4.1.4. Механізм забруднення стоячих водоймів.

Улучення як органічних, так і хімічних речовин однаково небезпечні, тому що в стоячих водоймах живильні речовини в обмежених кількостях вже лімітують ріст рослин і фітопланктону. Нітрати, фосфати, органічні речовини стимулюють ріст водоростей і вищих рослин. Отже, за ростом рослин починається ріст зоопланктону, що використовує кисень для подиху, гостро зростає конкуренція всіх організмів за кисень.

З ростом зоопланктону у воді і фітопланктону збільшується кількість мертвих організмів, для розкладання яких потрібний кисень. І загальна потреба в кисні різко зростає, її не можуть задовольнити запаси кисню за рахунок фотосинтезу.

Вода стоячих водоймів не активно перемішується і гладка поверхня воді зменшує здатність розчиняти кисень, і якщо мертві залишки не будуть швидко перероблені, вода може залишитися без кисню упритулдо вимирання аеробних організмів. До того ж, їхня масова загибель супроводжується масовим збільшенням числа анаеробних мікроорганізмів, що розкладають біомасу шляхом шумування. Перехід з аеробного стану в анаеробне –опрокид. Продукти розкладання органіки: метан, сірководень, аміак, водень,- так змінюють стан води, що повернення до аеробного складу самовільно не можливо.Це процеси ефтрофікації водоймів.

4.2. Принципи нормування забруднюючих речовин у воді водотоку і непроточних водоймах

Склад і властивості води у водяних об'єктах повинні відповідати нормативам у створі або поперечному перерізі, закладеному на водотоках на 1 км вище найближчого за течією пункту водокористування (господарського, питні, місця курортів, організованих відпочинків).

Рис. 4.2. Схема нормування води у проточному водоймі.

На непротічних водоймах вода повинна відповідати нормативам у радіусі 1км від пункту водокористування.

Рис. 3. Схема нормування у стоячому водоймі.

Нормування речовин у стічній воді здійснюється відповідно до принципів:

• нормативи якості води поширюються не на весь водяний об'єкт, а тільки на пункти водокористування (населені і промислові);

• з гігієнічних позицій оцінюється рівень забруднення води, призначеної для господарсько-питного і культурно-побутового користування;

• вода, використовувана не тільки для побуту населення, але і для господарсько-побутових і рекреаційних цілей;

• при нормуванні враховується безпосередній вплив забруднювачей на організм (це санітарно - токсологічний показник шкідливості СТПШ), враховують їхній вплив на органолептичні властивості води – органолептичні показники шкідливості і на процеси самоочищення води водоймів, також враховуються загально-санітарні й органолептичні показники шкідливості;

Для водяних об'єктів, використовуваних населенням (поверхневі і підземні води) установлюють єдині гігієнічні нормативи (ГДК, ОДР, ГДН), як для питної води ,так і для систем гарячого водопостачання.

Основною нормативною вимогою до якості води у водяному об'єкті є дотримання встановлених ГДК, чи групи екостандартів, що оцінюють стан водяної екосистеми і якість води з погляду чи небезпеки, чи безпеки для здоров'я людей.