Тема 14. Взаємні впливи між ланцюгами. Вихідні положення.

1.ПРИРОДА Й ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ВЗАЄМНОГО ВПЛИВУ МІЖ ЛАНЦЮГАМИ.

2. ОСНОВНЕ РІВНЯННЯ ВПЛИВУ МІЖ ЛАНЦЮГАМИ ЗВ'ЯЗКУ.

3.ПЕРЕХІДНЕ ЗГАСАННЯ МІЖ СИМЕТРИЧНИМИ .ЛАНЦЮГАМИ

4. ЗАЛЕЖНІСТЬ ПЕРЕХІДНОГО ЗГАСАННЯ ВІД ЧАСТОТИ І ДОВЖИНИ ЛІНІЇ.

5. НЕПРЯМІ ВПЛИВИ МІЖ ЛАНЦЮГАМИ.

1.ПРИРОДА Й ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ВЗАЄМНОГО ВПЛИВУ МІЖ ЛАНЦЮГАМИ.

Для повної оцінки електричних властивостей ліній зв'язку і правильного їхнього проектування, крім процесу поширення електромагнітної енергії уздовж проводів, необхідно вивчити також явища переходу енергії з одного ланцюга на інший і їхню захищеність від впливів, що заважають.

Захищеність повітряних і кабельних ланцюгів ліній зв'язку є найважливішою умовою забезпечення надійного зв'язку, що здобуває особливе значення при високочастотному телефонуванні і телеграфуванні на великі відстані. Якість та дальність зв'язку в цьому випадку обумовлюється не стільки власним згасанням ланцюга, скільки взаємними заважаючими впливами між сусідніми ланцюгами, що виявляються у вигляді перехідної розмови чи шуму. Перехідні розмови знижують розбірливість мови, шум заважає.

При згасанні, що допускається для лінії зв'язку, наприклад 28,6 дБ (3,3 Нп), лише 1/735 частка переданої в лінію енергії надходить у приймач. Основна частина енергії (734/735) розсіюється в самій лінії, головним чином, на теплові втрати та діелектричну поляризацію. Крім того, енергія переходить на сусідні ланцюги у вигляді струму перешкод. В силу цього передача, що здійснюється по якому-небудь ланцюзі, тією чи іншою мірою прослухується в сусідніх ланцюгах кабельних чи повітряних ліній.

Характер і природа впливу між ланцюгами повітряних ліній та симетричних кабелів принципово ідентичні. Перехід енергії з одного ланцюга на інший, обумовлений електромагнітною взаємодією між ними, може бути умовно представлений у вигляді сумарної дії електричного й магнітного полів.

При проходженні струму по якому-небудь ланцюгу (впливаючому), наприклад 1-2 (мал. 14.1), на проводах цього ланцюга утворяться заряди +Q₁ й -Q₂. Ці заряди створюють електричне поле, силові лінії якого частково стикаються з проводами 3-4 суміжного ланцюга (підданого впливу). Унаслідок цього між проводами 3-4 утвориться різниця потенціалів, що створює в них струм, що поширюється уздовж ланцюга. Наведений струм досягає приймачів, включених на кінцях ланцюга, і виявляється у виді впливу, що заважає. Вплив, обумовлений дією електричного поля, називають електричним впливом.

Поряд з електричним впливом одночасно діє й магнітний вплив (мал. 14.2). При проходженні струму по ланцюгу, що впливає, 1-2 навколо проводів цього ланцюга утвориться магнітне поле, силові лінії якого частково впливають на проводи 3-4. Ці магнітні силові лінії, перетинаючи проводи 3-4, наводять у них ЕРС, що створює в ланцюзі 3-4 струм. Цей струм, поширюючись уздовж ланцюга, досягає включених на її кінцях приймачів і створює дію, що заважає. Вплив, обумовлений дією магнітного поля, називається магнітним впливом.

Чим вище частота переданого струму, тим швидше протікає процес зміни електриченого і магнітного полів і тим більше величина взаємного впливу, що заважає, між ланцюгами. Електричний і магнітний вплив між двома ланцюгами характеризується відповідно електричним (К₁₂) і магнітним (М₁₂) зв'язками.

Рис. 14.1. Схема електричного впливу. Рис. 14.2. Схема магнітного впливу.

