Тлумачення Конституції (інтерпретація)
Мета тлумачення
Правильне, чітке, однакове розуміння норм Конституції
Правильне, чітке, однакове застосування нормКонституції
Способи тлумачення Конституції України
Граматичний – базується на знанні мови, якою 
сформульовані юридичні норми, на використання
правил синтаксису, морфології.
Граматичний – базується на знанні мови, якою 
сформульовані юридичні норми, на використання
правил синтаксису, морфології.
Теологічний – спрямований на з’ясування мети прийняття закону.
Логічний – це коли інтерпретатор за допомогою логічних прийомів оперує з матеріалом самої 
норми, не звертаючись до інших способів
тлумачення.
Історико-політичний – дає можливість виявити 
мету, завдання прийняття Конституції, обстановку,
в якій відбувався цей процес.
Демократичні 
Авторитарні 
Монархічні 
Республіканські
За політичним режимом |
|
За формою правління |
|
|
|
Постійні |
|
|
Тимчасові |
|
|
|
Народні |
|
Даровані |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За часом дії |
|
|
|
За способом прийняття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Класифікація конституції україни
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За відповідністю |
|
|
За формою політично- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
реальним відносинам |
|
|
територіального устрою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
у суспільстві |
|
|
|
|
|
|
За |
порядком |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зміни |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(формальними |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Унітарні |
|
Федеративні |
|
|
Реальні |
|
|
Фіктивні |
|
|
|
|
ознаками) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фактичні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Жорсткі |
|
|
М’які |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Змішані
152
Конституційні права та свободи людини
Особисті права
Право на життя
Право на повагу до гідності людини
Право на свободу та особисту 
недоторканість
Право на недоторканість 
житла
Право на свободу пересування
Право на захист своєї гідності і 
доброго імені
|
|
|
|
|
|
Політичні права |
|
Економічні, |
|
|
|
|
|
соціальні і |
|
|
|
|
|
культурні права |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Право |
брати |
|
Право |
|
участь в управлінні |
|
користуватися |
|
державними |
|
|
результатами |
|
справами та ін. |
|
інтелектуальної |
|
|
|
|
|
діяльності. |
|
|
|
|
|
|
Право на свободу |
|
|
|
|
Право |
на |
об’єднання |
у |
|
|
підприємницьку |
|
політичних партіях |
|
|
та організаціях |
|
діяльність |
|
|
|
|
|
|
|
Право на |
мирні |
збори, |
мітинги, |
походи |
та |
демонстрації |
|
|
|
|
|
Право |
на |
звернення |
|
|
|
Право на працю
Право
користуватися об’єктами публічної (суспільної) власності.
Право на соціальний захист
Право на достатній життєвийрівень
Право на охорону
здоров’я, медичну допомогу та мед. страхування.
Право на освіту
Право на безпечне 
життя і здоров’я
довкілля
Конституційні обов’язки людини і громадянина
В
И
Д
И
О
Б
О
В’
Я
З
К
І
В
Л
Ю
Д
И
Н
И
І
Г
Р
О
М
А
Д
Я
Н
И
Н
А
Обов’язок додержуватися Конституції України
Обов’язок захисту Вітчизни, незалежності і територіальності України
Стосується всіх осіб, які перебувають на території України
Проходження військової служби, шанування державних символів.
Обов’язок не заподіяти |
|
Дотримання |
вимог |
екологічної |
шкоди природі |
|
|
безпеки, |
раціонального |
|
|
|
|
природокористування |
й |
охорона |
|
|
|
|
навколишнього середовища. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обов’язок |
охорони |
|
Дотримання |
вимог |
екологічної |
культурної спадщини |
|
безпеки, |
раціонального |
|
|
|
|
природокористування |
й |
охорона |
|
|
|
|
|
|
|
навколишнього середовища. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обов’язок |
поважати |
|
Додержання цього обов’язку |
честь і гідність людей, не |
|
значною мірою |
усуває |
|
конфлікти |
посягати на їхні права |
|
між людьми або їх мінімізує. |
|
|
|
|
|
|
Обов’язок піклуватися |
|
Батьки зобов’язані піклуватися за |
про |
дітей |
та |
|
неповнолітньою дитиною, а діти |
непрацездатних батьків |
|
зобов’язані піклуватися |
за своїми |
|
непрацездатними батьками |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обов’язок сплачувати |
|
Кожен зобов’язаний сплачувати |
податки і збори |
|
податки і збори в порядку і |
|
|
розмірах, встановлених законом. |
|
|
|
|
Система Конституції України Структура Конституції – це логічний зв'язок різних інститутів
незалежно від місця розміщення норм у тексті конституції.
