Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка ч. 1.rtf
Скачиваний:
77
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
5.2 Mб
Скачать

Теорія кваліфікації злочинів

Теорія кваліфікації злочинів - одна з найважливіших дисциплін кримінально-правового циклу, що викладається у вищих юридичних закладах освіти. Досконале знання закону про кримінальну відповідальність нашої держави є необхідною умовою успішної роботи за фахом. Це покладає на слухача обов’язок із перших днів занять відмовитися від поверхового засвоєння кримінально-правових інститутів, категорій і понять.

Одним з найважливіших питань при застосуванні закону про кримінальну відповідальність є визначення того, який саме злочин вчинила особа та якою нормою цей злочин передбачено. Це питання вирішується у процесі кваліфікації злочинів. Отож курс теорії кваліфікації злочинів має сформувати у студентів глибокі теоретичні і практичні знання щодо практичного застосування кримінального законодавства України.

Вивчення цього курсу має сприяти вихованню поважного ставлення до Закону про кримінальну відповідальність як важливого засобу захисту людини, її прав та свобод, проголошених Конституцією України, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань.

В умовах дії Кримінального кодексу України зазначений курс має на меті також поєднати знання студентів, здобуті під час навчання, з новими законодавчими положеннями.

Метою вивчення дисципліни є поглиблене з’ясування законодавчих і теоретичних питань, пов’язаних з теорією кваліфікації злочинів; кваліфікації попередньої злочинної діяльності; множинності злочинів; злочинів, вчинених у співучасті; кваліфікації злочинів при конкуренції норм; кваліфікації помилок у кримінальному праві; детальний розгляд судових роз’яснень зі вказаних проблем; тлумачення кримінального закону; вироблення вміння правильної кваліфікації та розмежування злочинів.

Завдання вивчення дисципліни полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) правильно кваліфікувати злочини; вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням принципів кваліфікації злочинів.

У структурно-логічній схемі навчання дисципліна «Теорія кваліфікації злочинів» вивчається після вивчення дисципліни «Кримінальне право» та основних дисциплін професійно-орієнтованого циклу, коли майбутні фахівці мають достатнє уявлення щодо умов їхньої майбутньої професійної діяльності. Це забезпечує можливість викладання дисципліни «Теорія кваліфікації злочинів» з урахуванням професійної орієнтації студентів.

У результаті вивчення дисципліни « Теорія кваліфікації злочинів» студентів повинні:

Знати:

  • основні положення про кваліфікацію злочинів;

  • принципи кваліфікації злочинів;

  • елементи конкретних складів злочину та їх обов’язкові і факультативні ознаки, які впливають на кваліфікацію злочинів;

  • правила кваліфікації інститутів Загальної та Особливої частин кримінального права;

  • особливості кваліфікації окремих злочинів.

У міти:

  • ефективно використовувати положення закону про кримінальну відповідальність та інших нормативно-правових документів при кваліфікації злочинів;

  • володіти основними правилами кваліфікації злочинів;

  • практично вирішувати ситуативні задачі;

  • визначати проблемні питання курсу та формувати шляхи їх подолання;

  • досліджувати судову практику та формулювати правила кваліфікації злочинів на підставі її вивчення;

  • використовувати отримані теоретичні знання та практичні навички при кваліфікації злочинів.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Кваліфікація злочину є процес встановлення відповідності (тотожності) між юридично значущими ознаками злочину (фактичний склад злочину) і ознаками злочину, передбаченими КК (юридичний склад злочину), та формулювання висновку про наявність чи відсутність такої відповідності (тотожності).

Принципи кваліфікації злочинів - це загальні начала, вихідні положення, якими слід керуватися при встановленні відповідності між фактичними ознаками скоєного і ознаками, закріпленими у кримінально- правовій нормі, при пошуку статей кримінального закону, якими передбачена відповідальність за злочин.

Офіційна (легальна) кваліфікація - це кваліфікація злочину, яка здійснюється уповноваженими на те державою особами.

Неофіційна (доктринальна) кваліфікація - це відповідна правова оцінка, яка дається окремими громадянами, адвокатами, журналістами, науковцями у наукових статтях, монографіях, підручниках, навчальних посібниках, у виступах на наукових конференціях тощо.

Значення правильної кваліфікації злочинів полягає в тому, що за допомогою її досягається істина у кожній кримінальній справі, реалізуються цілі та завдання кримінально-правової політики держави, забезпечується додержання законності, здійснюється відповідне правозастосування, виноситься обґрунтований судовий вирок та, в кінцевому рахунку, досягається справедливість кримінального покарання.

Структуру кваліфікації злочинів утворюють ті ж елементи, які входять у структури будь-якої людської діяльності це її об ’єкт, суб ’єкт та зміст.

Об' єкт кваліфікації - це діяння, що підлягає кримінально-правовій

оцінці.

Суб'єкт кваліфікації - це ті органи, що здійснюють кримінально- правову оцінку діяння.

