Тема 32. Основи технічної експлуатації ліній зв’язку

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

2. ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ

3. ЗАДАЧІ І МЕТОДИ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Експлуатаційно-технічне обслуговування лінійних споруд міжміського зв'язку повинний забезпечувати їх безперебійну і якісну роботу. У системі зв'язку, лінії є найбільш відповідальною ланкою, що визначає надійність усієї системи в цілому. Загальне керівництво експлуатаційно-технічним обслуговуванням лінійних споруд електрозв'язку країни здійснює Міністерство зв'язку України. У Міністерстві керівництво експлуатацією міжміських ліній покладено на Головне управління лінійно-кабельних і радіорелейних споруд зв'язку (ГУЛКРС).

Експлуатаційно-технічне обслуговування організується по територіально-виробничому принципі. Безпосереднє керівництво експлуатацією магістральних міжміських кабельних ліній організують територіальні центри управління магістрального зв'язку і телебачення (ТЦУМЗ). У колишніх союзних республіках організуються в окремих випадках республіканські мережі магістрального зв'язку і телебачення (РМЗ). Як правило, у веденні одного центра знаходиться вся кабельна магістраль між кінцевими магістральними станціями (КМС). Виключення складають магістралі дуже великої довжини, що поділяються між декількома ТЦУМЗ. Технічною експлуатацією внутріобласних (внутрізонових) ліній зв'язку України займається Головне управління внутрізонових мереж (ГУВМТЗ) через виробничо-технічні управління зв'язку (ВТУЗ).

Безпосереднє керівництво експлуатацією повітряних і кабельних ліній внутрізонової (обласний) і сільського зв'язку організують ВТУЗ областей, чи країв, Міністерство зв'язку. Експлуатаційно-технічне обслуговування лінійних споруд здійснюють працівники підприємств зв'язку. У ТЦКМЗ експлуатаційними підприємствами є технічні вузли республіканських магістральних зв'язків і телебачення ТВМЗ (ТВРМ). У ВТУЗ підприємствами є експлуатаційно-технічні вузли зв'язку ЕТВЗ. Вузли ТУСМ (ТУРМ) і ЕТВЗ здійснюють експлуатацію як лінійних, так і станційних споруд. Виключення складають великі МТЗ, виділювані в самостійні підприємства зв'язку.

Для контролю за роботою первинної мережі ЕАСС і забезпечення безперебійної дії зв'язків по трактах і каналам, створена і діє система оперативного управління. Структура управління містить у собі Головний центр управління (ГЦУ), підлеглий безпосередньо ГУМТЗ Міністерства зв'язку, ГЦУ оперативно підкоряються територіальні центри управління (ТЦУ). У складі великих ОМС і СУС створені кутові пункти управління (УПУ). В окремих випадках функції оперативного управління здійснюють лінійно-апаратні цехи МТЗ. Підрозділу оперативного управління здійснюють збір і аналіз інформації про стан ліній зв'язку, планують профілактичні виміри і дають дозвіл на ремонт кабелю з вимиканням лінійного тракту.

З метою зручності управління всі магістральні і внутріобласні (внутрізонові) кабельні і радіорелейні лінії, магістральні сполучні лінії, а також ланцюга міжміських повітряних ліній мають визначену нумерацію. Нумерація привласнена також проміжним і кінцевим станціям. Система і порядок нумерації встановлені ГУМТЗ Міністерства зв'язку.

Основним виробничим підрозділом ТУСМ (ТУРМ) і ЕТВЗ є кабельна ділянка (КД), а на повітряних лініях лінійна ділянка (ЛД). У більшості випадків кабельна ділянка в адміністративному відношенні поєднується з підсилювальним пунктом, що обслуговується, і називається об'єднаною кабельною ділянкою (ОКУ). У залежності від типу кабелів і умов їхньої прокладки довжина кабельної ділянки складає 120—180 км траси. Штат кабельної ділянки очолює звичайно технік, що є організатором, а в ряді випадків і виконавцем необхідних робіт. У технічних вузлах магістральних зв'язків в основному розповсюджений централізований метод обслуговування ліній, у меншої степені—децентралізований (дільничний).

