1. Поняття господарського права. 1. 2. Суб’єкти господарського права: поняття і види. 2. 3. Господарські правовідносини: поняття і види. 3. 4. Методи правового регулювання господарських правовідносин. 4. 5. Суб’єкти господарських правовідносин: поняття та види. 5. 6. Господарсько-правові норми. 6. 7. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства. 7. 8. Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види. 8. 9. Система господарського законодавства. 9. 10. Колізії в господарському законодавстві. 10. 11. Господарське законодавство і господарське право, їх співвідношення. 11. 12. Проблеми вдосконалення господарського законодавства. 12. 13. Значення арбітражної практики в удосконаленні господарського законодавства. 13. 14. Поняття та ознаки підприємницької діяльності. 14. 15. Характеристика некомерційного господарювання. 15. 16. Обмеження в підприємницькій діяльності. 16. 17. Суб’єкти господарювання. 17. 18. Принципи підприємницької діяльності. 18. 19. Умови здійснення підприємницької діяльності. 19. 20. Державна реєстрація підприємництва. 20. 21. Гарантії прав суб’єктів підприємницької діяльності. 21. 22. Роль держави в діяльності суб’єктів підприємництва. 22. 23. Реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності. 23. 24. Загальна правова характеристика підприємств. 24. 25. Види та категорії підприємств. 25. 26. Загальна характеристика видів державних підприємств. 26. 27. Правове положення приватних підприємств. 27. 28. Правове положення комунальних підприємств. 28. 29. Правове положення колективних підприємств. 29. 30. Правове положення орендних підприємств. 30. 31. Правове положення державних підприємств. 31. 32. Правове положення казенних підприємств. 32. 33. Особливості малих підприємств. 33. 34. Особливості правового положення філій, представництв та дочірніх підприємств. 34. 35. Правове положення об’єднань підприємств. 35. 36. Особливості правового становища промислово-фінансових груп. 36. 37. Припинення діяльності підприємства. 37 38. Загальна характеристика господарських товариств. 38. 39. Акціонерне товариство: поняття і види. 39. 40. Характеристика акцій. 40. 41. Дивіденди. 41. 42. Порядок створення акціонерного товариства. 42. 43. Органи акціонерного товариства. 43. 44. Правовий положення товариства з обмеженою відповідальністю. 44. 45. Правове положення товариства з додатковою відповідальністю. 45. 46. Правове положення повного товариства. 46. 47. Правове положення командитного товариства. 47. 48. Економічні перетворення відносин власності в процесі сучасної економічної реформи. 48. 49. Форми власності в Україні. 49. 50. Поняття права власності. 50. 51. Способи виникнення і припинення права власності. 51. 52. Право приватної власності. 52. 53. Право колективної власності. 53. 54. Право державної власності. 54. 55. Правовстановлюючі документи. 55. 56. Правовий режим майна підприємств. 56. 57. Право інтелектуальної власності. 57. 58. Винахід (корисна модель) як результат творчої діяльності. 58. 59. Охорона прав на промислові зразки. 59. 60. Охорона прав на знаки для товарів. 60. 61. Авторські та суміжні права та їх правовий захист. 61. 62. Поняття господарських зобов’язань. 62. 63. Характеристика основних видів господарських зобов’язань. 63. 64. Виникнення господарських зобов’язань. 64. 65. Забезпечення виконання господарських зобов’язань. 65. 66. Зміна та припинення господарських зобов’язань.66. 67. Поняття та особливості господарського договору. 67. 68. Функції та значення господарського договору. 68. 69. Класифікація господарських договорів. 69. 70. Загальна характеристика концесійного договору. 70. 71. Форма господарського договору. 71. 72. Зміст господарського договору. 72. 73. Порядок укладення господарського договору. 73. 74. Порядок виконання господарського договору. 74. 75. Порядок зміни та розірвання господарського договору. 75. 76. Поняття та підстави господарсько-правової відповідальності. 76. 77. Функції господарсько-правової відповідальності. 77. 78. Класифікація господарсько-правової відповідальності. 78. 79. Види господарсько-правових санкцій.79. 80. Поняття оренди. 80. 81. Об’єкт оренди. 81. 82. Поняття договору оренди. 82. 83. Сторони в договорі оренди. 83. 84. Істотні умови договору оренди. 84. 85. Порядок укладення, зміни та припинення договору оренди. 85. 86. Поняття лізингу. 86. 87. Види і форми лізингу. 87. 88. Перспективи розвитку орендних і лізингових відносин в Україні. 88. 89. Поняття приватизації, її основні цілі. 89. 90. Об’єкти приватизації. 90. 91. Суб’єкти приватизації. 91. 92. Інфраструктура приватизації. 92. 93. Процес приватизації. 93. 94. Способи приватизації. 94. 95. Порядок оформлення відносин приватизації. 95. 96. Правове регулювання відносин, пов’язаних з банкрутством. 96. 97. Поняття банкрутства та підстави застосування процедури банкрутства. 97. 98. Суб’єкти банкрутства. 98. 99. Учасники провадження у справі про банкрутство. 99. 100. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника. 100. 101. Позасудові процедури. 101. 102. Підстава порушення справи про банкрутство. 102. 103. Провадження у справах про банкрутство. 103. 104. Санація. 104. 105. Особливості визнання банкрутом окремих видів суб’єктів господарювання. 105. 106. Процедура ліквідації. Наслідки визнання боржника банкрутом. 106. 107. Наслідки визнання боржника банкрутом. 107. 108. Черговість задоволення претензій кредиторів. 108. 109. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності. 109. 110. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності. 110. 111. Форми іноземного інвестування. 111. 112. Правовий режим іноземних інвестицій. 112. 113. Правовий режим вільних економічних зон. 113. 114. Поняття та ознаки кредиту. 114. 115. Види кредиту. 115. 116. Форми кредиту. 116. 117. Кредитний договір. 117. 118. Види рахунків. 118. 119. Порядок відкриття рахунків в установах банків. 119. 120. Порядок розрахунків у господарському обороті. 120. 121. Форми розрахунків у господарському обороті. 121. 122. Поняття та ознаки біржі. 122. 123. Функції біржі. 123. 124. Види бірж. 124. 125. Правила біржової торгівлі. 125. 126. Правовий статус товарної біржі. 126. 127. Правовий статус фондової біржі. 127. 128. Види біржових угод. 128. 129. Поняття захисту прав та законних інтересів. 129. 130. Форми та способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. 130. 131. Правове становище господарських судів. 131. 132. Підвідомчість та підсудність справ господарським судам. 132. 133. Досудове врегулювання господарських спорів. 133. 134. Вирішення спорів господарським судом. 134. 135. Поняття монопольного становища на ринку. 135. 136. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання.136. 137. Зловживання монопольним становищем: поняття та види. 137. 138. Правове становище Антимонопольного комітету України. 138. 139. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 139. 140. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 140.

