108.Черговість задоволення претензій кредиторів.

Кошти,  одержані від продажу майна бан-та, спрям-ся на задоволення вимог кредиторів: 1) у 1 чергу задовольняються:а) вимоги, забезпечені заставою; б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, у т.ч. відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в)  витрати  Фонду  гарантування  вкладів  фізичних  осіб, що пов’язані  з  набуттям ним прав кредитора щодо банку,  – у розмірі всієї  суми  відшкодування  за  вкладами  ФО; г) витрати, пов’язані з провадженням у справі про б-во в  ГС  та  роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:  витрати на оплату державного мита; витрати заявника  на  публікацію  оголошення  про   порушення справи про б-во тощо. Перелічені витрати   відшкодовуються  ліквідаційною  комісією після реалізації нею частини  ліквідаційної  маси,  якщо  інше  не передбачено законом; 2) у  2 чергу задовольняються  вимоги,  що  виникли  із зобов’язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута  (за винятком   повернення   внесків   членів  трудового  колективу  до СФ підприємства),  зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян,  шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку,  встановленому КМУ,  а  також  вимоги  громадян  –  довірителів  (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у 3 чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів4) у 4 чергу задовольняються  вимоги  кредиторів,  не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі  розпорядження  майном  боржника  чи  в процедурі санації боржника;5) у  5  чергу задовольняються  вимоги  щодо  повернення внесків   членів   трудового   колективу   до   СФ під-ва; 6) у 6 чергу задовольняються інші вимоги. Вимоги  кожної  наступної  черги  задовольняються  в  міру надходження на рахунок коштів від  продажу  майна  банкрута  післяповного задоволення вимог попередньої черги. У  разі недостатності коштів,  одержаних від продажу майна банкрута,  для повного задоволення всіх вимог однієї черги  вимоги задовольняються   пропорційно  сумі  вимог,  що  належить  кожному кредиторові однієї черги. У  разі  відмови  кредитора  від  задоволення  визнаної в установленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього кредитора. Вимоги,  заявлені після закінчення  строку,  встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.Вимоги,  не задоволені за недостатністю майна,  вважаються погашеними. У  разі  якщо  господарським  судом  винесено  ухвалу про ліквідацію ЮО – банкрута,  майно, що залишилося після задоволення   вимог   кредиторів,   передається   власникові   або уповноваженому   ним  органу,  а  майно  державних  підприємств  – відповідному органу приватизації для  наступного  продажу.  Кошти, одержані  від  продажу  цього  майна,  спрямовуються до Держбюджету У.

109.Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності.

ЗЕД –   діяльність   суб’єктів господарської    діяльності   України   та   іноземних   суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. До видів зовнішньоекономічної діяльності,  які  здійснюють  в Україні суб’єкти цієї діяльності, належать: – експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; –  надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності; – наукова,  науково-технічна,  науково-виробнича,  виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності; навчання та  підготовка  спеціалістів  на  комерційній основі; –  міжнародні  фінансові  операції  та  операції  з   цінними паперами у випадках, передбачених законами України; –   кредитні   та   розрахункові   операції   між  суб’єктами ЗЕД та  іноземними суб’єктами господарської діяльності; створення   суб’єктами ЗЕД банківських,   кредитних   та страхових   установ   за   межами  України;  створення  іноземними суб’єктами   господарської   діяльності   зазначених   установ  на території України у випадках, передбачених законами України; –  спільна  підприємницька    діяльність    між    суб’єктами ЗЕД  та    іноземними    суб’єктами господарської  діяльності,  що    включає    створення    спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на  території  України,  так і за її межами; – підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням  ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних  об’єктів  власності  з  боку  іноземних  суб’єктів господарської    діяльності;   аналогічна   діяльність   суб’єктів ЗЕД за межами У; -організація та здійснення діяльності  в  галузі  проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій,  симпозіумів,  семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній  основі, за участю суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності;  організація та здійснення оптової, консигнаційної та  роздрібної  торгівлі  на території  України  за  іноземну  валюту  у  передбачених законами України випадках; –  товарообмінні  (бартерні)  операції  та  інша  діяльність, побудована  на  формах  зустрічної   торгівлі    між    суб’єктами зовнішньоекономічної  діяльності    та    іноземними    суб’єктами господарської діяльності; – орендні, в тому числі лізингові,  операції  між  суб’єктами зовнішньоекономічної  діяльності    та    іноземними    суб’єктами господарської діяльності; – операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку; –  роботи  на  контрактній  основі  фізичних  осіб  України з іноземними  суб’єктами  господарської  діяльності  як на території України,  так  і  за  її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній  оплатній  основі  з  суб’єктами  ЗЕД як на території України, так і за її межами; – інші види зовнішньоекономічної  діяльності,  не  заборонені прямо і у виключній формі законами України. Посередницькі операції, при здійсненні яких  право  власності на товар не переходить до  посередника  (на  підставі  комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших),  здійснюються без обмежень.