79. Правовий режим архіпелажних вод.

Архіпелажние води - це води держави-архіпелагу, розташовані в межах прямих архіпелажних вихідних ліній, що з'єднують найбільш видатні в море точки найбільш віддалених островів і обсихаюче рифів архіпелагу. Довжина таких ліній не повинна, як правило, перевищувати 100 миль , А співвідношення між площею водної поверхні і суші, включаючи атоли, може становити від 1: 1 до 9: 1. Конвенція ООН 1982 року передбачає, що держави-архіпелаги можуть використовувати до 3% від загального числа вихідних ліній, що замикають архіпелаг, до максимальної довжини в 125 морських миль.

Держава-архіпелаг - це держава, яка складається повністю з одного або більше архіпелагів і може включати інші острови. Під архіпелагом розуміється група островів, включаючи частини островів, що з'єднують їхні води й інші природні утворення, які настільки тісно взаємопов'язані, що такі острови, води та інші природні утворення складають єдине географічне, економічне і політичне ціле або історично вважаються таким. До держав-архіпелагу відносяться, наприклад, Філіппіни, Індонезія, Сейшельські Острови, Багамські Острови, Мальдіви, Кабо-Верде, Фіджі та ін

Правовий режим архіпелажних під визначається тим, що на них поширюється суверенітет держави-архіпелагу. Суверенітет також поширюється на повітряний простір над архіпелажние водами і на їхнє дно і надра. Суверенітет держави-архіпелагу над архіпелажнимі водами здійснюється з дотриманням норм міжнародного права, зафіксованих у Конвенції ООН 1982 року.

Правовий режим архіпелажних вод характеризується тим, що для іноземних суден встановлюється, як загальне правило, право мирного проходу. Однак з метою забезпечення інтересів міжнародного судноплавства Конвенція 1982 року передбачає право архіпелажного проходу. Під архіпелажних проходом розуміється здійснення права нормального судноплавства з метою безперервного, швидкого і безперешкодного транзиту з однієї частини відкритого моря або виключної економічної зони в іншу частину відкритого моря або виключної економічної зони.

Держави-архіпелаги вправі встановлювати морські коридори шириною 50 морських миль через архіпелажние води і прилегле територіальне море. Держава-архіпелаг не може в односторонньому порядку встановлювати морські коридори або наказувати схеми поділу руху. Відповідно до Конвенції ООН 1982 року держава-архіпелаг має направити свої пропозиції про морські коридорах Міжнародної морської організації. Тільки після затвердження цієї Організацією зазначених пропозицій держава-архіпелаг може встановлювати морські коридори і наказувати схеми поділу руху.

80. Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод

Територіальне море - це пояс морських вод шириною до 12 морських миль, що розташований між берегом (чи безпосередньо за внутрішніми морськими водами або архіпелажними водами держави) та відкритим морем або водами спеціальних зон.

Власне територіальне море мають острови, прибережні установки та штучні острови територіальних вод не мають. Внутрішня межа те­риторіального моря називається вихідною лінією і від неї відміряється його ширина. Територіальне море, як й внутрішні морські води, є час­тиною території прибережної держави. Зовнішня межа територіального моря є державним кордоном.

Нормальною вихідною лінією є лінія найбільшого відливу впро­довж берега. При сильній звивистості та зрізаності берегу, наявності ланцюга островів,прибережна держава може використовувати систему прямих вихідних ліній, які з'єднують відповідні точки найбільш ви­ступаючої у море лінії найбільшого відливу, морських островів, збіль­шуючи тим самим внутрішні морські води, що знаходяться у сторону

берегу від цих ліній.

Допустима ширина територіального моря становить 12 морських миль, що відраховуються від вихідної пінії. Лінія, кожна точка якої знаходиться від вихідної лінії на відстані,що дорівнює ширині терито­ріального моря, утворює зовнішню межу територіального моря.