Структура Конституції
Преамбула – вступна, частина Конституції. Вона не має заголовка. В ній містяться найбільш принципові положення, ідейні мотиви, в яких 
зазначена головна ідея прийняття Конституції.
|
|
13 розділів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Прокуратура» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Загальні засади» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Правосуддя» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Права |
свободи |
та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Територіальний устрій |
|
|
обов’язки |
людини |
|
і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
України» |
|
|
громадянина» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Вибори, референдум» |
|
|
|
|
|
«Автономна Республіка Крим» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Верховна Рада України» |
|
|
|
|
«Місцеве самоврядування» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Президент України» |
|
|
|
|
|
«Конституційний Суд |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
України» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Кабінет |
|
Міністрів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Внесення змін до Конституції |
|
|
України, |
інші |
органи |
|
|
|
|
|
|
|
|
України» |
|
|
виконавчої влади» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прикінцеві положення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перехідні положення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Принципи конституційно-правового статусу особи
Принцип належності людини |
|
Конституція визначає, що основні права і |
основних |
прав |
і |
свобод |
від |
|
свободи є невідчужуваними і, відповідно, |
народження |
|
|
|
|
належать |
кожному від |
народження і |
|
|
|
|
визнаютьсяосновнимидлялюдини |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Принцип |
|
відповідності |
|
Чинні міжнародні договори, згода на |
правового |
статусу |
особи |
в |
|
обов’язковість яких надана ВРУ, є частиною |
Україні вимогам міжнародному |
|
нац. законодавства |
|
співтоваристві |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Принцип |
|
|
поєднання |
|
Забезпечення законних інтересів людей і |
індивідуальних |
інтересів |
з |
|
запобігання можливим порушенням їх прав з |
інтересамиіншихосіб |
|
|
бокуіншихосіб |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Принцип |
|
|
загальності |
|
Принцип |
поєднання |
індивідуальних |
конституційних прав, свобод і |
|
інтересівзінтересамиіншихосіб |
обов’язків |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Юридична рівність громадян України
Громадяни мають рівні конституційні права ісвободи, ієрівнимипередзаконом
Гарантованість конституційногостатусуособи
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави
Заборона |
незаконного |
|
При прийнятті нових законів або |
обмеження |
прав і |
свобод |
|
внесення |
змін, |
не |
допускається |
громадян України |
|
|
звуження змісту прав і свобод особи |
|
|
|
|
|
|
|
|
Гуманістична |
|
|
Джерелом рівноправності і гуманізму |
спрямованість |
основ |
|
є природна сутність людини |
правового статусу особи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Принцип |
єдності |
прав і |
|
Не буває прав без обов’язків |
обов’язків |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Класифікація прав і свобод людини і громадянина – один із суттєвих прийомів аналітичного способу вивчення державно-правових явищ.
Природні Похідні Основні Доповнюючі
|
|
|
|
|
|
За генезисом |
|
За хар-ром |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
утворення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перше |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
покоління |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Індивідуальні |
|
|
|
Колективні |
|
|
|
Друге |
|
|
Третє |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
покоління |
|
покоління |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Від виду |
|
|
|
|
|
|
За |
чергою |
|
їх |
|
|
суб’єкта |
|
|
|
|
|
|
включення |
до |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Конституції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Класифікація прав і свобод людини і громадянина
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За ступенем |
|
|
|
|
|
|
Залежно |
від |
|
|
абсолютизації |
|
|
|
|
|
|
|
суб’єктів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За змістом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підлягають |
|
|
Не |
|
|
|
|
Права і |
|
|
Права і |
обмеженню |
|
|
підлягають |
|
|
|
|
свободи |
|
|
свободи |
|
|
|
|
обмеженню |
|
|
|
|
людини |
|
громадянина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Особисті Політичні, економічні
Соціальні, культурні
Конституційне право Конституційне право – провідна галузь України, що являє собою
сукупність правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що забезпечують організаційну і функціональну єдність суспільства як цілісної соц. системи, основи конституційного ладу України, статус людини і громадянина, територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органів державної влади і місцевого самоврядування.