Частина 1 >>

1.Поняття господарського права.

ГП – це комплексна галузь права, яка являє собою сукупність норм, які регулюють відносини за участю підп-в, установ, орг-цій, підпр-ців у ході здійснення своєї госп-ї діяльності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет госп права. Зміст предмета ГП, визначається 2-ма основними поняттями:”народне господарство” і “господарська діяльність”. До народного господарства належать усі розташовані на території України підприємства, установи, організації. Господарська діяльність як предмет госп. Права за ЗУ “Про зовн екон діяльність” – будь-яка діял-ть, у т.ч. підпр-ка, пов*язана з вир-вом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару; за ЗУ “Про оподаткування прибутку підп-в” – будь-яка  діяльність  особи,направлена  на  отримання  доходу  в  грошовій,  матеріальній  або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації   такої   діяльності   є  регулярною,  постійною  тасуттєвою; за ЗУ “Про ліцензування певних видів госп-ї діяльності” – будь-яка діяльність,  у тому  числі підприємницька,  юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької    діяльності,    пов’язана     з     виробництвом (виготовленням) продукції,  торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;за ГК- це діяльність    суб’єктів   господарювання   у   сфері   суспільного виробництва,  спрямована на виготовлення та реалізацію  продукції, виконання  робіт чи надання послуг вартісного характеру,  що мають  цінову визначеність.

2.Суб’єкти господарського права: поняття і види.

