Основні терміни дисципліни

Аномія - стан соціальної системи, за якого значна частина громадян, знаючи про існування обов’язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже.

Валідність (Обґрунтованість) інформації - відповідність результатів саме тим явищам і процесам, які передбачалося дослідити.

Верифікація - перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом зіставлення їх з об’єктами спостереження, чуттєвими даними, експериментом.

Гендерна соціологія - галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації.

Девіантна (лат. ііеуіаііо - ухилення) поведінка - вчинок, дія людини, групи людей, які не відповідають офіційно встановленим у суспільстві нормам (стандартам, шаблонам).

Електоральна соціологія - галузь соціологічної науки, яка займається вивченням політичної взаємодії суб’єктів суспільства шляхом аналізу механізмів їх політичної участі в житті соціуму, умов та особливостей об’єднання в політичні групи, політичні презентації інтересів у владній боротьбі тощо.

Ескалація - поступове розширення, посилення, збільшення, загострення, наприклад: ескалація кризи, ескалація конфлікту.

Етнічна ідентичність - відчуття взаємної тотожності, історичної, соціальної та культурної спільності у представників однієї етнічної групи.

Етнічний стереотип - стандартизований, стійкий, емоційно насичений, ціннісне визначений образ, уявлення про певний об’єкт, продукований під впливом конкретної етнічної культури, актуальний для представників окремої етнічної спільноти.

Інновація - комплексний процес створення, поширення та використання нового практичного засобу (нововведення) для задоволення людських потреб, а також пов’язані з цим нововведенням зміни в соціальному середовищі.

Інституціалізація - процес виникнення і становлення соціальних інститутів як ключових структурних елементів суспільства.

Інтерналізація (інтеріоризація) - засвоєння індивідом вироблених суспільством і різними групами норм, цінностей, установок, стереотипів, уявлень тощо.

Кореляція - визначення функціональних зв’язків між двома ознаками соціальних об’єктів.

Маргіналізація - втрата особистістю належності до певної соціальної групи, норм і цінностей відповідної субкультури без входження до іншої.

Масова комунікація - систематичне та одночасне поширення однотипних повідомлень у великих аудиторіях з метою інформування та здійснення ідеологічного, політичного, економічного, психологічного, організаційного впливу на думки, оцінки і поведінку людей.

Медіація - оптимізація за допомогою третьої сторони процесу пошуку вирішення проблеми задля припинення конфлікту.

Натуралізм у соціології - напрям у соціології, представники якого прагнуть зрозуміти соціальне через біологічне, природне. Пояснює розвиток суспільства різними природними чинниками - кліматичними умовами, географічним середовищем, біологічними і расовими особливостями людей тощо.

Нуклеарна сім’я - проста сім’я. що складається з подружньої пари з дітьми чи без дітей або одного з батьків зі своїми дітьми, які не перебувають у шлюбі.

Опитування - метод збору соціальної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально - психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрації відповідей респондентів на сформульовані запитання.

Парадигма - теоретичні схеми, моделі, диспозиції, інші пізнавальні регулятиви, які служать еталоном, взірцем або напрямом при вирішенні проблем.

Патерналізм - 1) концепція, що обґрунтовує соціальну політику в галузі трудових відносин; проявляється в показній « благодійності»; 2) політика великих держав, спрямована на поневолення економічно слаборозвинутих країн під виглядом « спілкування про слабкі народи».

Плюралізм - множинність думок, поглядів, напрямів, партій тощо як фундаментальний принцип побудови правового суспільства.

Правовий нігілізм - правове безкультур’я, відкидання або ігнорування права, юридичних норм, правових цінностей, зневажливе ставлення до правових традицій.

Референтна група - соціальна група , на яку індивід орієнтує свою поведінку, до якої належав у минулому. належить у конкретний час, прагне належати в майбутньому.

Санкція - стимулювання бажаної поведінки і припинення небажаної для забезпечення внутрішньої згуртованості й безперервності суспільного життя.

Сегрегація - спроби збереження власної етнокультурної спадщини за різкого звуження контактів з представниками інших національних утворень.

Соціальні інженерія - вид, напрям діяльності, основним призначенням якої є регулювання соціальних відносин між різними соціальними групами, розв’язання соціальних проблем, забезпечення ефективного впровадження соціальних резервів виробництва тощо на базі застосування результатів і рекомендацій соціологічних досліджень, вироблення соціальних проектів, соціальних технологій.