На міській телефонній мережі технічну експлуатацію здійснюють кабельно-канализаційні цехи, які комплектуються з бригад кабельщиків-спайщиків і електромонтерів каналізаційних споруд. Крім того, маються групи электровимірювання і обліку. Бригади кабельщиків-спайщиків проводять ремонт кабельних споруд і усувають кабельні ушкодження. Вони ж забезпечують утримання кабелів під постійним надлишковим повітряним тиском. За кожною бригадою кабельщиків-спайщиків закріплюється окрема ділянка кабельної мережі, за якою бригада несе повну відповідальність. Контроль за роботою кабельщиків-спайщиків здійснюють електромеханіки.

На МТМ проводиться як поточний, так і капітальний ремонт. Поточний ремонт включає порівняно невеликі роботи по запобіганню споруд від передчасного зносу і виникнення ушкоджень. Періодичність проведення огляду і поточного ремонту для кабелів — 1 раз у рік, для кабельних введень у будинок — 1 раз у 3 роки і для вуличних розподільних шаф — 1 раз на місяць. При капітальному ремонті змінюються зношені частини і конструкції чи, спорудженя заміняються на більш міцні й економічні, поліпшуючі експлуатаційні можливості об'єкта. Відповідно до встановленої періодичності кабельні спорудження капітально ремонтуються в наступний термін: кабелі у свинцевих оболонках через 20—25 років, кабелі в пластмасових оболонках 10— 12 років. Кабелі, прокладені по стінках будинків, оглядаються і ремонтуються частіше.

2. ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ

Технічний стан і експлуатаційне обслуговування кабельних ліній повинні забезпечити безперебійну високоякісну роботу споруд зв'язку, їхню максимальну довговічність. Кабелі, кабельна арматура, устаткування, пристрої захисту й інші спорудження по своїх механічних і електричних характеристиках повинні відповідати діючим державним стандартам ДСТ, а при їхній відсутніст-відомчої ВСТ чи технічним умовам. Усі спорудження і пристрої повинні задовольняти вимогам охорони праці, техніки безпеки і промсанітарії.

На схилах ярів і берегів рік щоб уникнути розмивів і зсувів ґрунт по трасі повинний бути закріплений (дерном, замощенням і т.п.). Траса кабелю повинна проходити на безпечній відстані від стрімчастих схилів ярів і берегів рік; у необхідних випадках варто вжити заходів, що виключають можливість зсувів і обвалів. На всьому протязі траси підтримується нормальна глибина залягання кабелю.

При розширенні доріг і влаштуванні удосконалених дорожних покрить (асфальт, бетон) кабель прокладають у телефонній каналізації чи перекладають в інше місце. На перетинаннях трас існуючих кабелів із шосейними дорогами, з'їздами з них, трамвайними шляхами і т.п. кабелі прокладають у трубах, причому для резерву прокладають додаткову трубу. На перетинаннях судноплавних і сплавних рік, а також несудохідних і несплавних рік глибиною до 3 м кабелі повинні бути заглиблені в дно. Глибина заглиблення визначається проектом. На водоймищах і озерах за межами суднового ходу, а також на несудохідних і несплавних ріках глибиною більш 3 м кабелі можуть бути прокладені без заглиблення. Місце переходу повинне бути обране на прямолінійній ділянці ріки. При перетинанні трасою кабелю меліоративних каналів кабелі заглиблюють у дно каналу чи захищають бетонними плитами.

Переходи магістральних ліній через судноплавні і сплавні ріки повинні мати два кабелі: основний і резервний, по можливості однакової довжини. Відстань між кабелями повинна бути не менш 300 м. Один кабель може бути прокладений по мосту. Берегові розгалуджуючі муфти необхідно розташовувати в незатоплюваних місцях. У кожному кабелі задіюється 50% ємності.

При зближеннях і перетинаннях з іншими підземними і наземними спорудами відстань від останніх до кабелю повинна відповідати встановленим нормам (див. Проектування лінійних споруджень зв"язку). Замірні стовпчики встановлюють на такій відстані один від одного, щоб у зоні прямої видимості було не менш двох стовпчиків, а проведена між ними візирна лінія проходила паралельно трасі кабелю. На прямих ділянках траси стовпчики встановлюються через 250— 300 м.

Крім замірних і вказівних стовпчиків у найбільш уразливих місцях траси встановлюються попереджувальні знаки. Знаки встановлюються на перетинаннях з іншими підземними спорудами (водопровід, каналізація, кабелі, газопровід), поблизу кар'єрів, на перетинаннях каналів, у місцях, де намічається проведення будівельних робіт і т.п. Крім того, попереджувальні знаки встановлюються на заміських ділянках траси на визначеній відстані один від одного в межах прямої видимості.

