23-ПВ Свистун Влад / Практика_ПВ / Тимченко_Правознавство у схемах
.pdf
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дія нормативно-правового акта |
|
|
|
|
|
||||||||
У часі, тобто обмежений |
|
У |
просторі |
на |
який |
За |
колом |
|
осіб |
які |
||||||||||||
періодом дії, коли закон |
поширюється дія закону |
підпадають під вплив закону: |
||||||||||||||||||||
має юридину чинність |
|
|
|
|
|
|
|
|
на основі закону у них |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
суходольний простір |
виникають юридичні права і |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
обов’язки |
|
|
|
|
|||||||
з моменту ухвалення |
|
|
– земна територія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
водний |
простір |
– |
|
громадяни держави |
|||||||
з |
|
|
|
|
моменту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
внутрішні |
|
води |
у |
|
|
|
|
|
|
|||||||
опублікування |
|
|
|
|
|
середині |
державних |
|
|
іноземці |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
меж і |
територіальні |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
з |
|
часу, |
|
|
який |
|
|
води |
в |
межах |
|
12 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
морських миль |
|
|
|
особи |
|
|
без |
||||||||||
позначено |
в |
самому |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
законі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
повітряний простір над |
|
громадянства (апатриди) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
з часу, який зазначено |
|
|
державними межами |
|
особи |
з |
подвійним |
|||||||||||||||
|
|
на висоті до 35 км. |
|
|
||||||||||||||||||
в постанові про порядок |
|
|
|
|
громадянством |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
введення закону в дію; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(біпатриди) |
|
||||||||||
закони, у яких не |
|
|
|
надра |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
вказаний час |
|
набрання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
усі |
|
|
|
|
||||||
чинності і щодо яких не |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
внутрішньодержавні, |
|||||||||||||
було |
постанови |
|
про |
|
|
військові |
|
|
|
і |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
спільні, |
|
іноземні, |
|||||||||||||
порядок введення в дію, |
|
|
торговельні |
судна |
у |
|
міжнародні |
організації, |
||||||||||||||
вступають |
у |
|
силу |
по |
|
|
відкритому морі |
|
|
|
які |
не |
|
користуються |
||||||||
всій території |
України |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
правом |
|
|
|
||||||||
одночасно |
|
|
|
після |
|
|
повітряні кораблі, що |
|
екстериторіальності |
|||||||||||||
закінчення |
10-денного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
знаходяться в польоті |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
строку з дня офіційного |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
за межами України |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
опублікування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Винятки |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
космічна |
|
об’єкти |
|
|
|
||||||
закони |
|
(рішення), |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
під |
прапором |
|
і |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
ухвалені |
в |
результаті |
|
|
гербом держави |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
референдуму, |
вводяться |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
за |
|
наявності |
||||||||
в |
дію |
з |
моменту |
їх |
|
|
трубопроводи |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
вказівки в |
законі |
||||||||||||||||
опублікування, |
якщо |
в |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
про надання йому |
||||||||||||
них |
самих |
|
не |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(або |
|
окремим |
|||||||||
визначений інший строк |
|
|
підводні |
|
кабелі |
і |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
статтям) |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нафтові морські вишки |
|
|
зворотної сили |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
території |
|
|
|
|
|
|
у |
|
загальному |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
дипломатичних |
|
|
|
|
правилі |
про |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
представництв |
|
і |
|
|
неодмінне |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
консульствзакордоном |
|
|
надання |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зворотньої |
сили |
||
Право екстериторіальності держав – порядок, відповідно до |
|
кримінальному |
||||||||||||||||||||
|
закону, |
який |
||||||||||||||||||||
якого |
установи |
або |
фізичні |
особи, |
що |
|
розташовані або |
|
||||||||||||||
|
|
скасовує |
або |
|||||||||||||||||||
перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, |
|
|||||||||||||||||||||
|
пом’якшує |
|
||||||||||||||||||||
що розташовані або перебувають на власній національній |
|
|
||||||||||||||||||||
|
кримінальну |
|||||||||||||||||||||
території і підвладні законам і юрисдикції власної держави. |
|
|
відповідальність |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
61 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Правові відносини. Реалізація норм права Правовідносини – це особливий різновид врегульованих нормами права
суспільних відносин, учасники яких мають суб’єктивні права і юридичні обов’язки. У межах цих правовідносин життєдіяльності особи, держави, суспільства забезпечений цивілізований і стабільний характер.
