- •Національна академія внутрішніх справ
- •Кримінально - процесуальне доказування
- •Тема 1. Суть і зміст кримінально-процесуального доказування
- •Література
- •Тема 2. Предмет, межі, мета і суб’єкти доказування у кримінальному процесі
- •Методичні рекомендації:
- •Задачі 1.
- •Задачі 2.
- •Задачі 3.
- •Задачі 4.
- •Задачі 5.
- •Задачі 6.
- •Задачі 7.
- •Література
- •Тема 3. Слідчі дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі
- •Методичні рекомендації:
- •Тематика письмових робіт
- •Питання для підготовки до заліку
- •Актуальні проблеми господарського права
- •Підручники
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •Тема 3. Проблеми правового становища суб’єктів господарських правовідносин
- •Ирішити завдання Задача 1
- •Задача 5
- •Література
- •Тема 4. Державне регулювання підприємницької діяльності
- •Література
- •Тема 5. Проблеми правового забезпечення майнової основи господарювання
- •Література
- •Тема 6. Проблеми притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності
- •Задача 2
- •Задача 3.
- •Література
- •Тема 7. Антимонопольно-конкурентне регулювання: теоретичні та законодавчі аспекти вдосконалення правового регулювання
- •Література
- •Тема 8. Проблеми укладення господарських договорів
- •Література
- •Актуальні проблеми господарського процесу
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •Тема 2. Проблеми розгляду справи в господарських судах
- •Тема 3. Проблеми розгляду окремих категорій справ в господарських
- •Питання для підготовки до заліку
- •Актуальні проблеми цивільного процесу
- •Основні терміни дисципліни
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1. Цивільне судочинство: загальнотеоретичні засади (поняття, принципи, види, стадії)
- •Тема 2. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин: проблеми теорії та практики
- •Тема 3. Інстанщйність перегляду судових рішень
- •Література
- •Тема 3. Інстанційність перегляду судових рішень
- •Вирішити завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •Перелік питань для складання заліку
- •Нормативно-правові акти
- •Навчальні посібники та підручники
- •Монографії
- •Інтернет-джерела:
- •Тематика і плани лекцій
- •Перелік питань для складання заліку
- •Основні терміни дисципліни
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Інші літературні джерела:
- •Internet-джерела
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематика і плани лекцій
- •Теорія кваліфікації злочинів
- •Тема 2. Предмет, межі, мета і суб’єкти доказування у кримінальному 6
- •Тема 3. Кримінологічний аналіз особи злочинця 110
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •Тема 5. Кваліфікація множинності злочинів
- •Література
- •Питання для підготовки до заліку
- •.Земельне право
- •Література до всіх тем
- •Тема 1. Поняття, предмет, методи, система та джерела земельного
- •Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.Правові системи сучасності
- •Література до всіх тем
- •Інтернет джерела
- •Тематика і плани лекцій
- •Характеристика сучасного стану та перспектив розвитку організаційної основи правової системи України.Бюджетне право
- •Основні терміни дисципліни
- •Література до всіх тем
- •Інтернет - ресурси:
- •Тема 2. Актуальні питання правового регулювання бюджетної класифікації та структури бюджетів.
- •Охорона праці в галузі
- •Основні терміни дисципліни
- •Література до всіх тем
- •Плани лекційних занять
- •Параметри естетичного клімату та їх визначення.Правова статистика
- •Література до всіх тем
- •Тема 1. Теоретичні основи правової статистики. Статистичне спостереження та його види
- •Тема 2. Зведення і групування матеріалів правової статистики.
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1. Теоретичні основи правової статистики. Статистичне спостереження та його види
- •Методичні рекомендації
- •Тема 2. Зведення і групування матеріалів правової статистики Абсолютні, відносні та середні величини у правовій статистиці
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 3. Статистичний аналіз та його завдання.
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Література
- •Вирішити завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Завдання 5
- •Задача 6
- •Задача 8
- •Тема 3. Кримінологічний аналіз особи злочинця
- •Література
- •Питання для підготовки до заліку
- •Антикорупційна політика
- •Тема 2. Характеристика антикорупційного законодавства України
- •Тема 3. Відповідальність за корупційні правопорушення
- •Плани семінарів і практичних занять
- •Тема 1. Корупція, як соціальне явище
- •Література
- •Тема 2. Характеристика антикорупційного законодавства України
- •Тема 3. Відповідальність за корупційні правопорушення
- •Питання для підготовки до заліку
- •Література до всіх тем Нормативно-правові акти
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 1. Педагогічна практика: функції, мета, завдання, зміст, організація та порядок захисту
- •Стажування
- •Основні терміни дисципліни
- •Тема 1. Стажування: функції, мета, завдання, організація та порядок захисту.