Соціалізація - процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості.

Соціальна адаптація - вид взаємодії людини, соціальної групи із соціальним середовищем, під час якої узгоджуються вимоги і очікування його учасників.

Соціальна активність особистості - системна соціальна якість, у якій виражається та реалізується глибина і повнота зв’язків особистості із соціумом, рівень перетворення її на суб’єкт суспільних відносин.

Соціальна атомізація - процес відособлення людей одне від одного, що виникає з розірванням безпосередньо особистісних зв’язків між ними і є виявом зв’язків опосередкованих, безособових, які набувають форми « речі» (грошей, товару).

Соціальна диференціація - відмінності між макро-і мікрогрупами, а також індивідами, які можуть належати як до об’єктивних ознак масової та індивідуальної свідомості.

Соціальна ідентифікація - процес і результат емоційного та іншого самоототожнювання індивіда з іншою особою, групою, взірцем чи ідеалом.

Соціальна легітимність - соціальний порядок, який має високий рівень визнання та престижу, завдяки чому диктує індивідам обов’язкові вимоги та надає приклади поведінки.

Соціальна стратифікація - поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту тощо.

Соціальний експеримент - спосіб одержання інформації про наявність причинно-наслідкових зв’язків між показниками функціонування, діяльності, поведінки соціального об’єкта і деякими керованими та контрольованими чинниками, що впливають на нього.

Соціологізм - концепція, яка стверджує першорядне і виняткове значення соціальної дійсності і соціальних методів у поясненні буття людини та його середовища.

Соціологічне дослідження - система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно - технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.

Соціологія - наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Соціологія права - галузь соціології, що вивчає закономірності функціонування права в системі соціальних інститутів: генезис, динаміку, структуру правових норм та їх роль у суспільстві, механізми їх реалізації в поведінці та діяльності особистості, групи, організації, інститутів, суспільства.

Теорія соціальної дії - одна з найважливіших теоретичних концепцій сучасної західної соціології, прагне пояснити найрізноманітніші соціальні явища - від окремих актів індивідуальної поведінки до великомасштабних суспільно - історичних процесів (М. Вебер, Ф. Знанецький, Т. Парсонс).

Урбанізація - соціально-економічний процес зростання міст, міського населення, поширення міського способу життя.

Фемінізм - науковий напрям і суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків та жінок у всіх сферах життя.

Футурологія - сукупність уявлень про майбутнє людства; галузь наукових знань, що охоплює перспективи соціальних процесів.

Цінність - суспільне ставлення особистості, яке переносить її потреби та інтереси на матеріальні та духовні явища, надає їм визначальних соціальних рис.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН № з/п	Назви тем	Кількість годин
		Лекції	Семі­ нари	Прак­ тичні заняття
1.	Соціологія права як галузь соціологічної науки		2	2	-
2.	Соціологія законодавства та правотворчий процес		2	2	-
3.	Право як об’єкт емпіричного соціологічного дослідження. Методологія та методика соціологічного дослідження.		2	2	-
Всього			6	6	-

Форма підсумкового контролю - залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Бельский В. Ю., Кравченко А. И., Курганов С. И. Социология для юристов.- М.: Юнити-Дана, 2011. - 400с.

2. Сырых В. М. Социология права.- М.: Юстицинформ, 2011. - 472с.

3. Лапина С. В., Лапина И. А. Социология права.- М.: ТетраСистемс, 2011. - 144с.

4. Лапаева В. В. Социология права.- М.: Инфра-М, 2011. - 336с.

5. Я.И.Гилинский. Социология девиантности (новеллы и перспективы) // Социологические исследования. 2009. № 8. С. 70-73.

6. М.В.Леонтьева. Мониторинг девиантного поведения учащихся и студентов Архангельска // Социологические исследования. 2007. №

12. С. 104-107.

7. Р.А.Ханипов. Делинквентность: современные подростковые

сообщества и насильственные практики // Социологические исследования. 2007. № 12. С. 95-103.

8. В.А.Лелеков, Е.В.Кошелева. О предупреждении преступности несовершеннолетних // Социологические исследования. 2007. № 12.

С. 87-95.

9. А.И.Пригожин. Качество целей // Общественные науки и современность. 2010. № 1. С. 114-125.