відносини які складають основоположні засади |
правовладдя, суверенітету народу |
відносини, які опосередковують устрій держави як |
організації влади народу і для народу |
відносини, які опосередковують функції держави |
Основним предметом правового регулювання конституційного |
права України є суспільні відносини, які виникають і діють в |
процесі здійснення влади народом України. |
предмет
Конституційне право, як галузь права
джерела
Правові акти: Конституція
України, Конституція АРК, закони, постанови ВРУ, акти ВР АРК, декларації, Акт проголошення незалежності України, постанови Кабміну, акти місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування тощо
Конституція України – особливе
джерело конституційного права
Міжнародні договори
методи
Головний метод конституційно-правового
регулювання – владно імперативний, який базується на владі і підкоренні
Диспозитивний метод закріплення
суспільних відносин у межах конституційноправового поля
Метод дозволу, який застосовується при введенні надзвичайного стану в окремих місцевостях України ВРУ має право перервати свою позачергову сесію, скликану для вирішення конкретного питання.
Класифікація конституційно-правових норм
|
|
|
|
|
|
|
|
Містять у собі приписи щодо |
К |
|
|
|
|
|
матеріальні |
|
|
|
|
|
|
правового |
регулювання |
суспільних |
|
За |
Л |
|
|
|
|
|
|
відносин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
юридичною |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
|
|
|
|
процесуальні |
|
Визначають |
процедури |
в межах |
|
силою |
|
|
|
|
С |
|
|
|
|
|
|
яких вона повинна бути здійснена |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
постійні |
|
|
|
|
|
|
|
Ф |
|
|
|
|
|
|
Строк дії визначений |
|
|
|
|
|
|
|
І |
|
За |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тимчасові |
|
Містяться у перехідних положеннях |
К |
|
терміном |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
|
дії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Встановлюються за надзвичайних |
|
|
|
|
виключні |
|
Ц |
|
|
|
|
|
|
|
обставин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Я |
|
|
|
|
|
|
|
Закріплюють |
|
право |
суб’єктів |
|
|
|
|
|
уповноважуючі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
виконувати відповідні дії. |
|
К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За |
|
|
|
|
|
Закріплюють обов’язки діяти в |
|
|
|
|
|
|
О |
|
характером |
|
|
|
|
|
межах норми |
|
|
|
|
|
|
|
|
зобов’язуючі |
|
|
|
|
|
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
приписів |
|
|
|
|
|
Встановлюють |
неприпустимість |
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
відповідних суб’єктів порушувати |
|
|
|
|
|
забороняючі |
|
Т |
|
|
|
|
|
|
правові приписи |
|
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Надають суб’єктам державно- |
У |
|
|
|
|
|
імперативні |
|
|
За хар-м |
|
|
|
|
правових відносин свободу. |
|
Ц |
|
втілених |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дають суб’єктам вибирати варіант |
І |
|
приписів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
диспозитивні |
|
|
|
|
|
|
поведінки з урахуванням вказаних у |
Й |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нормі умов обстави. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
Формують |
суспільні |
відносини і |
- |
|
|
|
|
|
|
|
правовий статус України, та ін. |
|
|
|
|
|
установчі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Містять |
|
гарантії |
|
реалізації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|
|
|
суб’єктами відносин прав і обов’язків. |
|
За |
|
|
|
забезпечувальні |
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
функціона |
|
|
|
|
|
Визначають |
|
завдання |
правової |
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
льним |
|
|
|
|
|
регламентації |
|
окремих |
видів |
|
|
|
|
декларативні |
|
|
О |
|
призначен |
|
|
|
|
суспільних відносин |
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ням |
|
|
|
|
|
Визначення |
|
конституційно- |
|
|
|
|
дефінітивні |
|
|
И |
|
|
|
|
|
|
правових явищ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Призначенні |
|
для |
|
усунення |
|
|
|
|
|
|
колізійні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
суперечностей |
|
між |
конституційно- |
Н |
|
|
|
|
|
|
|
правовимиприписами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Р |
|
За |
|
|
|
|
|
Залежить від того в якому |
М |
|
юридичною |
|
|
|
|
|
нормативному |
|
акті |
знаходиться |
|
|
|
|
|
|
норма і яке місце посідає акт у |
|
|
силою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
правовій системі України. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