Електричний зв'язок визначається відношенням струму I₂, наведеного в ланцюзі, підданого впливу, до різниці потенціалів у ланцюзі, що впливає U₁:

K₁₂=g+jωk=

де g - активна складова електричного зв'язку; k - ємнісний зв'язок.

Магнітний зв'язок визначається відношенням наведеної ЕРС - Е₂ у ланцюзі, підданого впливу, до струму в ланцюзі, що впливає, I₁ зі зворотним знаком:

М₁₂=r+jωm=

де r - активна складова магнітного зв'язку; m - індуктивний зв'язок.

Електричний зв'язок (К₁₂) представлений в одиницях провідності - См, а магнітний (М₁₂) - в одиницях опору - Ом. При обліку спільної дії зв'язків необхідно перевести їх в однакові одиниці розмірності. Маючи на увазі, що U₁= I₁Zхв₁ й I₂=E₂Zхв₂, можна виразити електричний зв'язок в одиницях опору - Ом:

K₁₂=(g+jωk)Zхв₁Zхв₂

і магнітний зв'язок в одиницях провідності - См:

М₁₂=

Можна обидві величини виразити у безрозмірних одиницях:

K₁₂=(g+jωk)

М₁₂=

Величини r, g, k , m називаються первинними параметрами впливу.

Величина перехідного згасання А, що характеризує згасання струмів впливу при переході з першого ланцюга в другий, є вторинним параметром впливу.

У лініях зв'язку звичайно прагнуть зменшити саме загасання ланцюга а й збільшити перехідне згасання А.

Перехідне загасання є основною мірою оцінки властивостей повітряних і кабельних ліній по взаємному впливі між ланцюгами й придатності ланцюгів для високочастотної передачі. Воно виражається логарифмом відношення потужності генератора Р₁, що живить ланцюг, що впливає, до потужності перешкод Р₂ у ланцюзі, підданого впливу, і вимірюється в децибелах:

A=10lg().

При розгляді впливу між ланцюгами зв'язку розрізняють два види переходів енергії: на ближньому (передавальному) й на дальньому (прийомному) кінцях (мал.14.3).

Рис. 14.3. Вплив між ланцюгами.

Вплив, що виявляється на тім кінці ланцюга, де розміщений генератор першого ланцюга, називається перехідним впливом на ближньому (передавальному) кінці A_0. Вплив на протилежний кінець ланцюга називається перехідним впливом на дальньому (прийомному) кінці А_l.

Перехідне загасання по потужності, дБ,

на ближньому кінці A₀=10lg()

На дальньому кінці A_l=10lg().

Поряд з величинами A₀ і А_l в техніці зв'язку широко використовується параметр Аз - захищеність від перешкод, чи просто захищеність, що представляє собою різницю рівнів корисного сигналу р_с й перешкод р_п у розглянутому струмі:

Аз=р_с - р_п

Вона може бути виражена також через потужності сигналу Рс і перешкод Рп:

Аз=10lgРс/Рп:

Введення даного параметру обумовлене тим, що для забезпечення належної якості зв'язку необхідно, щоб потужність корисного сигналу перевершувала потужність перешкод на визначену величину. Сама по собі потужність сигналу не гарантує необхідної якості. Дійсно, у малошумній лінії можна забезпечити значно кращу якість передачі за умови низького приймального рівня, чим у лінії з високим рівнем перешкод при значно більш сильному сигналі.

Рис.14.4. До визначення захищеності ланцюгів:

а) схема впливу; б) рівні сигналів у ланцюзі II.

На мал. 14.4 показані схеми впливу і рівня корисного сигналу й перешкод у ланцюзі II.

З малюнку видно, що при рівнях корисного сигналу р_с= -50 дБ й перешкод р_п= -130 дБ захищеність буде Аз= -50 - (-130) =80 дБ.

Між параметрами впливу однорідних ланцюгів - захищеністю Аз, перехідним загасанням на далекому кінці А_l з власним загасанням лінії аl - існує співвідношення

Аз=А_l - аl

При цьому одержимо

Аз=10lg() - 10lg()=10lg()

Дійсно, як видно з мал. 5.3 і 5.4, потужність корисного сигналу Рс ідентична Р_1l , а потужність перешкоди Рп дорівнює Р_2l.

Перехідне загасання може бути виражено також через струми й напруги:

A₀=10lg()=20lg

A_l=10lg()=20lg

де та- хвильовий опір першого (впливаючого) й другого (підданого впливу) ланцюгів.