- •Тема 3. Кримінологічний аналіз особи злочинця 110
Теорія кваліфікації злочинів
Теорія кваліфікації злочинів - одна з найважливіших дисциплін кримінально-правового циклу, що викладається у вищих юридичних закладах освіти. Досконале знання закону про кримінальну відповідальність нашої держави є необхідною умовою успішної роботи за фахом. Це покладає на слухача обов’язок із перших днів занять відмовитися від поверхового засвоєння кримінально-правових інститутів, категорій і понять.
Одним з найважливіших питань при застосуванні закону про кримінальну відповідальність є визначення того, який саме злочин вчинила особа та якою нормою цей злочин передбачено. Це питання вирішується у процесі кваліфікації злочинів. Отож курс теорії кваліфікації злочинів має сформувати у студентів глибокі теоретичні і практичні знання щодо практичного застосування кримінального законодавства України.
Вивчення цього курсу має сприяти вихованню поважного ставлення до Закону про кримінальну відповідальність як важливого засобу захисту людини, її прав та свобод, проголошених Конституцією України, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань.
В умовах дії Кримінального кодексу України зазначений курс має на меті також поєднати знання студентів, здобуті під час навчання, з новими законодавчими положеннями.
Метою вивчення дисципліни є поглиблене з’ясування законодавчих і теоретичних питань, пов’язаних з теорією кваліфікації злочинів; кваліфікації попередньої злочинної діяльності; множинності злочинів; злочинів, вчинених у співучасті; кваліфікації злочинів при конкуренції норм; кваліфікації помилок у кримінальному праві; детальний розгляд судових роз’яснень зі вказаних проблем; тлумачення кримінального закону; вироблення вміння правильної кваліфікації та розмежування злочинів.
Завдання вивчення дисципліни полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) правильно кваліфікувати злочини; вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням принципів кваліфікації злочинів.
У структурно-логічній схемі навчання дисципліна «Теорія кваліфікації злочинів» вивчається після вивчення дисципліни «Кримінальне право» та основних дисциплін професійно-орієнтованого циклу, коли майбутні фахівці мають достатнє уявлення щодо умов їхньої майбутньої професійної діяльності. Це забезпечує можливість викладання дисципліни «Теорія кваліфікації злочинів» з урахуванням професійної орієнтації студентів.
У результаті вивчення дисципліни « Теорія кваліфікації злочинів» студентів повинні:
Знати:
основні положення про кваліфікацію злочинів;
принципи кваліфікації злочинів;
елементи конкретних складів злочину та їх обов’язкові і факультативні ознаки, які впливають на кваліфікацію злочинів;
правила кваліфікації інститутів Загальної та Особливої частин кримінального права;
особливості кваліфікації окремих злочинів.
У міти:
ефективно використовувати положення закону про кримінальну відповідальність та інших нормативно-правових документів при кваліфікації злочинів;
володіти основними правилами кваліфікації злочинів;
практично вирішувати ситуативні задачі;
визначати проблемні питання курсу та формувати шляхи їх подолання;
досліджувати судову практику та формулювати правила кваліфікації злочинів на підставі її вивчення;
використовувати отримані теоретичні знання та практичні навички при кваліфікації злочинів.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ
Кваліфікація злочину є процес встановлення відповідності (тотожності) між юридично значущими ознаками злочину (фактичний склад злочину) і ознаками злочину, передбаченими КК (юридичний склад злочину), та формулювання висновку про наявність чи відсутність такої відповідності (тотожності).
Принципи кваліфікації злочинів - це загальні начала, вихідні положення, якими слід керуватися при встановленні відповідності між фактичними ознаками скоєного і ознаками, закріпленими у кримінально- правовій нормі, при пошуку статей кримінального закону, якими передбачена відповідальність за злочин.
Офіційна (легальна) кваліфікація - це кваліфікація злочину, яка здійснюється уповноваженими на те державою особами.
Неофіційна (доктринальна) кваліфікація - це відповідна правова оцінка, яка дається окремими громадянами, адвокатами, журналістами, науковцями у наукових статтях, монографіях, підручниках, навчальних посібниках, у виступах на наукових конференціях тощо.
Значення правильної кваліфікації злочинів полягає в тому, що за допомогою її досягається істина у кожній кримінальній справі, реалізуються цілі та завдання кримінально-правової політики держави, забезпечується додержання законності, здійснюється відповідне правозастосування, виноситься обґрунтований судовий вирок та, в кінцевому рахунку, досягається справедливість кримінального покарання.
Структуру кваліфікації злочинів утворюють ті ж елементи, які входять у структури будь-якої людської діяльності це її об ’єкт, суб ’єкт та зміст.
Об' єкт кваліфікації - це діяння, що підлягає кримінально-правовій
оцінці.
Суб'єкт кваліфікації - це ті органи, що здійснюють кримінально- правову оцінку діяння.
Зміст кваліфікації - це те, що складає її сутність, з приводу чого розпочинається і заради чого здійснюється відповідна діяльність, тобто це оцінка скоєного з точки зору кримінального закону як злочину чи незлочинної поведінки.
