4.7. Розрахунок розведення в ріках, озерах, водоймищах

Для оцінки роботи очисних споруджень основними показниками є БПК, ХПК, перманганатна окислюванність, зміст біогенних реагентів, рН, температура. ХПК завжди більше БПК.

Самі забруднення мінерального, органічного, бактеріального походжень можуть знаходитися в розчиненому, нерозчиненому і колоїдному станах.

Якщо співвідношення: , то ці стічні води йдуть на біоочистку.

Якщо відношення , тоді стічні води – фізико-хімічну обробку.

Для напрямку стічних вод на біоочистку по Сніп 2.04.03-85 зміст азоту і фосфору повинний задовольняти співвідношенню:

БПК/С(N)/C(P) = 100/5/1, (4.3)

Токсичні речовини: ртуть, свинець, кадмій, ціаніди, ПАВ і інші чи не містяться дуже мало.

Кисневий режим у водоймі, у результаті скидання очищених стічних вод, визначається по основному регламенті, правилам охорони поверхні водойм від забруднення стічними водами. Кількості забруднень, що знаходяться в побутових стічних водах, визначаються СНiПом по окремих інгредієнтах.

Знаючи норми водовідведення g (л/доб.) і кількість забруднювача на одну людину за добу а, можна обчислити зміст їх в одиниця об'єму стічних вод, тобто С (мг/л) :

. (4.4)

У сучасних умовах міська каналізаційна мережа збирає побутові, виробничі і зливові стічні води. Тому концентрація забруднювачей у міських стічних водах:

У сучасних умовах міська каналізаційна мережа збирає побутові, виробничі і зливові стічні води, тому концентрація забруднювачей у міських стічних водах:

, (4.5)

де Р_поб і Q_поб – концентрація забруднення й обсяг, відповідно, витрачуваних побутовими стічними водами (г/м³).

Для розрахунку розведення в середніх і великих ріках найбільший розповсюдження одержав метод Фролова-Родзилера:

, (4.6)

, (4.7)

де Q – витрата води при 95% забезпеченості в створі ріки в місця випуску стічних вод (м³/с);

q – витрата стічних вод (м³/с);

L - довжина русла, від місця випуску стічних вод, до розрахункового створу (м);

ξ – коефіцієнт, що враховує місце розташування випуску стічних вод: для берегового – 1, для руслового – 1,5.

φ – коефіцієнт звивистості русла, визначається відношенням довжини русла, від місця випуску до розрахункового створу по фарватеру, до відстані між цими перетинами, по прямій;

Е – коефіцієнт турбулентної дифузії;

(4.8)

- його кінцева формула,

де v_ср – середня швидкість бігу води в ріці, на ділянці між місцем випуску стічних вод і місцем розрахункового створу, виміряється в м/с;

Н_ср – середня глибина ріки на тій же ділянці.

Для визначення кратності розведення:

(4.9)

- у розрахункових створах.

Згідно, правилам охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами: розрахунковий створ – створ, розташований на проточних водоймах на відстані в 1км вище за течією від найближчого пункту водокористування. А в непротічних водоймах і водоймищах - на відстані 1км від пункту водокористування.

Для розрахунку розведення стічних вод в озерах і водоймищах користаються методами Руффеля і Латнева. Для розрахунку розведення стічних вод у морі використовують методи Руффеля, причому розрахунок розведення розглядають у двох випадках:

1. випуск у мілководну частину чи у верхню третину глибини водоймища;

2. випуск у нижню третину глибини водоймища.

Випускати стічні води в середню третину глибини не рекомендується, тому що в цій частині швидкість переміщення води ? 0, унаслідок чого у водоймі створюється стійка, що повільно розсмоктується, лінза стічної рідини. Розведення стічних вод у озерах або водоймищах обумовлено вітровими плинами, при випуску стічних вод у верхню частину глибини або мілководну. Вони попадають під вплив прямого поверхневого плину, що має однаковий з вітром напрямок. При випуску стічних вод у нижню третину глибини вони будуть під впливом донного компенсаційного плину, що має напрямок зворотне напрямку вітру.