111.Форми іноземного інвестування.

Іноземні інвестиції – цінності,  що вкладаються іноземними інвесторами  в  об’єкти  інвестиційної  діяльності  відповідно  до законодавства  України  з  метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Іноземні інвестиції  можуть  здійснюватися  у  таких  формах: 1) часткової участі  у  підприємствах,  що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами,  або придбання частки діючих підприємств;2)створення підприємств,   що   повністю   належать   іноземним інвесторам,  філій  та  інших  відокремлених підрозділів іноземних юридичних  осіб  або  придбання  у  власність  діючих  підприємств повністю;3) придбання  не  забороненого  законами  України  нерухомого чи рухомого   майна,   включаючи   будинки,   квартири,   приміщення, обладнання,  транспортні засоби та інші об’єкти власності,  шляхом прямого  одержання  майна  та  майнових  комплексів  або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;4) придбання  самостійно  чи за участю українських юридичних або ФО прав  на  користування  землею   та   використання природних ресурсів на території України; 5) придбання інших майнових прав; 6) господарської  (підприємницької) діяльності  на  основі  угод про розподіл продукції; 7) в інших  формах,  які не заборонені законами України,  в тому числі без створення  ЮО  на  підставі  договорів  із суб’єктами господарської діяльності України.

112.Правовий режим іноземних інвестицій.

Іноземні інвестиції – цінності,  що вкладаються іноземними інвесторами  в  об’єкти  інвестиційної  діяльності  відповідно  до законодавства  України  з  метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Для іноземних інвесторів на території України  встановлюється національний    режим   інвестиційної   та   іншої   господарської діяльності,  за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.    Для окремих   суб’єктів   підприємницької   діяльності,   які здійснюють   інвестиційні   проекти   із   залученням    іноземних інвестицій,   що  реалізуються  відповідно  до  державних  програм розвитку  пріоритетних  галузей  економіки,  соціальної  сфери   і територій,  може  встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Законами України  можуть  визначатися  території,   на   яких діяльність   іноземних  інвесторів  та  підприємств  з  іноземними інвестиціями  обмежується  або  забороняється,  виходячи  з  вимог забезпечення національної безпеки. Іноземні інвестиції  в  Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком  випадків  здійснення  рятівних заходів у разі стихійного лиха,  аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути

проведена   на   підставі  рішень  органів,  уповноважених  на  це КМУ. Рішення про  реквізицію   іноземних   інвестицій   та   умови

компенсації можуть бути оскаржені в судовому порядку.

113.Правовий режим вільних економічних зон.

Вільна економічна зона – це частина території У, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та особливий поря док за­стосування чинного законод. України. Для ВЕЗ характерним є те, що на її території запро -ваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних і іноземних юридичних і фізичних осіб. Правовий режим ВЕЗ в У. визначається, в першу чергу, ЗУ «Про загаль­ні засади створення і функціонування спеціальних (віль­них) економ. зон».  Цей закон визначає порядок створення та лі­квідації і механізм функціонування спеціаль – них (вільних) економічних зон на території У., загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила ре­гулювання відносин суб’єктів економічної діяльності цих зон із місце- вими радами народних депутатів, органами дер – жавної виконавчої влади та ін. Можуть створюва тися такі ВЕЗ: • зовнішньоторговельні зони • комплексні виробничі зони • науково-технічні зони • туристично-рекреаційні зони •банківсько-страхові (офшорні) зони • зони прикордонної торгівлі. ВЕЗ можуть бути класифіковані й за іншими критерія­ми. Так, за ознакою відкритості розрізняють ВЕЗ інтегра­ційні (діяльність яких спрямована на тісну взаємодію з позазональною економікою країни) та анклавні (орієнтовані на зв’язки із зовнішнім ринком). Залежно від місце- знахо­дження ВЕЗ поділяються на зовнішні (роз -міщені на кордоні з іншими державами) та внут- рішні (розміщені у внутріш­ніх районах країни).

Управління ВЕЗ має певну специфіку, яка поля- гає в то­му, що структура, функції та повноважен- ня органів управ­ління спеціальної (вільної) еко- номічної зони визначаються залежно від її типу, розмірів, кількості працівників та/або мешканців на її території.