Електромагнітними зв'язками можна оперувати переважно при розгляді явищ впливу в коротких лініях довжиною порядку l<. Для тональних частот≈5...25 км, а для високих частот≈0,3...2 км. Отже, у першому випадку електромагнітні зв'язки дозволяють проводити вимір на лініях довжиною до 1 км, а в другому - до 100 м.

Основними характеристиками оцінки впливу в довгих лініях є перехідне загасання й захищеність ланцюгів.

Електромагнітний зв'язок, а отже перехідне згасання й відповідно ступінь впливу між ланцюгами, обумовлюється взаємним розташуванням провідників ланцюгів, що впливає й підданого впливу , системою зв'язку, типом скрутки (зоряна, парна, подвійна парна), ступенем конструктивної однорідності як по довжині лінії, так й по перетину, якістю застосовуваних матеріалів.

Крім того заважаючий вплив залежить від довжини й частоти переданих сигналів зв'язку. Чим вище частота переданого струму й довше лінія, тим сильніше взаємний вплив.

Електромагнітні впливи по своєму характеру поділяються на регулярні й нерегулярні, безпосередні й непрямі.

Регулярні впливи мають місце при ідеальній (розрахунковій) симетрії конструкції розглянутих груп ланцюгів.

Нерегулярні впливи обумовлені відхиленнями конструкції від ідеально симетричних й неоднорідностями ланцюгів.

Крім того, виділяються систематичні впливи, обумовлені електромагнітними зв'язками, постійними по величині й фазі. Причиною їхнього виникнення в кабелях є, головним чином, асиметрія у взаємному розташуванні жил, у четвірці й систематичні погрішності технології.

Безпосередні впливи - це взаємні впливи між двома однорідними, узгоджено навантаженими ланцюгами.

Непрямі впливи - це впливи через треті ланцюги (сусідні ланцюги, екрани, оболонки кабелів, штучні ланцюги й т.д.), а також внаслідок відображень за рахунок неоднорідностей ланцюгів й неузгодженості навантажень.

Рис.14.5. Характер зміни струмів регулярних (I₁) й нерегулярних (I₂) впливів між ланцюгами уздовж лінії.

На мал. 14.5 показана зміна струмів регулярних I₁ й нерегулярних I₂ впливів між ланцюгами по довжині кабелю. Перші пропорційні довжині кабелю: I₁=ψ₁(l), а другі прийнято складати по середньоквадратичному закону: I₂=ψ₂( l )

2. ОСНОВНЕ РІВНЯННЯ ВПЛИВУ МІЖ ЛАНЦЮГАМИ ЗВ'ЯЗКУ.

Розглянемо заважаючий вплив між двома паралельно розташованими ланцюгами за рахунок наявності між ними злектромагнитной зв'язку. Припустимо, що ланцюг І (мал. 14.6) - що впливає, а ланцюг II-піддана впливу. Нагрузочний опір на початку і кінці ланцюгів погоджений.

Z₀=Z_l=Zв

Струм у будь-якій точцs ланцюга І на відстані х від початку I_1х=I₁₀e^-γ1x Цей струм створює в другому ланцюзі на ділянці dx за рахунок злектромагнитного зв'язку Z_ем струм перешкод dI₂x=I₁xZ_емdx.

Струм перешкод в другому ланцюзі ділиться на дві частини: струм до ближнього кінця ланцюга dI₂₀=dx і струм до дальнього кінця ланцюга dI_2l =dx

Повний струм перешкод на лінії, що надходить до ближнього кінця за рахунок впливу на ділянці х, складе:

I₂₀=dxI₂₀=dx

Повний струм перешкод, що надходить до далекого кінця за рахунок впливу на ділянці (l-х), складе:

I_2l =dxdx

Рис.14.6. До виводу основного рівняння впливу.

Інтегруючи даного вираження і маючи у виду, що е^{- ах} =, одержимо

I₂₀ =I₁₀Z_ем

I_2l =I₁₀Z_ем

З огляду на те, що перехідне загасання на ближньому й дальньому кінцях визначаються виразами

A₀ =10lg()=20lg

A_l =10lg()=20lg

отримаємо, дБ:

A₀ =20lg

A_l =20lg

При рівності електричних характеристик ланцюгів (γ₁=γ₂=γ і Zв₁=Zв₂=Zв) отримаємо, дБ:

A₀ =20lg

A_l =20lgal

При виведенні формули Al малося на увазі, що при (γ₁-γ₂)0 величина

Маючи на увазі, що захищеність зв'язана з перехідним загасанням на дальньому кінці співвідношенням Аз=Аl - аl, одержимо:

Aз =20lg

Тут Zeм - первинний параметр впливу, що характеризує електромагнітний зв'язок між ланцюгами і визначаючий частку переходу енергії з одного ланцюга на інший. Цей параметр різний для різних типів ліній (повітряних, кабельних, симетричних, коаксіальних, оптичних) і по-різному виражається для ближнього і далекого кінців лінії. Він дається в безрозмірних одиницях.