Зміст кваліфікації - це те, що складає її сутність, з приводу чого розпочинається і заради чого здійснюється відповідна діяльність, тобто це оцінка скоєного з точки зору кримінального закону як злочину чи незлочинної поведінки.

Підстави кваліфікації злочинів - це обставини, які в часі мають існувати на момент початку процесу кваліфікації та прямо стосуються оцінки конкретного діяння.

Фактична підстава кваліфікації злочину - обставини справи, які мали місце в реальній дійсності, стали відомими правоохоронним органам, отримали свого процесуального закріплення та, внаслідок цього, підлягають кримінально-правовій оцінці - де, коли, ким, в якій обстановці, з використанням яких знарядь (засобів), яким способом вчинено злочинне діяння, які шкідливі наслідки воно потягнуло, ким вчинено, в чому знайшло вираз суб’єктивне ставлення особи до скоєного тощо.

Юридична (нормативна) підстава кваліфікації злочину - юридичний склад злочину.

Виклад фактичних обставин справи - це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено), які мають кримінально-правове значення та в системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину.

Формула кваліфікації - це сукупність буквених (літерних) і цифрових позначень, які вказують на кримінально-правові норми (статті, їх частини та пункти), що підлягають застосуванню.

Юридичне формулювання обвинувачення - це, за суттю, юридична « розшифровка» і конкретизація формули кваліфікації.

Обґрунтування кваліфікації - це діяльність відповідних органів держави щодо підтвердження прийнятого рішення про кваліфікацію злочину за певною нормою (нормами) КК

Механізм кваліфікації злочинів - комплексна система, котра дає уявлення про основні складові частини, функціональний устрій і порядок процесу кваліфікації злочинів.

Стадії - це певні ступені (фази) у розвитку кваліфікації злочинів.

Етапи - це окремі моменти, частини, складові процесу кваліфікації злочинів.

Конкуренція кримінально-правих норм - це зумовлена наявністю у кримінальному законодавстві принаймні двох кримінально-правових норм, спрямованих на врегулювання одного питання, нетипова ситуація в правозастосуванні, коли при кримінально-правовій оцінці одного суспільно небезпечного діяння на застосування претендують дві (або більше) функціонально пов’язані чинні кримінально-правові норми.

Конкуренція загальної та спеціальної норми - це зумовлена наявністю в кримінальному законодавстві двох норм, одна з яких є загальною (визначає певне коло діянь як злочини), інша - спеціальною (виділяє з цього кола певні діяння як самостійні злочини, спеціалізує кримінально-правове регулювання) нетипова ситуація у правозастосуванні, коли при кримінально-правовій оцінці одного суспільно небезпечного діяння на застосування претендують обидві ці норми.

Конкуренція частини та цілого - це вид конкуренції кримінально- правових норм, при якому вчинений злочин підпадає під дію двох (або більше) кримінально-правових норм, одна з яких - ціле, охоплює вчинене в цілому та разом, а інша (інші) - норми - частини, визнають як самостійні злочини лише частини вчиненого суспільно небезпечного посягання.

Конкуренцієя кількох спеціальних норм - це вид конкуренції кримінально-правових норм, при якому вчинене одне діяння підпадає під ознаки двох (виділених з однієї загальної норми) спеціальних норм, які не знаходяться у підпорядкуванні ні за об’ємом, ні за змістом, але мають спільні ознаки, які можуть одночасно міститися у вчиненому.

Злочин - це передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Склад злочину - це сукупність установлених кримінальним законом та іншими нормативними актами юридичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), які визначають суспільно небезпечне діяння як злочин.

Г отування до злочину - це підшукування чи пристосування засобів або знарядь, підшукування співучасників чи змова для вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі цієї особи.

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями чи різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більшої кількості злочинів, передбачених тією ж статтею чи частиною статті Особливої частини КК, а також скоєння двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених Особливою частиною КК.

Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, що має судимість за умисний злочин.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

з/п

Назви тем

Кількість годин

Лекції

Семі­

нари

Прак­

тичні

заняття

1.

Поняття та значення кваліфікації злочинів. Склад злочину - юридична підстава кваліфікації.

2

-

-

2.

Кваліфікація попередньої злочинної діяльності

-

2

-

3.

Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті

2

-

2

4.

Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально- правових норм

2

-

-

5.

Кваліфікація множинності злочинів

-

2

-

6.

Кваліфікація діяння при деяких видах помилок у кримінальному праві

-

-

-

Всього

6

4

2

Форма підсумкового контролю - залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ Нормативно - правові акти

  1. Конституція України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до конституції : http:// zakon1.rada.gov.ua

  2. Кримінальний кодекс України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua

  3. Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002-2010). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua

З питань застосування Загальної частини КК:

КРИМІНАЛЬНО - ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДОКАЗУВАННЯ 2

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ 3

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ 5

Література 6