.Земельне право

Земельні відносини завжди перебували в центрі уваги громадськості, різних верств населення країни незалежно від наявності чи відсутності у них земельних ділянок.

Особливого значення набуває знання земельного права в сучасний період - час становлення, розвитку і зміцнення державності, прискорення реформування земельних відносин в Україні.

Підвищений інтерес до вивчення земельного права України як важливої складової еколого-правової освіти зумовлений низкою обставин. Передусім введенням у дію Земельного кодексу України і значним оновленням та істотним збільшенням кількості законодавчих і підзаконних актів про землю, які потребують об’єктивного осмислення їх ролі та місця в національній системі права і регулюванні суспільних земельних відносин з врахуванням положень Цивільного кодексу України.

По-друге, це пов’язано з практичною необхідністю ефективно застосовувати земельно-правові норми для реального забезпечення суб’єктивних земельних прав у процесі реалізації сучасної земельної реформи.

По-третє, доцільністю творчого і всебічного осмислення і обґрунтування низки нових концептуальних підходів до регламентації земельних правовідносин, проведення їх наукової класифікації за галузевими, інструкційними та іншими ознаками.

Земельне право спрямоване на поглиблення знань студентів про природні та набуті земельні права людини, зокрема про можливі права власності громадян, юридичних осіб, народу і держави або уповноважених ними осіб на землю, розуміння необхідності виваженої юридичної

кваліфікації форм реалізації та захисту юридичних земельних прав.

Під час вивчення курсу «Земельне право» студенту належить опанувати відповідну сукупність знань, вмінь та навичок.

Студент повинен Знати:

• діюче земельне законодавство;

• основні принципи і завдання земельного права;

• законодавчі засади раціонального використання земель;

• організаційно-правові заходи охорони земель;

• види юридичної відповідальності за порушення земельного

законодавства.

Уміти

• застосовувати земельно-правові норми;

• узагальнювати практику використання земельного законодавства та робити відповідні висновки за результатами узагальнення;

• правильно застосовувати роз’яснення судових та інших органів у

процесі застосування норм земельного законодавства.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Акт про перенесення меж земельної ділянки на місцевість (в натуру) - документ, який посвідчує факт закріплення меж земельної ділянки на місцевості (в натурі). Засвідчується підписанням акта власниками та/або землекористувачами суміжних земельних ділянок, що межують з даною ділянкою. Оформлюється представниками місцевих органів земельних ресурсів.

Власник земельної ділянки - фізична або юридична особа, територіальна громада чи держава, яка є правомочною володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, належною їй на праві власності, що посвідчено державним актом.

Володіння земельною ділянкою - фактичне утримання земельної ділянки певною особою. Поряд з користуванням та розпорядженням, володіння є однією зі складових права власності. Володіння земельною ділянкою поділяють на законне та незаконне. Законним воно визнається у тому випадку, коли на нього є правові підстави. Незаконним володінням визнається таке, що не має під собою правових підстав.

Виділення земельної ділянки - процес надання земельної ділянки юридичній або фізичній особі. Складовою частиною виділення земельної ділянки є підготовка матеріалів погодження місця розташування, розробка проекту відведення земельної ділянки.

Земельне право - система норм законодавства та теоретичних положень юридичної науки, які регулюють відносини, що виникають при володінні, користуванні, розпорядженні та використанні земельних ділянок, а також повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування щодо иземельних ділянок, охорони землі та належного використання тощо.

Консервація земель - виведення земель з господарського обороту на певний термін для здійснення заходів, спрямованих на відновлення родючості та екологічно задовільного стану грунтів, встановлення або повернення (відновлення) втраченої екологічної рівноваги у конкретному регіоні.

Консервація земель здійснюється за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок. Порядок консервації земель встановлюється законодавством України.

Користування земельною ділянкою - одна з правомочностей власника земельної ділянки, яка полягає у можливості отримувати користь із земельної ділянки в результаті її обробітку чи іншого використання. Повноваження на використання земельної ділянки може бути передано власником земельної ділянки іншим особам у результаті укладення договорів оренди земельної ділянки або при наданні права постійного користування відповідно до норм чинного законодавства.

Контроль за використанням та охороною земель - забезпечення додержання органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Контроль за використанням та охороною земель поділяється на державний, самоврядний і громадський.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН № з/п	Назви тем	Кількість годин
		Лекції	Семі­ нари	Прак­ тичні заняття
1.	Поняття, предмет, методи, система та джерела земельного права		2	2	-
2.	Право власності на землю та право землекористування.		2	2	-
3.	Правовий режим земель сільськогосподарського призначення.		2	2
Всього			6	6	-

Форма підсумкового контролю - залік.