Формули розрахунку вторинних параметрів впливу - А₀, Аl_, А_з однозначні для будь-якого типу ліній і будь-якого режиму впливу.

3.ПЕРЕХІДНЕ ЗГАСАННЯ МІЖ СИМЕТРИЧНИМИ .ЛАНЦЮГАМИ

У симетричних ланцюгах перехідний вплив обумовлений електричними і магнітними зв'язками між ланцюгами, що виражаються параметром Zем. Причому цей параметр різний для ближнього і дальнього кінців лінії. Як видно з мал. 14.7, струми перешкод у другому ланцюзі на ближньому кінці за рахунок електричних (К₁₂) і магнітних (М₁₂) зв'язків складаються, а на дальньому - віднімаються. Тоді результуючі електромагнітні зв'язки для ближнього N₁₂ і дальнього F₁₂ кінців лінії будуть:

N₁₂=K₁₂Zхв +=(g+jωk)Zхв+

F₁₂=K₁₂Zхв -=(g+jωk)Zхв -

де g - активна електрична складова; k - ємнісний; r - активна магнітна складова; m - індуктивний зв'язок.

Ці формули характерні для симетричних кабелів.

Рис.14.7. Еквівалентна схема електричної (К₁₂) і магнітної {М₁₂) зв'язків між ланцюгами.

На повітряних лініях проводи розташовані на великій відстані один від одного і тому мало позначається асиметрія втрат на вихрові струми r = 0, крім того, відсутня ізоляція проводів і невелика асиметрія втрат у діелектрику g=0 Тоді формули розрахунку електромагнітних зв'язків приймуть вигляд:

N₁₂=jω(kZхв+)

F₁₂=jω(kZхв-)

Відповідно формули перехідного загасання, дБ, приймуть вигляд:

A₀ =20lg

A_l =20lg+аl

A_a =20lg

Маючи на увазі, що в області високих частот струми перешкод електричного і магнітного характеру приблизно рівні, одержимо, що на ближньому кінці результуючий вплив подвоюється, а на дальньому електричні і магнітні зв'язки компенсуються і вплив зменшується. Тому, як правило, перешкоди на ближньому кінці більші чим на дальшому (N₁₂>F₁₂) і відповідно перехідне згасання на ближньому кінці менше ніж на дальньому (Aо<A_l).

Зазначені рівняння справедливі для розрахунку перехідного загасання між ланцюгами повітряних ліній зв'язку. У повітряних лініях відомий фазовий коефіцієнт ланцюга і закон його зміни уздовж лінії. Кабельні лінії складаються з будівельних довжин зі скрученими ланцюгами, при цьому невідома фаза додавання впливів з окремих довжин кабелю. Тому при розрахунку впливу і перехідного загасання в кабельних лініях приймається геометричний закон додавання впливів з окремих будівельних довжин кабелю:

I=

Тоді формули перехідного згасання для симетричних кабельних ланцюгів приймуть вигляд:

A₀ =20lg

A_l =20lg+аl

Відповідно захищеність Аз=A_l-а1 виразиться як

A₃ =20lg

Для кабельних ліній найбільш зручніше формули розрахунку перехідного загасання виразити через будівельні довжини кабелю (А^бд₀, А^бд_l, А^бд₃):

А₀ =А^бд₀ +20lg

А_l =А^бд_l - 20lg+α(n-1)s

де А^бд₀=20lg

А^бд_l=20lg+аs

А^бд₃=20lg

s - будівельна довжина кабелю, км; n - число будівельних довжин, N_{12 ,} F₁₂ електромагнітні зв’язки будівельної довжини кабелю.

4. ЗАЛЕЖНІСТЬ ПЕРЕХІДНОГО ЗГАСАННЯ ВІД ЧАСТОТИ І ДОВЖИНИ ЛІНІЇ.

