Тема 18. Зовнішні впливи і міри захисту

1. ДЖЕРЕЛА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВПЛИВІВ

2. ВПЛИВ АТМОСФЕРНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

3. ВПЛИВ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ

4. ВПЛИВ ЕЛЕКТРИФІКОВАНИХ ЗАЛІЗНИЦЬ

5. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ НА ПОВІТРЯНІ І КАБЕЛЬНІ ЛІНІЇ ЗВ'ЯЗКУ.

6. НОРМИ НЕБЕЗПЕЧНИХ І ЗАВАЖАЮЧИХ ВПЛИВІВ

7. РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНОГО ВПЛИВУ

8. РОЗРАХУНОК МАГНІТНОГО ВПЛИВУ

9. ВПЛИВ РАДІОСТАНЦІ

1. ДЖЕРЕЛА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВПЛИВІВ

Джерелами зовнішніх електромагнітних впливів на спорудження зв'язку є: атмосферна електрика (гроза); лінії електропередачі (ЛЕП); електрифіковані залізниці (эл. ж. д.), радіостанції (РС); індустріальні перешкоди (побутові электроапараты, міський транспорт), магнітні бурі й ін. Лінії електропередачі й електрифікованих залізниць часто поєднуються терміном високовольтні лінії (ВЛ).

Під дією зовнішніх електромагнітних полів у спорудженнях зв'язку можуть виникати напруги і струми:

небезпечні, при яких з'являються великі напруги і струми, що загрожують життя обслуговуючого персоналу чи абонентів, що приводять до ушкодження апаратури і лінійних споруджень. Небезпечними вважаються: напруга U>36 В, струм I>15 ма;

що заважають, при яких виникають перешкоди, шуми, перекручування, що приводять до порушення нормальної роботи засобів зв'язку. Що заважають вважаються: напруга (I=1—2 мв, струм U=2 мA.

Зовнішні впливи підрозділяються також на тривалі і короткочасні. Границею розділу між ними є час t=1 с.

Спектр частот зовнішніх джерел, як правило, має широку смугу. Амплітуда напруг, що впливають, і струмів, що виходять від зовнішніх джерел, залежить від потужності установки і місця розташування її стосовно лінії зв'язку. Найбільш розповсюдженими джерелами заважаючих впливів є лінії електропередач, контактні мережі эл. ж. д., радіостанції. Джерелами небезпечних впливів служать, головним чином, атмосферна електрика і високовольтні лінії, особливо при аварійному режимі.

По характеру впливу розрізняють наступні види зовнішніх впливів (мал. 18.1):

електричні, обумовлені дією електричного поля;

магнітні, виникаючі за рахунок дії магнітного поля;

гальванічні, що з'являються внаслідок наявності в землі блукаючих струмів; останні створюються високовольтними лініями, що використовують землю як зворотний провідник.

Під дією блукаючих струмів на оболонках кабелів зв'язку з'являється напруга й у ланцюгах зв'язку виникає вплив. Особливо великий гальванічний вплив при аварійних режимах високовольтних ліній і в місцях електростанцій. Крім того, металеві оболонки кабелів руйнуються під дією блукаючих струмів і електрохімічних процесів у ґрунті. Таке явище зветься корозією. Для огородження ліній і апаратури від шкідливого впливу всіх цих факторів застосовуються спеціальні міри захисту.

Рис. 18.1. Види зовнішніх впливів: Е—електричний; Н—магнітний; /-гальванічний;

ВВЛ—високовольтная лінія; ЛС—лінія зв'язку

2. ВПЛИВ АТМОСФЕРНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

Небезпечному впливу атмосферної електрики піддаються як повітряні, так і кабельні лінії зв'язку. На території колишнього СРСР грози спостерігаються повсюдно, однак число грозових днів у різних районах колишнього Радянського Союзу по-різному. Так, наприклад, у районах Москви, Санкт-Петербурга і Прибалтики середнє число грозових днів у році складає 20—25. У районах Архангельська, Мурманська й у Середній Азії число грозових днів у році не перевищує 5—10, а в районах Кавказу число грозових днів у середньому досягає 40—60, а в деяких місцях—80 і більш.

