- •З м і с т
- •1. Введення в предмет. Понятя міри припустимого антропогеннго впливу на навколишнє середовище
- •Сутність нормування антропогенного впливу
- •Загальні уявлення припустимого навантаження
- •1.1.2. Визначення припустимихнавантажень на природні системи різних категорій
- •1.2. Санітарно-гігієнічнета екологічне нормування
- •1.2.1. Історія виникнення природоохоронних регламентів
- •В минулому, в колишньому Радянському Союзі, перші регламенти були офіційно задокументовані в 1922р., вони торкалися якості середовища робочої зони (по Al2o3, hCl, co, so2, nox).
- •1.2.2. Санітарно-гігієнічніта екологічні норми
- •1.3. Основні стандарти якості й критеріїїхньоговиконання
- •1.3.1. Характеристики нормативної бази природокористування України
- •1.3.2. Основні вимоги до нормативів
- •1.3.3. Підходи до визначення гдк
- •1.4. Основні показники нормування
- •1.4.1. Показники нормування атмосфери
- •1.4.2. Санітарно-гігієнічні показники водоймів
- •1.4.3. СНіП та норми навантажень на ландшафти
- •2. Основні положеняя токсикометрії
- •2.1. Характеристика етапів токсикометрії
- •2.1.1. Особливості переносу даних з тварин на людину
- •2.1.2. Теоретичні основи визначення порігових навантажень забруднюючих речовин
- •2.1.3. Психофізичний закон Вебера – Фехнера та його обмеження
- •2.2. Токсичнийефект дії різноманітних концентраційксенобіотиків
- •2.2.1. Опір організму людини ксенобіотикам.
- •Гостра форма- викликаєтьсявеликоюкількістю отруйних речовин, щонадійшли, при високих концентраціях. Характеризується короткочасністю впливу.
- •2.2.2. Залежність: «доза - ефект».
- •3. Нормування антропогенного забруднення повітряного середовища.
- •3.1. Розподіл домішок у приземному шарі атмосфери.
- •3.1.1. Атмосферні процеси, що сприяють розсіюванню домішок.
- •3.1.2. Вплив метеорологічних умов на тип димового факелу
- •3.1.3. Вплив атмосферних явищ на рівень забруднення атмосфери
- •3.1.4. Утворення смогів
- •3.2. Класифікація джерел забруднення.
- •3.3. Класифікація забруднюючих речовин.
- •3.4. Основні санітарно-гігієнічні правила і норми.
- •3.5. Забезпечення якості повітря.
- •3.5.1. Індекс забруднення атмосфери і коефіцієнт небезпеки підприємства кнп.
- •3.5.2. Визначення кнп- коефіцієнта небезпеки підприємства в залежності від данихпровикиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •3.5.3. Визначення санітарно-захисної зони
- •3.5.3. Інвентаризація викидів в атмосферу.
- •3.6. Визначення концентрацій шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств.
- •3.6.1. Загальні положення і нормативні акти.
- •3.6.2. Визначення гдв для нагрітих і холодних газоповітряних сумішей.
- •3.6.3. Методи визначення максимальної концентрації.
- •3.6.4. Вимоги до охорони атмосферного повітря при розміщенні і проектуванні нових підприємств.
- •4. Нормування забруднень поверхневих і підземних вод.
- •4.1. Загальні аспекти проблеми забруднення води.
- •4.1.1. Екологічні наслідки забруднення води.
- •4.1.2. Механізм забруднення природних вод.
- •4.1.3. Роль мікроорганізмів у процесах розкладання
- •4.1.4. Механізм забруднення стоячих водоймів.
- •4.2. Принципи нормування забруднюючих речовин у воді водотоку і непроточних водоймах
- •4.3. Типізація водоймів і видиводокористування.
- •4.4. Загальнівимоги до якості іскладуводи у відповідності з категоріями водоймів.
- •4.5. Гдк і ознаки шкідливості, що лімітують
- •4.6. Нормування стічних вод
- •4.6.1. Загальна характеристика стічних вод
- •4.6.2. Характеристика промислових стічних вод
- •4.6.3. Характеристика водоспоживання
- •4.7. Розрахунок розведення в ріках, озерах, водоймищах
- •4.3.4. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод.
- •4.3.4.1. Необхідний ступінь очищення по зважених речовинах.
- •4.3.4.2. Розрахунок необхідного очищення стічних вод по розчиненому у воді водойми кисню.
- •4.3.4.3. Розрахунок температури стічних вод, що допускається.
- •4.3.4.4. Розрахунок необхідного очищення стічних вод, з огляду на зміну рН.
- •4.3.4.5. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод по з'єднаннях шкідливих речовин.
- •4.3.5. Визначення ступеня екологічної безпеки водяних об'єктів.
- •4.3.6. Встановлення зон санітарної охорони.
- •4.3.7. Розрахунок гдс у водоймах.
- •5. Нормування забруднень грунту.
- •5.1. Шляхи влучення забруднень у ґрунт. Класифікація ґрунтових забруднень.
- •5.2. Розрахунок ступеня забруднення ґрунту.
- •5.3. Основні порушення та захворювання.
4.3. Типізація водоймів і видиводокористування.
Для речовин, забруднюючих воду, як і для атмосферного повітря, установлено роздільне нормування якості води. Але принцип розділення нормативів інший, та пов’язан з преоретованим значенням об’єкту, або з категорією водокористування.
Водоспоживання - використання водяних об'єктів для задоволення потреб населення і господарських об'єктів.
Таблиця 4.1.
Класифікація категорій водокористування.