Правовідносини
Становлять різновид суспільних відносин, соціальний зв’язок
Є ідеологічними відносинами – результатом свідомої діяльності (поведінки) людей
Є вольовими відносинами
Виникають, припиняються або змінюються, як правило, на основі норм права у разі настання передбачених правовою нормою фактів
Мають, як правило, двосторонній характер і є особливою формою
взаємного зв’язку між конкретними суб’єктами через їх права, обов’язки, повноваження і відповідальність, які закріплені в правових нормах.
Охороняються державою, забезпечуються заходами державного впливу.
Структура правовідносин – це основні елементи правовідносин
(суб’єкти) і доцільний спосіб зв’язку між ними на підставі суб’єктивних юридичних прав, обов’язків, повноважень і відповідальності з приводу соціального блага або забезпечення яких небудь інтересів.
Суб’єкти
(суб‘єктний склад) - сукупність осіб, що беруть участь у правовідносинах
правомочна
сторона
зобов’язана сторона
Об’єкт |
- |
|
Зміст |
|
це |
|
Юридичний |
||
те, з приводу |
|
суб’єктивне |
право |
|
факт |
є |
|||
чого виникає |
|
(та законний інтерес) |
|
підставою |
|
||||
і |
|
|
структура |
змісту – |
|
виникнення, |
|
||
здійснюється |
|
спосіб взаємозв’язку, |
|
зміни |
і |
||||
діяльність |
|
|
що |
виникає |
на |
|
припинення |
|
|
його |
|
|
підставі суб’єктивних |
|
правовідносин |
||||
суб’єктів |
|
|
прав, |
|
обов’язків, |
|
|
|
|
|
|
|
повноважень, |
|
|
|
|
||
|
|
|
відповідальності |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
62
Юридичний зміст правовідносин
Суб’єктивне юридичне право
– вид і міра можливої (або дозволеної ) поведінки суб’єкта права, що встановлені юридичними нормами для задоволення його інтересів і забезпечуються державою
Правомочність – складова частина змісту суб’єктивного права, що становить конкретну юридичну можливість, яка надається правосуб’єктній особі з метою задоволення її інтересів
Суб’єктивний юридичний обов’язок – вид і міра належної (або необхідної) поведінки суб’єкта права, що встановлені юридичними нормами для задоволення інтересів правомочної особи і забезпечуться державою
Структура суб’єктивного
юридичного обов’язку є
зворотним боком суб’єктивного юридичного права і складається із трьох елементів
Юридичний факт – передбачена нормами права конкретна соціальна обставина (дія, подія, стан), що є підставою для настання певних юридичних наслідків.
Види юридичних фактів за вольовою ознакою
дії |
події |
стани |
Дії за відповідністю чи невідповідністю праву
правомірні |
неправомірні |
Події за ступенем визначеності волі суб‘єктів
абсолютні
відносні
63
Суб’єкти правовідносин - це учасники правових відносин, які мають суб’єктивні права та здатні виконувати юридичні обов’язки.
Індивідуальні |
|
суб’єкти (фізичні |
|
особи) |
|
громадяни, |
|
тобто індивіди, |
|
що |
мають |
громадянство |
|
даної країни |
|
іноземні |
|
громадяни |
|
особи |
без |
громадянства |
|
(апатриди) |
|
особи |
з |
подвійним |
|
громадянство |
|
м (біпатриди) |
|
Суб’єкти правовідносин |
|
Колективні |
Держава та її |
суб’єкти |
структурні |
(юридичні особи) |
одиниці |
державні |
держава |
органи, |
|
організації. |
державні |
установи |
|
|
утворення |
органи |
адміністрати |
місцевого |
|
самоврядування |
вно- |
|
територіальні |
комерційні |
одиниці |
|
|
організації |
|
громадські |
|
об’єднання |
|
релігійні |
|
організації |
|
Соціальні
спільноти
народ, нація, етнічні групи, громадяни виборчого округу тощо
Правосуб’єктність фізичних осіб – це передбачена нормами права здатність (можливість) бути учасниками правідносин.