Ймовірне число ушкоджень кабелів від ударів блискавки характеризується щільністю ушкоджень, під якою розуміється загальне число відмовлень у зв'язку, віднесених до 100 км траси кабельної лінії в рік. Її можна визначити по формулі п=(N 100) /КL,

де N-загальне число ушкоджень, рівне числу небезпечних ударів блискавки;

K-період, за який відбулося N ушкоджень, років; L-довжина траси, км.

Встановлено, що протягом грозового періоду в районах з грозодіяльністью 20—25 днів у році на кожні 100 км траси приходиться вісім-десять випадків прямого удару блискавки в лінію зв'язку.

Небезпека ушкоджень кабельної лінії істотно залежить від стану ґрунту і провідності кабельної оболонки. На мал. 18.2 приведений графік ймовірності числа ушкоджень кабелю на 100 км у рік у залежності від питомого опору ґрунту ₃ і опору металевої оболонки R_об- з графіка видно, що в ґрунтах з великим опором (піску, скелі, глині, ґрунті й ін.) і при великих опорах оболонки небезпека, ушкодження кабелю зростає. Грозопошкодженність кабелів в алюмінієвій оболонці, що має малий опір, істотно менше, ніж у свинцевій і сталевій оболонках.

Рис. 18.2. Імовірність ушкодження кабелю при різних опорах оболонки і ґрунту.

Блискавка - це електричний розряд через повітря. Шлях, утворений розрядом атмосферної електрики, зветься каналом блискавки. Канал блискавки має приблизно наступні параметри: напруга 1— 10 млн. В; струм блискавки 20—30 кA; тривалість удару блискавки 0,3— 0,5 c; число розрядів за один удар 3—10; час одного розряду 100— 200 мкс; основна частота коливань 5—10 кГц; фронт наростання хвилі блискавки 10—40 мкс; фронт спадання 40—120 мкс; довжина каналу блискавки 2—3 км; швидкість руху лідера 100 км/c; температура в каналі блискавки 20 000°С.

На мал. 18.3 показана характерна форма розряду блискавки.

Рис.18.3. Характерна форма розряду блискавки:

T_ф=10—40 мкс—нарастання фронту; t_1/2 40—120 мкс—спадання до половини.

Висока напруга на проводах ліній зв'язку (ЛС) при грозових розрядах чи з'являється внаслідок індукції від розряду хмари в землю, чи в результаті безпосереднього розряду в лінію зв'язку (прямий удар). Частіше блискавкою уражаються найбільш високі наземні предмети. Однак блискавка може вдарити і в рівну поверхню землі, спрямовуючи в область більшої електропровідності ґрунту (мал. 18.4). Якщо ґрунт, у який закладений підземний кабель, має великий питомий опір, то розряди блискавки, реагуючи на наявність у ґрунті добре провідних металевих оболонок кабелю, вдаряють у поверхню землі над цим кабелем. Найчастіше ушкодження підземних кабелів спостерігаються в ґрунтах з великим опором (кам'янистих, гранітних, піщаних і т.п.).

Рис. 18.4. Удар блискавки: а) безпосередньо в кабель; б) через дерево.

Провода повітряної лінії зв'язку при прямому ударі блискавки під дією великих струмів можуть розплавитися на одному чи декількох прольотах, а дерев'яні опори під дією швидко підвищуючогося тиску вологи, що випаровується, розщеплюються, лінійні ізолятори від сильного нагрівання пробиваються, руйнуються. Іноді від одного удару блискавки руйнується кілька опор. Струм блискавки поширюється по землі в усі боки, і якщо поблизу знаходиться кабель, то велика частина струму може пройти в його металеву оболонку. Між місцем удару блискавки і кабелем можуть виникнути великі напруги й утворитися електрична дуга, що досягає 30 м, а іноді і більше.