Категорії водокористування |
Використання для потреб рибного господарства
|
Для інших рибогосподарських цілей. |
Для зберігання і репродуктування ціних видів риби із високою чутливістю до змісту кисню. | ||
Місця нересту, масового нагулу, зимувальних ям, для охорони зон господарств з репродуктуванням водомешкуючих організмів. | ||
Використання для потреб населення
|
Культурно-побутове (купання, спорт, відпочинок). | |
Господарсько-питне і для підприємств харчової промисловості. |
Основний нормативний документ для водокористування це ДОСТ 17.1.1.03-86. Згідно з ним водокористування класифікується по таких ознаках:
по цілям водокористування:
господарсько-побутові,
промислові,
сільськогосподарські,
для потреб енергетики,
для рибного господарства,
для лікувальних курортів;
по об'єктах використання:
поверхневі,
підземні,
внутрішні,
територіальні морські води;
по засобах водокористування:
із вилученням води,
з поверненням,
без повернення,
комбінативне;
по технічних умовах:
із застосуванням технічних споруджень,
без використування технічних споруд;
по характеру систем водокористування:
прямоточне,
послідовне,
оборотне,
постачальне;
по цілям водокористування, як джерела:
джерела централізованого або господарсько-питного водокористування, а також підприємств харчової промисловості,
водні об’єкти для культурно-побутових використовувань та ті, що знаходяться в межі селітебних зон,
для рибогосподарських потреб: рідкісні види риб, промислове розведення.
У цьому ж ДОСТі зазначені і норми водокористування.
Норма водокористування – обсяг води, необхідний на усі виробничі процеси. Визначається розрахунковим шляхом. Розраховується укрупнена норма водокористування, у котрому входять усі витрати води на господарсько-побутові і виробничі нестатки, і тоді загальний обсяг споживаної води:
, (4.1)
де g – нормативи водокористування на різні потреби,
р – число споживачів у господарстві і виробництві.
Установлено середні норми споживання на кожну галузь промисловості, на одиницю продукції.
4.4. Загальнівимоги до якості іскладуводи у відповідності з категоріями водоймів.
Вимоги до якості і складу води визначені у відповідності з законодавством України про охорону навколишнього середовища. Регламентується правилами охорони поверхневих вод, про забруднення стічних вод, й правилами санітарної охорони прибережних районів моря.
У відповідності з цими правилами установлюють нормативи якості води для водоймів 2-х категорій водокористування.
Таблиця 4.2.
Вимоги до якості води для господарсько-побутового використання..
Показники складу і якості води |
Норматив | |||
Для господарсько–питного |
Для культурно–побутового | |||
Вміст кисню |
Не менш 4 мг/л в будь-яку пору року, у пробі відбору до 12 годин дня: | |||
Зважені частки |
Не більш 0,25 25 мг/дм3. |
Не більш 0,75 мг/дм3. | ||
Для вод, містящих мінеральні речовини, не повинен перевищувати значення більш ніж на 5%. Стічні води, які містять зважені речовини зі швидкостями осадження 0,4 мкм/с, для проточних вод, та більш, ніж 0,2 мкм/с для стоячих – заборонені до стоку. | ||||
Плаваючі домішки |
Не повинні знаходитися у таких кількостях, при яких на поверхні з’являються плівки, плями мінеральних або органічних речовин. | |||
Пахощі |
Вода не повинна мати нехарактерних пахощів з інтенсивністю в 2 бали. | |||
Смак |
Аналогічно пахощам. | |||
Колір |
Не виявляється в стовпчику 20 см |
Не виявляється в стовпчику 10 см | ||
Температура |
Не повинна зростати влітку більш ніж на: | |||
30С |
50С | |||
чим середньомісячна температура самого горячого місяця за 10 років: | ||||
РН |
6,5 |
8,5 | ||
Мінеральний склад |
Нормирується кількість речовин неорганічних по сухому залишку, взагалі це менш 1000мг/л, там же хлориди - не більш 350 мг/л, сульфати - 500 мг/л. |
Нормирується по показниках смаку. | ||
БПК |
Повна потреба в кисні для біохімічних окислювань домішок при 200С, не повинна перевищувати: | |||
3,0 мг О2/л |
6,0 мг О2/л | |||
Збудники захворювань |
Цілком відсутні. Колі-індекс міститься не більш 1000 при наявності залишку хлору 1,5 мг/л. | |||
Отруйні речовини |
Не повинні знаходитися у кількості, що може нанести шкідливий вплив на організм людини. | |||
Лактопозитивна проба (ЛКП) |
Не більш 10000 шт у 1 л |
Не більш 50000 шт у 1 л |
Таблиця 4.3.
Вимоги до якості воді для водоймів рибогосподарського значення.
Інгридиєнти |
Для розведення і зберігання цінних видів риб. |
Рибна промисловість та інші потреби. |
Розчинений кисень |
Нормується зимою : | |
|
6 мг/л |
4 мг/л |
|
та влітку: | |
|
6 мг/л |
6 мг/л |
БПК повне |
При 200С не більш 3 мг/л., якщо є стічні води, і зимою рівень кисню зменшується до мінімума (6,4 мг/л), то можна допускати викид тільки таких стічних вод, які не змінюють БПК повне, тобто не містять органіку. | |
Отруйні речовини |
Повинні міститься у концентраціях, що не причиняють шкоди не тільки рибам, але і їх корму. Тобто не ГДК, а екологічні нормативи враховують накопичення по трофічних ланцюгах. | |
Температура |
Не повинна зменшуватися більш, ніж на 30С влітку і на 50С взимку. |