Підстави кваліфікації злочинів - це обставини, які в часі мають існувати на момент початку процесу кваліфікації та прямо стосуються оцінки конкретного діяння.
Фактична підстава кваліфікації злочину - обставини справи, які мали місце в реальній дійсності, стали відомими правоохоронним органам, отримали свого процесуального закріплення та, внаслідок цього, підлягають кримінально-правовій оцінці - де, коли, ким, в якій обстановці, з використанням яких знарядь (засобів), яким способом вчинено злочинне діяння, які шкідливі наслідки воно потягнуло, ким вчинено, в чому знайшло вираз суб’єктивне ставлення особи до скоєного тощо.
Юридична (нормативна) підстава кваліфікації злочину - юридичний склад злочину.
Виклад фактичних обставин справи - це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено), які мають кримінально-правове значення та в системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину.
Формула кваліфікації - це сукупність буквених (літерних) і цифрових позначень, які вказують на кримінально-правові норми (статті, їх частини та пункти), що підлягають застосуванню.
Юридичне формулювання обвинувачення - це, за суттю, юридична « розшифровка» і конкретизація формули кваліфікації.
Обґрунтування кваліфікації - це діяльність відповідних органів держави щодо підтвердження прийнятого рішення про кваліфікацію злочину за певною нормою (нормами) КК
Механізм кваліфікації злочинів - комплексна система, котра дає уявлення про основні складові частини, функціональний устрій і порядок процесу кваліфікації злочинів.
Стадії - це певні ступені (фази) у розвитку кваліфікації злочинів.
Етапи - це окремі моменти, частини, складові процесу кваліфікації злочинів.
Конкуренція кримінально-правих норм - це зумовлена наявністю у кримінальному законодавстві принаймні двох кримінально-правових норм, спрямованих на врегулювання одного питання, нетипова ситуація в правозастосуванні, коли при кримінально-правовій оцінці одного суспільно небезпечного діяння на застосування претендують дві (або більше) функціонально пов’язані чинні кримінально-правові норми.
Конкуренція загальної та спеціальної норми - це зумовлена наявністю в кримінальному законодавстві двох норм, одна з яких є загальною (визначає певне коло діянь як злочини), інша - спеціальною (виділяє з цього кола певні діяння як самостійні злочини, спеціалізує кримінально-правове регулювання) нетипова ситуація у правозастосуванні, коли при кримінально-правовій оцінці одного суспільно небезпечного діяння на застосування претендують обидві ці норми.
Конкуренція частини та цілого - це вид конкуренції кримінально- правових норм, при якому вчинений злочин підпадає під дію двох (або більше) кримінально-правових норм, одна з яких - ціле, охоплює вчинене в цілому та разом, а інша (інші) - норми - частини, визнають як самостійні злочини лише частини вчиненого суспільно небезпечного посягання.
Конкуренцієя кількох спеціальних норм - це вид конкуренції кримінально-правових норм, при якому вчинене одне діяння підпадає під ознаки двох (виділених з однієї загальної норми) спеціальних норм, які не знаходяться у підпорядкуванні ні за об’ємом, ні за змістом, але мають спільні ознаки, які можуть одночасно міститися у вчиненому.
Злочин - це передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
Склад злочину - це сукупність установлених кримінальним законом та іншими нормативними актами юридичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), які визначають суспільно небезпечне діяння як злочин.
Г отування до злочину - це підшукування чи пристосування засобів або знарядь, підшукування співучасників чи змова для вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі цієї особи.
Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями чи різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більшої кількості злочинів, передбачених тією ж статтею чи частиною статті Особливої частини КК, а також скоєння двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених Особливою частиною КК.
Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, що має судимість за умисний злочин.
ТЕМАТИЧНИЙ
ПЛАН з/п |
Назви тем |
Кількість годин | |||
Лекції |
Семі нари |
Прак тичні заняття | |||
1. |
Поняття та значення кваліфікації злочинів. Склад злочину - юридична підстава кваліфікації. |
2 |
- |
- | |
2. |
Кваліфікація попередньої злочинної діяльності |
- |
2 |
- | |
3. |
Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті |
2 |
- |
2 | |
4. |
Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально- правових норм |
2 |
- |
- | |
5. |
Кваліфікація множинності злочинів |
- |
2 |
- | |
6. |
Кваліфікація діяння при деяких видах помилок у кримінальному праві |
- |
- |
- | |
Всього |
6 |
4 |
2 |
Форма
підсумкового контролю - залік.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ Нормативно - правові акти
Конституція України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до конституції : http:// zakon1.rada.gov.ua
Кримінальний кодекс України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua
Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002-2010). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua
З питань застосування Загальної частини КК:
КРИМІНАЛЬНО - ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДОКАЗУВАННЯ 2
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ 3
ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ 5
Література 6