Ушкодження кабелю від струмів блискавки дуже різноманітні: так, від сильного нагрівання розплавляється свинцева оболонка, згорає джутова оплетка, обгорає ізоляція, розплавляються жили кабелю і т.д. Під дією зовнішніх сил, що утворяться від тиску парів вологи ґрунту і газів, що виникають при згоранні джутової оплетки, утворяться вм'ятини на оболонці, прогини кабелю, розриви стрічкової броні і т.п. Унаслідок великих індуктованих напруг, що виникають між жилами й оболонкою кабелю, пробивається ізоляція жил.

Ушкодження в підземному кабелі можуть виникнути від струмів блискавки, влучаємих у кабель через корені близько зростаючих дерев. Повітряні кабелі піддаються дії струмів блискавки, що потрапили в кабельні опори чи в повітряні проводи.

При проходженні кабелю поблизу лісових масивів ймовірність ушкодження істотно змінюється, тому що дерева по краю лісу будуть приймати на себе удари блискавки з деякої смуги, що прилягає до лісу. Тому число ушкоджень кабелів з металевою оболонкою, прокладених безпосередньо по краю лісу, у кілька разів перевищує число ушкоджень кабелів, прокладених на відкритій місцевості. У тий же час кабель, що знаходиться на деякій оптимальній відстані від лісу, буде захищатися останнім, тому число ушкоджень у даному випадку не перевищує 5% у порівнянні з кабелем, прокладеним по відкритій місцевості, за інших рівних умов.

Оптимальна відстань, м, приблизно визначають по наступним формулах:

lм =1,5h (при h=10); l= 1,25h (при h=20); l=h (при h=30), де h-середня висота дерев краю лісу, м.

На ділянках кабельної лінії, де розрахункове ймовірне число ушкоджень від ударів блискавки більше припустимого, проводять наступні заходи: застосування грозостійких кабелів, тобто кабелів з підвищеною провідністю оболонки (алюміній) і підвищеною електричною міцністю ізоляції, включення в муфтах малогабаритних розрядників і прокладка грозозахисних тросів.

Крім грозової електрики, на роботу ланцюгів зв'язку можуть негативно впливати магнітні бури. Останні мають місце в результаті різкої зміни в окремі періоди часу напруженості магнітного поля землі і появи значних різниць потенціалів між віддаленними одна від одної точками земної поверхні. Виникаючі при цьому земляні струми роблять сильний заважаючий вплив на роботу однопровідних ланцюгів зв'язку (дистанційне живлення по системі провід — земля, ланцюги сигналізації і т.п.). При тривалому проходженні по ланцюзі земні струми можуть привести до ушкоджень в апаратурі, встановленої на НПП.

У деяких районах Сибіру і Середньої Азії спостерігаються снігові та піщані заметілі. Пролітаючі при цьому з великою швидкістю над поверхнею землі дрібні піщини і крижані кристалики одержують внаслідок тертя електричні заряди, які вони віддають проводам при зіткненні з останніми. У результаті на проводах повітряних ліній створюються перенапруги, що викликають перешкоди.

3. ВПЛИВ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ

Електроенергія може передаватися по лініях електропередачі перемінного і постійного струмів (мал. 18.5). Напруги ЛЕП перемінного струму: 3,3; 6,6; 11; 35; 220; 500 і 750 кв. Напруги ЛЕП постійного струму: 400; 500; 600; 800; 1000 кВ. Розробляються ЛЕП на 1500 кВ.

Рис. 18.5. Лінія електропередачі перемінного струму

Лінії електропередачі перемінного струму використовують, як правило, трифазний струм (мал. 18.6). Режими роботи: 1) симетричний з ізольованою нейтраллю (мал. 18.6, а) чи з заземленою нейтраллю (мал. 18.6 б); 2) несиметричний за схемою «два проводи-земля» (мал. 18.6 в). Лінії з ізольованою нейтраллю застосовуються при напругах не вище 35 кВ. При великих напругах, виходячи з техніки безпеки, нейтралі обов'язково заземлюються.