В межах територіального моря прибережній державі належить територіальне верховенство над ним, його дном та надрами. Єдиним обмеженням її верховенства є право мирного проходу, що належить суднам іноземних держав. На підставі цього права торгівельні судна можуть проходити через територіальне море іноземної держави без спеціального дозволу лише за умови дотримання права прибережної держави. Прохід військових кораблів також є допустимим, якщо це не загрожує спокою, доброму порядку чи безпеці прибережної держави. Підводні човни пропливають територіальне море у надводному стані та з піднятим прапором своєї держави.

Під проходом розуміється перепливання через територіальне море з метою перетнути це море без заходу у внутрішні морські води,пройти у внутрішні морські води або вийти з цих вод у відкрите море. Прохід повинен бути безперервним та швидким. Однак, прохід може включати зупинку та стоянку на якорі, коли це повязано зі звичайним плаванням або є необхідним внаслідок непереборної сили або лиха.

Мирність проходу означає, що судно або корабель у межах територіального моря уникають таких дій, як використання будь-якої зброї, збирання інформації на шкоду безпеці прибережної держави, порушення її митних, міграційних або санітарних правил або здійсненні рибальства.

Торгівельні судна (недержавні та державні), що знаходяться у територіальному морі, підлягають кримінальній і цивільній юрисдикції прибережної держави.

Кримінальна юрисдикція прибережної держави може здійснювати­ся на борту іноземного судна, що проходить через територіальне море, лише в наступних випадках: якщо наслідки злочину поширюються на прибережну державу; якщо злочин порушує спокій в країні або добрий порядок в територіальному морі; якщо капітан судна, дипломатичний агент або консульська посадова особа держави прапора звернеться до місцевої влади з проханням про надання допомоги; або це необхідно для припинення незаконної торгівлі наркотичними засобами чи пси­хотропними речовинами.

Прибережна держава не повинна зупиняти прохід через територі­альне море іноземного судна з метою здійснення цивільної юрисдикції щодо особи, яка перебуває на його борту.

З-під юрисдикції прибережної держави виключаються військові кораблі та неторговельні (наприклад, дослідницькі) судна іноземної держави,які розглядаються як органи держави і тому користуються по­вним імунітетом. Проте у разі порушення законів прибережної держави їм може бути пред'явлена вимога докинути територіальне море.

81. Поняття та правовий режим прилеглої зони

Прилегла зона - це пояс морських вод, що примикає до територіального моря, в межах якого прибережна держава здійснює контроль з метою недопущення порушень певних правил (митних, фіскальних, імміграційних, санітарних).

Прилегла зона не входить до державної території і за своєю правовою природою є частиною відкритого моря зі спеціальним режимом:) межах даної зони прибережна держава має право здійснювати контроль з метою запобігання або покарання за порушення її приписів із зазна­чених питань. Із цих питань вона здійснює юрисдикцію над іноземними суднами так само, як і у територіальному морі.

Режим прилеглої зони має виключно цільовий характер: вона встановлюється задля забезпечення дотримання митних, фіскальних, імміграційних чи санітарних законів та правил прибережної держави. Розширення цих цілей за змістом Конвенції 1982 р. є неприпустимим. Відповідно розрізняють чотири види прилеглої зони: митну, фіскальну, імміграційну та санітарну.

Конвенція про територіальне море та прилеглу зону 1958 р. вста­новлює, що прилегла зона не може пролягати далі, ніж на 12 морських миль від вихідної лінії, від якої відміряється ширина територіального моря, проте Конвенція з морського права 1982 р. містить положення, що прилегла зона не може пролягати за межі 24 морських миль від цієї лінії

Розвитком інституту прилеглої зони стала практика встановлення прибережними державами - за межами свого територіального моря-зон виключного рибальства. Така зона представляє собою морський пояс, у межах якого прибережна держава у справах рибальства мас такі самі повноваження, як і у територіальному морі. Допуск рибалок іноземних держав до вилову у цій зоні є можливим лише за згодою прибережної держави, яка закріплюється у міжнародних договорах або односторонніх актах. Ширина морських зон виключного рибальства в практиці держав різниться. Інколи вона встановлюється у межах 12 морських миль, а в деяких випадках досягає навіть 200 морських миль Це с припустимим в світлі визнання за прибережною державою права встановлення виключної економічної зони такої ширини.