Рівняння для розрахунку впливу на повітряних і кабельних лініях зв'язку ідентичні, тільки у випадку повітряних ліній фігурують параметри γ і l, а кабельних -  i l. Така відмінність обумовлена тим, що для підсумовування впливу в кабелях використовувався середньоквадратичний закон додавання перешкод з окремих відносних довжин і бралися абсолютні значення струмів перешкод без обліку фазових співвідношень, а для повітряних ліній сумувались перешкоди з урахуванням фазових співвідношень.У повітряних лініях зв'язку і симетричних кабелів зі збільшенням переданої частоти струму зростає взаємний вплив між ланцюгами і відповідно зменшуються перехідне згасання і захищеність (мал. 14.8).

Рис.14.8. Частотні залежності перехідного згасання симетричних ланцюгів

Перехідне згасання зменшується за законом 1n. Це розуміється тим, що з ростом частоти збільшуються значення електричного і магнітного зв'язків (К₁₂=g+jωk) і (М₁₂=r+jωm) , оскільки реактивні складові їх знаходяться в прямій залежності від частоти. Сутність цього явища полягає в тім, що зі збільшенням частоти змінюються електричні і магнітні поля, що утворюються навколо ланцюга, тому більш інтенсивна перешкода індукуєтся в ланцюзі, підданого впливу.

Перехідне згасання на дальньому кінці Al більше, ніж на ближньому Aо, тому що на ближньому кінці сумуються електричні і магнітні зв'язки (N₁₂), а на дальньому - віднімаються (F₁₂). Характер залежності перехідного загасання і захищеності від довжини лінії показаний на мал.14.9.

Рис.14.9. Залежності перехідного загасання і захищеності від довжини лінії.

Рис.14.10. Характер додавання струмів впливу з різних ділянок лінії:

а) на ближньому кінці; б) на дальньому кінці.

Захищеність від взаємних перешкод Аз для повітряних ліній зі збільшенням довжини зменшується за законом 1n, а для кабельних ліній по закону lg. Фізично це розумiється тим, що зі збільшенням довжини лінії збільшується взаємний вплив між ланцюгами. На мал. 14.10, б показаний характер додавання струмів взаємних впливів на далекому кінці зі збільшенням довжини лінії. З малюнка видно, що всі ділянки вносять однакові величини перешкод (l₁=l₂=l₃=l₄)

Перехідне загасання на дальньому кінці А_l (див. мал.14.10) змінюється за законом А_l=Аз+аl. До деякої довжини лінії найбільше значення має Аз, що зі збільшенням l зменшується, тому Аl спочатку має падаючий характер, після деякого граничного значення довжини зростає власне загасання ланцюга аl і величина А_l різко збільшується.

Розглядаючи закономірність зміни А_l≡ψ(l), можна відзначити, що зі збільшенням довжини лінії збільшується число ділянок впливу і варто очікувати зростання взаємних перешкод. Однак зі збільшенням довжини струми перешкод зменшуються, тому що подовжується шлях їхнього проходження і росте власне загасання ланцюга (мал. 14.10, б).

5. НЕПРЯМІ ВПЛИВИ МІЖ ЛАНЦЮГАМИ.

У попередніх розділах процес впливу розглядався при наявності двох однорідних ланцюгів з погодженими навантаженнями. У дійсних умовах поряд з безпосереднім впливом між двома ланцюгами діють непрямі впливи, що виникають за рахунок відображень при неузгоджених навантаженнях, конструктивних неоднорідностях ланцюгів по довжині, а також через наявність сусідніх, третіх, ланцюгів. Непрямі впливи, що сумуюються з безпосередніми впливами, знижують перешкодозахищеність ланцюгів. Теоретичними й експериментальними дослідженнями встановлено, що непрямі впливи особливо позначаються на дальньому кінці в області високих частот, а в ряді випадків перевищують безпосередній вплив між ланцюгами.

Вплив за рахунок відображень виникає через непогодженість вхідних опорів апаратури з хвильовим опором лінії, у результаті чого виникають відбиті хвилі, що приводять до збільшення власного загасання ланцюгів, появі перекручувань переданих сигналів і виникненню додаткового впливу між ланцюгами.

Рис.14.11. Вплив між ланцюгами через непогодженість опору навантаження і хвильового опору.

Рис. 14.12. Вплив між ланцюгами за рахунок нерегулярності лінії.