Рис. 18.6. Режими роботи ЛЕП: а) симетричний з ізольованою нейтраллю; б) те ж з заземленою нейтраллю; в) несиметричний: два проводи — земля

Впливи, що робляться ЛЕП на лінії зв'язку, можуть бути електричними і магнітними. У залежності від режиму роботи ЛЕП переважає той чи інший вплив. Симетричні системи мають високий потенціал і створюють великі електричні впливи (U--І). Несиметричні системи (із заземленою фазою) в аварійному режимі мають великий зрівняльний струм і являються джерелом сильних магнітних впливів (I-Н). Заземлені ЛЕП створюють гальванічний вплив.

На лінії зв'язку впливають як ЛЕП перемінного струму, так і постійного. Перші впливають в основному на частоті 50 Гц і на вищих гармоніках, головним чином, у тональному діапазоні частот; за рахунок пульсуючих складових при випрямленні струму переважно ртутними спрямовучами. Вплив гармонійних складових поширюється на діапазон порядку 30 кГц і погіршує якість трьох канальних ВЧ систем передачі.

Порівнюючи агресивний вплив ЛЕП перемінного і постійного струмів на ЛС, можна відзначити, що перші діють набагато сильніш, чим інші, і вимагають відносу ліній зв'язку на значну відстань. По діапазону частот найбільш шкідливий вплив роблять ЛЕП постійного струму (табл. 18.1).

Таблиця 18.1

Показники	Одиниця виміру	Перемінний струм	Постійний струм
Частота	кГц	0,05—3	30
Сила впливу	Умовна одиниця	50	1
Относ траси	км	5	0,1
Характер впливу	—	Небезпечний	Небезпечний, заважаючий

При розгляді впливів на ланцюги зв'язку розрізняють нормальний, змушений і аварійний режими роботи високовольтних ліній.

Під нормальним розуміється такий режим, при якому лінія працює постійно. Змушений режим — це той, при якому лінія змушена працювати визначений проміжок часу в режимі, що відрізняється від нормального. Аварійний режим виникає при порушенні нормальної роботи високовольтної лінії, наприклад, при обриві і заземленні проводу однієї з фаз трифазної лінії з заземленою нейтраллю. При заземленні однієї з фаз лінії з ізольованою нейтраллю виникає неврівноважена напруга, рівна 1,73 лінійної напруги.

Впливаючий струм, що замикається на кожній парі проводів високовольтної лінії, прийнято називати струмом прямої послідовності, а, що замикається в ланцюзі «провід-земля»-струмом нульової послідовності. Найбільший вплив на ЛС роблять струми нульової послідовності.

4. ВПЛИВ ЕЛЕКТРИФІКОВАНИХ ЗАЛІЗНИЦЬ

Контактні мережі магістральних і приміських електрифікованих залізниць, трамваю, тролейбуса (мал. 18.7) також впливають на лінії зв'язку. Напруги в контактних мережах постійного струму: трамваї і тролейбуси 0,6 кВ, приміська эл. з. д. 1,65 кВ, магістральна эл. з. д. 3,3 кВ. Напруги в мережах перемінного струму магістральних эл. з. д. 25 кВ.

Електрифікований транспорт являє собою однопровідну несиметричну систему з використанням землі (рейок) як зворотний провід, у якій протікає сильний неврівноважений струм і виникає сильний магнітний вплив (1--Н). Струм у контактних мережах эл. з. д. може досягати декількох сотень амперів.

Електрифікований транспорт є джерелом і небезпечного і заважаючого впливів на ЛС. Поряд з магнітним існує гальванічний вплив.

Електрифіковані залізниці перемінного струму впливають в основному на частоті 50 Гц і в діапазоні тональних частот; эл. з. д. постійного струму за рахунок появи вищих гармонійних складових при випрямленні струму діють як у тональному, так і у високочастотному діапазонах (до 30 кГц).

Рис. 18.7. Електрифікована залізниця

Порівнюючи агресивний вплив на ЛС ліній електропередачі й електрифікованих залізниць, можна встановити (табл. 18.2), що эл. з. д. як однопровідна система робить істотно більш сильний і тривалий вплив, чим ЛЕП. Однак довжина ЛЕП по країні значно більше і, крім того, при новому будівництві часто невідомо де пройде траса цих ліній, тому істотно складніше буде забезпечити належний захист від них.

