- •З м і с т
- •1. Введення в предмет. Понятя міри припустимого антропогеннго впливу на навколишнє середовище
- •Сутність нормування антропогенного впливу
- •Загальні уявлення припустимого навантаження
- •1.1.2. Визначення припустимихнавантажень на природні системи різних категорій
- •1.2. Санітарно-гігієнічнета екологічне нормування
- •1.2.1. Історія виникнення природоохоронних регламентів
- •В минулому, в колишньому Радянському Союзі, перші регламенти були офіційно задокументовані в 1922р., вони торкалися якості середовища робочої зони (по Al2o3, hCl, co, so2, nox).
- •1.2.2. Санітарно-гігієнічніта екологічні норми
- •1.3. Основні стандарти якості й критеріїїхньоговиконання
- •1.3.1. Характеристики нормативної бази природокористування України
- •1.3.2. Основні вимоги до нормативів
- •1.3.3. Підходи до визначення гдк
- •1.4. Основні показники нормування
- •1.4.1. Показники нормування атмосфери
- •1.4.2. Санітарно-гігієнічні показники водоймів
- •1.4.3. СНіП та норми навантажень на ландшафти
- •2. Основні положеняя токсикометрії
- •2.1. Характеристика етапів токсикометрії
- •2.1.1. Особливості переносу даних з тварин на людину
- •2.1.2. Теоретичні основи визначення порігових навантажень забруднюючих речовин
- •2.1.3. Психофізичний закон Вебера – Фехнера та його обмеження
- •2.2. Токсичнийефект дії різноманітних концентраційксенобіотиків
- •2.2.1. Опір організму людини ксенобіотикам.
- •Гостра форма- викликаєтьсявеликоюкількістю отруйних речовин, щонадійшли, при високих концентраціях. Характеризується короткочасністю впливу.
- •2.2.2. Залежність: «доза - ефект».
- •3. Нормування антропогенного забруднення повітряного середовища.
- •3.1. Розподіл домішок у приземному шарі атмосфери.
- •3.1.1. Атмосферні процеси, що сприяють розсіюванню домішок.
- •3.1.2. Вплив метеорологічних умов на тип димового факелу
- •3.1.3. Вплив атмосферних явищ на рівень забруднення атмосфери
- •3.1.4. Утворення смогів
- •3.2. Класифікація джерел забруднення.
- •3.3. Класифікація забруднюючих речовин.
- •3.4. Основні санітарно-гігієнічні правила і норми.
- •3.5. Забезпечення якості повітря.
- •3.5.1. Індекс забруднення атмосфери і коефіцієнт небезпеки підприємства кнп.
- •3.5.2. Визначення кнп- коефіцієнта небезпеки підприємства в залежності від данихпровикиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •3.5.3. Визначення санітарно-захисної зони
- •3.5.3. Інвентаризація викидів в атмосферу.
- •3.6. Визначення концентрацій шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств.
- •3.6.1. Загальні положення і нормативні акти.
- •3.6.2. Визначення гдв для нагрітих і холодних газоповітряних сумішей.
- •3.6.3. Методи визначення максимальної концентрації.
- •3.6.4. Вимоги до охорони атмосферного повітря при розміщенні і проектуванні нових підприємств.
- •4. Нормування забруднень поверхневих і підземних вод.
- •4.1. Загальні аспекти проблеми забруднення води.
- •4.1.1. Екологічні наслідки забруднення води.
- •4.1.2. Механізм забруднення природних вод.
- •4.1.3. Роль мікроорганізмів у процесах розкладання
- •4.1.4. Механізм забруднення стоячих водоймів.
- •4.2. Принципи нормування забруднюючих речовин у воді водотоку і непроточних водоймах
- •4.3. Типізація водоймів і видиводокористування.
- •4.4. Загальнівимоги до якості іскладуводи у відповідності з категоріями водоймів.
- •4.5. Гдк і ознаки шкідливості, що лімітують
- •4.6. Нормування стічних вод
- •4.6.1. Загальна характеристика стічних вод
- •4.6.2. Характеристика промислових стічних вод
- •4.6.3. Характеристика водоспоживання
- •4.7. Розрахунок розведення в ріках, озерах, водоймищах
- •4.3.4. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод.
- •4.3.4.1. Необхідний ступінь очищення по зважених речовинах.