Рис. 14.13. Вплив між ланцюгами через третій ланцюг.

На мал. 14.11 показана природа виникнення додаткових впливів між ланцюгами за рахунок непогодженості опорів навантаження і лінії (Zl≠Zв). Як видно з малюнку, у приймач ланцюга I надходить лише деяка частка електромагнітної енергії, частина енергії відбивається і поширюється назад до початку ланцюга. Через електромагнітний зв'язок між ланцюгами ця енергія частково переходить у ланцюг II і виявляється на ближньому і далекому кінцях у вигляді струму перешкод. Таким чином, крім струму прямого впливу з'являється додатковий вплив за рахунок відображення енергії при непогодженості навантажень. Аналогічний процес відбувається також і при непогодженості опорів апаратури і лінії на початку і кінці ланцюга II.

Додатковий вплив за рахунок непогодженості навантажень виражається через коефіцієнт відображення р:

р=,

де Zl - опір навантаження; Zхв - хвильовий опір лінії.

Чим більший коефіцієнт відображення р, тим більше взаємний вплив між ланцюгами.

Вплив за рахунок конструктивних неоднорідностей виникає через нерегулярність конструкції кабельних і повітряних ліній по довжині.

У місцях нерегулярностей лінії (Zхв₁≠Zхв₂≠Zхв₃) виникають відбиті хвилі, що приводять до появи зворотнього (що рухається до початку) і попутного (що рухається до кінця) потоків енергії (мал. 14.12). Ці потоки є джерелами переходу енергії на сусідні ланцюги і додатковий вплив між ними.

У кабельних лініях неоднорідності обумовлені нерівномірністю накладення ізоляції, неточностями в кабельній скрутці і технологічному розкиді параметрів будівельних довжин. У кабелях розрізняють внутрішні неоднорідності (в середині будівельних довжин) і стикові (в місцях з'єднання будівельних довжин). На повітряних лініях неоднорідності підрозділяються на елементні і профільні. Елементні неоднорідності, тобто розходження елементів схрещування по довжині, зв'язані з відхиленнями в розташуванні опор. Профільні неоднорідності обумовлені розходженням стріл прогину проводів і неоднакових відстаней між штирями на траверсах чи між гаками на опорах повітряних ліній зв'язку.

Конструктивні неоднорідності строго нормуються. На повітряних лініях максимальне відхилення, що допускається, на довжину елемента складає 10% (при s=0,1 км, ∆s=0,01 км), різниця в стрілах прогину проводів не повинна перевищувати 3 cм. На кабельних лініях асиметрія опорів ∆R=0,1...0,14 Ом/км; ємнісна асиметрія ∆С=1...1,2 нФ/км; відхилення хвильового опору ∆Zв - порядку 3-5% номінального значення.

У реальних умовах на повітряній і кабельній лініях, крім двох основних ланцюгів (впливаючих і підданих впливу), маються однопровідні і двохпровідні треті ланцюги, причому може бути не одна, а декілька третіх ланцюгів, частина яких не використовується для роботи (наприклад: штучні ланцюги, екрани і свинцева оболонка кабелю).

Треті ланцюги, що знаходяться на загальній повітряній чи кабельній лінії з основними ланцюгами, є причиною додаткових впливів. Через ланцюг III відбувається додатковий вплив між ланцюгами I і II. Причому цей вплив виявляється як на ближньому, так і на дальньому кінцях.

Однак найбільшу небезпеку при існуючих схемах зв'язку представляє перешкода, що надходить на дальній кінець другого ланцюга (мал. 14.13). У цьому випадку перехідні струми за законом впливу на ближній кінець направляються спочатку з ланцюга I у ланцюг III, а потім, направляючи до лівого кінця ланцюга III, також за законом впливу на ближній кінець переходять у II ланцюг і направляються до її далекого кінця.

Вплив через треті ланцюги, на дальньому кінці незначний при низьких частотах, стає дуже помітним в області високих частот і може перевищувати безпосередній вплив між ланцюгами.

Фаза окремих складових струмів перешкод непрямих впливів невідома, тому перешкоди сумуюются за законом:

I_рез=

де Ірез - результуючий струм перешкод;

Івід - струм перешкод за рахунок відображень;

Ік.н - струм перешкод за рахунок конструктивних неоднорідностей;

Ітр - струм перешкод за рахунок третіх ланцюгів.

По цьому ж закону сумуюются безпосередні і непрямі впливи.