Таблиця 18.2

Показник	ЛЕП	Эл. залізн.
Траса	Невідома	Відома
Тривалість дії	Короткострокова	Тривала
Схема впливу	Симетрична	Несиметрична
Сила впливу (умовна одиниця)	1	10—20

У табл. 18.3 приведені припустимі критичні відстані, м (середні значення), зближення кабелю зв'язку (МКСБ-4Х4) з ЛЕП і ел. з. д. З таблиці видно, що чим гірше ґрунт, тобто менше його питома провідність, тим далі треба відносити трасу кабелю від ЛЕП і ел. з. д.

Таблиця 18.3

		Ґрунт
Параметр	Одиниця заміру	Старий чорнозем	Глина	Суглинок	Вапняк	Пісок	Граніт
Питома провідність проводимість	см/м	0,2	0,1	0,05	0,02	0,01	0,001
Критичні відстані*	М	200/300	260/370	350/560	480/830	600/1200	1470/3800

* У чисельнику вказано значення для ел. з. д., у знаменнику – для ЛЕП.

5. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ НА ПОВІТРЯНІ І КАБЕЛЬНІ ЛІНІЇ ЗВ'ЯЗКУ.

Природа зовнішніх електромагнітних впливів на повітряні і кабельні лінії зв'язку різна (мал. 18.8). На повітряні лінії діють одночасно як електричне поле, так і магнітне. На кабельні лінії впливає тільки магнітне поле. Силові лінії електричного поля замикаються на металевій оболонці кабелю і землі і не проходять у сердечник кабелю. Магнітний вплив на кабельні лінії знижується за рахунок дії кабельної оболонки, що екранує.

Рис. 18.8. Особливості впливу на лінії зв'язку: а) повітряні; б) кабельні

Кабельні лінії, що знаходяться в землі, і повітряні лінії, що працюють по системі «провід-земля», випробують також гальванічний вплив.

6. НОРМИ НЕБЕЗПЕЧНИХ І ЗАВАЖАЮЧИХ ВПЛИВІВ

Для безпеки обслуговуючого персоналу й особами, що користуються засобами зв'язку, а також для запобігання ушкоджень апаратури і ліній зв'язку і забезпечення необхідної якості передач встановлені норми припустимих величин небезпечних і заважаючих напруг і струмів. При цьому приймаються в увагу час і умови впливу небезпечних напруг і струмів на людей і апаратуру. Впливи при аварійних режимах бувають короткочасними, тому що вони зникають з відключенням ушкоджень лінії. Крім того, аварії на лініях високої напруги порівняно рідкі.

У випадку тривалого впливу, що має місце при змушеному режимі роботи симетричних і несиметричних ліній, а також при нормальному режимі роботи несиметричних ліній існує велика ймовірність небезпечних впливів. Унаслідок цього прийняті більш низькі допустимі напруження, що наводяться в проводах зв'язку.

Припустимі повздовжні ЕДС у проводах ланцюгів зв'язку різних ЛС при небезпечному впливі ВВЛ на довжині гальванично нерозділеної ділянки лінії зв'язку приведені в табл. 18.4. Повздовжньою ЕДС (Е) називають різницею потенціалів між крапками на початку і кінці ділянки зближення на провіднику зв'язку, що виникає в результаті впливу високовольтних ліній. Гальванично нерозділеним називається ділянка ланцюга ЛС, не утримуюча трансформаторів, підсилювачів, фільтрів.

