Методи визначення максимальної концентрації.
- •3.6.4. Вимоги до охорони атмосферного повітря при розміщенні і проектуванні нових підприємств.
- •4. Нормування забруднень поверхневих і підземних вод.
- •4.1. Загальні аспекти проблеми забруднення води.
- •4.1.1. Екологічні наслідки забруднення води.
- •4.1.2. Механізм забруднення природних вод.
- •4.1.3. Роль мікроорганізмів у процесах розкладання
- •4.1.4. Механізм забруднення стоячих водоймів.
- •4.2. Принципи нормування забруднюючих речовин у воді водотоку і непроточних водоймах
- •4.3. Типізація водоймів і видиводокористування.
- •4.4. Загальнівимоги до якості іскладуводи у відповідності з категоріями водоймів.
- •4.5. Гдк і ознаки шкідливості, що лімітують
- •4.6. Нормування стічних вод
- •4.6.1. Загальна характеристика стічних вод
- •4.6.2. Характеристика промислових стічних вод
- •4.6.3. Характеристика водоспоживання
- •4.7. Розрахунок розведення в ріках, озерах, водоймищах
- •4.3.4. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод.
- •4.3.4.1. Необхідний ступінь очищення по зважених речовинах.
- •4.3.4.2. Розрахунок необхідного очищення стічних вод по розчиненому у воді водойми кисню.
- •4.3.4.3. Розрахунок температури стічних вод, що допускається.
- •4.3.4.4. Розрахунок необхідного очищення стічних вод, з огляду на зміну рН.
- •4.3.4.5. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод по з'єднаннях шкідливих речовин.
- •4.3.5. Визначення ступеня екологічної безпеки водяних об'єктів.
- •4.3.6. Встановлення зон санітарної охорони.
- •4.3.7. Розрахунок гдс у водоймах.
- •5. Нормування забруднень грунту.
- •5.1. Шляхи влучення забруднень у ґрунт. Класифікація ґрунтових забруднень.
- •5.2. Розрахунок ступеня забруднення ґрунту.
- •5.3. Основні порушення та захворювання.
3.1.2. Вплив метеорологічних умов на тип димового факелу
Типізація метеорологічних умов використовується для визначення форми димового смолоскипа. Необхідно враховувати 2 типи метеорологічних умов розсіювання домішок:
якщо температура повітряного середовища знижується з висотою, то нагріті потоки димового факелу піднімаються нагору, а замість них знижуються холодні, це конвективні умови розсіювання;
якщо температурний градієнт негативний, тобто температура збільшується з висотою, тоді потік, що вертикально піднімається, факельного викиду холодніше оточуючого повітря і його рух нагору зупиняється. Це інверсійні умови розсіювання.
Якщо температура підвищується безпосередньо на землі, то такий тип називають приземною інверсією.
Якщо температура підвищується на деякій відстані від землі, то це називають піднятою інверсією.
У випадку інверсії величезне значення має характеристика швидкості вітру. Якщо шар інверсії розташований над джерелом, то він перешкоджає підйому димових газів, сприяючи їхньому накопиченню в приземному шарі.
Якщо шар інверсії розташовується під джерелом, то імовірність збільшення концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі менше.
Причина виникнення інверсійних шарів, в основному, - охолодження земної поверхні й адвекція теплого повітря.
Розсіювання в атмосфері речовин, що викидаються з димарів і вентиляційних систем, підкоряється законам турбулентної дифузії.
На процес розсіювання впливають:
стан атмосфери;
фізичні і хімічні властивості речовин, що викидаються;
висота і діаметр джерел викидів;
розташування джерела і рельєф місцевості.
Забруднення атмосфери бувають: глобальні, регіональні і локальні. Масштаби забруднення пов'язані з потужністю викидів і характером циркуляції повітряних потоків. Якщо ці два фактори збігаються по напрямку, то забруднення глобальне (і за часом). Якщо не збігаються, то - локальне забруднення.
Регіональне забруднення це забруднення території на сотні кілометрів. Локальне забруднення визначається мінливістю швидкості і напрямку вітру.
Зона а– зона перекидання факелу.
Зона b– зона закуріння.
Зона с– зона поступове зниження рівня забруднення.
Зона d– зона забруднення неорганізованими викидами.
Зона закуріння - сама небезпечна, не повинна влучати на селітебні території, її розміри залежать від метєоумов і знаходяться в межах 10-50 висот труби.
А усередині зони перекидання факелу високі концентрації домішок досягаються за рахунок неорганізованих викидів.
Розрізняють 5 форм димових смолоскипів у залежності від розподілу температур і тиску з висотою.
Рис. 3.3. Види факелів (- - - - - ΔP, ------ - ΔT)
1 – хвилеподібний рвучкий, факел при сильній конвекції (сильне перемішування);
2 – факел конусоподібний, при слабкій конвекції і сильній ізотермії;
3 – вузький, або лінійний факел, коли джерело розташоване в інверсійному шарі;
4 – факел піднятий, зрізаний знизу, джерело розташоване на рівні верхньої границі інверсії;
5 – зрізаний зверху (усе залишається в приземному шарі), закурення під-інверсійне, відповідає максимальній загазованості приземного шару – фумігації.