Земляний насип (обвалування) наземних частин підземних НПП обкладають дерном чи засівають травою. Навколо НПП роблять вимощення, а при вході в наземну частину НПП-бетонну чи гравійну доріжку.

3. ЗАДАЧІ І МЕТОДИ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Технічна експлуатація кабельних ліній зв'язку передбачає:

• забезпечення безперебійної роботи всіх споруд, що обслуговуються, а також підготовку їх до роботи в особливо складних умовах;

• утримання усіх споруд у межах діючих норм і технічних умов, а також усіляке поліпшення їхнього технічного стану;

• чітке виконання діючих правил, посібників і інструкцій з питань технічної експлуатації;

• підвищення рентабельності підприємств, систематичне зниження трудових і матеріальних витрат на утримання обслуговуємих споруд;

• упровадження нової техніки, передових методів і наукової організації праці;

• підвищення кваліфікації і підготовку кадрів;

• ведення експлуатаційно-технічного обліку:

• проведення роз'яснювальної роботи з забезпечення схоронності лінійних споруд.

У залежності від характеристики траси кабельної лінії, наявності і стану доріг у різний час року, технічної оснащеності ділянки і т.п. застосовуються наступні методи організації обслуговування лінійних споруд: централізований, децентралізований (дільничний) і комбінований.

Централізований метод припускає зосередження всього персоналу кабельщиків-спайщиків у місці дислокації кабельної дільниці (КД), моторизований огляд траси, ремонт і профілактику спеціалізованими бригадами, використання радіостанцій для зв'язку бригад з КД.

Децентралізований метод застосовується у випадку, коли неможливо організувати моторизований огляд траси. При цьому підлягаюча обслуговуванню траса розбивається на ділянки, на кожній з яких, тобто в безпосередній близькості, дислокується персонал.

Комбінований метод припускає організацію обслуговування однієї частини траси централізовано, а інші - дільничними монтерами.

Утримання кабельних ліній зв'язку містить у собі технічне обслуговування і ремонт.

Технічне обслуговування підрозділяється на поточне (повсякденне і періодичне) і планово-попереджувальне.

При поточному і планово-попереджувальному обслуговуванні здійснюється:

• технічний нагляд за станом траси і виконанням правил охорони загальнодержавних засобів зв'язку;

• технічний нагляд за всіма спорудами і дією пристроїв автоматики, сигналізації і телемеханіки;

• проведення профілактичних робіт;

• контроль за електричними характеристиками кабелю;

• усунення виявлених несправностей;

• забезпечення аварійного запасу кабелю, арматури і матеріалів (у тому числі кабелю полегшеної конструкції) для швидкого усунення ушкоджень на лінії;

• утимання у справному і працездатному стані механізмів, транспорту, приладів, пристосувань, інструментів і спецодягу, необхідних для проведення планово-профілактичних і аварійно-відбудовних робіт;

• усунення аварій і ушкоджень;

• проведення охоронно-роз'яснювальної роботи;

• установка попереджувальних знаків;

• підготовка лінійних споруд до роботи в зимових умовах і в період паводків;

• ведення технічного обліку;

• запобігання ушкоджень, зв'язаних з виконанням робіт з підриву льоду, розкопці ґрунту, очищенню дна водойм, будівництву споруд у зоні кабельної лінії.

При здійсненні технічного нагляду в процесі експлуатації необхідно:

• оповіщати місцеві органи, влади, організації, підприємства, колгоспи, радгоспи і будівництва, на території чи поблизу яких проходить траса, про місце прокладки кабелю і про необхідність виконання ними правил схоронності загальнодержавних засобів зв'язку;

• проводити роз'яснювальну роботу серед населення, працівників будівельних і інших організацій і підприємств, розташованих по трасі кабельної лінії, про дотримання запобіжних заходів при роботах в охоронній зоні кабелю;

• вручати повідомлення наступним організаціям і особам про розташування підземних кабелів з попередженням про відповідальність за схоронність кабелю при виконанні робіт;

• установлювати попереджувальні знаки в місцях зближення кабелю з іншими наземними і підземними спорудами й у зонах очікуваних будівельних робіт;

• здійснювати безупинний нагляд у місцях виробництва земляних і інших робіт в охоронній зоні кабелю і вживати заходів його захисту від ушкоджень;

• запобігати обвали і розмиви ґрунту по трасі кабелю;

• стежити за станом замірних стовпчиків, сигнальних і попереджувальних знаків, КВП і інших пристроїв і усувати замічені недоліки.