10. Вербець В.В. Соціологія: навчальний посібник для студ. витттих навчальних закладів - Київ: Кондор, 2009. - 550 с.

11. Демків О.Б. Девіантогенні аспекти організації міського простору: досвід концептуалізації та емпіричного дослідження // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія Соціологічна. Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка. - Вип. 2. - Львів, 2008. - С. 110­125.

12. Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: підруч. для студ. вищ. навч. закл., які навч. за напрямом підготов. «Соціологія». - Вид. 3-є, допов. і переробл. - К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2009. - 831 с.

13. Кризис в Украине: зоны поражения. Взгляд социологов - К.: ТОВ «Друкарня «Бізнесполіграф», 2010. - 104 с.

14. Нестуля О.О., Нестуля С.І. Соціологія: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 272 с

15. Нецветаев В.Г. Социология: Учебник. 2-е изд. / В.Г. Нецветаев. - М.: Изд-во «Маркет ДС», 2010. - 240 с.

16. Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія та методологія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії : навчальний посібник / Є.В. Сірий ; МОНУ. - Вид. 3-є, виправл. та доп. - Київ : Атіка, 2009.

• 492 с.

17. Социология. 2-е изд. перераб. и дополн. / Под ред. Скворцова Н.Г. - М.: Проспект, 2010. - 352 с.

18. Соціологія другого модерну: проблема перевизначення понять суспільствознавчого дискурсу: зб. наук. - Луганськ: ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», 2009. - 296 с.

19. Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження», 2005-2007-2009/ Є.І. Головаха, А.П. Горбачик; НАН України, Ін-т соціології, Міжнар. фонд «Відродження». - К.: [Ін-т соціології НАНУ: ТОВ «РПФ «Азбука»], 2010. - 117 с.: табл. -ІББК 978-966-02-5815-0

20. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною

системою навчання / 5-те вид., перероб. і доп./ Н.Й.Черниш. - К.: Знання, 2009. - 486 с.

21. Карбонье Ж. Юридическая социология. М., 1986.

22. Кернер Х.-Ю. Криминология. Словарь-справочник. М., 1998.

23. Кудрявцев В.В., Казимирчук В.П. Современная социология права. М., 1995.

24. Кульчар К. Основы социологии права. М., 1981.

25. Мейхью Л. Социология права // Американская социология. М., 1972.

26. Соціологія права: Навч. Пос. / О. М. Джужа, І. Г. Кириченко,

С.М. Корецький, Ю.О. Левченко, А.С. Надточій та ін..; За аг. Ред..

О.М. Джужи. - К.: Юринком Інтер, 2004.- 288 с.

27. Юридическая социология. Учебник для вузов. М., 2000.

28. Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до Європейських стандартів: Схвалена Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361 // Офіційний вісник України. - 2006. - №19. - Ст. 1376.

29. Про концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року // Голос України. - 1992. - 12 серпня.

30. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4.

31. Про незалежність судової влади: постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року // Юридичний вісник України. - №27. - 7-13 липня 2007 року.

32. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 року. - К.: Видавець Паливода А.В., 2012. - 48 с.

33. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року. - №22. - Ст. 303.

34. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24 січня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 6. - Ст. 35.

35. Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України: Закон України від 18 березня 2004 року.// Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №25. - Ст. 146.

36. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року // Вісник прокуратури України. - 1999. - №1. - С. 103-126.

37. Про службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №27. - Ст.382.

38. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року № 2453 - VI. - К.: видавець Паливода А.В., 2012. - 184 с.

39. Протокол № 7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Прийнятий Радою Європи 22 листопада 1984 р. // Проти катувань. Європейський механізм запобігання катуванням та жорстокому поводженню. - Х.: Фоліо, 2003. - С. 32-35.

40. Сердюк В.В. Верховний Суд України в системі розподілу функцій влади. - К.: Істина, 2007. - 232 с.

41. Удалова Л.Д., Корсун В.Я. Суд як суб’єкт кримінально- процесуального доказування: Монографія. - К.: Видавничий Дім «Скіф», 2012. - 168 с.

42. Шакун В.І. Необхідність радикальних змін у системі органів кримінальної юстиції в Україні // Науковий вісник НАВСУ. - К.,

2004. - вип..1. - С.3-11.

43. Яновська О.Г. Адвокатура України: Навчальний посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 280 с.

44. Яновська О.Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства: Монографія. - К.:

Прецедент, 2011. - 303 с.