Суб’єкти господар. права діють або як власники основних засобів виробництва (наприклад, кооперативи, господарські товариства), або як господарюючі суб’єкти, засновані власниками (наприклад, державне підприємство, приватне підприємство, підприємство, засноване коопера­тивом). Управлінські організації — міністерства, відомст­ва- законом визначені як уповноважені власником (влас­никами) органи.  Суб’єкти господарського права мають ряд ознак право-суб’єктності, закріплених господарським законодавством. По-перше, ці суб’єкти мають певну організаційно-пра­вову форму, в якій здійснюється господарська або управ­лінська діяльність. Організаційно-правову форму можна визначити як передбачену або санкціоновану правом орга­нізаційну структуру, в якій діє суб’єкт господарського пра­ва. Це або одна з форм підприємства, або установа (напри­клад, міністерство), або організація (наприклад, об’єднання громадян, яке є учасником господарських відносин). Другою ознакою суб’єкта господарського права є те, що він має юридична відокремлене і закріплене за ним май­но у формі основних фондів, обігових коштів, інших цінно­стей. Третьою, суто юридичною, ознакою суб’єкта господар­ського права є його господарська правосуб’сктність. Су­б’єкт господарського права має засновану на законі мож­ливість набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, вступати в зобов’язання, виступати у судо­вих органах. Правосуб’єктність суб’єкта господарського права доктринально визначається як господарська компе­тенція, тобто сукупність встановлених законодавством і набутих у господарських правовідносинах прав і обо­в’язків Отже, суб’єкти господарського права – це організації, які на основі юридично відокремленого майна в межах своєї господарської компетенції безпосередньо здійснюють господарську діяльність і використання її результатів або управлінську діяльність в економіці. З урахуванням особливостей функцій господарське за­конодавство визначає правове становище таких суб’єктів господарського права, як: 1) підприємства та їхні структур­ні підрозділи; 2) об’єднання підприємств; 3) фінансові та посередницькі інститути; 4) громадяни-підприємці; 5) ор­гани державної виконавчої влади в економіці.

3.Господарські правовідносини(Гп): поняття і види.

Господарські правовідносини – це врегульовані нормами права відносини між господарюючими суб’єктами (підприємництвами, підприємцями) і органами управління, які утворюються в процесі організації і безпосереднього здійснення госнодарської Д-ті. Елементи: суб*кти(суб*кти госп-ння, упр-ння), об*єкт(госп-ка діял-сть), зміст(права і обов*язки). Гп виникають, змінюються і припиняються на основі ЮФ. Особливу роль відіграють події(складова майже кожного дог-ру_виконання робіт, послуг тощо). Гп поділяються на:1. госп-виробничі – майнові та ін відносини, які виникають між суб*єктами госп-ння при безпосередньому здійсненні госп-ї діял-сті;2.організ-госп(адмін-госп) – відносини, які складаються  між суб*єктами госп-ння та суб*єктами організ-госп повноважень органами упр-ння у процесі упр-ння гос-ю діял-тю;3.внутрішньо-госп – відносини, які складаютьтся між стр-ми підрозділами суб*єктів госп-ння, а також відносини між суб*єктами госп-ння і їх стр-ми підрозділами. ГП поєднують в собі майновий та орг-ний елементи, мають матеріальний зміст, що полягає у забезпеченні сус-го вироб-ва. 2 варіант. Господарюючі суб’єкти в процесі господарю- вання во­лодіють і користуються природними ресурсами. Відносини щодо природокористу- вання регулюються природоресурсовими галузями права (земельне, водне, гірниче, лісове, еко­логічне тощо). Господарюючі суб’єкти формують з прибутку і викори­стовують власні фінансові ресурси, є платниками податків тощо. Отже, вони є суб’єктами фінансових правовідно- син.Між підприємствами, підприємцями та грома дянами виникають майнові відносини щодо задо волення особистих потреб громадян у товарах, роботах, послугах. Ці відноси­ни регулює цивіль- не право. Визнавати всі зазначені відносини гос -подарськими, як це іноді робиться в літературі, означало б, що спеціальної категорії господар- ських відносин взагалі не існує. Об’єк­тивно нео- бхідні для здійснення господарської діяльності вони за своєю економічною природою не є госпо дарськи­ми. Ці відносини лише створюють органі заційні, матері­альні, фінансові та інші передумо- ви функціонування гос­подарських відносин. Гос- подарсько-правова концепція визначає господар- ські відносини у власному (спеціальному) розу -мінні. А саме: господарськими є відносини між господарюючими суб’єк­тами (підприємствами, підприємцями) і органами управ­ління, які утво- рюються у процесі організації і безпосеред­нього здійснення господарської діяльності. Господар- ські відносини як предмет регулювання склада- ються лише з двох елементів – організаційного (організація виробництва, обігу) і майнового. Сукупність господарських відносин у такому вузькому розумінні с предметом господарського права. За предметом у такому розумінні господар пра­во вирізняється з інших галузей права, норми яких діють у народному господарстві.