Правоздатність це
передбачена нормами права здатність суб’єкта мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Виника з моменту народження і припиняється зі смертю особи.
Дієздатність це
передбачена нормами права здатність суб’єкта своїми діями самостійно виконувати та набувати нових суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.
Загальна |
Спеціальна |
Індивідуальна |
Деліктоздатність
це передбачена нормами права здатність суб’єкта нести відповідальність за свої дії
64
Дієздатність фізичних осіб
Повна дієздатність настає з 18 років
Неповна (відносна) дієздатність 14-18 років
Часткова дієздатність від 6 до 14 років
Обмежена дієздатність
обмеження прав і |
свобод |
|
обмеження |
прав і |
||||
людини |
і |
громадянина |
|
свобод |
людини |
і |
||
законом |
|
|
держави |
|
громадянина |
можливо |
||
передбачено в тій мірі, в якій |
|
за рішенням |
суду |
|||||
це необхідно |
для |
захисту |
|
внаслідок |
|
|
||
основ конституційного ладу, |
|
зловживання |
|
|
||||
моральності, здоров’я, прав і |
|
спиртними |
напоями |
|||||
законних |
інтересів |
інших |
|
або |
наркотичними |
|||
осіб, забезпечення оборони і |
|
засобами |
|
|
||||
безпеки країни |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Абсолютна недієздатність – встановлена для осіб,
визнаних недієздатними за рішенням суду внаслідок душевної хвороби чи слабоумства
Повна недієздатність до 6 років
65
Реалізація норм права – це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб’єктів права, в їх практичній діяльності
Реалізація |
|
|
|
|
Реалізація |
|
загальних |
|||
загальних |
|
|
|
правових |
|
норм |
|
поза |
||
установлень |
– |
це |
|
правовідносинами |
– |
це |
||||
втілення |
в |
життя |
|
втілення |
в життя |
загальних |
||||
загальних |
|
|
|
|
норм, |
які |
встановлюють |
|||
установлень, |
які |
|
правовий статус і компетенцію |
|||||||
містяться |
|
|
в |
|
суб’єктів |
права, |
|
тобто |
||
преамбулах |
законів, |
|
безперешкодне |
використання |
||||||
статтях, що фіксують |
|
суб’єктивних юридичних прав |
||||||||
загальні |
завдання |
і |
|
і |
свідоме |
|
виконання |
|||
принципи |
права |
та |
|
суб’єктивних |
юридичних |
|||||
правової діяльності. |
|
обов’язків – без конкретних |
||||||||
|
|
|
|
|
зв’язків |
або |
відносин |
між |
||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
суб’єктами права. |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Реалізація
конкретних правових норм у конкретних
правовідносинах –
це втілення в реальні відносини конкретних норм права
Форми реалізації |
Форми реалізації права |
правових норм поза |
за складністю і |
правовідносинами |
характером дії суб‘єктів |
Активні |
Пасивні |
проста |
складна |
|
|
додержання |
застосування |
|
|
|
|
Форми реалізації права |
виконання |
|
|
за кількістю суб‘єктів |
|
||
|
|
||
|
|
використання |
|
Індивідуальна |
Колективна |
|
|
66
Правозастосування – це здійснювана в процедурно-процесуальному порядку владнаорганізуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб’єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права.
Ознаки
Має владний характер, тому що це діяльність 
компетентного органу або посадової особи, і лише в рамках
наданих йому (їй) повноважень
Має індивідуалізований, персоніфікований характер, тому 
що являє собою вирішення конкретної справи, життєвого
випадку, певної правової ситуації на основі норм права.
Має процедурно-процесуальний характер, тому що являє собою офіційний порядок дій, складається з низки стадій.