Таблиця 18.4

Тип лінії зв'язку	Припустимі повздовжні ЕДС. У дійсн., при часі відключення ушкодженої ділянки ВЛ
	1,2	0,6	0,3	0,15
Повітряна з дерев'яними опорами, у тому числі з залізобетонними приставками	750	1000	1500	2000
Повітряна з залізобетонними чи металевими опорами	120	160	240	320
Кабельна без ДП чи підсилювачів ДП по системі «провід-провід»	Uісп
Кабельна з ДП підсилювачів по системі "провід-земля"	Uісп-Uдл/2
Міські кабельні без ДП	Uісп

Під іспитовою напругою Uісп розуміється напруга, прийнята для даного типу кабелю при іспиті ізоляції жил стосовно екран чи металевій оболонці кабелю. В даний час для кабелів зв'язку нормовані наступні значення Uісп,В: міжміські кабелі: симетричні—1800, коаксіальні—3000, міські кабелі— 1000; сільські кабелі—2000.

При передачі по кабельних ланцюгах напруги дистанційного живлення Uдп припустима величина наведеної напруги знижується, що враховується нормами табл. 18.4.

Припустима повздовжня ЕДС на проводах кабельної лінії зв'язку на довжині гальванично нерозділеної ділянки ЛС при впливі несиметричних ВЛ повинна бути не більш 36 В в умовах нормального режиму і 70 В в умовах змушеного режиму менш 2 ч.

Небезпека поразки людини електричним струмом залежить від багатьох факторів, найважливішими з яких є: величина струму, що протікає через тіло людини, тривалість дії струму, шляху проходження струму по тілу людини, індивідуальні властивості організму. При встановленні припустимих норм звичайно виходять з величини струму, при якому людина може самостійно звільнитися від захоплення струмонесучого проводу. Відповідно до правила захисту пристроїв зв'язку від небезпечного впливу ліній електропередачі розрядний струм, що проходить через тіло людини, що торкнувся проводу лінії зв'язку, підданого впливу лінії з ізольованої нейтралью, при замиканні фазового проводу на землю не повинний перевищувати 10 мА. При цьому напруга проводів лінії зв'язку стосовно землі допускається не більш 200 В дійсн.

Нормою припустимого напруги, що заважає, на ланцюзі є:

для ВЧ каналів—1,1 мВ одна підсилювальна ділянка в крапці з відносним рівнем корисного сигналу на вході підсилювача—7 дб (—0,8 Нп);

для телефонних каналів ТЧ— 2,1 мВ на довжину каналу зв'язку, що має зближення з високовольтною лінією 400 км при відносному рівні корисного сигналу на затисках оконечной чи станції станції переприйому—7 дБ (—0,8 Нп).

При одночасному впливі на лінію з боку високовольтної лінії електропередачі і электрозалізниці загальна норма перешкод U_ш підраховується по квадратичному закону. При цьому норму напруги шуму ЛЕП приймають рівної 0,6(U_ш, а для электрозалізниці 0,U_ш. Допустиме напруження шуму на одну підсилювальну ділянку визначається по формулі

U_ш^'₌U_ш/N

де N-число підсилювальних ділянок на довжині зближення з лінією, що впливає.

Зазначені норми напруги шуму відносяться до лінійних затисків ланцюгів із хвильовим опором 600 Ом, узгоджено навантаженим. Якщо вхідний опір Zвх відрізняється від 600 Ом, то допустиме напруження шуму повинне бути перелічене по формулі:

U_ш^"=U_ш^'Z_BX/600

Допустиме напруження перешкоди від впливу радиостанций тимчасово прийнято для кабельних ліній рівним 0,5 мВ і для повітряних 1 мВ у точці з відносним рівнем 7 дБ.

7. РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНОГО ВПЛИВУ

Небезпечні електричні напруги можуть виникати в повітряних лініях зв'язку через вплив ЛЕП з ізольованої нейтраллю при заземленні однієї з фаз і в інших випадках появи неврівноважених напруг на ЛЕП. Потенціал проводу зв'язку щодо землі за рахунок електричного впливу

U_E=0,25

де Uл — напруга ЛЕП у нормальному режимі роботи, В (у випадку аварійного режиму при заземленні однієї з фаз величина Uл зростає в 1,73 рази); Sп-екрануюча дія заземлених сусідніх проводів, середнє значення якого приймається рівним 0,7 значення, а, Ь, с показані на мал. 18.9; d₁₂-відстань від проводу ЛЕП до проводу ЛС, а D₁₂ -відстань від дзеркального відображення в землі проводу ЛЕП до проводу ЛС.

