5. Основні вимоги до ліній зв'язку.

- забезпечувати зв’язок на необхідну відстань;

- широкополотність і придатність до різних видів сучасної інформації (TV, ТФ, ПД, -

мовлення, газети та ін.)

- захищеність від взаємних і зовнішніх завад;

- стабільність електричних параметрів;

- економічність мережі зв’язку в цілому.

Тема 2. Повітряні лінії зв'язку

1. ТИПИ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ

2. КОНСТРУКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ

3. ПРОФІЛІ ЛІНІЇ ЗВ'ЯЗКУ

4. ТИПИ І КОНСТРУКЦІЇ ОПОР

1. Типи повітряних ліній зв'язку

Повітряні лінії зв'язку (ПЛЗ) ще не втратили свого значення незважаючи на те, що вони з багатьох характеристик поступаються кабельним. Повітряні лінії придатні лише для обмеженого числа каналів (система В-12), тому що вони зазнають зовнішніх електромагнітних впливів (гроза, ЛЕП і т.д.) і атмосферних впливів (температура, вологість) і зв'язок по них менш стабільний і надійний, ніж по підземних кабельних лініях. Однак ПЛЗ істотно простіші в будівництві і дешевші по капітальних витратах.

У даний час повітряні лінії зв'язку застосовуються як лінії внутрішньозонового (внутрішньообласного) зв'язку й у більшій мірі - ліній сільського телефонного зв'язку (СТЗ). В основному це лінії з невеликим числом ланок (від 4 до 20).

За своїм призначенням повітряні лінії зв'язку підрозділяються на три класи:

І клас-магістральні лінії,

ІІ клас- внутрішньозонові і з’єднувальні лінії СТЗ;

І І І клас-абонентські лінії сільського зв'язку.

За механічною міцністю ПЛЗ підрозділяються на чотири типи: полегшений - Пл, нормальний - Н, посилений – Пн і особливо посилений - ОПс.Даний поділ можна представити такою схемою:

Повітряні лінії зв’язку

за призначенням

за механічною міцністю

І клас

магістральні

ІІ клас

внутрішньо зонові + з’єднувальні СТЗ

ІІІ клас

абонентські лінії

1 тип

Пл.- полегшений

2 тип

Н - нормальний

3 тип

Пс - посилений

4 тип

Опс – особливо посилений

20

опор

на

1км

20

опор

на

1 км

25

опор

на

1 км

28

опор

на

1 км

Рис2.1. Поділ на класи і типи.

Тип лінії визначається ожеледністю району, територією якого проходить лінія. Деякі конструктивні особливості повітряних ліній визначаються температурною зоною: І зона (північна) - розрахункові температури від - 55 до +30°С, ІІ зона (середня) - від - 40 до - 45°С і ІІІ зона (південна) - від -25 до +60°С.

Зазначена класифікація визначається метеорологічними умовами району будівництва; основним критерієм є еквівалентна товщина стінки ожеледі, що утворюється на проводах, тому що при ожеледі внаслідок збільшення маси проводів і їхньої поверхні, що піддається тиску вітру, повітряна лінія випробує найбільше механічне навантаження. Кожний з даних типів ліній характеризується, головним чином, числом опор на 1 км (табл.2.1).

З таблиці випливає, що в районах з інтенсивною ожеледицею для забезпечення механічної міцності ліній встановлюється більше число опор на 1 км.

Табліця 2.1

Тип лінії	Район кліматичних умов	Товщина ожеледі на проводі, мм	Число опор на 1 км	Довжина прольоту (відстань між опорами), м
Пл	Ожеледний і слабоожеледний	5	20	50
Н	Середньої інтенсивності ожеледі	10	20	50
Пс	Сильної інтенсивності	15	25	50
ОП	Особливо сильної інтенсивності	20	28	35,7