Має творчий, інтелектуальний характер, тому що це завжди 
інтелектуальна діяльність. Для застосування норм права
необхідно свідомо проводити низку дій.
Здійснюється на основі норм права.
Має юридично оформлений характер – завершується ухваленням спеціального акта (у більшості випвдків 
письмового), який називається актом застосування норм
права або правозастосовним актом.
У своїй результативній частині (правозастосовний акт) завжди відіграє роль юридичного факту, який породжує, змінює або припиняє конкретні правовідносини.
Стадії застосування норм права
Встановлення |
|
Встановлення юридичної основи |
|
|
Вирішення справи |
фактичних обставин |
|
справи – вибір і аналіз юридичних |
|
і |
документальне |
справи |
|
норм (юридична кваліфікація |
|
оформлення |
|
|
|
фактичних обставин). |
|
ухваленого рішення. |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
67
Прогалина в праві – це повна або часткова відсутність у чинних нормативно-правових актах необхідних юридичних норм.
Засоби усунення
Аналогія права – вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і змісту законодавства.
Прогалина в законі - повна або часткова відсутність необхідних юридичних норм у даному законі.
Засоби усунення
Аналогія закону – вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої наподібні випадки.
Субсидіарне застосування норм права – додаткове застосування одного інституту або галузі права до відносин, що регулюються іншим інститутом або галуззю права.
68
Права людини і громадянина Загальносоціальне право – це певні можливості учасників суспільного
життя, які об’єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства і мають бути загальними та рівними для всіходнойменних суб’єктів.
Правовий статус особи – юридично закріплене положення особистості в суспільстві
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
юридична |
|
|
правові норми |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
відповідальність |
|||
та принципи, що |
|
|
Струкутура |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
||||||
встановлюють |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
даний статус |
|
|
|
|
|
|
громадянство(або |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
інше відношення |
до |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
держави – підданство, |
||
|
правосуб‘єктність |
|
|
|
|
|
безгромадянство |
та |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ін.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
основні права та |
|
законні |
|
|
|
|
|||
|
|
обов‘язки |
|
|
інтереси |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Права громадянина – це права члена державно організованого громадянського суспільства.
Права людини – це міра можливої поведінки, що охороняється законом і спрямована на задоволення інтересів людини. У сучасний період права людини розглядаються як загальносоціальне поняття, що відображає наднаціональні, загальнолюдські вимоги та стандарти в області свободи особи.
69
Права людини
фізичні (інакше кажучи, вітальні, тобто життєві) права — це можливості людини, необхідні для її фізичного існування, для задоволення її біологічних, матеріальних потреб (зокрема, права на життя; фізичну 
недоторканність; вибір місця проживання; беззпечне природне середовище; житло; належний рівень матеріального забезпечення; власність на предмети споживання; медичне обслуговування та інші види
соціального забезпечення)
особистісні права — це можливості збереження, розвитку і захисту морально-психологічної індивідуальності людини, її світогляду та 
духовності (зокрема, право на ім'я; честь і гідність; свободу сумління,
переконань та їх прояву й поширення)
культурні (гуманітарні) права — це можливості збереження і розвитку національної самобутності, доступу до духовних здобутків людства, їх 
засвоєння, використання та участі у подальшому вдосконаленні (зокрема, право на освіту й виховання; користування надбаннями культури і
мистецтва; наукову, технічну і художню творчість; авторські права)
економічні права — це можливості людини реалізовувати свої здібності, здобувати засоби для існування, беручи участь у виробництві матеріальних 
та інших благ (зокрема, права на власність щодо засобів виробництва; здобуття професії; вибір та здійснення трудової або іншої діяльності;
сприятливі умови та справедливу оплату праці; відпочинок і дозвілля)
політичні права — це можливості людини брати участь у державному і 
громадському житті, впливати на діяльність різноманітних державних органів, а також громадських об'єднань політичного спрямування (зокрема, право на громадянство та правосуб'єктність; участь у формуванні представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування; участь у державному управлінні суспільством; участь у створенні й діяльності громадських об'єднань; державний захист від
порушень прав і свобод людини)
70