- •4.3.4.2. Розрахунок необхідного очищення стічних вод по розчиненому у воді водойми кисню.
- •4.3.4.3. Розрахунок температури стічних вод, що допускається.
- •4.3.4.4. Розрахунок необхідного очищення стічних вод, з огляду на зміну рН.
- •4.3.4.5. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод по з'єднаннях шкідливих речовин.
- •4.3.5. Визначення ступеня екологічної безпеки водяних об'єктів.
- •4.3.6. Встановлення зон санітарної охорони.
- •4.3.7. Розрахунок гдс у водоймах.
- •5. Нормування забруднень грунту.
- •5.1. Шляхи влучення забруднень у ґрунт. Класифікація ґрунтових забруднень.
- •5.2. Розрахунок ступеня забруднення ґрунту.
- •5.3. Основні порушення та захворювання.
1.1.2. Визначення припустимихнавантажень на природні системи різних категорій
Існують різноманітні підходи до природних систем. З точки зору цілей та методів нормування найбільш доцільною є класифікація природньо-територіальних комплексів згідно з Ізраелєм 1:
Унікальні або заповідні.
Природні або широко поширені.
Сильно перетворені або штучні.
Відповідно до цієї класифікації для кожної категорії природньо-територіальних комплексів визначають припустимі навантаження:
для першої категорії навантаження встановлюються таким чином, щоб виключити випадання будь-якого виду з біоценозу;
для систем другої категорії повинні дотримуватися основні вимоги зберігання екосистем і високої якості навколишнього природнього середовища, але припускаються невеличкі зміни видового складу біоценозу;
для природньо-територіальних комплексів третьої категорії припускаються будь-які зміни відповідно до поставленої людиною мети.
1.2. Санітарно-гігієнічнета екологічне нормування
1.2.1. Історія виникнення природоохоронних регламентів
Історія природоохоронних регламентів нараховує тисячоріччя. У перших цивілізаціях, що розвивалися в хибі чистої води, водяні об'єкти захищалися від забруднень, і якість господарської води нормувалася.
У наступному розвитку людства таким осередком масового впливу на біосферу став сірчаний газ, що утворюється в процесі згорання кам'яного вугілля. У 1661 році в Англії опублікована робота Д.Мінца, в якій розглядався вплив сірчаного газу на рослини. Була запропонована норма на спалювання вугілля. Таким чином, ще в XVII столітті в Англії з'явилися перші обмеження на спалювання вугілля і підвищені податки на металургійні мануфактури, що викидають окисли азоту та сірку в атмосферу. Так само природоохоронні дії стосувалися лісових масивів. У 1711 році природні ресурси оголошені об'єктом охорони королівських ресурсів. За несанкціоноване вирубування лісу могли оштрафувати.
Подальший розвиток природоохоронних регламентів обумовила науково-технічна революція, що викликала різноманітні та масові впливи на навколишнє природне середовище. З'явилися різноманітні державні та недержавні служби контролю якості навколишнього середовища, що встановлювали множину гранично припустимих концентрацій (ГДК) та інших норм.
На початку 80-х років XX сторіччя багато держав мали державні органи контролю стану навколишнього середовища. Під їхньою пильною увагою знаходилися рідкісні, що зникають, види. До 1985 року тільки США і Канада мали заповідні ще не змінені природньо-територіальні комплекси. Тому ці країни приділяли особу увагу до консервації унікальних ландшафтів. У 1987 році при ООН організована Міжнародна Організація Охорони Природи. Ця служба займалася захистом загальносвітових природних ресурсів, зокрема, світового океану, Арктики й Антарктики.
В минулому, в колишньому Радянському Союзі, перші регламенти були офіційно задокументовані в 1922р., вони торкалися якості середовища робочої зони (по Al2o3, hCl, co, so2, nox).
Розробка критеріїв і стандартів почалася з робіт Хирта (1896 г), він установив гранично-допустимі концентрації (ГДК) (для НСl - 1%, тобто - 1600 мг/м3 ). В цей час ГДК для НСl - 0,5 мг/м3. Перші ГДК були встановлені в 1922 році спеціальною постановою наркомату праці для утримання в робочій зоні SO2, Al2O3, НС1. Перед початком війни в СРСР було встановлено 79 ГДК. В даний час в Україні установлено біля 2000 ГДК для робочої зони, 250 для атмосфери населених місць, для водоймів більш 1000, для ґрунту більш 30.