Рис. 18.9. До розрахунку електричного впливу

Аналізуючи цю формулу, бачимо: електричний вплив зростає зі збільшенням габаритів ліній (висоти, підвіски проводів Ь и с) і зменшується при розносі ліній (а).

8. РОЗРАХУНОК МАГНІТНОГО ВПЛИВУ

Небезпечні магнітні впливи відплачуються несиметричними системами (ЛЕП, элелектрозалізниці) як у нормальному, так і в аварійному режимах їх роботи, а також симетричними системами (ЛЕП) в аварійному режимі. Повздовжня ЕДС у лініях зв'язку за рахунок магнітного поля (мал. 18.10) може бути визначена по формулі:

E_н= m₁₂I₁ lS_kS_т,

де I₁ струм, що-впливає,А; l-довжина ділянки зближення, км; Sк-коэффициент екранування кабельної лінії.

Рис. 18.10. До розрахунку магнітного впливу

Sт-коэффициент екранування троса, рейок (0,4-0,6); m₁₂- магнітний зв'язок між ВЛ і ЛС, обумовлений по формулі, Гн/км,

m₁₂= 10^-4

де k=-коефіцієнт вихрових струмів у землі; імагнітна проникність і провідність землі;

а — відстань між ВЛ і ЛС.

З ф-ли видно, що вплив росте зі збільшенням довжини лінії, величини і частоти струму, що впливає.

Рис. 18.11. Номограма для визначення коефіцієнта взаємної індуктивності при частоті 50 Гц

Рис. 18.12. Номограма для визначення коефіцієнта взаємної індуктивності при частоті 800 Гц.

Розрахунок небезпечного впливу звичайно виробляється при 50 Гц, а заважаючого— при 800 Гц.

Для полегшення розрахунків на практиці звичайно користаються номограмами, що дозволяють за відомим значенням ширини зближення і питомої провідності землі визначити т₁₂ при частотах 50 Гц і 800 Гц. Такі номограми приведені на мал. 18.11 і 18.12.

Рис. 18.13. Повздовжня ЕДС у лінії зв'язку при різних режимах використання лінії:

а) повна ізоляція від землі; б) заземлення з однієї сторони; в) заземлення з обох сторін

У залежності від режиму роботи лінії зв'язку наводи подовжня ЕДС буде мати різні значення по довжині. На мал. 18.13. показаний характер зміни ЕДС вздовж лінії зв'язку при ізольованих і заземлених кінцях проводів ліній зв'язку. Найбільшу небезпеку для обслуговуючого персоналу і пристроїв зв'язку являє собою випадок (мал. 18.13,6), при якому на ізольованому кінці буде діяти повна індукційована ЕДС.

8. ВПЛИВ РАДІОСТАНЦІЙ

Радіостанції впливають на високочастотні канали зв'язку, коли робочі частоти радіостанції збігаються з діапазоном частот ВЧ систем. На лінії зв'язку безпосередньо впливають радіостанції зверхдлінноволнового діапазону (частоти 3—30 кГц), довгохвильового (частоти 30—300 кГц) і середньохвильового (частоти 300— 3000 кГц). Більше всего піддані впливу радіостанцій вертикальні провода (вводи ланцюгів у будинки станцій). Найбільш могутніми радіостанціями є віщальні і телеграфні, працюючі на великі відстані.

Ступінь заважаючих впливів радіостанцій на ланцюги зв'язку залежить від багатьох причин: випромінюваної потужності, розташування траси лінії зв'язку щодо впливаючої радіостанції, провідності землі, асиметрії проводів ланцюга щодо землі (оболонки траси). Встановлені приблизно наступні припустимі відстані (у кілометрах) від радіостанцій до різних типів ліній:

повітряна лінія: крюковий профіль — 1200, траверсний — 500;

симетричний кабель: свинцева оболонка — 7,7, алюмінієва — 1,3, сталева —3,3;

коаксіальний кабель—1.